13:13 Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області | |
Оновлено декларацію з податку на прибуток підприємств Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 20.12.2019 у бюлетені «Офіційний вісник України» № 98/2019 опубліковано наказ Міністерства фінансів України від 14.11.2019 № 481 (далі –Наказ № 481), яким затверджено зміни до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація). Наказом № 481 форму Декларації приведено у відповідність до чинних норм Податкового кодексу України, зокрема, внесено зміни до додатків РІ, ПН, ВП до Декларації та впроваджено новий додаток ПП щодо податкових пільг. Наказ № 481 набрав чинності з дня його офіційного опублікування (крім підпункту 3 пункту 1 та пункту 3 Змін до форми декларації (щодо нового додатку ПП), які наберуть чинності з 01 січня 2020 року).
Про коди бюджетної класифікації, за якими сплачується екологічний податок Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по екологічному податку: - 19010100 – «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю)»; - 19010200 – «Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти»; - 19010300 – «Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини»; - 19010400 – «Екологічний податок, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензій строк»; - 19011000 – «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення».
Щодо терміну сплати туристичного збору Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що податкові агенти сплачують туристичний збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації з туристичного збору за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у податковій декларації з туристичного збору за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків з цього збору. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду. Норми встановлені п.п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України.
Одночасне нарахування єдиного внеску по минулим, поточним та майбутнім виплатам: визначення бази оподаткування Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця. Норми встановлені ч. 5 ст. 8 Закону № 2464. Згідно з п. 9 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок № 435), на одну застраховану особу допускається декілька записів у таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 435, якщо протягом одного звітного періоду нарахування здійснювалися за поточні та майбутні (відпускні, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами), за минулі (лікарняні, тимчасова непрацездатність та перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та нарахування сум заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, а також за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду – середня заробітна плата за вимушений прогул) періоди. Кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця не може зазначатися у звітному місяці за майбутні та минулі звітні періоди, за винятком відпустки, відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та випадків поновлення на роботі особи за рішенням суду. За наявності декількох рядків по одній застрахованій особі кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця зазначається лише в одному, а саме в тому, в якому зазначаються дані про суми заробітної плати (за їх наявності). Отже, нарахування єдиного внеску працівнику, якому розраховуються відпускні за поточний і майбутній періоди, здійснюється за кожен період окремо. При цьому, сплата єдиного внеску здійснюється з усієї суми нарахованих відпускних у місяці, в якому були здійснені нарахування. Так, для працівника, який відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував у відпустці, де загальна сума нарахованого доходу за поточний місяць (сума нарахованої заробітної плати за відпрацьований час та частина відпускних, нарахованих за час перебування працівника у відпустці в поточному місяці) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску. Водночас, єдиний внесок на суму другої частини відпускних нараховується на фактично нараховану суму, оскільки ці доходи включаються до бази нарахування єдиного внеску майбутнього періоду.
Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) виникає при отриманні протягом звітного (податкового) року доходів: ● від провадження господарської діяльності, отриманих фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)); ● від провадження незалежної професійної діяльності (п. 178.4 ст. 178 ПКУ); ● від особи, яка не є податковим агентом, крім випадків прямо передбачених ПКУ (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ); ● у вигляді окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати податковими агентами, але не є звільненими від оподаткування (п.п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПКУ); ● у вигляді іноземних доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ); ● від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 та п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ); ● у вигляді суми заборгованості за укладеним платником податків цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II ПКУ (п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ); ● у вигляді інвестиційного прибутку від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п.п. 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 та п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ); ● у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з IV розділом ПКУ (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 та п. 174.3 ст. 174 ПКУ); ● у вигляді частини доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей. 172 – 173 ПКУ (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ); ● у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року, у порядку встановленому п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ (п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ); ● від продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ); ● від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, більших ніж встановлені Земельним кодексом України, та за умови реалізації такої продукції іншим фізичним особам (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ); ● у разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ); ● у вигляді благодійної допомоги на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України, та яка надається згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року (п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ); ● з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 ПКУ); ● при відчужені нерухомого майна за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно (п. 172.5 ст. 172 ПКУ); ● суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику ПДФО відповідно до умов цивільно-правового договору при отриманні зазначених доходів від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи (п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ). Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859» оновлено форму Декларації і з 01 січня 2020 року платники податків подаватимуть цю Декларацію за новою формою.
Про строки сплати ПДФО та військового збору роботодавцем Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що роботодавець є податковим агентом. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь працівника – платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену у ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування ПДФО до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику ПДФО, то ПДФО, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду. Норми визначені п. 168.1 ст. 168 ПКУ. Військовий збір сплачують у ті ж самі строки, що і ПДФО.
Увага! З 03 січня 2020 року діятимуть нові рахунки для сплати єдиного внеску Із 03 січня 2020 року функціонуватимуть нові рахунки для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відкриті на балансі центрального апарату Казначейства України, за стандартом IBAN. Перелік рахунків за балансовим рахунком 3556 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування», які починають діяти з 03 січня 2020 року розміщено на субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» офіційного вебпорталу ДПС України у рубриці «Бюджетні рахунки» за посиланням: https://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/
Зміна адміністративного району протягом року: звітність та сплата єдиного внеску Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язаний подавати звітність та сплачувати єдиний внесок до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування. Норми визначені п. 4 частини 1 ст.6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). Згідно з п. 8 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), якщо страхувальник із числа страхувальників, крім зазначених у підпунктах. 5 і 6 розділу ІІІ Порядку № 435, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у звітному періоді змінює місцезнаходження або місце проживання, що пов’язане зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання). Отже, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого єдиного внеску подається та сплачується до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).
Отримання витягу з реєстру платників ПДВ не є обов’язковим Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» скасовано, зокрема свідоцтво про реєстрацію особи платником ПДВ і надано право платникам ПДВ за їх запитом отримувати витяги із реєстру платників податку на додану вартість в контролюючих органах. Таким чином, отримання витягів з реєстру платників податку на додану вартість не є обов’язковим для платників. Підтвердженням факту реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності платником ПДВ є наявність інформації про таку реєстрацію на офіційному вебпорталі ДПС, яка оновлюється щоденно.
Не зволікайте – встигніть отримати податкову знижку за 2018 рік! Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ). Норми встановлені п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ. Право платника ПДФО на податкову знижку визначено статтею 166 ПКУ. Платник ПДФО має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року. Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податків, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті; Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ. Якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься. Звертаємо увагу, що за 2018 рік платники ПДФО мають право отримати податкову знижку по 31 грудня 2019 року включно.
ФОП на загальній системі оподаткування має право включати до складу витрат вартість придбаних товарів у ФОП – «єдинника» Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які знаходяться на загальній системі оподаткування визначений ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування для ФОП є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця. Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, який не обмежує ФОП в придбанні товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у ФОП – платника єдиного податку. Отже, ФОП на загальній системі оподаткування при визначенні об’єкта оподаткування має право включати до складу витрат вартість придбаних товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у ФОП – платника єдиного податку, за умови, що такі витрати пов’язані з господарською діяльністю платника та підтверджені відповідними первинними документами.
Своєчасна сплата єдиного внеску Нікопольське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що в законодавство, що регулює сплату єдиного внеску, були внесені зміни, які набули чинності з 1 січня 2017 року. Так, частиною 12 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Відповідно до них фізичні особи – підприємці зобов’язані щоквартально сплачувати єдиний внесок за себе на рівні мінімального страхового внеску незалежно від того здійснюють вони чи ні підприємницьку діяльність, отримано дохід від такої діяльності чи ні. Отже, фізичні особи – підприємці, державна реєстрація припинення яких не проведена, повинні сплачувати єдиний внесок у розмірі не меншому ніж мінімальний страховий внесок – 22% від суми мінімальної заробітної плати. Мінімальний щомісячний єдиний внесок у 2019 році складає 918,06 грн., тобто квартальний платіж має бути не менше 2754,18 грн. Звертаємо увагу, що фізичні особи – підприємці сплачують єдиний соціальний внесок за кожний квартал до 20 числа наступного місяця, тобто поквартально за 2019 рік – не пізніше 19 квітня, 19 липня, 18 жовтня та 17 січня 2020 року відповідно. Також, слід зазначити, що у цьому випадку фізичній особі – підприємцю зараховується страховий стаж для пенсії.
До уваги платників державних дивідендів! Внесено зміни до розміру базового нормативу відрахування частки прибутку Постановою КМУ № 1015 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 04.12.2019 вносяться зміни: - до п.1 «Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) держаними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями», затвердженому постановою КМУ від 23.02.2011№ 138 ; - до п.1 Постанови КМУ від 24.04.2019 № 364 "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави". Постанову Кабміну №1015 опубліковано на урядовому порталі за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-ta-viznannya-takimi-shcho-vtratili-chinnist-deyakih-postanov-kabinetu-ministriv-ukrayini-1015041219. З урахуванням змін, частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), починаючи з 1 січня 2019 року у розмірі 90 відсотків. Для приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго", акціонерних товариств "Українська залізниця" та "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" базовий норматив відрахування частки прибутку визначається у розмірі 90 відсотків. Для публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", базовий норматив залишається у розмірі 30 відсотків.
До уваги комунальних підприємств: авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті частини чистого прибутку Як визначено п.п. 57.1 прим. 1.2 ст. 57 Податкового кодексу, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток (крім певних випадків). Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади. Частина чистого прибутку (доходу) сплачується наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності, тобто базовим податковим (звітним) періодом є календарний квартал (п. 2 «Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями», затвердженого постановою КМУ від 23.02.2011 № 138). Але якщо на момент сплати частини чистого прибутку (доходу) за IV квартал подана декларація з податку на прибуток за такий рік та погашені зобов’язання, то авансові внески нараховуються на суму перевищення частини чистого прибутку, що підлягає виплаті за IV квартал звітного року, над значенням об’єкта оподаткування податком на прибуток за такий рік, поділеному на 12 та помноженому на 3, тобто пропорційно кількості місяців, за які виплачується частина чистого прибутку.
Підприємець на загальній системі звітує за 2019 рік: на що звернути увагу Об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід - різниця між виручкою у грошовій та негрошовій формі і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такого підприємця. Підприємці подають до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені для річного звітного податкового періоду. В декларації зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб. Звертаємо увагу, що з 1 січня 2020 року платники подаватимуть декларацію про майновий стан і доходи за новою формою, з урахуванням змін, внесених наказом МФУ від 25.04.2019 № 177. Така декларація (в редакції від 25.04.2019 №177) подається за звітні періоди 2020 року. За звітний 2019 рік підприємці подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 №859. Податкова декларація за звітний календарний рік подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого звітного (податкового) року. В декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності підприємці мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи. Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується. Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується. Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати. Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому ПКУ. Підприємець, без використання праці найманих працівників, формує та подає звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сама за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Зверніть увагу, що оскільки підприємці сплачують єдиний внесок за звітний рік до 10 лютого наступного року, то сума сплаченого єдиного внеску за звітний 2019 рік включається до складу витрат 2020 року. Зазначені норми визначені п.п. 49.18.5 ст. 49, п. 57.1 ст. 57, п. 177.5, 177.11 ст. 177 Податкового кодексу.
Чи оподатковується податком на доходи фізичних осіб вихідна допомога при виході на пенсію? Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 ст. 14 Податкового кодексу). Ставка податку становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п.167.1 ст.167 ПКУ). Перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Винятки, передбачені зазначеним пунктом не поширюються на виплату грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію. Отже, вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівника, в т. ч. при виході на пенсію, оподатковується за ставкою 18% на загальних підставах.
Програмні РРО: Яким чином надаватиметься покупцеві електронний розрахунковий документ? Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 19 вересня 2019 року №128 «Про внесення змін до законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що на продавця товарів/ послуг покладається обов’язок надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій або електронній формі. Такий розрахунковий документ може надаватися у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій, QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.
Щодо отримання фізичною особою-підприємцем довідки про доходи Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що фізичні особи-підприємці (далі - ФОП) мають можливість отримати довідку про доходи за будь-який період здійснення підприємницької діяльності. Так, згідно із ст.177 та ст.296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для отримання довідки про доходи ФОП подають до контролюючого органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний або річний звітний період. Проте, такий платник податку не звільняється від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для звітного періоду. Для отримання довідки про доходи, ФОП необхідно письмово звернутись до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси. Відповідно до п.45.1 ст.45 ПКУ податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона реєструється як платник податків у контролюючому органі. Відповідно до ст.291 розд. І Наказу Міністерства юстиції України від 12.04.2012 №578/5 «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів», облікові справи платників податків і зборів зберігаються протягом 5 років після припинення діяльності таких суб’єктів господарювання. Враховуючи викладене, ФОП може отримати, за письмовим зверненням до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси, довідку про доходи, на підставі поданих податкових декларацій за будь-який період здійснення підприємницької діяльності, зазначеній у заяві. Проте, не більше 5 років після припинення своєї діяльності.
Доходи в іноземній валюті: база оподаткування ПДФО Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 164.3 ст. 164 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах. Згідно із п.164.4 ст.164 ПКУ під час отримання доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент отримання таких доходів. Враховуючи вищевикладене, базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів, які отримані платником податку в іноземній валюті, є доходи, що перераховані у гривню за валютним курсом Національного банку України, який діяв на момент отримання таких доходів.
Хто є платниками екологічного податку? Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: - викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; - скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти; - розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання); - утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); - тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк. При цьому розміщення відходів – постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (пп. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Як фізичній особі підтвердити статус податкового резидента України? Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що довідка-підтвердження статусу податкового резидента є необхідною для уникнення подвійного оподаткування доходів фізичної особи при зовнішньоекономічних відносинах. Довідка видається для підтвердження, що особа є платником податків в Україні і є резидентом України у розумінні договору про уникнення подвійного оподаткування між Україною та відповідною країною. При цьому довідка надається тільки щодо країн, з якими Україна уклала двосторонній договір про уникнення подвійного оподаткування. Так, якщо фізична особа — податковий резидент України отримує доходи за кордоном, наприклад, дивіденди, роялті та інші, то така особа може зменшити ставку оподаткування за кордоном за договором про уникнення подвійного оподаткування за умови одержання довідки-підтвердження статусу податкового резидента України. Форму довідки-підтвердження статусу податкового резидента України визначено наказом ДПА України від 12.04.2002 р. № 173 «Про підтвердження статусу податкового резидента України» (далі — наказ № 173). Орган ДПС на своєму бланку видає платнику податків фізичній особі Довідку протягом 10 робочих днів з моменту подання письмового звернення такої особи (п. 2 наказу № 173). Довідка діє в межах календарного року та потребує її щорічного оновлення. У разі подання особою заяви, зокрема, про звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерел у зарубіжній державі за формами, затвердженими компетентним органом цієї зарубіжної держави, податкові органи України зобов’язані підтверджувати статус податкового резидента України на цих іноземних формах підписом уповноваженої особи податкового органу та печаткою (п. 3 наказу № 173). Як правило, податкові органи надають такі довідки в іноземному форматі іноземною мовою одночасно з українським перекладом.
Платникам ПДВ необхідно здійснити річний перерахунок за 2019 рік Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пп. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) ПДВ під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (п. 199.1 ст. 199 ПКУ). Пунктом 199.4 ст. 199 ПКУ встановлено, що платник ПДВ за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум ПДВ) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум ПДВ) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (п. 199.2 ст. 199 ПКУ). Відповідно до п. 199.5 ст. 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пп. 199.2 – 199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. Отже, платникам ПДВ за підсумками 2019 року необхідно здійснити перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.
Адмінштрафи за порушення ліцензування змінено Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 18 грудня 2019 року набуває чинності Закон України від 02.10.2019 р. №139-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності». Цим документом змінюються порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності за порушення, пов’язані з господарською діяльністю без ліцензій, наданням фінансових послуг, торгівлею алкоголем та тютюновими виробами з підробленими акцизними марками чи без таких. Так, з 18 грудня за торгівлю (оптову, роздрібну, експорт, імпорт) спиртом етиловим, коньячним, плодовим та роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами без ліцензії замість ст. 156 Кодексу про адміністративні правопорушення (далі – КупАП) буде застосовуватись ч. 1 ст. 164 (накладення штрафу від 1000 до 2000 НМДГ (від 17000 до 34000 грн) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.). До того ж суд може не застосовувати конфіскацію товару та виторгу, отриманого від його реалізації (до цього за ст. 156 КУпАП така конфіскація є обов’язковою). Наразі, відповідно до ч. 1 ст. 164 КУпАП правопорушники притягуються за здійснення господарської діяльності: - без ліцензії або інших дозвільних документів, - с порушенням ліцензійних умов. З 18 грудня відповідно до ч.1 ст. 164 КУпАП (в новій редакції) за діяльність з порушенням ліцензійних умов відповідальності не буде. Проте, буде вважатись порушенням діяльність в період припинення дії ліцензії, якщо законодавством не передбачено умови функціонування суб’єкту господарювання в цей період. Доповнення ст. 164 присвячені також, порушенням ліцензіатом установленого законом строку повідомлення органу ліцензування про зміну відомостей, зазначених у заяві та документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, що тягнуть за собою накладення штрафу від 250 до 500 НМДГ (від 4250 до 8500 грн). Крім того, за невиконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов штраф складатиме від 500 до 1500 НМДГ (від 8500 до 25500 грн). Притягувати до відповідальності за порушення з питань ліцензування за ст. 164 КУпАП як і зараз будуть суди на підставі протоколів уповноважених осіб органів ліцензування. | |
| Категория: Область | Просмотров: 194 | | |
| Всего комментариев: 0 | |
