Покров Среда 14.11.18, 13:49
Информационный портал города Оджоникидзе - Главная
Главная » 2018 » Октябрь » 18 » Нікопольська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує
09:29
Нікопольська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

Відбулася робоча зустріч з представниками органів виконавчої влади та місцевого самоврядування

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що нещодавно, під головуванням в. о. начальника ГУ ДФС Оксани Томчук відбулася робоча зустріч із заступником голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Станіславом Молоковим, начальником управління доходів департамента економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради Олександром Козіком і представниками комунальних підприємств міста Дніпра.

У заході також прийняли участь заступники начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська та Ірина Сікіріна.

На зустрічі обговорювалась низка нагальних питань, у тому числі соціального характеру. Пріоритетними з них стали, зокрема, погашення податкового боргу комунальними підприємствами, що підпорядковані органам місцевого самоврядування; детінізація відносин у сфері зайнятості населення, неприпустимість допуску до роботи найманих працівників без належного оформлення з ними трудових відносин.

Робоча зустріч відбулась у форматі конструктивного діалогу.

З метою подальшої плідної співпраці з представниками органів виконавчої влади та місцевого самоврядування нашого регіону наприкінці заходу вирішено провести у другій половині жовтня поточного року масштабну зустріч з керівниками самостійних структурних підрозділів ГУ ДФС, з них і новостворених управлінь на правах відокремлених підрозділів ГУ ДФС.

 

З січня по вересень громадяни Дніпропетровщини задекларували більше 3 млрд грн доходу

З початку 2018 року понад 44 тисяч мешканців Дніпропетровської області надали до фіскальних органів декларації про майновий стан та доходи за 2017 рік. Загальна сума задекларованих ними доходів склала понад 3 млрд гривень.

До сплати за результатами декларування підлягає майже 100 млн грн податку на доходи фізичних осіб, що майже на 1 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Сума військового збору до сплати складає більше 13 млн гривень. Повернення ж з бюджету у вигляді податкової знижки отримають 7118 громадян на загальну суму 12,8 млн гривень. Про це повідомила заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.

Про одержані у 2017 році понад мільйонні статки повідомили 249 громадян Дніпропетровської області. Загальна сума їх минулорічного задекларованого доходу складає 1,4 млрд гривень.

 

В ГУ ДФС у Дніпропетровській області відбулась нарада з питань легалізації трудових відносин

Днями у приміщенні ГУ ДФС у Дніпропетровській області під головуванням заступника начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Ірини Сікіріної відбулась нарада з представниками бізнесу присвячена взаємодії Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі – ГУ Держпраці) і Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС) для забезпечення виконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 649-р «Про заходи спрямовані на дітінізацію відносин у сфері занятості населення».

На нараді були присутні начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов, перший заступник начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області Ігор Осадчий, начальник відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні Сергій Бланк.

На заході обговорювались питання детінізації ринку праці.

Ірина Сікіріна звернула увагу присутніх на необхідність проведення зустрічей (нарад) з:

- представниками бізнесових структур з питання «Легалізація найманої праці та заробітної плати та неприпустимість допуску до роботи найманих працівників без належного оформлення з ними трудових відносин», у т.ч. з суб’єктами господарювання учасників будівельного ринку з питань щодо нарахування заробітної плати та її відповідності до середнього по галузі;

- керівниками територіальних громад, головами міських та обласних державних адміністрацій буде проведена зустріч для обговорення проблемних питань, які стосуються легалізації найманої праці, заробітної плати та порушення вимог законодавства про працю.

Крім того, було наголошено, що проведення сумісних заходів ГУ Держпраці та ГУ ДФС в рамках інформаційно – роз’яснювальної роботи серед роботодавців та населення щодо доцільності правових відносин між працівниками та роботодавцями – визначний спосіб доведення до платників коштів.

Наприкінці зустрічі особливу увагу податків важливості та переваг отримання офіційної заробітної плати та сплати податків і зборів з цих приділено визначенню переліку суб’єктів господарювання, по яких заплановані найближчим часом сумісні перевірки з питань виявлення порушників законодавства про працю в частині виплати заробітної плати.

 

З початку року на соціальний захист мешканців Дніпропетровщини надійшло майже 10 мільярдів гривень єдиного внеску

У Дніпропетровській області протягом січня – вересня 2018 року від платників регіону надійшло 9 мільярдів 812,4 мільйонів гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що на 1 мільярд 693,9 мільйонів гривень більше фактичних надходжень трьох кварталів 2017 року. Про це повідомив начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов.

При цьому, лише в вересні поточного року платники єдиного внеску Дніпропетровської області перерахували на рахунки Державного казначейства 1 мільярд 69,9 мільйонів гривень. Порівняно з вереснем 2017 року надходження зросли на 12 відсотків, або на 112,2 мільйонів гривень.

«Своєчасна сплата ЄСВ – це не лише обов’язок перед державою, але й захищені соціальні гарантії для кожного» - наголошує Владислав Воінов.

 

Питання рієлтерської діяльності обговорювалися під час проведення «круглого столу»

За ініціативи Спілки фахівців нерухомості України 09 жовтня поточного року у Дніпропетровській обласній державній адміністрації відбулося засідання «круглого столу» на тему: «Рієлтерство, як впливова інституція розвитку української економіки».

Мета проведення засідання «круглого столу» – об’єднання ринку нерухомості, врегулювання рієлтерської діяльності, підписання меморандуму.

На засіданні розглядалися питання, пов’язані з професійною діяльністю фахівців з нерухомості у регіоні, та відбулося відкриття соціального проекту – Школи Ріелторів «Новая волна» з програмою державного зразка у стінах Дніпровського Університету імені Альфреда Нобеля.

У заході прийняла участь начальник управління комунікацій ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипова.

Вона зауважила на те, що на сьогодні в Україні створені всі умови для легального ведення бізнесу, у тому числі і у сфері оподаткування.

Рієлтери мають можливість самостійно вибрати спрощену або загальну системи оподаткування. Це дозволяє швидко та легко, як розпочати бізнес з нерухомістю, так і адмініструвати податки.

Для спрощення ведення бізнесу фіскальною службою створено систему електронної звітності.

Для зручності у роботі платників податків створено та функціонує Електронний кабінет, де у реальному часі можна отримати безоплатну консультацію; створити, редагувати, підписувати та надсилати податкову, пенсійну та статистичну звітність до органів ДФС, Пенсійного фонду України та органів статистики, з можливістю звірки наданих відомостей; реєструвати податкові накладні та розрахунків коригування до них; швидко отримати необхідні для ведення діяльності дані тощо.

У своєму виступі Манушак Осипова привітала рієлтерів з їх професійним святом та запросила до взаємовигідної співпраці з фіскальними органами. Це дасть можливість для бізнесу економити час, а для державного і місцевих бюджетів отримати додаткові кошти для розвитку регіонів і держави.

 

До місцевих бюджетів Нікопольського регіону надійшло майже 984 мільйони гривень

За дев’ять місяців 2018 року місцеві бюджети Нікопольського регіону отримали 983,6 мільйонів гривень податків. Як повідомив в.о. начальника Нікопольського управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Володимир Джавун, минулорічні надходження перевищено на 203,6 мільйони.

Майже 65 відсотків від загальної суми забезпечено від сплати податку на доходи фізичних осіб – 633,9 мільйонів гривень. Зростання до рівня минулого року склало 136,9 мільйонів гривень.

Власники землі та землекористувачі сплатили 181,6 мільйонів гривень, що на 25 млн грн більше ніж за аналогічний період минулого року. Суб'єкти підприємництва забезпечили майже 83,6 мільйонів гривень єдиного податку, що на 20,3 мільйони більше, ніж торік.

 

Роботодавці Нікопольського регіону перерахували 440,9 мільйони гривень єдиного внеску

За дев’ять місяців 2018 року роботодавці та самозайняті особи Нікопольського району перерахували 440,9 мільйони гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження збільшились на 20,6 відсотків або на 75,3 мільйони гривень. Про це повідомив заступник начальника управління – начальник відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Нікопольського управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Володимир Малиновський.

Нікопольська ОДПІ нагадує, що з 2018 року фізичні особи-підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, а також особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерських господарств зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом.

 

У Дніпрі ліквідовано центр мінімізації митних платежів з обігом більше 70 млн. грн.

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області припинили діяльність центру мінімізації митних платежів, через який протягом 2015-2018 років було проведено зовнішньоекономічних операцій на суму понад 70 млн. грн.

У рамках розслідування кримінального провадження за ст. 212 КК України було встановлено групу осіб, які, використовуючи підконтрольні транзитно-конвертаційні підприємства, у т.ч. компанії – нерезиденти, розробили та використовували для своїх клієнтів схему мінімізації сплати митних платежів та податків, штучного заниження митної вартості імпортованих товарів (труби безшовні круглого поперечного перерізу зі сталі та полімери етилену в первинних формах) та їх подальшої легалізації.

Для митного оформлення металопродукції фігуранти створили низку підприємств-імпортерів, використовуючи реквізити яких уклали зовнішньоекономічні контракти з підприємствами-нерезидентами, зареєстрованими в Китаї, РФ та Азербайджані на постачання вказаних товарів. У подальшому було організовано ввезення на митну територію України ТМЦ з підміною документів (імпортні контракти, інвойси, сертифікати якості та інші), до яких вносили недостовірні відомості щодо вартості, ваги та хімічного складу імпортованої продукції.

Надалі на власних та орендованих виробничих потужностях на труби наносили ізоляційне покриття та виконували інші технологічні процеси. Виготовлену таким чином продукцію легалізовували, відвантажуючи від імені фіктивних СГД підприємствам газо- та нафтовидобувної промисловості.

При оформленні вантажів на експорт організатори ЦММП використовували печатки підприємств-нерезидентів, зареєстрованих в країнах з пільговим оподаткування, занижуючи вартість продукції та залишаючи фактичні прибутки на підконтрольних підприємствах нерезидентах.

Загальний обсяг зовнішньоекономічних операцій підприємств вказаної групи у 2015-2018 роках склав понад 70 млн. грн.

За результатами обшуків, проведених в офісних, виробничих та складських приміщеннях, які використовувалися фігурантами, вилучено 8 печаток підконтрольних компаній (у т.ч. нерезидентів), 49,9 тис. грн. готівкою, первинні фінансово-господарські документи, документи бухгалтерського, податкового обліку та документи зовнішньо - економічної діяльності, що підтверджують злочинну діяльність, а також документацію щодо відвантаження товарів, руху автотранспортних засобів, використання виробничих потужностей та ін.

Триває слідство.

 

Дніпропетровська митниця ДФС: 15 млрд. 764,9 млн. грн. перераховано до Державного бюджету протягом 9 місяців 2018 року

За 9 місяців 2018 року Дніпропетровська митниця ДФС скерувала до Державного бюджету України митних платежів у сумі 15 764,9 млн. грн., що на 11,2%, або на 1593,8 млн. грн. більше, ніж за 9 місяців 2017 року.

Показник середньоденних надходжень становив 85,2 млн. грн., що на 11,2%, або на 8,6 млн. грн. більше від середньоденних надходжень січня-вересня минулого року.

У вересні 2018 року Дніпропетровською митницею ДФС перераховано до Держбюджету податків та зборів у сумі 1886,1 млн. грн., що на 1,3% або на 24 млн. грн. більше, ніж у серпні 2018 року.

На надходження платежів у січні-вересні вплинуло збільшення податків від митного оформлення вугілля, полі ацетатів, кераміки для металургії, насіння соняшнику.

 

Оформлений трудовий договір забезпечує майбутнє кожного працюючого

Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що трудові відносини з працівником регулюються Кодексом законів про працю України від 10.12.71 № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП).

Відповідно до статті 21 КЗпП трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк, та строковим, що укладається на визначений строк, встановлений за погодженням сторін або на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Трудові відносини між громадянином, який наймається на роботу та роботодавцем (юридичною або фізичною особою – підприємцем) оформлюються в письмовій формі.

При укладенні трудового договору з працівником, може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Важливо пам’ятати, що в період випробування на працівників поширюється законодавство про працю, тобто обмеження трудових прав в тому числі на оплату праці, на соціальний захист тощо не допускається.

Відповідно до ст. 56 КЗпП за згодою між працівником і роботодавцем може встановлюватися як при прийнятті на роботу, так і пізніше неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Роботодавець зобов’язаний установити неповний робочий день (тиждень) на прохання:

1) вагітної жінки;

2) жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда (у тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням);

3) особи, що здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку.

Слід зазначити, що неоформлення трудового договору призводить до виплати заробітної плати «у конвертах», а це, в свою чергу, призводить до негативних наслідків для найманих працівників – до відсутності соціальних гарантій, передбачених законодавством України. Отже, наймані працівники мають бути зацікавлені в офіційному оформленні трудових відносин.

 

Легалізація заробітної плати – основа майбутнього

Актуальною темою сьогодення є боротьба з виплатою заробітної плати у «конвертах», реалізація гарантій оплати праці та організація заходів недопущення виникнення заборгованості з виплати заробітної плати. Підприємства, установи, організації та громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності – при виплаті заробітної плати повинні дотримуватись чинного законодавства, нести відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків і порушення норм законодавства щодо виплати заробітної плати.

Працівник, який отримує зарплатню в «конверті», виявляється повністю беззахисним перед роботодавцем. Дуже важливо, щоб громадяни усвідомили, що їх згода отримувати зарплату в «конвертах» позбавляє їх соціального захисту.

Неоформлений офіційно працівник ризикує залишитися без права на отримання соціальних пільг та виплат, гарантованих державою, особливо при нарахуванні пенсії та здійсненні перерахунків пенсій у подальшому.

Варто пам’ятати: ухилення від сплати податків в усіх проявах, у т.ч. шляхом використання нелегальної найманої праці, тягне фінансову та адміністративну відповідальність.

 

До уваги платників!

Нікопольська ОДПІ доводить до відома платників, що з метою забезпечення належного рівня обізнаності фізичних та юридичних осіб процедурами проведення податкових та митних експертиз, у розділі «Інформація з питань митної справи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу («ЗІР») розміщено інтерактивне посилання «Експертна діяльність у податковій та митній сферах».

 

неможливо

Нікопольська ОДПІ звертає увагу платників, що з 07 листопада 2018 року набирає чинності Закон України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги»(далі – Закон № 2155).

Пунктом 2 ст. 22 Закону № 2155 встановлено, що ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Таким чином, починаючи з 07.11.2018 отримати послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за довіреністю (у т.ч. посвідченою нотаріально) буде неможливо.

 

Cлідчі ДФС у Дніпропетровській області повернули до бюджету понад 24 млн грн

Протягом трьох кварталів 2018 року слідчими ГУ ДФС у Дніпропетровській області розслідувалось 548 кримінальних проваджень за порушення у сфері податкових відносин.

Досудове розслідування закінчено зі 154 кримінальних проваджень, з яких до суду скеровано 84. З них з обвинувальним актом - 74, для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності – 10.

Крім того, з січня по вересень поточного року за підслідністю слідчими направлено 150 кримінальних проваджень, приєднано до інших проваджень – 81.

Завдяки розслідуваним справам слідчими ГУ ДФС Дніпропетровщини з початку року відшкодована сума нанесених державі збитків у розмірі 24 мільйони 328 тисяч гривень. Також, накладено арешт на майно порушників на суму 5 мільйонів 21 тисячу гривень.

 

В «Електронному кабінеті» запроваджені сервіси з автозаповнення рядків податкової декларації з ПДВ

В «Електронному кабінеті» ДФС України реалізовано автозаповнення рядків податкової декларації з ПДВ та додатку 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)», додатку 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)», додатку 6 «Довідка (Д6) подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів» на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН).

Для автозаповнення рядків податкової декларації з ПДВ та вище зазначених додатків необхідно у приватній частині «Електронного кабінету» при створенні документа звітності проставити відмітку «заповнити на основі даних ДФС». Після чого на підставі відомостей, внесених в ЄРПН, заповнюються дані рядків податкової декларації з ПДВ та відповідних таблиць:

■ Таблиця 1 (Д1) «Коригування податкових зобов’язань згідно зі статтею 192 та пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу»;

■ Таблиця 2 (Д1) «Коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу»;

■ Таблиця 1 розділу І Податкові зобов’язання (Д5) «Операції на митній території України, що оподатковуються податком на додану вартість за основною ставкою та ставкою 7 %, крім ввезення товарів на митну територію України»;

■ Таблиця 1 розділу ІІ Податковий кредит (Д5) «Операції придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7 %»;

■ Таблиця 1 (Д6) «Операції, що не є об’єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України, операції, які звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди))».

Додатково повідомляємо, що розділ «СЕА ПДВ» доповнено новим сервісом «Інформація про суму перевищення». За допомогою даного сервісу платникам надано можливість перегляду інформації щодо даних розрахунку суми перевищення та результату порівняння даних податкової звітності з ПДВ та ЄРПН.

 

Антикорупційний сервіс «Пульс»

З метою забезпечення відкритості й прозорості діяльності територіальних органів Фіскальної служби України нагадуємо платникам податків про функціонування антикорупційного сервісу Фіскальної служби України «Пульс», який доступний клієнтам податкової служби та митниці. Поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, оперативно вирішити суперечливі запитання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.

Ефективний сервіс за гарячою лінією попереджує: труднощі в спілкуванні; некоректне ставлення; перевищення повноважень; неякісне обслуговування; та працює за принципом CALL-BACK - зворотній зв’язок.

 

До уваги платників ЄСВ!

Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що відповідно до частини восьмої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) – роботодавці зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Порядок нарахування і сплати ЄСВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Інструкція № 449).

Згідно з п. 11 розділу ІV Інструкції № 449 у разі, якщо останній день строків сплати ЄСВ, зазначених у Інструкції № 449, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати ЄСВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

 

Допомога по вагітності та пологах: відображення у формі № 1ДФ

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включається сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, компенсацій (включаючи суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.

Згідно із Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, сума допомоги по вагітності та пологах відображається у податковому розрахунку за формою № 1ДФ за ознакою доходу «128» як соціальні виплати з відповідних бюджетів.

 

Особливості плати за землю платниками, які проживають у сільській (селищній) місцевості

Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до п. 57.5 ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – платники податків повинні сплачувати податки і збори, що встановлені ПКУ, через установи банків та поштові відділення.

Пунктом 287.5 ст. 287 ПКУ встановлено, що фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.

Форму квитанції про прийняття податків і зборів, що може використовуватись фізичними особами у сільській (селищній) місцевості для сплати податків і зборів, у тому числі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, через каси сільських (селищних) рад, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 714 «Про затвердження форми Квитанції про прийняття податків і зборів».

 

Послуги з оренди транспортних засобів: визначення місця постачання

Нікопольська ОДПІ нагадує, що пп. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Відповідно до п. 186.4 ст.186 ПКУ місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 ст. 186 ПКУ.

Згідно з пп. «ґ» п. 186.3 ст. 186 ПКУ місцем постачання послуг з надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

Отже, місцем постачання послуг з оренди транспортних засобів (залізничного, морського, річкового, автомобільного, авіаційного та трубопровідного) є місце реєстрації постачальника таких послуг.

 

В одній акцизній накладній може бути зазначено операцію виключно за одним кодом УКТ ЗЕД

Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до абзацу першого п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України від 02 грудня    2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Абзацом другим п. 9 розділу І Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2016 № 218 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17.03.2016 за № 405/28535), із змінами встановлено, що в одному документі (акцизна накладна, розрахунок коригування акцизної накладної) може бути зазначено операцію виключно за одним кодом УКТ ЗЕД.

 

Оновлено довідники пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов’язкових платежів

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що оновлено довідники пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов’язкових платежів станом на 01.10.2018, а саме:

► Довідник № 90/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету та

► Довідник № 90/2 інших податкових пільг.

Довідники розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

 

Вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівника: оподаткування ПДФО

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року  № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) заробітна плата для цілей розділу ІV ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Згідно з пп. «з» пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб    (далі – ПДФО) не включається сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями.

Винятки, передбачені пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка ПДФО становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у підпунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику ПДФО у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Отже, вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівника, у тому числі при виході на пенсію, оподатковується за ставкою 18 відсотків.

 

Термін сплати ЄСВ дипломатичними представництвами і консульськими установами України, які використовують найману працю

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу на те, що відповідно до абзацу п’ятого п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є роботодавці – дипломатичні представництва і консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з абзацом першим частини 8 ст. 9 Закону № 2464 платники, зазначені, зокрема, у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця.

Тобто, дипломатичні представництва і консульські установи України, які використовують найману працю, сплачують нараховані за відповідний календарний місяць суми ЄСВ не пізніше 20 числа наступного місяця.

При цьому, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується ЄСВ, платники, одночасно з видачею зазначених сум, зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати ЄСВ у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі) (абзац другий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

 

Терміни сплати єдиного внеску юридичними особами, які використовують працю найманих працівників

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Відповідно до абзацу другого п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з абзацом першим частини 8 ст. 9 Закону № 2464 платники, зазначені, зокрема, у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Отже, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані сплачувати нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, платники, одночасно з видачею зазначених сум, зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі) (абзац другий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469), що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 із змінами (далі – Інструкція № 449).

Згідно з п. 11 розділу ІV Інструкції № 449 у разі, якщо останній день строків сплати єдиного внеску, зазначених у цій Інструкції, припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.

 

Підприємець зареєструвався платником єдиного податку 3-ї групи. Особливості сплати єдиного внеску

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для 3-ї групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Для підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

Разом з тим, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Отже, для новостворених суб’єктів господарювання, які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання єдиного податку 3-ї групи, перший звітний період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.

При цьому, база нарахування єдиного внеску за цей місяць для них визначається у розмірі, визначеному такими платниками самостійно, але вона не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (в 2018 році – 819 грн. 06 коп.).

Зазначена норма визначена п.п. 298.1.2 ст. 298 Податкового кодексу та п. 3 частини першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

Дохід отримано не від суб’єкта господарювання (не податкового агента). Як фізичній особі сплатити податки?

Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність.

Фізична особа, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язана включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% з таких доходів.

Платниками військового збору є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому для податку на доходи фізичних осіб, за ставкою 1,5 % від об’єкта оподаткування.

Декларація за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556), подається фізичною особою до фіскального органу за місцем реєстрації до 1 травня року, що настає за звітним.

Фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Отже, фізична особа, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військового збору за ставкою 1,5%, зазначені в поданій нею податковій декларації.

Зазначена норма передбачена п.п. 1.1 - 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX; п.п. 168.2.1, п.п. 168.2.2 ст. 168, п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу.

 

Підприємство порушило строк виплати заробітної плати. Як оподатковується компенсація працівникам?

Заробітна плата - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

За втрату частини заробітної плати у зв’язку із порушенням строків її виплати передбачена виплата компенсації працівникам.

Компенсація здійснюється у разі затримки виплати заробітної плати на один і більше календарних місяців (ст. 2 Закону України від 19.10.2000 № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати»).

Компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом, для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб прирівнюються до заробітної плати та оподатковуються за ставкою 18%.

Отже, компенсація втрати частини заробітної плати, у зв’язку з порушенням строків її виплати, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим податком за ставкою 1,5%.

Сума компенсації включається до фонду оплати праці того місяця, в якому фактично проводиться її нарахування та виплата у відповідності з п.п. 1.6.2 «Інструкції зі статистики заробітної плати», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 № 5.

Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.48 ст. 14 Податкового кодексу, ст. 34 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці».

 

Платник податку на прибуток безоплатно виконав роботи платнику єдиного податку. Які податкові наслідки?

Платник податку на прибуток, який враховує різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшує на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 44 підр. 4 розд. XX Податкового кодексу.

Вказане збільшення не стосується безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення пп. 140.5.9 ст. 140 Кодексу.

Згідно п.п. 140.5.9 ст. 140 Податкового кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів (вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг), безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування (крім неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону), у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Отже, якщо отримувач безповоротної фінансової допомоги є платником податку на прибуток на загальних підставах, фізичною особою, то підприємство - надавач безповоротної фінансової допомоги коригування на різниці не здійснює.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Якщо отримувачем безповоротної фінансової допомоги, є юридична особа – платник єдиного податку, то підприємству – надавачу безповоротної фінансової допомоги необхідно збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму такої допомоги.

Зазначена норма передбачена п.п. 140.5.10 ст. 140 Податкового кодексу України.

 

Підприємство – сільгоспвиробник зареєструвалось у жовтні 2018 року. Чи можна бути платником єдиного податку 4-ї групи?

Сільськогосподарський товаровиробник – це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників - це період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.235 ст. 14, п.п. 291.4.7 ст. 291, п. 294.2 ст. 294 Податкового кодексу.

 

Підприємство - платник єдиного податку здійснює операції в іноземній валюті. Як визначити дохід?

Доходом юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ст. 44 Податкового кодексу.

Бухгалтерський облік операцій з іноземною валютою ведеться відповідно до вимог П (С) БО 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом МФУ від 10.08.2000 № 193.

Отже, юридична особа – платник єдиного податку визначає курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції згідно з вимогами положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти включається до складу доходів такого платника податку.

Від’ємне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти не зменшує базу оподаткування єдиним податком, оскільки у податковій декларації юридичної особи відображення витрат не передбачено.

У разі продажу іноземної валюти після дати звітного балансу у складі доходу враховується позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу цієї валюти, та доходом, отриманим від здійснення перерахунку такої іноземної валюти в гривні на дату закінчення попереднього звітного кварталу.

Від’ємні курсові різниці, що виникають при продажу іноземної валюти та її перерахунку, не зменшують базу оподаткування єдиним податком.

Зазначена норма передбачена п.п. 2 п. 292.1 ст. 292, п.п. 296.1.3 ст. 296, Податкового кодексу України.

 

Податковий розрахунок за формою № 1ДФ. Коли можна не подавати?

Податкові агенти зобов'язані подавати податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (форма № 1ДФ) до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Податковий розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент протягом звітного періоду.

При цьому податковий агент може не подавати податковий розрахунок за формою №1ДФ, при одночасному дотриманні таких обов’язкових умов:

- не здійснювалось нарахування доходів платнику податку;

- не здійснювались виплати будь-яких доходів протягом звітного періоду;

- не перераховувався податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Зазначена норма передбачена ст. 176. Податкового кодексу України та п. 2.2 Наказу МФУ від 13.01.2015 № 4 "Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку.

 

Якщо дохід нараховано податковим агентом, але не виплачено, чи необхідно перераховувати податок на доходи фізичних осіб до бюджету?

Нормами Податкового кодексу визначено строки перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб з нарахованого (виплаченого) оподатковуваного доходу залежно від форми виплати такого доходу.

Так, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Зазначена норма визначена пп. 168.1.5 ст. 168 Податкового кодексу України.

 

За якою ставкою сплачують ЄСВ підприємці – іноземні громадяни?

Іноземний громадянин, який бажає вести бізнес та отримувати доходи в Україні, може зареєструватися приватним підприємцем.

Такий іноземець самостійно обирає систему оподаткування та сплачує податки і збори відповідно до законодавства України. Не є виключенням і єдиний соціальний внесок.

Єдиний внесок сплачується на загальних підставах за ставкою 22 відсотки як з доходу, отриманого ним від здійснення підприємницької діяльності, так і з заробітної плати найманих працівників такого приватного підприємця.

Категория: Область | Просмотров: 29 | Добавил: odpi
Всего комментариев: 0
avatar