Контролюючі органи мають право здійснювати контроль за нарахуванням мінімальної заробітної плати

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 108) визначено, що заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно із ст. 3 Закону № 108 мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Гарантії забезпечення мінімальної заробітної плати встановлено ст. 3¹ Закону № 108.

Джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності (ст. 4 Закону № 108).

Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов’язань щодо оплати праці (ст. 15 Закону № 108).

Статтею 35 Закону № 108 передбачено, що контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють:

► центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю;

► органи доходів і зборів.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету контролюючі органи здійснюють фактичну перевірку без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 та п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).

Враховуючи те, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання, то контролюючі органи мають право здійснювати контроль за її нарахуванням, утриманням з її розміру податку на доходи фізичних осіб.

Члени фермерського господарства, які отримують пенсію за віком, звільняються від сплати за себе ЄСВ

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Згідно із внесеними змінами з 01.01.2018 особи, зазначені у підпунктах 4 та 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Отже, з 01.01.2018 звільняються від сплати ЄСВ за себе фізичні особи – підприємці, незалежно від обраної системи оподаткування, та члени фермерського господарства, віднесені до платників ЄСВ, які, зокрема досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (незалежно від виду пенсії).

Основні фонди повертаються фізичній особі у разі її виходу з числа засновників: ПДВ-наслідки

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що нормами п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, зокрема обмін такого товару (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 р. І ПКУ).

Отже, операція з повернення основних фондів, попередньо внесених до статутного фонду юридичної особи іншими юридичними або фізичними особами, у разі їх виходу з числа засновників або учасників такої юридичної особи, підпадає під визначення об’єкта оподаткування ПДВ та має оподатковуватись на загальних підставах за основною ставкою, а саме – 20 %.

Заява платника податків на проведення документальної позапланової перевірки є підставою для її проведення

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено підстави, за наявності яких проводиться документальна позапланова перевірка.

Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені ПКУ, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження (абзац перший п. 78.2 ст. 78 ПКУ).

Перелік функцій контролюючих органів та державних податкових інспекцій визначено п.п. 19¹.1.1 п. 19¹.1 ст. 19¹, ст. 19³ ПКУ. Функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (абзац перший п. 78.4 ст. 78 ПКУ).

Тобто, на підставі поданої заяви платника податків про проведення перевірки після прийняття рішення керівника контролюючого органу, яке оформлюється наказом, проводиться документальна позапланова перевірка.

Водночас, контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків (абзац другий п. 78.2 ст. 78 ПКУ).

Особливості сплати деякими категоріями фізичних осіб земельного податку та орендної плати за земельні ділянки

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що фізичні особи – платники податків повинні сплачувати податки і збори, що встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ), через установи банків та поштові відділення (п. 57.5 ст. 57 ПКУ)

Пунктом 287.5 ст. 287 ПКУ встановлено, що фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.

Форму квитанції про прийняття податків і зборів, що може використовуватись фізичними особами у сільській (селищній) місцевості для сплати податків і зборів, у тому числі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, через каси сільських (селищних) рад, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 714 «Про затвердження форми Квитанції про прийняття податків і зборів» із змінами.

За неподання фізичною особою декларації про доходи передбачена адміністративна відповідальність

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що триває кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2018 році.

Статтею 164¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУаП) передбачено, що неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про майновий стан і доходи (далі – декларація про доходи) чи включення до такої декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку,

► тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 164¹ КУаП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення,

► тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ця відповідальність не розповсюджується на випадки добровільного подання декларації (у т.ч. при реалізації права на податкову знижку).

Слід зазначити, що п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ для відповідного року.

Звертаємо увагу, що кінцевий строк подачі декларації про доходи громадянами, які отримали доходи у 2018 році, – 02.05.2019.

Сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що скарга, подана із дотриманням строків, визначених п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Норми визначені п. 56.15 ст. 56 ПКУ.

Визначення операцій господарськими для цілей трансфертного ціноутворення

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;

б) операції з придбання (продажу) послуг;

в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;

г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;

ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;

д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Норми визначені п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України.

Особа з інвалідністю працює у ФОП: нарахування ЄСВ

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) – роботодавці нараховують ЄСВ на суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненням.

Норми визначені п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 ЄСВ для роботодавців встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ.

У разі якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ.

Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.

Разом з тим, вимоги щодо нарахування ЄСВ на заробітну плату (дохід), що не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються до заробітної плати (доходу) особи з інвалідністю, яка працює на підприємстві, в установі і організації, у фізичних осіб, де застосовується ставка 8,41 відсотка.

Для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), у тому числі ФОП – платників єдиного податку, та в яких працюють особи з інвалідністю, ЄСВ встановлюється у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ для працюючих осіб з інвалідністю (частина тринадцята ст. 8 Закону № 2464).

Враховуючи вищевикладене, якщо розмір заробітної плати працівника – особи з інвалідністю, який працює у ФОП, де застосовується ставка 8,41 відс., не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, то нарахування ЄСВ здійснюється роботодавцем на суму фактично нарахованої заробітної плати такому працівнику.

У разі введення в експлуатацію нових пунктів з реалізації пального, платник акцизного податку подає реєстраційну заяву

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що пунктом 6 розділу ІІ Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113 (далі – Порядок) визначено, що реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального (далі – Заява), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.03.2016 за № 405/28535.

У разі введення в експлуатацію нових пунктів, виведення з експлуатації чи зміни місцезнаходження пунктів з реалізації пального, виявлення розбіжностей або помилок у записах реєстру платників щодо таких пунктів платник акцизного податку подає реєстраційну заяву для внесення відповідних змін. Заява надсилається та приймається у порядку, встановленому для реєстрації (п. 12 розділу ІІ Порядку).

Отже, у разі введення в експлуатацію нових пунктів платник податку подає Заяву з позначкою «Зміни» не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального через пункти із зміненими даними.

Податкове зобов’язання з ПДФО для фізособи – орендодавця вважається узгодженим на підставі декларації про доходи

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) здійснюється відповідно до п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості є орендар (п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).

Згідно з п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник ПДФО – орендодавець.

При цьому такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року ПДФО та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) (п.п. «а» п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).

Оскільки податкове зобов’язання буде вважатись узгодженим тільки на підставі Декларації, сума ПДФО, яка сплачується фізичною особою – орендодавцем щоквартально, не є узгодженою. Відповідальності за порушення строків сплати ПДФО у цьому випадку законодавством не передбачено.

Про зміну вимог до облаштування митних складів та складів тимчасового зберігання

Дніпропетровська митниця ДФС інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 26.12.2018 № 1142 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 21.01.2019 за № 70/33041, внесено зміни до:

Порядку надання складським об'єктам статусу "митний склад" та позбавлення такого статусу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.05.2012 № 835, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2012 за № 1324/21636,

Положення про склади тимчасового зберігання, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.05.2012 № 613, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.08 2012 за № 1307/21619.

Вказаними змінами, зокрема, встановлено вимоги до утримувача митного складу та складу тимчасового зберігання щодо забезпечення ним надання віддаленого доступу до наявних систем відеоконтролю, у тому числі архівних відеозображень, митниці, в зоні діяльності якої знаходиться митний склад та відповідному підрозділу ДФС, на яких покладено функцію здійснення моніторингу.

В який термін фізична особа – підприємець (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) повинна сплатити задекларовану суму податкового зобов’язання

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує.

ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/372403.html повідомила, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) розраховуються платником ПДФО самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується. Це передбачено п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними у річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Надмірно сплачені суми ПДФО підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику ПДФО в порядку, передбаченому ПКУ. Така норма визначена п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 розділу ІІ «Адміністрування податків» ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації про майновий стан і доходи, протягом 10-ти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Таким чином, остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, та сплачується протягом 10-ти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання такої податкової декларації.

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному ПКУ

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов’язково визначаються об’єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, визначенні ст. 7 Податкового кодекс України (далі – ПКУ) з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII «Податок на майно» ПКУ для відповідного місцевого податку чи збору (п.п. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

Нормами п.п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 ПКУ визначено, що копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів або про внесення змін до них надсилається в електронному вигляді у десятиденний строк з дня прийняття до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів, але не пізніше 1 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін до них.

Контролюючі органи не пізніше 10 липня поточного року складають зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях та подають її в електронній формі центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Відповідно до п.п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПКУ у разі, якщо сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов’язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Звертаємо увагу, новим п. 52 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» установлено, що по 31 грудня 2019 року до рішень про встановлення туристичного збору та/або про внесення змін до таких рішень, прийнятих сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4, підпунктів 12.3.3 і 12.3.4 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п.12.4 і п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Такі зміни внесені Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628).

Також слід зазначити, що відповідно до пункту 3 розділу II Закону № 2628 встановлено, що у 2019 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Перехід права власності на автомобіль протягом року: обчислення транспортного податку для фізособи

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування транспортним податком (далі – податок) від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Норми визначені п.п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 розділу ХІІ «Податок на майно» Податкового кодексу України (далі – ПКУ)

За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу (п.п. 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Припинили підприємницьку діяльність, як фізична особа – підприємець, подайте декларацію про майновий стан і доходи!

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує.

ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/372370.html нагадала, що фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (далі – ФОП), стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням, повинні подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Форма декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 556).

Нагадаємо, оподаткування доходів, отриманих ФОП від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування здійснюються у порядку, встановленому ст. 177 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України.

Визначення бази нарахування ЄСВ для ФОП

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

ЄСВ для ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО). При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

База оподаткування ПДФО для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, регламентується розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Згідно з п. 164.1 ст. 164 ПКУ чистий річний оподатковуваний дохід визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 ПКУ, а саме: об’єктом оподаткування ПДФО є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

Остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати (абзац перший п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Звертаємо увагу, що з 01.01.2018 ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, зобов’язанні сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

До уваги платників ПДВ!

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ на наступне.

Пунктом 187.7 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника ПДВ або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника ПДВ за його зобов’язаннями перед бюджетом.

Якщо товари/послуги придбаваються платником ПДВ не за бюджетні кошти з метою подальшого їх постачання за бюджетні кошти, то враховуючи те, що п. 187.7 ст. 187 ПКУ визначений особливий порядок виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів, а не визначено, що на зазначені операції поширюється касовий метод, дата виникнення права на податковий кредит при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів визначається у загальновстановленому порядку за правилом «першої події» відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ.

Так, у п. 198.2 ст. 198 ПКУ зазначено, що датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

● дата списання коштів з банківського рахунка платника ПДВ на оплату товарів/послуг;

● дата отримання платником ПДВ товарів/послуг.

Підтвердженням того, що товари/послуги оплачуються за рахунок бюджетних коштів, є наявність у договорі на поставку товарів/послуг умови, що оплата за поставлені товари/послуги здійснюються з відповідного рахунка Державного казначейства України.

Орендар земельної ділянки зобов’язаний надати до контролюючого органу копію договору оренди земельної ділянки

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що орендар земельної ділянки зобов’язаний, зокрема, у п’ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному контролюючому органу (ст. 25 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями).

Ставки рентної плати на газовий конденсат

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ставки рентної плати на газовий конденсат становлять:

► на природний газ, видобутий із нових свердловин з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів (крім природного газу, видобутого під час виконання договорів про спільну діяльність) – 12,00;

► на природний газ, видобутий із нових свердловин з покладів, які повністю або частково залягають на глибині понад 5000 метрів (крім природного газу, видобутого під час виконання договорів про спільну діяльність) – 6,00.

В умовах дії угоди про розподіл продукції для нафти та конденсату, видобутих у межах території України, континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони України, рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин справляється із застосуванням ставки у розмірі 2 відсотки вартості товарної продукції гірничого підприємства, а для газу природного, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, газу (метану) вугільних родовищ, газу сланцевих товщ, газу центрально-басейнового типу, газу колекторів щільних порід, видобутого у межах території України, континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони України, рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин справляється із застосуванням ставки у розмірі 1,25 відсотка вартості товарної продукції гірничого підприємства.

Норми визначені п. 252.20 ст. 252 Податкового кодексу України.

Надаєте послуги з репетиторства – декларуйте свої доходи!

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує.

ДФС України повідомила, якщо викладач, який надає послуги репетиторства, не є фізичною особою – підприємцем, він зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та сплатити податок (збір) із таких доходів.

Податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік таким викладачам – репетиторам слід подати до 02 травня 2019 року за місцем податкової адреси (реєстрації) чи онлайн з використанням електронного підпису. Форма декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 556.

Доходи від репетиторства оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставкою 18 %. Також із вказаних доходів відраховується військовий збір за ставкою 1,5 %.

Суму податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору, зазначену в річній податковій декларації, репетитори мають сплатити до 1 серпня 2019 року.

Під поняттям «репетиторство» мається на увазі: підготовка дітей до школи, вступу до навчальних закладів, незалежного тестування, навчання з будь-яких предметів, написання рефератів, виконання контрольних, курсових та дипломних робіт тощо.

Нагадаємо, що декларування доходів пов’язано із виконанням фізичними особами – платниками ПДФО вимог ст. 67 Конституції України та норм Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями).

Закликаємо громадян, які надають послуги з репетиторства, виявити свою громадянську позицію і сплатити податки.

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/372208.html

До уваги експортерів!

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою (п.п. «а» п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Пунктом 195.2 ст. 195 ПКУ передбачено, що у разі якщо операції з постачання товарів звільнено від оподаткування на митній території України відповідно до положень розділу V ПКУ, до операцій з експорту таких товарів застосовується нульова ставка.

Зокрема, звільнені від оподаткування ПДВ операції, визначені ст. 197 ПКУ.

При цьому до деяких операцій з експорту товарів не застосовується нульова ставка, а саме:

● до операцій з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім операцій з вивезення відповідно до п. 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та п. 5 частини першої ст. 86 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями, що оподатковуються ПДВ за ставкою, визначеною п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ (п. 206.5 ст. 206 ПКУ);

● до операцій з вивезення культурних цінностей у митному режимі (п. 210.7 ст. 210 ПКУ);

● крім того, до 1 січня 2022 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України (п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ);

● також тимчасово звільняються від оподаткування ПДВ операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту:

- з 1 вересня 2018 року до 31 грудня 2021 року соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД);

- з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2021 року насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД) (п. 63 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).

Положення п. 63 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ не поширюються на операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту сільськогосподарськими підприємствами – виробниками соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) та насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД), вирощених ними на землях сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності таких сільськогосподарських товаровиробників чи в їх постійному користуванні або використовуються ними на правах оренди (суборенди) чи емфітевзису.

Обов’язкові реквізити, які зазначаються в акцизній накладній

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що платник акцизного податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

В акцизній накладній зазначаються в окремих полях такі обов’язкові реквізити:

а) порядковий номер акцизної накладної;

б) дата складання акцизної накладної;

в) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник акцизного податку, – особи, що реалізує пальне;

г) код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) особи, що реалізує пальне, та отримувача пального;

ґ) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податків, – отримувача пального;

д) код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;

е) опис пального;

є) обсяг пального в літрах, приведених до t 15 C.

Норми визначені п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями.

Форму акцизної накладної та порядок її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.03.2016 за № 405/28535.

Сектор організаційного забезпечення