13:49 Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує | |
Про подання фінансової звітності Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. Відповідно до ст. 2 Закону України від 16 липня 1999 року № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) та п. 1 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 із змінами (далі – Порядок № 419) фінансову звітність зобов’язані подавати ► усі юридичні особи, створені відповідно до законодавства України (незалежно від організаційно-правової форми господарювання та форми власності); ► представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності. Приписи абзацу другого п. 2 Порядку № 419 свідчать про те, що фінансову звітність і консолідовану фінансову звітність складають відповідно до: ◄ національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі –П(С)БО); ◄ міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ); ◄ національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі. Фінансова звітність подається залежно від того, які з цих стандартів застосовує суб’єкт господарювання. Фінансова звітність може бути повною і скороченою. Повну фінзвітність подають усі підприємства, крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, мікро- та малих підприємств. Її склад визначено п. 1 розділу ІІ П(С)БО 1. Для суб’єктів малого підприємництва (тобто мікро- і малих підприємств) і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності П(С)БО 25 установлено скорочену за показниками фінансову звітність (ч. 3 ст. 11 Закону № 996, п. 2 розділу ІІ П(С)БО 1). При цьому, окремі підприємства з числа суб’єктів малого підприємництва мають право складати Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва. Згідно з п.п. 2 п. 2 розділу І П(С)БО 25 це: - мікропідприємства; - юрособи, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат відповідно до податкового законодавства. Такими, зокрема, є юридичні особи – платники єдиного податку 3-ї групи (п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)). Форму і порядок складання спрощеного фінансового звіту містить також П(С)БО 25. Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття ними рішень повної, правдивої, неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства (п. 4 розділу І П(С)БО 1). Інформація, наведена у фінансовій звітності, базується виключно на даних бухгалтерського обліку і має бути тотожна даним аналітичного та синтетичного обліку. Фінзвітність складається за такими основними принципами і правилами: 1. Фінансову звітність складають у грошовій одиниці України – гривні (ст. 5 Закону № 996). 2. Великі та середні підприємства заповнюють форми фінансової звітності в тисячах гривень без десяткових знаків. Виняток – розділ IV «Розрахунок показників прибутковості акцій» форми № 2. Його складають у гривнях з копійками. Фінансову звітність суб’єктів малого підприємництва (форми № 1-м і № 2-м, а також № 1-мс і № 2-мс) складають у тисячах гривень з одним десятковим знаком (п. 1 розділу I П(С)БО 25). 3. Показники про податок на прибуток підприємств, витрати і збитки, вирахування з доходу, вибуття коштів, зменшення складових власного капіталу наводять у дужках (п. 5 розділу ІІ П(С)БО 1). 4. При складанні фінансової звітності неприпустимо згортати статті активів та зобов’язань, доходів і витрат, крім випадків, передбачених відповідними П(С)БО або МСФЗ (п. 3 розділу IV П(С)БО 1, п. 6 розділу I П(С)БО 25). 5. Підприємства можуть не наводити статті, за якими відсутня інформація до розкриття. Виняток – випадки, коли така інформація була у попередньому звітному періоді (п. 4 розділу ІІ П(С)БО 1). 6. Показники річної фінансової звітності підтверджують результатами попередньо проведеної інвентаризації активів і зобов’язань (ст. 10 Закону № 996 і п. 12 Порядку № 419). 7. До фінансової звітності включають показники діяльності філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів підприємства (п. 6 розділу ІІ П(С)БО 1). 8. Фінансова звітність має бути підписана керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку і бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства (ч. 1 ст. 11 Закону № 996). Якщо бухгалтерський облік на підприємстві веде юридична особа, яка здійснює діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиту, фінансову звітність підписують керівник підприємства (або уповноважена ним особа), а також керівник аудиторської/бухгалтерської фірми (або уповноважена ним особа). Фінансову звітність підприємства, що становить суспільний інтерес, підписують керівник (або уповноважена ним особа) і головний бухгалтер. Нагадуємо, що згідно з п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ. Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною. Платники податку на прибуток – виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.
До уваги платників податку на прибуток: за ІІІ квартал 2019 року необхідно подавати актуальні форми фінансової звітності Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 23.07.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.05.2019 № 266 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.06.2019 за № 685/33656 (далі – Наказ № 226). Наказом № 226 внесені зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку, зокрема форму фінансової звітності № 1-м «Баланс» доповнено новими показниками: Нематеріальні активи – 1000; Первісна вартість – 1001; Накопичена амортизація – 1002. Крім того, відповідно до п. 2 розділу І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 із змінами норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються мікропідприємствами, малими підприємствами, непідприємницькими товариствами, представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності та підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) (далі – підприємства), зокрема: 1) для складання Фінансової звітності малого підприємства (Додаток 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність») – ● малими підприємствами – юридичними особами, які визнані такими відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (крім тих, яким відповідно до податкового законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів та витрат); ● представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності; 2) для складання Фінансової звітності мікропідприємства (Додаток 2 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність») – ● мікропідприємствами – юридичними особами, які визнані такими відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; ● підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства; ● непідприємницькими товариствами. Звертаємо увагу, що відповідно до п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання (п. 76.3 ст. 76 ПКУ). Пунктом 46.2 ст. 46 ПКУ визначено, що платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ. При цьому фінансова звітність є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та є її невід’ємною частиною. Враховуючи викладене, з метою ефективного забезпечення проведення кампанії декларування з податку на прибуток за три квартали 2019 року платникам необхідно подавати до контролюючих органів актуальні форми фінансової звітності, які є невід’ємною частиною декларацій.
Деякі особливості розірвання договору про добровільну участь у сплаті єдиного внеску Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що частиною 1 ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено перелік платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Згідно із частиною 2 ст. 10 Закону № 2464 особи, зазначені у частині 1 ст. 10 Закону № 2464, беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату). Договір про добровільну участь може бути достроково розірваний застрахованою особою за її бажанням, якщо договір діяв не менше одного року (абзац другий п. 1 частини 8 ст. 10 Закону № 2464). Однак, у разі набуття застрахованою особою відповідно до Закону № 2464 зобов’язань щодо участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування договір про добровільну участь може бути достроково розірваний територіальним органом (абзац другий п. 2 частини 8 ст. 10 Закону № 2464). Тобто, фізична особа, яка виявила бажання на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування укладає договір про добровільну участь у сплаті єдиного внеску на термін визначений у договорі, але не менше одного року. Розірвати договір достроково, впродовж першого року дії, може лише територіальний орган за умови набуття застрахованою особою зобов’язань щодо участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (працевлаштування).
Щодо складання акцизних накладних на операції з відпуску пального Щодо складання акцизних накладних на операції з відпуску пального з акцизного складу через паливороздавальні або оливороздавальні колонки у паливний бак транспортного засобу іншого суб’єкта господарювання – платника акцизного податку з реалізації пального. Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) реалізація пального – це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам. Пунктом 231.1 ст. 231 Кодексу визначено обов’язок платника податку скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, зокрема при реалізації пального або спирту етилового. Згідно з п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не є акцизним складом паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої. Відповідно до п.п. 14.1.6 1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад пересувний – транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України. Отже, паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі, не може вважатись акцизним складом / акцизним складом пересувним. Пунктом 232.3 ст. 232 Кодексу визначено, що в системі електронного адміністрування реалізації пального або спирту етилового (далі – СЕА РПСЕ) зміна показника åАНаклОтр (тобто обсягу пального, на яке платник має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування, а також коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в Єдиному реєстрі акцизних накладних) не відбувається на обсяги пального, що реалізується з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, через паливороздавальні або оливороздавальні колонки, платнику податку - отримувачу пального. До нормативного врегулювання питання обліку та відображення в СЕА РПСЕ операцій з реалізації пального з акцизного складу (який не є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним), через паливороздавальні або оливороздавальні колонки у паливний бак транспортного засобу платника акцизного податку з реалізації пального, пропонуємо в акцизних накладних, складених на такі операції, у відповідному рядку зазначати ознаку щодо напряму використання пального «4» – реалізація пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним.
Як правильно сплатити єдиний податок на рахунки IBAN фізичним особам - підприємцям, що працюють на ІІІ групі спрощеної системи оподаткування Для сплати єдиного податку в органах Казначейства відкриті два рахунки – з кодами класифікації доходів бюджету 18050401 та 18050400. Постає запитання, на який рахунок ФОП має перераховувати кошти? З цього приводу Державна податкова служба повідомляє таке: єдиний податок сплачується фізичними особами ІІІ групи на код 18050401 у разі реєстрації платника в містах з районним поділом. Наприклад, Дніпро, Запоріжжя, Харків та ін. ФОП, зареєстровані на інших територіях, мають сплачувати єдиний податок на код 18050400.
Розпорядники акцизних складів зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно формувати дані про фактичні залишки пального Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 01.07.2019 розпорядники акцизних складів зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі – обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C. Розпорядники акцизних складів, на акцизних складах яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно формувати дані лише про добовий фактичний обсяг реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C. Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою. Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв’язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Норми встановлені п. 230.1.3 ст. 230 Податкового кодексу України.
Платникам податку на прибуток підприємств про граничний строк подання фінансової звітності за ІІІ квартал 2019 року Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на прибуток підприємств подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ. При цьому фінансова звітність є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною. З метою належного декларування податку на прибуток за три квартали 2019 року підприємства подають декларацію та форми фінансової звітності у строки, встановлені п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, а саме: протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного податкового кварталу. Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 ПКУ). З урахуванням вищевикладеного, останній день подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2019 року – 11 листопада 2019 року. Отже, і фінансова звітність, яка є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств і її невід’ємною частиною, такими платниками подається до органів ДПС не пізніше 11 листопада поточного року.
Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника єдиного податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Норми визначені п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ, Єдиний податок такими платниками відповідно до п.п 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ сплачується щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: ● у I кварталі – 10 відсотків; ● у II кварталі – 10 відсотків; ● у III кварталі – 50 відсотків; ● у IV кварталі – 30 відсотків; Фізичні особи – підприємці, які у звітному періоді обрали спрощену систему оподаткування та ставку єдиного податку, встановлену для четвертої групи, або перейшли на застосування ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, та юридичні особи, утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі – у порядку, визначеному п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (п.п. 295.9.3 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Платникам ПДВ необхідно реєструвати податкові накладні у строки, визначені Податковим кодексом України Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, визначених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме: ► для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; ► для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; ► для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з ПКУ. Платник ПДВ має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума ПДВ не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ПКУ. Якщо сума, визначена відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ПКУ, є меншою, ніж сума ПДВ в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов’язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ.
До уваги платників ЄСВ: перераховуйте єдиний внесок вчасно Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 1 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄВ. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники ЄВ зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464. Частиною тринадцятою ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що суми помилково сплаченого ЄВ зараховуються в рахунок майбутніх платежів ЄВ або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Земля під багатоквартирним будинком Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. Безпосереднім платником земельного податку в цьому випадку буде виступати особа, щодо якої здійснено державну реєстрацію прав на земельну ділянку під багатоквартирним будинком з урахуванням прибудинкової території (установа або організація, яка здійснює управління багатоквартирним будинком державної або комунальної власності; об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке є суб’єктом реєстрації відповідно до рішення співвласників), з моменту такої реєстрації прав особи на земельну ділянку.
Отримано податкове повідомлення-рішення. У який термін сплатити грошове зобов’язання? Відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу податковий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо: - сума грошового зобов’язання розраховується податковим органом відповідно до ст. 54 ПКУ (крім декларування товарів, передбаченого для громадян); - за результатами перевірки податковим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми ПДВ, розрахованої платником податків; заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з ПДВ крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки. У разі визначення грошового зобов’язання податковим органом платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення податкового органу. У разі оскарження рішення податкового органу про нараховану суму грошового зобов’язання, платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження(п. 57.3 ст. 57 ПКУ).
Земельний податок: сплата у разі припинення права постійного користування земельною ділянкою комунальної власності У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року земельний податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності. Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації (част. третя та четверта ст. 142 Земельного кодексу України). Офіційне визнання і підтвердження державою фактів припинення речових прав на нерухоме майно забезпечується шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі поданих документів (ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952 ). Отже, у разі припинення права постійного користування земельною ділянкою державної або комунальної власності, юридична особа сплачує земельний податок за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році, тобто до дати внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права постійного користування земельною ділянкою. Зазначена норма передбачена п. 286.5 ст. 286; п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу.
Податковий розрахунок за формою № 1-ДФ: відображення доходу, нарахованого підприємцю При нарахуванні (виплаті) доходів фізичним особам - підприємцям (не залежно від системи оподаткування) та самозайнятим особам податкові агенти зобов’язані відобразити такі доходи у податковому розрахунку за формо № 1-ДФ за звітний квартал, у якому вони були нараховані. При цьому, під час нарахування (виплати) підприємцю доходу від здійснення ним підприємницької діяльності не утримується податок на доходи фізичних осіб, якщо таким підприємцем надано копію документа, що підтверджує його державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності: - для підприємця, який знаходиться на загальній системі оподаткування, таким документом може бути копія виписки або витягу з Держреєстру; - для підприємця, що застосовує спрощену систему оподаткування, - копія свідоцтва про сплату єдиного податку, або копія виписки, або витягу з Держреєстру; - для особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, - копія довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. При заповненні податкового розрахунку за формою № 1-ДФ: - у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано підприємцю. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні. Дохід, нарахований самозайнятій особі, відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ за ознакою доходу «157». - у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу. - у графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством (якщо підприємцем не надано копію документа, що підтверджує державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності). - у графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету (у разі нарахування податку та відображення у графі 4а). Якщо підприємцем надано копію документа, що підтверджує його державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності, то графи 4а «Сума нарахованого податку» та 4 «Сума перерахованого податку» не заповнюються (в таких графах проставляються нулі). Зазначена норма передбачена п. 176.2 ст. 176, п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу; п. 3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4.
Платник оскаржує податкове повідомлення – рішення в суді. Чи повідомляти податкову службу? Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Отже, платник податків має право оскаржити податкове повідомлення-рішення податкової служби в суді незалежно від того, чи проводиться процедура адміністративного оскарження такого податкового повідомлення-рішення. При цьому, платник податків повинен повідомити податкову службу про надання позовної заяви до суду.
Як виправити помилку у Книзі обліку доходів та витрат? Фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару (п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України). Порядок ведення Книги фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування встановлений наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481). Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи. Внесення виправлень до Книги підприємцем, який веде облік доходів у паперовому вигляді, здійснюється шляхом закреслення помилкового запису та внесення нового, який засвідчується підписом. У Книзі в електронному вигляді допускається виправлення помилок або коригування шляхом доповнення рядка, в якому відображається від’ємне або позитивне значення. Книга зберігається протягом трьох років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.
Підприємець-платник єдиного податку 3-ї групи не повернув поворотну фінансову допомогу протягом 12 місяців. Які наслідки? Поворотна фінансова допомога, що не повертається платником єдиного податку 3-ї групи протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу звітного кварталу, на який припадає термін повернення такої допомоги з відповідним оподаткуванням за ставками 3% (у разі сплати ПДВ) або 5% (у разі включення ПДВ до складу єдиного податку), за умови не перевищення обсягу доходу 5 млн. грн. При перевищенні у звітному періоді обсягу доходу понад 5 млн. грн., до суми перевищення необхідно застосовувати ставку єдиного податку у розмірі 15%. Підпунктом 292.1.1 ст. 292 Податкового кодексу визначено, що доходом підприємця, що застосовує спрощену систему оподаткування є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначений п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема, суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання (п. 292.11 ст. 292 ПКУ). Податковим (звітним) періодом підприємців – платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (п. 294.1 ст. 294 ПКУ). Для підприємців – платників єдиного податку 3-ї групи, відображення суми поворотної фінансової допомоги, яка не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, здійснюється за підсумками звітного кварталу, на який припадає термін повернення такої допомоги. Оподаткування таких сум здійснюється за ставками 3% ( у разі сплати ПДВ) або 5% (у разі включення ПДВ до складу єдиного податку), за умови не перевищення обсягу доходу 5 млн. грн. При перевищенні у податковому (звітному) періоді обсягу доходу понад 5 млн. грн., платник єдиного податку 3-ї групи зобов’язаний застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку у розмірі 15% (п.п. 1 п. 293.4 ст. 293 ПКУ).
Обов’язкова реєстрація платником ПДВ: штрафи за неподання реєстраційної заяви Під обов'язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ). До оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ (20%), ставкою 7%, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ. Для здійснення реєстрації платником ПДВ особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн. грн., повинна подати до фіскального органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою N 1-ПДВ. Отже, у разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява за формою № 1-ПДВ подається до фіскального органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше перевищено граничний обсяг оподатковуваних операцій. Якщо така особа не подала до фіскального органу реєстраційну заяву, вона несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. Якщо особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, не подала своєчасно заяву та, відповідно, не зареєструвалася як платник ПДВ, фіскальний орган самостійно за результатами проведення документальної перевірки визначає суму податкового зобов’язання з ПДВ без врахування сум податку, нарахованих під час придбання товарів/послуг, та застосовує штраф у розмірі 25% (50% - при повторному порушенні) суми такого зобов’язання. Зазначена норма визначена ст. 123; п. 181.1 ст. 181; п. 183.2 та п. 183.10 ст. 183 Податкового кодексу України.
Відповідальність за несвоєчасну сплату авансового внеску підприємцем - платником єдиного податку 1-ї та 2-ї груп Несплата платником єдиного податку 1-ї та 2-ї груп авансових внесків єдиного податку тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50% ставки єдиного податку, обраної таким платником та нарахування пені. Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку 1-ї і 2-ї груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ). Несплата (неперерахування) платником єдиного податку 1-ї та 2-ї груп авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені Податковим кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50% ставки єдиного податку, обраної таким платником (п. 122.1 ст. 122 ПКУ). У разі несвоєчасної сплати єдиного податку підприємцями 1-ї та 2-ї груп контролюючим органом нараховується пеня.
ФОП сплачує ЄСВ і при відсутності доходу В законодавство, що регулює сплату ЄСВ, були внесені зміни, які набули чинності з 1 січня 2017 року. Відповідно до них фізичні особи – підприємці (далі - ФОП) зобов’язані щоквартально сплачувати ЄСВ за себе на рівні мінімального страхового внеску незалежно від того здійснюють чи ні вони підприємницьку діяльність, отримано дохід від такої діяльності чи ні. Отже, ФОП, державна реєстрація припинення яких не проведена, повинні сплачувати ЄСВ у розмірі не меншому ніж мінімальний страховий внесок – 22% від суми мінімальної заробітної плати. На сьогодні це 2754,18 грн на квартал. Слід зазначити, що у цьому випадку фізичній особі – підприємцю зараховується страховий стаж для пенсії.
Платникам ПДВ необхідно реєструвати податкові накладні у строки, визначені Податковим кодексом України Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, визначених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме: ► для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; ► для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; ► для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з ПКУ. Платник ПДВ має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума ПДВ не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ПКУ. Якщо сума, визначена відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ПКУ, є меншою, ніж сума ПДВ в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов’язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ.
Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника єдиного податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Норми визначені п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ, Єдиний податок такими платниками відповідно до п.п 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ сплачується щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: ● у I кварталі – 10 відсотків; ● у II кварталі – 10 відсотків; ● у III кварталі – 50 відсотків; ● у IV кварталі – 30 відсотків; Фізичні особи – підприємці, які у звітному періоді обрали спрощену систему оподаткування та ставку єдиного податку, встановлену для четвертої групи, або перейшли на застосування ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, та юридичні особи, утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі – у порядку, визначеному п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (п.п. 295.9.3 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Податкова знижка за витратами 2018 року Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що основні умови для отримання податкової знижки – офіційні доходи та чіткий перелік витрат, регламентований Податковим кодексом. Зокрема, це: - сплата за своє навчання і навчання члена сім'ї першого ступеня споріднення (у тому числі оплата освіти у дошкільних, шкільних і позашкільних закладах освіти); - частина суми відсотків, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом; - благодійні внески неприбутковим організаціям; - страхові платежі і пенсійні внески, сплачені громадянином страховикові-резидентові, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя і недержавного пенсійного забезпечення; - витрати за переобладнання власного транспортного засобу на альтернативні види біопалива; - вартість державних послуг і державного мита, пов'язаних з усиновленням дитини та інші. Кошти повертаються платникові на розрахунковий рахунок упродовж 60 днів після подання декларації. У 2019 році податкову знижку можна оформити за витратами 2018 року, на наступний рік це право не переноситься. Для отримання компенсації необхідно до 31 грудня подати декларацію до податкової служби за місцем реєстрації. Сектор забезпечення роботи | |
| Категория: Область | Просмотров: 252 | | |
| Всего комментариев: 0 | |
