Покров Пятница 29.03.24, 14:41
Сайт
Главная » 2019 » Февраль » 7 » Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує
10:48
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

Універсалізовано розміри ставок рентної плати для видобування нафти та газового конденсату

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.

ДФС України листом від 25.01.2019 № 2394/7/99-99-12-03-04-17 «Про адміністрування рентної плати у 2019 році» (далі – Лист ДФС № 2394) надала рекомендації щодо особливостей адміністрування у 2019 році рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата).

З 01.01.2019 набули чинності внесені Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які стосуються адміністрування Рентної плати.

Зокрема, універсалізовано розміри ставок Рентної плати для видобування нафти та газового конденсату, що видобуваються з покладів (п. 252.20 ст. 252 ПКУ), а саме:

► до 5 000 метрів – 31 відс. вартості (фактична ціна – середня ціна одного бареля нафти «Urals», перерахована у гривні за тонну за курсом Національного банку України станом на 1 число місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, визначена за інформацією міжнародного агентства (котирування UralsMediterranean та UralsRotterdam) обсягів видобутої нафти та газового конденсату (абзац другий п. 252.8 ст. 252 ПКУ);

► понад 5 000 метрів – 16 відс. вартості (фактичної ціни) обсягів видобутої нафти та газового конденсату.

Більш детальніше про адміністрування Рентної плати у 2019 році можна ознайомитись у Листі ДФС № 2394, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73154.html

 

Зміни у системі валютного регулювання та валютного нагляду

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує.

ДФС України на офіційному веб-порталі повідомила, що з 07 лютого 2019 року запрацює нова система валютного регулювання разом із введенням в дію Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473). Вона складається з 8-ми основних постанов Правління Національного банку України, які замінили попередню базу з 56-ти нормативно-правових актів у сфері валютного регулювання.

Дорожня карта валютної лібералізації розроблена Національним банком України разом з експертами Міжнародного валютного фонду та передбачає суттєву лібералізацію валютного ринку. Мова йде про покрокове зняття усіх валютних обмежень відповідно до темпів поліпшення макроекономічних умов в Україні, а також прийняття низки законодавчих актів, спрямованих на підвищення якості регулювання фінансового ринку та попередження непродуктивного відпливу капіталу з країни.

З моменту набрання чинності  Закону № 2473 правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ, а також відповідальність за порушення ними валютного законодавства, регулюються виключно зазначеним Законом.

Відповідно до Закону № 2473 ДФС як орган валютного нагляду здійснюватиме валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Фінансова санкція за порушення строків розрахунків залишається незмінною. Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого ст. 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відс. суми неодержаних грошових коштів за договором чи вартості недопоставленого товару.

Загальний розмір нарахованої пені обмежується і не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Слід зазначити, що внаслідок втрати із 07 лютого 2019 року чинності Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» у зв’язку з набуттям чинності Закону № 2473, останнім періодом, за який суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності необхідно буде подавати Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резидентам України і знаходяться за її межами, є 2018 рік (станом на 01.01.2019).

Більш детальніше з інформацією про зміни у системі валютного регулювання та валютного нагляду можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/366044.html

 

Деклараційна кампанія 2019 року: способи подання декларації

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що декларувати свої доходи – це конституційний обов’язок громадян (частина 2 ст. 67 Конституції України).

Податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – декларація) подається платником податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):

● особисто або уповноваженою на це особою;

● надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

● засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та про електронні довірчі послуги.

Звертаємо увагу, що у разі надсилання декларації поштою, платник податку на доходи фізичних осіб зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні декларації в електронній формі, – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Норми визначені п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України.

При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися новим електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

 

Акт звірки розрахунків за податками і зборами: термін надання фізичним особам – платникам податків

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу фізичних осіб – платників податків, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Норми визначені п. 1 глави 1 розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання  (ст. 20 Закону № 393).

Враховуюче вищевикладене, за письмовою заявою фізичної особи – платника податків, щодо якого в контролюючому органі відкрито ІКП, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та ЄСВ у довільній формі. Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.

 

Особливості адміністрування у 2019 році рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що доходи загального фонду Державного бюджету України від рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – рентна плата) загальнодержавного значення, крім вуглеводів (п. 5 частини 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України), зменшено до 70 відс. частки такої рентної плати (код бюджетної класифікації 13030100).

Доходи загального фонду бюджету обласних бюджетів від рентної плати для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, крім вуглеводів (п. 4 частини 1 ст. 66 Бюджетного кодексу України), збережено у попередньому розмірі – 25 відс. частки такої рентної плати.

Разом з тим, Бюджетним кодексом України встановлено зарахування 5 відс. частки рентної плати для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, крім вуглеводів, до доходів загального фонду бюджетів, зокрема:

- міст республіканського та обласного значення, міста Київа, районних бюджетів об’єднаних територіальних громад (п. 4³ частини 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України);

- міст районного значення, сільських, селищних бюджетів (п. 3² частини 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України).

Ефективний контроль доходів місцевих бюджетів від рентної плати для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, крім вуглеводів, може бути забезпечений складанням платниками такої рентної плати окремих додатків до податкової декларації з рентної плати, в яких податкові зобов’язання в межах спеціального дозволу самостійно «розподілені» платниками між бюджетами адміністративно-територіальних одиниць, які повністю або частково розташовані в межах території полігону, обмеженого координатами, зазначеними у такому дозволі.

Податкова декларація з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 із змінами (далі – Декларація).

Починаючи з податкових зобов’язань за ІV квартал 2018 року, ідентифікуючою ознакою кожного окремого додатка до Декларації є зазаначений у рядку 5.1 «код органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням ділянки надр за КОАТУУ» розділу 5 «Ділянка надр, з якої видобуто корисну копалину» додатка 1 до Декларації, код одиниці адміністративно-територіального устрою.

 

Загальна система оподаткування: сума коштів на розрахунково-касове обслуговування включаються до складу витрат ФОП

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

До переліку інших витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належить, зокрема, плата за розрахунково-касове обслуговування  (п. п. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Водночас, п. 1.37 ст. 1 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями визначено, що розрахунково-касове обслуговування – це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов’язані з переказом коштів з рахунку (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором.

Отже, суми коштів, сплачені ФОП – платником ПДФО на користь банку за надані послуги з розрахунково-касового обслуговування, пов’язані з веденням господарської діяльності (відкриття, закриття, переоформлення рахунків, відкритих безпосередньо на ФОП, надання виписок з рахунків тощо), включаються до складу витрат такої ФОП на загальній системі оподаткування.

 

До уваги ФОП – платників ЄСВ!

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що ДФС України листом від 24.01.2019 № 2265/7/99-99-13-02-01-17 (далі – Лист ДФС № 2265) надала роз’яснення щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) за 2018 рік та подання річної звітності з ЄСВ фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП), у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування.

Так, відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), ФОП, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, визначено платниками ЄСВ.

Обов’язки платників ЄСВ регламентовано частиною другою ст. 6 Закону № 2464, згідно з приписами якої платник ЄСВ зобов’язаний:

► своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ;

► подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника ЄСВ у строки, порядку та за формою, що визначені законодавством.

Згідно з приписами абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону № 2464 ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.

Оскільки Законом № 2464 встановлено, що сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску, то щоквартальні нарахування ЄСВ, обов’язкові для сплати ФОП, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони перебували на обліку в органах доходів і зборів як платники ЄСВ за календарний рік, щоквартально складають 2 457,18 грн (3 723,00 грн х 22 % х 3 міс.).

З огляду на зазначене, річна сума ЄСВ за 2018 рік не може становити менше ніж 9 828,72 грн (2 457,18 грн х 4 квартали) для ФОП, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони перебували на обліку в органах доходів і зборів як платники ЄСВ весь календарний рік.

При сплаті ЄСВ та відповідно при відображенні нарахованих сум ЄСВ у звітності необхідно враховувати кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку в органах доходів і зборів як платник ЄСВ.

Остаточний розрахунок ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, проводиться до 10 лютого наступного року за даними податкової декларації про майновий стан і доходи, з урахуванням вже сплаченого ними щоквартально протягом 2018 року ЄСВ.

Детальніше щодо сплати ЄСВ за 2018 рік та подання річної звітності з ЄСВ з прикладами її заповнення ФОП, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, – у Листі ДФС № 2265, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/ediniy-vnesok-na-zagalnoobovyazkove-/listi/73150.html

 

Повідомлення про прийняття працівника на роботу до органів ДФС – обов’язок кожного роботодавця

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 ст. 24 Кодексу законів про працю).

Отже, обов’язковою умовою офіційного оформлення новоприйнятих працівників є своєчасне повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) органу ДФС.

Форма такого Повідомлення затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (далі – Постанова № 413).

Повідомлення буває двох типів:

● початкове – подається при працевлаштуванні нового працівника;

● скасовуюче – подається, якщо у початковому були допущені помилки та в інших випадках, що потребують уточнення.

Повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою – підприємцем до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Постанови № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

● засобами електронного зв’язку;

● на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

● на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у Повідомленні, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від  08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

 

Затверджено переклад Таксономії фінансової звітності за МСФЗ

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома, що з 01.01.2018 набрали чинності зміни до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 996), внесені Законом України від 05 жовтня  2017 року № 2164-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо удосконалення деяких положень» (далі – Закон № 2164).

Статтею 1 Закону № 996 передбачено затвердження органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, Таксономії фінансової звітності – складу статей і показників фінансової звітності та її елементів, які підлягають розкриттю.

З метою реалізації зазначених норм Міністерством фінансів України наказом від 07.12.2018 № 983 (далі – Наказ № 983) затверджено переклад Таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ), випущеної Фондом міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно з частиною 1 ст. 12-1 Закону № 996 фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за МСФЗ мають складати:

► підприємства, що становлять суспільний інтерес;

► публічні акціонерні товариства;

► суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях;

► підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону № 2164 першим звітним періодом, за який підприємства, що зобов’язані застосовувати міжнародні стандарти, мають подати фінансову звітність на підставі Таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в електронній формі, є 2019 рік.

Наказ № 983 набрав чинності з 01 січня 2019 року.

 

Надання в оренду земельної ділянки (паю): порядок сплати ПДФО і військового збору

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що п. п. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.

Слід зазначити, що абзацом 5 п. 2 ст. 64 Бюджетного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2019, передбачено, що ПДФО, нарахований податковим агентом або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, з доходів за здавання фізичниим особами в оренду (суборенду,емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), сплачується таким податковим агентом або такою фізичною особою до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису).

Отже, у разі отримання фізичною особою-орендодавцем у 2019 році доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної ділянки (паю), майнового паю іншій фізичній особі-орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець повинен сплатити (перерахувати) ПДФО/військовий збір до відповідного бюджету за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості).

Водночас, у разі отримання у 2018 році доходу від наданні в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі-орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець повинен визначити свої податкові зобов’язання у річній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік та сплатити ПДФО/військовий збір з таких доходів за своєю податковою адресою.

 

Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів: декларація подається за місцезнаходженням лісової ділянки

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 01.01.2019 відповідно до змін, внесених Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», зокрема до п. 256.3 ст. 256 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (далі – рентна плата) зросли по кожному виду деревени.

Нагадуємо, що платниками рентної плати є лісокористувачі – юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи – підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами. (п. 256.1 ст. 256 ПКУ).

Лісокористувачі, у яких за результатами діяльності здійснюється перерахунок рентної плати, відображають донараховані суми рентної плати в податковій декларації (п. п. 256.11.5 п. 256.11 ст. 256 ПКУ).

Про надходження суми рентної плати в касу суб’єкта лісових відносин, що видає спеціальні дозволи, у спеціально заведеній книзі робиться запис і лісокористувачеві видається квитанція. Одночасно в лісорубних та лісових квитках робиться позначка про сплату рентної плати в касу (зазначаються номер і дата квитанції про сплату) (п. п. 256.11.7 п. 256.11 ст. 256 ПКУ).

Слід зазначити, що при отриманні дозволу в поточному році (або донарахуванні суми рентної плати) після чергового строку сплати рентної плати лісокористувачі сплачують усі суми рентної плати за строками, що минули (п .п. 256.11.8 п. 256.11 ст. 256 ПКУ).

Базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу (п. 257.1 ст. 257 ПКУ).

Згідно з п. 257.2 ст. 257 ПКУ платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов’язань з рентної плати.

Відповідно п. п. 257.3.5. п. 257.3 ст. 257 ПКУ платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений ст. 257 ПКУ, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить додатки, зокрема, з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів – за місцезнаходженням лісової ділянки;

Сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум рентної плати, сплачених відповідно до підпунктів «а» і «б» п. п. 256.11.6 п. 256.11 ст. 256 ПКУ.

 

Декларування доходів: в дію введено нові коди бюджетної класифікації ПДФО та військового збору

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що обов’язок платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) щодо подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) у випадках, передбачених розділом ІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено п. 179.1 ст. 179 ПКУ.

Разом з тим, відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов’язок платника ПДФО щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник ПДФО отримував доходи:

► від податкових агентів, які згідно з цим розділом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

► виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених цим розділом;

► від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;

► у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Отже, з метою належного ведення обліку ПДФО та військового збору, ДФС України наказом від 27.12.2018 № 873 «Про затвердження внесення змін до наказу ДФС від 10.04.2015 № 267» введено вдію нові коди бюджетної класифікації:

11010501 – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»;

11011001 – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Таким чином, якщо фізична особа зобов’язана подати Декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, то у таком у випадку платник ПДФО сплачує:

● ПДФО по коду платежу 11010500 – «податок на доходи фізичних оіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

● військовий збір по коду платежу 11011001 – «військовий збір що сплачується за результатами декларування».

У разі, якщо фізична особа, яка відповідно до розділу ІV ПКУ зобов’язана сплатити ПДФО, але звільнена від подання річної декларації, при нотаріальному посвідченні договорів та/або при видачі свідоцтв про право на спадщину тощо, сплачує:

● ПДФО по коду платежу 11010501 – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»;

● військовий збір по коду платежу 11011000 – «військовий збір».

 

До уваги платників: при сплаті податків і зборів необхідно правильно заповнювати документи на переказ

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України 24.07.2015 № 666, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419 із змінами.

Так, при сплаті (стягненні) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поверненні помилково або надміру зарахованих коштів поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

- поле № 1:

• друкується службовий код (знак) "*" (ознака платежу);

- поле № 2:

• друкується розділовий знак ";" ;

• друкується код виду сплати (формат ссс – тризначне число);

- поле № 3:

• друкується розділовий знак ";" ;

• друкується один з нижченаведених реквізитів:

1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);

2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);

- поле № 4:

• друкується розділовий знак ";" ;

• друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу ";" не допускається.

У разі сплати платежу до бюджету в іноземній валюті обов'язково вказується код класифікації доходів бюджету.

У разі здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість     (далі – ПДВ), повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету за висновками територіальних органів ДФС України (далі – територіальні органи ДФС), поля № 5 та № 6 заповнюються таким чином:

- поле № 5:

• друкується розділовий знак ";" ;

• друкується дата висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (формат – ДД.ММ.РРРР). Платником податків поле № 5 не заповнюється;

- поле № 6:

• друкується розділовий знак ";";

• друкується номер висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Платником податків поле № 6 не заповнюється;

- поле № 7:

•друкується розділовий знак ";".

Резервне поле. Заповнюється платниками податків та/або органами Державної казначейської служби України  (територіальними органами ДФС) у разі здійснення розрахунків згідно з окремими рішеннями Кабінету Міністрів України тощо. Зазвичай не заповнюється.

У разі погашення податкових векселів (податкових розписок) коштами при заповненні розрахункового документа в резервному полі необхідно проставляти номер векселя.

При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками.

Отже, при заповненні документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, щоб уникнути помилок, платникам необхідно враховувати вимоги Порядку.

 

Новації 2019 року у справлянні рентної плати і екологічного податку

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628) були внесені до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зміни, зокрема, щодо ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Так, з 01.01.2019 не оподатковують рентною платою урановмісні корисні копалини, видобуті на стадії геологічного вивчення на підставі спеціальних дозволів, отриманих після 1 січня 2018 року (новий п. п. 252.4.9 п. 252.4  ст. 252 ПКУ).

Крім того, зросли ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Це стосується видобутку нафти з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 м, – підвищення ставки з 29 % до 31 %, з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 м, – з 14 % до 16 %.

При цьому рентну плату за видобуток конденсату зменшено: для покладів на глибині до 5000 м – з 45 % до 31 %, а з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 м, – з 21 % до 16 %.

Також протягом усього 2019 року до ставки рентної плати за користування надрами для видобування залізної руди застосовується коефіцієнт 1,1 (п. 252.20 ст. 252 ПКУ).

З 2019 року застосовується новий порядок справляння та розподілу сум доходів від екологічного податку (далі – податок), зокрема в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря (далі – Викиди двоокису вуглецю).

Також розділ VІІІ ПКУ змінено Законом № 2628 як у частині визначення платників, які справляють екологічний податок за Викиди двоокису вуглецю, так і ставок Податку.

З 01 січня 2019 року ставку Податку за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами з 0,41 грн/тонну підвищено до 10 грн/тонну, тобто збільшено у 24,4 раза.

Нагадуємо, що платники Податку перераховують суми Податку, що справляється за викиди, крім Викидів двоокису вуглецю, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом України:

► 45 відсотків Податку – до загального фонду Державного бюджету України (крім Податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення, який зараховується до загального фонду державного бюджету у повному обсязі; Податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк, який зараховується до спеціального фонду державного бюджету у повному обсязі);

►55 відсотків – до спеціального фонду місцевих бюджетів (крім Податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів), у тому числі:

- до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, – 25 відсотків;

- обласних бюджетів – 30 відсотків;

- бюджетів міст, м. Києва – 55 відсотків.

Податок, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк, зараховується до спеціального фонду державного бюджету у повному обсязі.

 

ФОП – «спрощенці» сплачують ЄСВ не менше мінімального страхового внеску незалежно від фінансового стану

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 01.01.2019 набрав чинності  Закон України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII  «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон № 2629).

Відповідно до п. 4 частини 1 ст. 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» максимальна величина бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується ЄСВ.

Мінімальний страховий внесок – це сума ЄСВ, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір ЄСВ, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини 1 ст. 1 Закону № 2464-VI).

ЄСВ, зокрема, для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку, встановлюється у розмірі 22 % до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ (частина 5 ст. 8 Закону № 2464).

З урахуванням того, що ст. 8 Закону № 2629 у 2019 році встановлена мінімальна заробітна плата у місячному розмірі 4 173,00 грн, то:

- мінімальний страховий внесок у 2019 році складає 918,06 грн за місяць (4 173,00 грн х 22 %);

- максимальна величина бази нарахування ЄСВ у 2019 році складає 62595,00 грн за місяць (4 173,00 грн х 15), тобто максимальний розмір ЄСВ – 13770,90 грн (62595,00 грн х 22 %).

Для платників єдиного податку ЄСВ нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).

Нагадаємо, що згідно з Законом № 2464 ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП) відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами (далі – Порядок № 435) подається Додаток 5 до Звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт).

За звітний період 2018 року Додаток 5 до Звіту подається ФОП до 09 лютого 2019 року.

Слід зазначити, якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем подання Звіту вважається перший після нього робочий день (п. 14 розділу II Порядку № 435).

Не пізніше 19 числа місяця, що настає за звітним кварталом, кожен ФОП зобов’язаний сплачувати суму ЄСВ не менше мінімального страхового внеску на місяць (абзац третій частини 8 ст. 9 Закону № 2464).

З 01.01.2019 ФОП нараховують ЄСВ за ставкою 8,41 % для осіб з інвалідністю, які є найманими особами такої ФОП.

Не сплачують за себе ЄСВ ФОП (незалежно від системи оподаткування), які належать до осіб з інвалідністю, отримують пенсію за віком або досягли віку, визначеного ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Зазначене звільнення не поширюється на осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, оцінювачів, аудиторів тощо).

 

Іноземний дохід обов’язково відображається у податковій декларації про майновий стан і доходи

Триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2018 році. Серед доходів, які підлягають обов’язковому декларуванню підлягають доходи, отримані за кордоном. Такі іноземні доходи є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставкою 18% та  військовим збором за ставкою 1,5%.

Відтак, платник податку, що отримує іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити нараховані ПДФО та військовий збір з таких доходів.

Разом із тим, якщо між Україною та країною, в якій знаходилось джерело виплати, існує міжнародний договір, згода на обов’язковість дотримання якого надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном. Для цього платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, підтверджуючі документи (довідку) про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Вимоги щодо оформлення такого документу визначено статтею 13 Податкового кодексу України.

У випадку відсутності у платника податку підтверджуючих документів, сума податку обраховується із загальної суми отриманих доходів.

 

Декларування 2019 Які діють обмеження при нарахуванні податкової знижки?

З 1 січня 2019 року розпочалася кампанія декларування доходів фізичних осіб.

Податкова декларація про майновий стан і доходи для громадян, які мають право на податкову знижку подається до 31 грудня 2019 (включно).

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 № 859 (у редакції від 06.06.2017 № 556).

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом.

Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку та резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті.

Загальна сума податкової знижки, нарахована в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу.

Як визначена п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу, під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Зазначена норма передбачена пп. 14.1.170 ст.14, п. 166.4 ст. 166 Податкового кодексу України.

 

До уваги підприємців! Порядок заповнення звіту з єдиного соціального внеску

Підприємці на загальній системі оподаткування та підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування формують та подають Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом (п. 2, п. 3 розд. ІІІ «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом МФУ від 14.04.2015 № 435).

Тобто за результатами року підприємці незалежно від обраної системи оподаткування зобов’язані формувати та подавати до контролюючих органів за місцем реєстрації  «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ» за формою Додаток 5 до Порядку №435, із зазначенням типу форми «Початкова» до 10 лютого року, наступного за звітним періодом.

Якщо останній день строку подання звіту припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем подання звіту вважається перший після нього робочий день (п. 14 розд. ІІ Порядку №435).

Оскільки граничний термін подання Додатку 5 за 2018 рік – 9 лютого 2019 року, що є вихідним днем, то останній день подання Додатку 5 за 2018 рік – 11 лютого 2019 року.

Державна фіскальна служба України у листі від 24.01.2019 №2265/7/99-99-13-02-01-1 надала роз’яснення, щодо порядку заповнення Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску.

Звертаємо увагу: у додатках до листа наведено приклади заповнення звітності.

З текстом листа та роз’яснювальними матеріалами можна ознайомитися на суб-сайті ДФС України за посиланням:

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/ediniy-vnesok-na-zagalnoobovyazkove-/listi/73150.html

 

Декларування 2019 Дізнайтесь коли подається декларація про майновий стан і доходи

З 1 січня 2019 року розпочалася кампанія декларування доходів фізичних осіб.

Податкова декларація про майновий стан і доходи для громадян, які згідно з Податковим кодексом зобов’язані подавати податкову декларацію, подається у термін до 1 травня року, що настає за звітним (до 1 травня 2019 року).

Для громадян, які мають право на податкову знижку граничний строк подання податкової декларації – до 31 грудня 2019 (включно).

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 № 859 (у редакції від 06.06.2017 № 556).

Податкова декларація про майновий стан і доходи в обов’язковому порядку подається у разі отримання:

- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як суб’єкти господарювання та самозайняті особи). Зокрема, доходів від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;

- інвестиційного доходу (доходу від продажу цінних паперів та корпоративних прав);

- іноземного доходу;

- нецільової благодійної допомоги, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує граничний розмір, установлений п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу (у 2018 році така сума становила 2470 грн);

- доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування;

- в інших передбачених Податковим кодексом випадках.

Разом з тим, податкова декларація не подається, якщо громадянин отримував доходи:

- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених Податковим кодексом;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок на доходи фізичних осіб;

- у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок на доходи фізичних осіб.

Зазначена норма передбачена п.п. 49.18.4 ст. 49, п.п. 166.1.2 ст. 166, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України.

 

Для платників єдиного податку, які виплачують доходи нерезидентам, в декларації з податку на прибуток передбачена особлива відмітка

Наказом МФУ від 19.10.2018 № 842 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (набув чинності 14.12.2018 р.), внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом МФУ від 20.10.2015 № 897.

Зокрема, рядок 9 заголовної частини декларації "Особливі відмітки" доповнено категорією "платник єдиного податку".

У зазначеному полі декларації проставляють позначку платники єдиного податку, які здійснювали на користь нерезидента - юридичної особи або уповноваженої ним особи будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, отриманим таким нерезидентом.

Тобто, платники єдиного податку (фізичні і юридичні особи), які здійснюють на користь нерезидента – юридичної особи або уповноваженої ним особи будь-які виплати відповідно до п. 297.5 ст. 297 Податкового кодексу, повинні складати та подавати додаток ПН до декларації з податку на прибуток підприємств.

Нагадаємо, що платник єдиного податку, який здійснює на користь нерезидента – юридичної особи або уповноваженої ним особи будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, здійснює нарахування та сплату податку з доходів нерезидента в порядку, встановленому розділом III Податкового кодексу, а саме, податок утримується за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у п.п. 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 ПКУ).

Такий податок сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Податок з доходів нерезидента сплачується до бюджету під час такої виплати за рахунок нерезидента.

Зазначена норма передбачена п.п. 141.4.2. ст. 141; п. 297.5 ст. 295 Податкового кодексу.

Категория: Область | Просмотров: 307 | Добавил: odpi
Всего комментариев: 0
avatar