Покров Воскресенье 21.10.18, 09:55
Информационный портал города Оджоникидзе - Главная
Главная » 2018 » Октябрь » 11 » Нікопольська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує
10:24
Нікопольська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

Платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ більше 78,6 мільярдів гривень

За дев’ять місяців 2018 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням ДУ Офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 68 млрд 866,8 млн грн, що на 15 млрд 5,2 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року. Про це повідомила виконуюча обов’язки начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Так, до державного бюджету впродовж 3-х кварталів поточного року спрямовано 51 млрд 255,6 млн грн, що на 12 млрд 152,3 млн грн (або на 31,1%) більше надходжень січня - вересня 2017 року.

До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 17 млрд 611,2 млн гривень. Це на 2 млрд 852,9 млн грн (або на 19,3%) більше фактичних надходжень 9-ти місяців минулого року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування впродовж 3-х кварталів зібрано 9 млрд 812,4 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд 693,9 млн грн (або на 20,9%).

(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

 

Відбулася робоча зустріч з представниками органів виконавчої влади та місцевого самоврядування

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що сьогодні, 05 жовтня 2018 року, під головуванням в. о. начальника ГУ ДФС Оксани Томчук відбулася робоча зустріч із заступником голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Станіславом Молоковим, начальником управління доходів департамента економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради Олександром Козіком і представниками комунальних підприємств міста Дніпра.

У заході також прийняли участь заступники начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська та Ірина Сікіріна.

На зустрічі обговорювалась низка нагальних питань, у тому числі соціального характеру. Пріоритетними з них стали, зокрема, погашення податкового боргу комунальними підприємствами, що підпорядковані органам місцевого самоврядування; детінізація відносин у сфері зайнятості населення, неприпустимість допуску до роботи найманих працівників без належного оформлення з ними трудових відносин.

Робоча зустріч відбулась у форматі конструктивного діалогу.

З метою подальшої плідної співпраці з представниками органів виконавчої влади та місцевого самоврядування нашого регіону наприкінці заходу вирішено провести у другій половині жовтня поточного року масштабну зустріч з керівниками самостійних структурних підрозділів ГУ ДФС, з них і новостворених управлінь на правах відокремлених підрозділів ГУ ДФС.

(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

 

З січня по вересень громадяни Дніпропетровщини задекларували більше 3 млрд грн доходу

З початку 2018 року понад 44 тисяч мешканців Дніпропетровської області надали до фіскальних органів декларації про майновий стан та доходи за 2017 рік. Загальна сума задекларованих ними доходів склала понад 3 млрд гривень.

До сплати за результатами декларування підлягає майже 100 млн грн податку на доходи фізичних осіб, що майже на 1 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Сума військового збору до сплати складає більше 13 млн гривень. Повернення ж з бюджету у вигляді податкової знижки отримають 7118 громадян на загальну суму 12,8 млн гривень. Про це повідомила заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.

Про одержані у 2017 році понад мільйонні статки повідомили 249 громадян Дніпропетровської області. Загальна сума їх минулорічного задекларованого доходу складає 1,4 млрд гривень.

(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

 

Відбулася зустріч з представниками бізнесу щодо легалізації заробітної плати та підвищення її рівня

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що сьогодні, 02 жовтня 2018 року, відбулася зустріч з представниками суб’єктів господарювання – учасниками будівельного ринку та зацікавленими представники бізнесу.

У заході прийняли участь заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна, начальник управління комунікацій ГУ ДФС Манушак Осипова, начальник інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради Тетяна Янушкевич, представник Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Сергій Бланк.

Зустріч пройшла у рамках заходів, спрямованих на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення, які затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 649-р.

Захід відкрила заступник начальника ГУ ДФС Ірина Сікіріна. Вона звернула увагу на те, що на теперішній час одним з пріоритетних напрямків роботи органів Державної фіскальної служби регіону є сприяння легалізації трудових правовідносин у бізнес-середовищі та оптимізація процедури реєстрації трудових правовідносин з найманими працівниками. Легалізація найманої праці та заробітної плати, неприпустимість допуску до роботи найманих працівників без належного оформлення з ними трудових відносин, у т.ч. з суб’єктами господарювання – учасниками будівельного ринку, зокрема з питань нарахування заробітної плати та її відповідності до середнього по галузі – це основні питання, які обговорювались на зустрічі.

Начальник управління комунікацій ГУ ДФС Манушак Осипова зазначила, що офіційне працевлаштування – це гарантія соціальної захищеності працівника, а фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору є порушенням трудового законодавства.

«Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право заробляти на життя працею та отримувати за це винагороду у вигляді заробітної плати, не нижчої від визначеної законом. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на території України для підприємств усіх форм власності», – акцентувала Манушак Осипова.

Наприкінці зустрічі від учасників заходу надійшла низка актуальних питань, на які були отримані фахові відповіді.

Діалог між представниками державних служб та бізнес-спільнотою відбувся конструктивно.

(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

 

ПДВ: пільги під час експорту сої

Під час інтерв’ю для місцевих ЗМІ заступник начальника відділу адміністрування ПДВ території обслуговування ДПІ у Центральному районі м. Дніпра управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Тетяна Марченко проінформувала наступне.

Згідно з пунктом 63 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями  (далі – ПКУ) у редакції Закону України від 22.05.2018 № 2440-VIII «Про внесення зміни до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур» законодавець тимчасово звільняє від оподаткування ПДВ операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту:

► з 1 вересня 2018 року до 31 грудня 2021 року соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД);

► з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2021 року насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД).

Положення цього пункту не поширюються на операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту сільськогосподарськими підприємствами – виробниками соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) та насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД), вирощених ними на землях сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності таких сільськогосподарських товаровиробників чи в їх постійному користуванні або використовуються ними на правах оренди (суборенди) чи емфітевзису.

(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

 

Керівник Нікопольського управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області спілкувався з місцевими товаровиробниками

Нещодавно, в.о. начальника Нікопольського управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Володимир Джавун відвідав у Культурно-спортивному комплексі "Нікопольського заводу феросплавів" IV регіональну виставку-ярмарку виробників вітчизняних товарів. Тематикою виставки стали товари для дому, продукти харчування, одяг, косметика, туризм, працевлаштування, енергозбереження, реклама, напої, вироби з меду та багато іншого.

На виставці-ярмарку можна було придбати продукцію нікопольських виробників, взяти участь у майстер-класах та розіграші призів. Мета заходу: підтримка місцевого товаровиробника, надання можливості мешканцям міста та регіону в одному місці ознайомитися з товарами та послугами, які пропонуються підприємцями та придбати їх за кращими цінами із значними знижками.

В рамках заходу Володимир Джавун поспілкувався з підприємцями з актуальних питань ведення бізнесу та, зокрема, зазначив: «Такі заходи дають можливість широкому колу виробників, споживачів, посередників вступати в безпосередні комерційні контакти, сприяючи регулюванню попиту та пропозиції, активізації господарської ініціативи сторін. Усе це забезпечує збільшення надходжень податків і зборів до бюджетів усіх рівнів».

 

Заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжного доручення на сплату ЄСВ

Вимоги щодо заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) визначені Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 666). Про це нагадала начальник відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ярина Кальник.

Так, відповідно до п. 5 Порядку № 666 при сплаті ЄСВ поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

• у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);

• у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);

• у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;

• у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

• у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

• у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

• у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

Відповідно до п. 15 додатка 7 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі – Інструкція № 22), при заповненні реквізита «Отримувач»:

■ зазначаються найменування отримувача, що відповідає найменуванню отримувача, яке заявлене в банку отримувача у картці із зразками підписів, або його скорочене найменування, яке відповідає зареєстрованому в установчих документах;

■ зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке заявлене в банку отримувача у картці із зразками підписів;

■ під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

Зазначений Інструкцією № 22 порядок розповсюджується і на платників ЄСВ.

При цьому, відповідно до частини шостої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями для зарахування ЄСВ в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів.

Оскільки ЄСВ не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування органу ДФС та його код за ЄДРПОУ.

 

Шановні підприємці! Своєчасно сплачуйте єдиний соціальний внесок!

Платники єдиного внеску - підприємці зобов'язані сплачувати єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ) щокварталу до 20 числа, а саме: до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня та до 20 січня. Про це повідомила заступник начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Нікопольського управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Юлія Пушко.

Мінімальна сума ЄСВ за квартал у поточному році, яку необхідно сплатити фізичним особам - підприємцям, складає 2457,18 гривень (819,06 грн. х 3 міс.). Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до чинного законодавства за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску державні фіскальні органи повинні застосовувати штрафні санкції у розмірі 20 відс. своєчасно несплачених сум. За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності контролюючим органом застосовується штрафні санкції у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою. За повторність тих самих дій протягом року – у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен випадок.

Нагадуємо, що з 01.09.2018 звітність подається платниками єдиного внеску, за звітні періоди починаючи з серпня 2018 року за новими формами.

 

Економічний ефект від роботи податкової міліції за січень-вересень 2018 року перевищив 10 млрд грн

За результатами січня-вересня 2018 року економічний ефект від роботи податкової міліції склав 10,1 млрд грн.

Зокрема, протягом 9 місяців поточного року упереджено розкрадання 2,7 млрд грн ПДВ, вилучено з незаконного обігу 4,3 млрд грн грошових коштів та майна, відшкодовано бюджету грошовими коштами 3,1 млрд грн, що на 5,8% перевищує аналогічний показник січня - вересня 2017 року.

У тому числі в рамках кримінальних проваджень відшкодовано 1,6 млрд грн завданих збитків, що перевищує аналогічний показник минулорічного періоду на 6,8%, виявлено 50 конвертаційних центрів, з вигодонабувачів яких стягнуто 704 млн грн (на 2,9% більше, ніж у відповідному періоді минулого року).

(Інформація прес-служби ДФС України).

 

З початку року до місцевих бюджетів надійшло 165,2 млрд гривень

У січні-вересні 2018 року до місцевих бюджетів надійшло 165,2 млрд грн платежів, що контролюються ДФС. Це на 23,6%, або на 31,5 млрд грн перевищує надходження відповідного періоду минулого року.

У вересні до місцевих бюджетів платниками податків спрямовано 18,4 млрд грн. Порівняно з вереснем минулого року надходження зросли на 34,3%, або на 4,7 млрд грн.

З початку року до зведеного бюджету надійшло 163,8 млрд грн податку і збору на доходи фізичних осіб. Це на 24,2%, або на 31,9 млрд грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року.

Надходження податку та збору на доходи фізичних осіб у вересні склали 19 млрд грн. Порівняно з вереснем минулого року ці надходження зросли на 20%, або на 3,2 млрд грн.

(Інформація прес-служби ДФС України).

 

Надходження платежів до загального фонду держбюджету зросли на 64,9 млрд гривень

У січні-вересні 2018 року до загального фонду державного бюджету надійшло (сальдо) 525,9 млрд грн платежів, що контролюються ДФС. Це на 14%, або на 64,9 млрд грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року.

До загального фонду держбюджету з початку 2018 року надійшло 285,8 млрд грн податкових платежів, що на 16%, або на 39,5 млрд грн перевищує минулорічний показник.

 Надходження митних платежів у січні-вересні до загального фонду держбюджету склали 240 млрд грн та перевищили минулорічні показники на 12 %, або на 25,3 млрд грн.

У вересні цього року до загального фонду держбюджету надійшло (сальдо) 55,3 млрд грн. Це на 11%, або на 5,5 млрд грн перевищує надходження вересня минулого року.

Надходження податкових платежів до загального фонду держбюджету у вересні склали 24,8 млрд грн та перевищили минулорічний показник на 4%, або на 1 млрд грн.

До загального фонду держбюджету у вересні надійшло 30,5 млрд грн митних платежів, що на 17%, або на 4,4 млрд грн перевищує минулорічний показник.

(Інформація прес-служби ДФС України).

 

За порушення законодавства при виплаті заробітних плат роботодавцям донараховано до сплати 843 млн гривень

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

За повідомленням ДФС України протягом січня – серпня 2018 року представниками органів ДФС виявлено 5,1 тис. найманих осіб, які працювали без оформлення трудових відносин з роботодавцем.

Використання нелегальної найманої праці є одним із порушень, які виявляються під час перевірок суб’єктів господарювання. Так, за 8 місяців цього року працівниками ДФС встановлено порушення податкового законодавства в 46 відс. перевірених суб’єктів господарювання.

За результатами перевірок до бюджету донараховано майже 642 млн грн податку на доходи фізичних осіб, 173 млн грн єдиного внеску та 28 млн грн військового збору.

Представники ДФС також входять до складу робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, створених за ініціативою місцевих органів виконавчої влади, які здійснюють обстеження виробничих, торгових приміщень юридичних та фізичних осіб, місць здійснення підприємницької діяльності. Проводиться роз’яснювальна робота з роботодавцями. За результатами цих заходів роботодавцями додатково укладено 39,7 тис. трудових угод з найманими працівниками.

За вказаний період за результатами контрольно-перевірочної роботи виявлено 138 громадян, які здійснювали підприємницьку діяльність без державної реєстрації. Крім цього, за результатами інших вжитих заходів до державної реєстрації залучено 10,9 тис. громадян, які здійснювали підприємницьку діяльність без реєстрації. До бюджетів додатково сплачено 11,2 млн грн податку та збору та 14,0 млн грн єдиного внеску.

(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

 

Антикорупційний сервіс «Пульс»

З метою забезпечення відкритості й прозорості діяльності територіальних органів Фіскальної служби України нагадуємо платникам податків про функціонування антикорупційного сервісу Фіскальної служби України «Пульс», який доступний клієнтам податкової служби та митниці. Поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, оперативно вирішити суперечливі запитання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.

Ефективний сервіс за гарячою лінією попереджує: труднощі в спілкуванні; некоректне ставлення; перевищення повноважень; неякісне обслуговування; та працює за принципом CALL-BACK - зворотній зв’язок.

 

Терміни сплати єдиного внеску юридичними особами, які використовують працю найманих працівників

Відповідно до абзацу другого п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з абзацом першим частини 8 ст. 9 Закону № 2464 платники, зазначені, зокрема, у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Отже, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані сплачувати нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, платники, одночасно з видачею зазначених сум, зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі) (абзац другий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469), що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 із змінами (далі – Інструкція № 449).

Згідно з п. 11 розділу ІV Інструкції № 449 у разі, якщо останній день строків сплати єдиного внеску, зазначених у цій Інструкції, припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.

 

Розмір податкових соціальних пільг у 2018 році

Нікопольська ОДПІ нагадує, що Законом України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено наступні розміри основних мінімальних соціальних гарантій та стандартів у 2018 році:

1) мінімальна зарплата:

■ у місячному розмірі: з 1 січня – 3 723 грн;

■ у погодинному розмірі: з 1 січня – 22,41 грн;

2) прожитковий мінімум на одну особу у розрахунку на місяць у розмірі:

- з 1 січня 2018 року – 1 700 грн,

- з 1 липня – 1 777 грн,

- з 1 грудня – 1 853 грн,

а для основних соціальних і демографічних груп населення:

¨ дітей віком до 6 років:

- з 1 січня 2018 року – 1 492 грн, з 1 липня – 1 559 грн, з 1 грудня – 1 626 грн;

¨ дітей віком від 6 до 18 років:

- з 1 січня 2018 року – 1 860 грн, з 1 липня – 1 944 грн, з 1 грудня – 2 027 грн;

¨ працездатних осіб:

- з 1 січня 2018 року – 1 762 грн, з 1 липня – 1 841 грн, з 1 грудня – 1 921 грн;

¨ осіб, які втратили працездатність:

- з 1 січня 2018 року – 1 373 грн, з 1 липня – 1 435 грн, з 1 грудня – 1 497 грн.

Слід зазначити, що розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи впливає, зокрема, на розмір податкової соціальної пільги (далі – ПСП)

ПСП застосовується до доходу (у вигляді зарплати та інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат), нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця, якщо розмір такого доходу не перевищує суми, котра дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 й округленого до найближчих 10 грн (пп. 169.4.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).

Отже, граничний дохід для застосування ПСП у 2018 році становить 2 470 грн  (1 762 грн х 1,4).

Розмір загальної ПСП на 2018 рік складає 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року (пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ), тобто 881,00 грн (1 762 грн х 50 %):

Підвищена ПСП у 2018 році становить:

• 100 % загальної ПСП, тобто 881,00 грн (881,00 грн х 100 %) – для батьків, які утримують двох або більше дітей віком до 18-ти років, – у розрахунку на кожну таку дитину (пп. 169.1.2 169.1 ст. 169 ПКУ);

• 150 % загальної ПСП, тобто 1 321,50 грн (881,00 грн х 150 %) – для категорій осіб, зазначених у підпунктах «а» – «е» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ;

• 200 % загальної ПСП, тобто 1 762,00 грн (881,00 грн х 200 %) – для категорій осіб, зазначених у підпунктах «а» – «ґ» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ.

 

 

Зміни в оподаткуванні аліментів

Нікопольська ОДПІ нагадує, що 28.07.2018 набрав чинності Закон України від 03 липня 2018 року № 2477-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (далі – Закон № 2477).

Внесеними Законом № 2477 змінами у новій редакції викладено пп. 165.1.14 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, відповідно до нової редакції пп. 165.1.14 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з метою оподаткування ПДФО не включаються аліменти, що виплачуються платнику згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України, у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом.

Слід зазначити, що до внесених змін аліменти, що виплачувались нерезидентом, оподатковувались ПДФО.

 

Офіційне працевлаштування: розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу

Нікопольська ОДПІ  доводить до відома, що згідно із ст. 40 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:

1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці;

3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;

4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

5) нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;

8) вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;

10) призову або мобілізації власника – фізичної особи під час особливого періоду;

11) встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 цієї статті КЗпП), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Отже, роботодавцям необхідно додержуватись норм КЗпП. За порушення законодавства про працю передбачені штрафи.

 

Трудові відносини: прийняття на роботу внутрішньо переміщених осіб здійснюється без випробування

Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до ст. 7 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» із змінами та доповненнями для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи забезпечується реалізація прав, зокрема, на зайнятість.

Слід зазначити, що згідно із ст. 26 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП) при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

У період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу, зокрема внутрішньо переміщених осіб.

Нагадуємо, що відповідно до ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу визначений постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (далі – Постанова № 413).

Постановою № 413 встановлена форма Повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення).

Повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

 

До уваги новостворених ФОП, які обирають третю групу єдиного податку!

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV «Спеціальні режими оподаткування» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Зокрема, зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10-ти днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації (пп. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Слід зазначити, що ПКУ не передбачено перенесення граничного строку подання такої заяви, якщо останній день строку подання припадає на вихідний або святковий день.

Разом з тим, згідно з частиною першою ст. 251 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ), строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Частино п’ятою п. 254.5 ст. 254 ЦКУ визначено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, для новостворених фізичних осіб – підприємців, у яких 10-ий день з дня їх державної реєстрації припадає на святковий або вихідний день, термін подання заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплати ПДВ, переноситься на перший робочий день, наступний за вихідним або святковим днем.

Відповідна інформація розміщена у категорії 107.07 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Право власності більше трьох років: коли дохід від продажу нерухомості не оподатковується

Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника ПДФО понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.

Відповідно до п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником ПДФО від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 цієї статті, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків бази оподаткування).

 

Цивільно-правовий договір: оподаткування ПДФО доходу, отриманого нерезидентом

Нікопольська ОДПІ звертає увагу на наступне.

Відповідно до пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику ПДФО відповідно до умов цивільно-правового договору.

Доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПКУ для нерезидентів) (пп. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка ПДФО становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у підпунктами 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Отже, оподаткування доходів, одержаних нерезидентами у вигляді винагород та інших виплат, які виплачуються (надаються) за цивільно-правовими договорами, здійснюється за ставкою 18 відсотків.

При цьому базою оподаткування вважається нарахована сума такої винагороди.

 

Сімейні фермерські господарства мають можливість працювати у новому форматі

Нікопольська ОДПІ нагадує, що Законом України від 10 липня 2018 року № 2497, який набрав чинності 15 серпня 2018 року, внесено зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств.

Зокрема, згідно внесених змін фізичні особи, які організували фермерське господарство, зможуть зареєструватись фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку четвертої групи за умови виконання сукупності вимог, визначених п .291.4 ст. 291 ПКУ:

► здійснювати виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власно вирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

► вести господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

► не використовувати працю найманих осіб;

► членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України;

► площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 2 га, але не більше 20 га.

Крім того, внесено зміни до Закону України від 24 червня 2004 року № 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України», якими, зокрема, передбачено пільговий порядок сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для членів/голови сімейного фермерського господарства протягом 10 років за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України.

 

Коригування при зміні окремих показників табличної частини податкової накладної

Нікопольська ОДПІ повідомляє платників ПДВ про розгляд ситуації, коли після складання податкової накладної (далі – ПН) відбувається повне повернення суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів або повернення залишку суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів.

1.1. Загальні правила

Розрахунок коригування до податкової накладної (далі – РК), яка була складена на дату отримання коштів/постачання товарів, складається постачальником (продавцем) на дату такого повернення.

В зазначеному у цьому пункті порядку РК заповнюється виключно у разі, якщо товар або кошти (залишок товару або коштів) повертаються у повному обсязі, зазначеному у відповідних рядках ПН (з урахуванням наявності фактів коригування, які мали місце раніше), тобто, коли в результаті проведення такого коригування підсумкові показники ПН будуть рівними нулю.

У разі, якщо товар або кошти повертаються частково (у продавця залишається частина авансу в рахунок майбутнього постачання товарів/послуг або покупець повертає частину поставленого товару), то РК складається у порядку, передбаченому для випадків зміни ціни або кількості товарів/послуг (залежно від того, внаслідок зміни кількості чи ціни відбувається часткове повернення товарів/коштів).

1.2. Особливості складання РК у випадку повного повернення суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів або повернення залишку суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів

В табличній частині такого РК (розділ Б) зазначаються:

▪ в графі 1– номер рядка податкової накладної, що коригується;

▪ в графі 2 – причина коригування «Повернення товару або авансових платежів». Причина коригування вказується в графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків;

▪ в графі 7 «Коригування кількості; зміна кількості, об’єму, обсягу (–)(+)» зі знаком «–» вказується кількість (об’єм, обсяг) товарів/послуг, зазначена у графі 6 рядка податкової накладної, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше);

▪ в графі 8 «Коригування кількості; ціна постачання товарів/послуг» вказується ціна, зазначена у графі 7 рядка податкової накладної, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше);

▪ графа 9 «Коригування вартості; зміна ціни (–)(+)» та графа 10 «Коригування вартості; кількість постачання товарів/послуг» залишаються незаповненими;

▪ в графах 3, 4.1 – 4.3, 5, 6, 11 та 12 зазначаються незмінними показники відповідних граф рядка податкової накладної, що коригується;

▪ в графі 13 зі знаком «–» вказується загальний обсяг постачання (без ПДВ), зазначений у графі 10 рядка податкової накладної, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше).

Залежно від того за якою ставкою ПДВ оподатковувалась операція, що коригується (за основною ставкою, ставками 7 %, 0 %, чи звільнялася від оподаткування ПДВ), заповнюється відповідна графа розділу «А» РК.

 

ПСП надається одному з батьків до кінця року, в якому дитина досягає 18 років

Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Згідно з пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник ПДФО, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на ПСП у розмірі 100 відсотків суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2016 році – 689 грн, у 2017 році –  800,0 грн, у 2018 році – 881,0 грн) – у розрахунку на кожну таку дитину.

Підпунктом 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ визначено, що право на ПСП у розмірі, що дорівнює 150 відсотків суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2016 році – 1033,5 грн, у 2017 році – 1200,0 грн, у 2018 році – 1321,50 грн), має право платник податку який:

а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

б) утримує дитину-інваліда – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років.

При цьому, ПСП, передбачена пп. 169.1.2 та підпунктами «а» та «б» пп. 169.1.3  п. 169.1 ст. 169 ПКУ, надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років, а у разі її смерті до досягнення зазначеного віку – до кінця року, на який припадає смерть (пп.169.3.3 п.169.3 ст.169 ПКУ).

 

Які дії фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку у разі втрати книги обліку доходів та витрат та чи передбачена при цьому відповідальність?

Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої – третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 – 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 ПКУ.

Форми книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість), книги обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість) (далі – Книги обліку) та порядки їх ведення (далі – Порядки) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.07.2015 за № 800/27245, (далі – Наказ № 579).

Згідно з п. 44.5 ст. 44 ПКУ встановлено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених у підпунктах 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності. Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Відповідно до п. 6.10 глави 6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, у разі втрати Книги обліку фізична особа – підприємець – платник єдиного податку повинна звернутися до органів внутрішніх справ для подання заяви про втрату Книги обліку та отримати довідку про надання такої заяви.

Пунктом 7 Порядків встановлено, що Книги обліку зберігаються у платника податку протягом 3 років після виконання останнього запису.

Відповідно до ст. 121 ПКУ незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, –

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, –

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Статтею 164¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП) неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим.1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, у разі втрати фізичною особою – підприємцем Книги обліку до неї застосовується адміністративна та фінансова відповідальність за умови недотримання нею вимог п. 44.5 ст. 44 ПКУ.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 107.07 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Календар бухгалтера на понеділок, 22 жовтня 2018

Останній день подання

- податкової декларації з ПДВ за вересень платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

- декларації акцизного податку за вересень;

- декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать спільному підприємству з іноземними інвестиціями — резиденту України і знаходяться за її межами, за IIІ квартал;

- податкової декларації з рентної плати за вересень 2018 р. платниками, у яких базовий звітний період дорівнює календарному місяцю;

- звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (форма № Д4 (місячна)) за вересень;

- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за вересень у разі не подання податкової декларації за 2018 р.

Останній день сплати

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за вересень (крім гірничих підприємств).

Категория: Область | Просмотров: 15 | Добавил: odpi
Всего комментариев: 0
avatar