До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю виключно столовими винами

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Дія Закону № 481 не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених Законом № 481, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.

Згідно з частиною двадцятою ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Враховуючи вищевикладене, роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюватись суб’єктами господарювання без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Водночас, при здійсненні господарської діяльності необхідно враховувати норми статей 15² та 15³ Закону № 481, якими встановлено обмеження щодо продажу та споживання столових вин.

ФОП на загальній системі оподаткування отримав поворотну фінансову допомогу: наслідки

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Норми визначені п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно із п. 177.1 ст. 177 ПКУ оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.

Враховуючи те, що отримання ФОП поворотної фінансової допомоги (позики) відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначений строк, то протягом дії договору сума поротної фінансової допомоги не включається до складу доходу такого суб’єкта господарювання.

При цьому, слід зазначити, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів ФОП та оподатковується на загальних підставах.

Особливості повернення сум помилково сплаченого єдиного внеску

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), починаючи з 01 жовтня 2019 року перераховується виключно на рахунки ДПС для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, відкриті Державною казначейською службою України відповідно до вимог стандарту IВАN.

Вищезазначені рахунки розміщено у розділі «Бюджетні рахунки»на головній сторінці субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» та у розділі «Бюджетні рахунки»вебпорталу ДПС України.

У разі помилкової сплати сум єдиного внеску на невідповідний рахунок платники мають змогу повернути кошти.

Слід зазначити, що:

► таке повернення здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6;

► кошти повертаються у порядку календарної черговості та на підставі заяви платника про таке повернення;

► у разі помилкової сплати сум єдиного внеску на невідповідний рахунок заява подається до органу ДПС, на рахунок якого сплачено кошти за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 6;

► у разі помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету заява подається до ДПС за місцем обліку помилково сплачених коштів у довільній формі із зазначенням суми та напрямку повернення;

► у разі помилкової сплати єдиного внеску на невідповідний рахунок фізичній особі – підприємцю/особі, яка провадить незалежну професійну діяльність/члену фермерського господарства, незважаючи на своєчасне і в повному обсязі перерахування єдиного внеску, внаслідок неправильно спрямування коштів нараховується штраф та пеня.

Декларація про майновий стан і доходи за оновленою формою подається платниками з 01 січня 2020 року

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та інструкція про її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 (далі – Наказ № 177), яким внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859.

Змінами, внесеними Наказом №: 177, зокрема:

● рядок 8 Декларації «категорія платника» доповнено новим критерієм «особа, яка заявляє право на податкову знижку» – застосовується громадянами, які декларують право на податкову знижку;

● у розділі ІІ Декларації «доходи, які включаються до загального оподатковуваного доходу» додатково виокремлено доходи:

- 10.2 – Дохід нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно-правового характеру;

- 10.4.1 – Дохід, отриманий від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця.

Крім того, у Декларації передбачено три додатки до неї:

► додаток Ф1 – розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами;

► додаток Ф2 – розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою;

► додаток ФЗ – розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку з використанням права на податкову знижку.

Звертаємо увагу, що Декларація за новою формою подається платниками з 01.01.2020.

ФОП – роботодавець за осіб з інвалідністю сплачує ЄСВ у розмірі 8,41 %

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що з 01.01.2019 для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) встановлюється у розмірі 8,41 % бази нарахування ЄСВ для працюючих осіб з інвалідністю.

Норми визначені ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Нагадуємо, що ЄСВ сплачується із суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт.

Отже, з 01.01.2019 норма щодо застосування роботодавцями ставки ЄСВ 8,41 % поширюється і на ФОП, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування.

Наслідки для платника єдиного внеску, який своєчасно не сплатив суму пені та штрафних санкцій, зазначених у рішенні контролюючого органу

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Норми встановлено п. 1 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 ст. 9 Закону № 2464).

У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).

Згідно з п. 8 розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 449), суми штрафів та пені, передбачені підпунктами 2, 3, 5 та 6 розділу VІІ Інструкції № 449, підлягають сплаті платником єдиного внеску чи банком протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення або можуть бути оскаржені у цей самий строк до контролюючого органу вищого рівня або до суду з одночасним обов’язковим письмовим повідомленням про це відповідного контролюючого органу, посадовими особами якого прийнято це рішення.

Слід зазначити, що нормами чинного законодавства відповідальності за несплату штрафної санкції та пені не передбачено.

Однак, відповідно до частини 15 ст. 25 Закону № 2464 та підпунктів 10 і 11 розділу VІІ Інструкції № 449 рішення контролюючого органу про нарахування пені та/або застосування штрафів є виконавчим документом. У разі якщо платник єдиного внеску чи банк отримали рішення про нарахування пені та/або застосування штрафів і не сплатили зазначені в них суми протягом десяти календарних днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний контролюючий орган про його оскарження, таке рішення передається для виконання органу державної виконавчої служби або до органів Державної казначейської служби.

Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в тому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску. Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату боргу (недоїмки), якщо їх застосування пов’язано з виникненням та сплатою недоїмки (п. 12 розділу VІІ Інструкції № 449).

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з контролюючим органом, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, контролюючий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. Крім того, у таких випадках контролюючий орган має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. (частина 4 ст. 25 Закону № 2464).

За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (п. 8 розділу VІ Інструкції № 449).

При цьому, строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (частина 16 ст. 25 Закону № 2464).

ФОП – платник єдиного податку – власник земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво, сплачує земельний податок на загальних підставах

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Відповідно до статей 269, 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Особливості справляння земельного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV ПКУ (п. 269.2 ст. 269 ПКУ).

Зокрема, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Статтею 3 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями визначено, що господарська діяльність – це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Тобто, у разі здійснення будівництва (в тому числі виробничих об’єктів), фізична особа – підприємець (далі – ФОП) не використовує у підприємницькій діяльності свої земельні ділянки. Відповідно не виконуються умови, які звільняють платника єдиного податку від сплати земельного податку.

Отже, ФОП – платник єдиного податку, що є власником земельної ділянки (право власності на земельну ділянку оформлене на фізичну особу або на ФОП), на якій здійснюється будівництво (у тому числі виробничих об’єктів), сплачує земельний податок на загальних підставах.

Про податкову знижку за витратами у вигляді пожертвувань

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), суму коштів або вартість майна, переданих платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Норми встановлені п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

При цьому, ст. 729 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви.

До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником ПДФО контролюючому органу, є копія договору про пожертву.

Нагадуємо, що платник ПДФО має право на податкову знижку за наслідками 2018 року до кінця 2019 року. Податкова декларація про майновий стан і доходи для застосування права на податкову знижку подається таким платником по 31 грудня 2019 року (включно).

Чи впливають на фінансовий результат нараховані штраф та пеня?

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств (далі – податок) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.

Отже, базою для розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат до оподаткування, визначений відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Підпунктом 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПКУ встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) – це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, нараховані за наслідками перевірок органів ДПС, визнаються витратами згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування. При цьому на суму таких штрафних (фінансових) санкцій та пені різниця для збільшення фінансового результату до оподаткування не виникає.

Програмні реєстратори розрахункових операцій від ДПС будуть надаватися і обслуговуватися безкоштовно

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до Закону України від 20.09.2019 № 128-IX «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» програмний реєстратор розрахункових операцій – це програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. Контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання.

Слід зазначити, що мова йде про повнофункціональне рішення, яке будь-який продавець зможе завантажити з сайту податкового органу, встановити на свій власний «гаджет», перетворивши його таким чином у касовий апарат. Використання цього загальнодоступного рішення буде безкоштовним для платника, без плати за обслуговування.

У той же час суб’єкти господарювання можуть скористатися програмними рішеннями й інших розробників, або розробити власне програмне забезпечення.

Про нумерацію акцизної накладної

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262 (далі – Порядок № 262).

У полі «Порядковий номер» акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового зазначається цифровий номер, (не має містити літер чи інших символів), який відповідає послідовному номеру такого документа, складеного платником акцизного податку (філією або структурним підрозділом платника податку) протягом певного періоду.

Порядковий номер акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального та заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового не може починатися з «0».

У клітинках порядкового номера акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються (п. 6 розділу І Порядку № 262).

Не допускається складання платником акцизного податку (філією або структурним підрозділом платника акцизного податку) документа одного виду (акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового) за однією датою з однаковим порядковим номером (п. 7 розділу І Порядку № 262).

При цьому послідовна нумерація акцизних накладних здійснюється зручним для платника акцизного податку способом: або з першого номера в певному періоді (зокрема, місяць, квартал), або наростаючим підсумком з початку року.

Увага! За продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, можна втратити ліцензію

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до статті 15 ³ Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі – Закон № 481) забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження, зокрема, і в разі порушення вимог статті 15 ³ цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи)

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Порядок) та форма цієї довідки затверджені наказом Міністерства фінансів України від 03.12.2012 № 1264, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.12.2012 за № 2155/22467.

Порядок визначає процедуру видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Довідка) за затвердженою формою особі (юридичній або фізичній), яка не є резидентом та отримує доходи з джерелом їх походження з України (п. 1 Порядку).

Довідка видається контролюючим органом за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або постійного представництва нерезидента, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України (п. 2 Порядку).

Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається на бланку контролюючого органу за підписом керівника контролюючого органу протягом 5 робочих днів від дати одержання письмового звернення нерезидента або уповноваженої ним особи (п. 3 Порядку).

Відповідно до п. 4 Порядку письмове звернення нерезидента про надання Довідки надсилається до відповідного контролюючого органу безпосередньо або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або через уповноважену особу, яка повинна підтвердити свої повноваження. Звернення має бути подане українською мовою або іноземною мовою разом з офіційним перекладом українською мовою та обов’язково повинно містити відомості про нерезидента та відомості про джерело доходу.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Норми встановлені п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ, зокрема, платниками податку на прибуток, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною.

Пунктом 50.1 ст. 50 ПКУ встановлено, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Якщо помилка у раніше поданій Декларації виправляється шляхом виправлення такої помилки, зокрема, у звітній (звітній новій) Декларації, то за звітний (податковий) період, в якому була допущена помилка, заповнюється додаток ВП.

У разі, якщо при заповнені додатка ВП виправляються показники, відображені у рядках 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» та 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, –)» Декларації за минулий звітний (податковий) період, платнику податку на прибуток необхідно подати виправлену фінансову звітність.

Виправлена фінансова звітність може бути подана в електронній та паперовій формі. У разі подання виправленої фінансової звітності в електронній формі Декларація подається після подання такої фінансової звітності. У разі подання виправленої фінансової звітності у паперовій формі, така фінансова звітність подається до контролюючого органу за основним місцем обліку з супровідним листом.

Крім того, платники мають право скористатися нормами п. 46.4 ст. 46 ПКУ щодо подання доповнення до Декларації, яке може бути складено за довільною формою та буде використано контролюючим органом при аналізі показників такої Декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

Визначення «повторного» порушення за неподання або несвоєчасне подання звітності з єдиного внеску

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), контролюючим органом здійснюється накладення штрафу у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464.

Норми встановлені п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464.

Рішення про застосування штрафних санкцій складається за формою згідно з додатком 16 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами.

Для визначення повторності порушення нормами п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464 передбачено період, протягом якого до платника єдиного внеску було застосовано штраф, а саме – протягом року, при цьому, не прив’язано термін «календарний рік» до можливості накладення підвищеного розміру штрафу.

Згідно з ст. 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин.

Враховуючи вищевикладене, повторним порушенням, за яке передбачено штраф у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, буде неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності по єдиному внеску, за яке до такого платника протягом року вже було винесено рішення про застосування штрафних санкцій та його застосовано. З дати винесення контролюючим органом такого рішення починається відлік 365 днів (для високосного року – 366 днів) для визначення повторності правопорушення про застосування штрафних санкцій.

Правильне заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску забезпечує відсутність боргу у платника

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить, що з 02 травня 2019 року змінились реквізити із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

З метою уникнення помилок та запобігання нарахування штрафних санкцій при сплаті платежів, необхідно дотримуватися вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами, яким затверджено Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок № 666).

Відповідно до Порядку № 666 плата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ. У Порядку № 666 наведені приклади заповнення поля «Призначення платежу» у різних випадках. Особливу увагу при заповненні цього поля потрібно приділяти правильності визначення коду видів сплати.

У разі заповнення поля «Призначення платежу» з порушенням вимог, визначених у Порядку № 666, документ на переказ приймається до виконання. При цьому вважається, що платник податків сплачує грошове зобов’язання (код виду сплати 101).

У разі наявності у платника податків/платника єдиного внеску податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного у полі «Призначення платежу» розрахункового документа. При цьому зарахування коштів відбувається у порядку черговості, встановленому Податковим кодексом України, а такому виду сплати органами ДПС присвоюється код виду сплати 140.

Звертаємо увагу, що перелік кодів видів сплати (які вказуються у полі «Призначення платежу») розрахункового документа наведено у додатку до Порядку № 666.

Для уникнення боргу з єдиного внеску також рекомендуємо платникам провести звірку надходження коштів на нові рахунки для сплати єдиного внеску, які почали діяти з 02.05.2019.

Основне про транспортний податок

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп. 267.2.1 вищезазначеної статті є об’єктами оподаткування.

Об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів МЗП, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Кодексу) (у 2018 р. вартість автомобілів, які підлягають оподаткуванню, становить понад 1 396 125 грн).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, тобто Мінекономрозвитку України, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Зазначимо, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 грн за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування (п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу).

Водночас у разі придбання автомобіля протягом року декларація платником податку подається протягом місяця з дня виникнення права власності на цей автомобіль, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на нього (пп. 267.6.4 п. 267.6 вищезазначеної статті).

При цьому Кодексом передбачено, що податок сплачується з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Чи передбачено повернення надмірно сплаченого туристичного збору?

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платники туристичного збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

За один і той самий період перебування платника збору на території однієї адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, повторне справляння збору, вже сплаченого таким платником збору, не допускається.

Норми встановлені п.п. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому базою справляння туристичного збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ (п. 268.4 ст. 264 ПКУ).

Особа здійснює тимчасове розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі), що належать такій особі на праві власності або на праві користування, виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним туристичного збору відповідно до ПКУ та рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (п.п. 268.6.2 п. 268.6 ст. 268 ПКУ).

У разі дострокового залишення особою, яка сплатила туристичний збір, території адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, сума надмірно сплаченого збору підлягає поверненню такій особі у встановленому ПКУ порядку (п.п. 268.6.3 п. 268.6 ст. 268 ПКУ).

Приміщення, в якому виробник здійснює розлив, пакування, а також реалізацію пива, не є акцизним складом

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників акцизного податку на таке.

Нормами п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що акцизний склад – це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі – приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Отже, акцизним складом є приміщення, де розпорядник здійснює операції зі спиртом етиловим, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та/або пальним.

Терміни та визначення основних понять у галузі лікеро-горілчаної промисловості встановлено Національним стандартом України «ДСТУ 3297:95. Лікеро-горілчана промисловість. Терміни та визначення понять».

Згідно із зазначеним стандартом лікеро-горілчаний напій – це алкогольний напій міцністю від 1,2 до 60,0 відсотків, виготовлений змішуванням спирту етилового ректифікованого з напівфабрикатами, інґредієнтами та підготовленою водою, насичений або ненасичений діоксидом вуглецю (для слабоалкогольних напоїв).

Підпунктом 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що пиво – це насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотків об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.

Отже, пиво не належить до категорії «лікеро-горілчані вироби».

Таким чином, приміщення, в якому виробник здійснює вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розлив, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачу, а також реалізацію пива не є акцизним складом.

Сектор забезпечення роботи