14:30 Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує | |
Випадки декларування доходів від продажу власної продукції тваринництва та сільськогосподарської продукції Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) подає декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за звітний податковий період у встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строки до контролюючого органу за своєю податковою адресою, тобто за місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник ПДФО в контролюючому органі у випадках, коли отримується дохід, зокрема: ■ від продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року; ■ від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, більших ніж встановлені Земельним кодексом України (перевищує Норми визначені п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Відповідно до ст. 49 ПКУ Декларація подається платниками податків до контролюючих органів за місцем їх реєстрації в один із таких способів за їх вибором: ● особисто або уповноваженою на це особою; ● надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; ● засобами електронного зв’язку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу. Звертаємо увагу, що у разі надсилання Декларації поштою, платник ПДФО зобов’язаний відправити її не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання Декларації. При поданні Декларації в електронній формі, – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк. Деклараційна кампанія – 2019 добігає до завершення. Граничний строк подання Декларації за 2018 рік – 02 травня 2019 року. У Декларації платник ПДФО зобов’язаний також самостійно нарахувати ПДФО і військовий збір та сплатити їх у терміни, визначені законодавством (за 2018 рік – не пізніше 30 липня 2019 року). До уваги платників акцизного податку! Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує. ДФС України за посиланнямhttp://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/375711.htmlповідомила, що відповідно до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України суб’єкти господарювання, які з 1 липня 2019 року відповідатимуть визначенню «платник акцизного податку», зобов’язані: ► з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року; ► до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року; ► протягом 20 календарних днів, починаючи з 1 липня 2019 року, подати до контролюючого органу акт проведення інвентаризації обсягів залишків спирту етилового станом на початок дня 1 липня 2019 року із зазначенням адрес об’єктів, на яких зберігаються відповідні обсяги залишків спирту етилового, перелік резервуарів, в яких зберігаються обсяги залишків спирту етилового, їх технічних параметрів (фізична місткість, що відповідає технічним паспортам), правовстановлюючих документів на відповідні об’єкти та документів, що засвідчують правові підстави експлуатації таких об’єктів. У яких випадках ФОП – платники єдиного податку застосовують РРО Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне. ДФС України повідомила, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій чи в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі: ◄ перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 000 000 гривень (застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку); ◄ здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу; ◄ здійснення роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до Нагадаємо, доходом платника єдиного податку для ФОП є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). При цьому, до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ). Більше роз’яснень про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій – у сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс», перейти на який можна з головної сторінки офіційного веб-порталу ДФС (дане роз’яснення у категорії 109, підкатегорії 109.04). Сплата ЄСВ, якщо останній день строку сплати припадає на вихідний або святковий день Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) – роботодавці зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Норми визначені частиною восьмою ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями. Порядок нарахування і сплати ЄСВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Інструкція № 449). Згідно з п. 11 розділу ІV Інструкції № 449 у разі якщо останній день строків сплати ЄСВ, зазначених у Інструкції № 449, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати ЄСВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Випадки, в яких не справляється авансовий внесок при виплаті дивідендів Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить, що відповідно до п.п. 57.1¹.3 п. 57.1¹ ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) авансовий внесок, передбачений п.п. 57.1¹.2 п. 57.1¹ст. 57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів: ► на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими п.п. 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову політику; ► платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди; ► фізичним особам. Згідно з п.п. 57.1¹.4. п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням. При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розділу IV «Податок на прибуток підприємств» ПКУ. Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів (п.п. 57.1¹.6 п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ). Контроль за дотриманням працедавцями трудового законодавства – один з пріоритетних напрямків роботи фіскальної служби Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що одним з пріоритетних напрямків роботи фіскальної служби є контроль за дотриманням працедавцями трудового законодавства, а саме: за своєчасною та у повному обсязі виплатою заробітної плати. Нелегальні трудові відносини, виплата заробітної плати у «конвертах» призводять до ненадходження до місцевого бюджету податків, які б направлялись на покращення добробуту області, її соціально-економічний розвиток, та до виникнення соціальних проблем, які негативно впливають на якість життя громадян. Отримуючи зарплату у «конвертах», працівники позбавляють себе соціальних гарантій. І головне – через несплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) наймані працівники втрачають соціальну захищеність, страховий стаж та можливість одержання заробленої пенсії по старості, по інвалідності та в інших випадках, передбачених законодавством. Нагадуємо, що перед початком роботи найманого працівника роботодавець зобов’язаний до органів ДФС подати повідомлення про прийняття такого працівника на роботу за укладеним трудовим договором. Порядок повідомлення ДФС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (далі Постанова – № 413). Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника ЄСВ за формою згідно з додатком до Постанови № 413. У додатку до Постанови № 413 у графах № 8 і № 9 форми повідомлення про прийняття працівника на роботу наводиться інформація про дату видання наказу й дату виходу на роботу та зазначається дата формування повідомлення. Слід зауважити, що норми ст. 24 «Укладення трудового договору» Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року із змінами та доповненнями та Постанови № 413 поширюються на всі випадки, коли працівник виконує роботу на умовах трудового договору. Визначення об’єкта оподаткування ПДФО за операціями з надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар (п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)). При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі. Статтею 21 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями встановлено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПКУ). Водночас, згідно з ст. 1 Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян – власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» із змінами та доповненнями, плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) має становити не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю). При цьому умовами Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17.01.2000 № 5 із змінами та доповненнями передбачено, що розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством. Отже, об’єкт оподаткування ПДФО за операціями з надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної у договорі оренди, але не менше ніж 3 відсотки визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю). За нове робоче місце держава надає компенсацію Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує. Законодавством передбачено компенсацію роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із створенням нового робочого місця. На таку компенсацію можуть претендувати суб’єкти господарювання, які починаючи з 2013 року: створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників шляхом укладення трудового договору; протягом 12 календарних місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, щомісяця здійснюють виплату їй заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати. Якщо роботодавець забезпечив дотримання зазначених вимог, він отримує право на компенсацію фактичних витрат у розмірі 50 відсотків суми нарахованого ЄСВ протягом наступних 12 календарних місяців за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати у місяці сплати ЄСВ за особу, працевлаштовану на нове робоче місце. У разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці право на компенсацію втрачається. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року № 153 «Про затвердження Порядку компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Затверджено нові порядки ведення реєстру екземплярів РРО та реєстру ЦСО Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 19.04.2019 набув чинності наказ Міністерства фінансів від 13.02.2019 № 64 (далі – Наказ № 64), яким затверджено порядки ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій. Відтепер реєстрація реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) буде здійснюватись за спрощеною процедурою. Достатньо однієї заяви, яку можна подати в електронній формі без додатків. Спрощення реєстраційної процедури забезпечується за рахунок запровадження електронного обміну документами між усіма суб’єктами відносин у сфері застосування РРО (виробник РРО, центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій (далі – ЦСО), суб’єкт господарювання, ДФС). Для цього ДФС розробила нові електронні форми документів та створила сервіси в «Електронному кабінеті», що дозволяють виробникам (постачальникам) подавати заяви, а ЦСО – повідомляти про укладені договори. Реєстрація РРО здійснюватиметься у такій послідовності: ► виробник РРО включає ЦСО до реєстру ЦСО РРО; ► виробник РРО включає екземпляр РРО до реєстру екземплярів РРО; ► ЦСО надсилає електронне повідомлення про укладений договір з власником РРО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО; ► суб’єкт господарювання – власник РРО подає заяву про реєстрацію РРО; ► ДФС направляє до ЦСО довідку про резервування фіскального номера (дійсна три дні); ► ЦСО вводить РРО в експлуатацію та направляє до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, акт введення в експлуатацію та довідку про опломбування РРО; ► ДФС видає реєстраційне посвідчення. Усі процедури здійснюються в електронній формі. За бажанням суб’єкти господарювання можуть подати заяву про реєстрацію РРО у паперовій формі та отримати реєстраційне посвідчення у паперовій формі. Заяви про включення до реєстрів екземпляру РРО/ЦСО та повідомлення ЦСО можуть підписуватись уповноваженими особами виробників (постачальників) або ЦСО, яким делеговано право підпису електронних документів та направлені повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису в електронному вигляді за формою, встановленою Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами. Наказом № 64 визначений період (два місяці) та особливості первинного формування і наповнення реєстру екземплярів РРО. Так, ДФС протягом двох місяців, наступних за місяцем набрання чинності цим наказом, формує реєстр, включає до нього екземпляри РРО, які зареєстровані в органах ДФС і перебувають в експлуатації. Виробники (постачальники) протягом трьох місяців подають заяви про включення до реєстру всіх екземплярів РРО, поставка яких була здійснена до набрання чинності Наказом № 64. Протягом трьох місяців для первинної реєстрації РРО, які не включені виробниками до реєстру екземплярів РРО, власники повинні будуть додавати до заяви паспорти (формуляри) таких РРО та паспорти модема (у разі застосування зовнішнього модема), а також копії документів, які підтверджують факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО. Первинне наповнення реєстру ЦСО інформацією здійснюватиметься на підставі заяв виробників (постачальників) протягом двох місяців після набрання чинності Наказом № 64. Водночас ЦСО, який укладає договір про технічне обслуговування та ремонт РРО, що вперше буде реєструватись в органах ДФС, на момент укладання такого договору має бути включений до реєстру ЦСО. Інформація розиміщена на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України за посиланням: https://www.minfin.gov.ua/news/view/minfin-zatverdyv-novyi-poriadok-vedennia-reiestru-ekzempliariv-rro-ta-reiestru-tsso?category=novini-ta-media&fbclid=IwAR0khIk7CeKIctv7caj0zdYhlrJ7wgTDs-b7tuUJIlpzts1EE5kRRzH5P-8
Як заповнити РК до ПН, складеної та зареєстрованої в ЄРПН без факту здійснення господарських операцій Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує. ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/376331.html повідомила, що у разі складання податкової накладної (далі – ПН) без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник ПДВ з метою виправлення помилки може скласти розрахунок коригування (далі – РК) до неї. У такому РК: ● у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку; ● у заголовній частині РК – дані із заголовної частини ПН з індивідуальним податковим номером покупця, на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено ПН; ● у розділі Б – зі знаком «–» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків ПН, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ). При цьому у графі 2.1 «код причини» РК зазначається код «103» (повернення товару або авансових платежів). Такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така ПН. Більше про коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту можна дізнатися в сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс», перейти на який можна з головної сторінки офіційного веб-порталу ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101, підкатегорії 101.15). Реалізація пального: умови здійснення операцій з 01 липня 2019 року Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 22 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ): ◄ платники акцизного податку зобов’язані з 01 травня 2019 року до 01 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 01 липня 2019 року. Суб’єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників податку з 01 липня 2019 року, зобов’язані до 01 липня 2019 року зареєструватися платниками акцизного податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники акцизного податку будуть станом на 01 липня 2019 року. Нормами п. 24 підрозділу 5 розділу XX ПКУ визначено: ◄ протягом 20 календарних днів, починаючи з 01 липня 2019 року, платник акцизного податку зобов’язаний подати до контролюючого органу акт проведення інвентаризації обсягів залишків спирту етилового станом на початок дня 01 липня 2019 року із зазначенням адрес об’єктів, на яких зберігаються відповідні обсяги залишків спирту етилового, перелік резервуарів, в яких зберігаються обсяги залишків спирту етилового, їх технічних параметрів (фізична місткість, що відповідає технічним паспортам), правовстановлюючих документів на відповідні об’єкти та документів, що засвідчують правові підстави експлуатації таких об’єктів. Сплата єдиного внеску членами фермерських господарств Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що на членів фермерських господарств поширюються обов’язки, визначені, зокрема, п. 1 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), щодо своєчасного та в повному обсязі нараховування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ). Платники ЄСВ, зазначені, зокрема у пункті 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані сплачувати за себе ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464). Слід наголосити, що ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464), а за порушення законодавства про ЄСВ, зокрема, за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ передбачено фінансову відповідальність, а саме: ► за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ накладається штраф у розмірі 20 % своєчасно несплачених сум (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464); ► згіднo з частинами десятою та тринадцятою ст. 25 Закoну № 2464 на суму недоїмки нараховується пеня з рoзрахунку 0,1 % суми недоплати за кoжний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченoї Закoнoм № 2464, починається з першого календарнoгo дня, щo настає за днем закінчення стрoку внесення відпoвіднoгo платежу, дo дня фактичної сплати (перерахування) включнo. Податкова знижка за навчання Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 03 липня 2018 року №2477-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України» внесені зміни ,зокрема до п.п. 166.3.3 п.166.3 ст. 166 Кодексу, а саме. Відповідно до пп. 166.3.3 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Податковий кодекс) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення. Відповідно до п.п. 14.1.263 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Порядок та підстави нарахування податкової знижки регламентуються ст. 166 Податкового кодексу, згідно з п. 166.1 якої підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року. Податкова декларація подається за звітний період в установлені Податковим кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу. До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Податкового кодексу). Відповідно до Закону України від 05 вересня 2017 № 2145-VIII «Про освіту» встановлено, що договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками ) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату. Враховуючи викладене вище, з метою використання права на компенсацію вартості навчання члена сім’ї першого ступеня споріднення один із батьків може включити до податкової знижки на навчання лише суми коштів, сплата яких фактично підтверджена відповідним розрахунковим документом (квитанції, касові ордери,чеки тощо), в якому зазначено, що платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, яка звертається за податковим кредитом. При цьому, у договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини). Щодо строків та порядку подання річної звітності з єдиного внеску Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт один раз на рік до 01 травня року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік. Для членів фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, звітними періодами є календарні місяці, які формуються та відображаються у річній звітності, що подається до 01 травня року за результатами фінансового року. Якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем подання Звіту вважається перший після нього робочий день. Оскільки граничний термін подання Звіту припадає на 30 квітня 2019 року (вівторок), який є неробочим днем, крім цього, 01 травня 2019 року є святковим днем, то граничним терміном подання Звіту для зазначених платників за 2018 рік буде 02 травня 2019 року (четвер). Нагадаймо, Звіт подається за формою визначеною Наказом Міністерства фінансів України від 15.05.2018 №511 «Про внесення змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями. Наказом затверджено уніфіковану форму Звіту для всіх категорій платників. З 01серпня 2018 року всі категорії платників подають до органу доходів та зборів Звіт згідно з таблицею 1 за формою № Д5 згідно додатка 5 із зазначенням типу форми «початкова». Особи, які провадять незалежну професійну, зазначають у Звіті код категорії застрахованої особи «9», члени фермерського господарства - категорії застрахованої особи «4». Слід відмітити, що члени фермерських господарств звіт не подають та звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст.26 Закону №1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. У разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску зазначеною категорією платників єдиний внесок підлягає обов’язковій сплаті. Звертаємо увагу платників, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, подання недостовірних відомостей, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерських господарств несуть фінансову відповідальність, а особи, які провадять незалежну професійну діяльність, несуть також і адміністративну відповідальність відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Переміщення через митний кордон України готівки особою, яка не досягла 18-річного віку Відповідно до частини третьої статті 197 Митного кодексу України (зі змінами) (далі – МКУ) порядок переміщення валютних цінностей через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України (далі – НБУ). Положенням про транскордонне переміщення валютних цінностей, розробленим відповідно до Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473-VIII) і затвердженим постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 3 (далі – Положення № 3), встановлено, зокрема: - фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу. - фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі. При цьому, згідно з пунктом 18 розділу 1 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, фізичні особи – резиденти здійснюють валютні операції з транскордонного переміщення валютних цінностей шляхом їх вивезення/пересилання за межі України в загальній сумі, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10000 євро, на підставі документів, що підтверджують: - зняття цією фізичною особою готівки з власних рахунків у банках і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10000 євро; - придбання цією особою банківських металів у банках та/або Національному банку виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10000 євро. Документи, що підтверджують зняття готівки з власних рахунків у банках фізичними особами – резидентами з метою її вивезення, є чинними протягом 90 календарних днів із дня зняття ними готівки з власних рахунків у банках. Відповідно до п. п. 1 пункту 2 Положення № 3 готівкова валюта – це готівкова валюта України і готівкова іноземна валюта у вигляді банкнот і монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної держави, банкноти і монети, вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу. МКУ, Закон № 2473-VIII чи Положення № 3 не містить норм щодо віку фізичних осіб при переміщенні валютних цінностей через митний кордон України. При цьому, частиною четвертою статті 265 МКУ встановлено, що громадяни можуть бути декларантами після досягнення ними 16- річного віку. До уваги платників акцизного податку – постачальників електричної енергії! Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників акцизного податку на наступне. З 01 липня 2019 року набирають чинності статті 54, 55, 66 – 71 та 73 Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон № 2019), що впливає на визначення кола платників акцизного податку з електричної енергії. Починаючи з 01 липня поточного року, купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі (ст. 66 Закону № 2019). Відповідно до норм ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платниками акцизного податку з електричної енергії є: ► особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини; ► особа – суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України; ► оптовий постачальник електричної енергії; ► виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії. Не є платниками акцизного податку особи, які здійснюють діяльність з виробництва електричної енергії за умови її продажу на оптовому ринку електричної енергії та/або з постачання електричної енергії, крім платників, зазначених у п.п. 212.1.12 п. 212.1 ст. 212 ПКУ. Нормами ст. 213 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування акцизним податком є: ◄операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції); ◄ оптового постачання електричної енергії. Базою оподаткування акцизним податком відповідно до норм п.п. 214.1.3 п. 214.1 ст. 214 ПКУ є вартість реалізованої електричної енергії без податку на додану вартість, виходячи з якої обчислюється сума податкового зобов’язання із врахуванням ставки у розмірі 3,2 відсотків (п.п. 215.3.9 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), а також дати виникнення податкових зобов’язань щодо постачання електричної енергії – дата підписання акту прийому-передачі електроенергії (п. 216.10 ст. 216 ПКУ). Не підлягають оподаткуванню операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (п.п. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 ПКУ).
Куди сплачувати акцизний податок за роздрібну торгівлю? Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що суб’єкти господарювання (далі – СГ) роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність. Відповідні вимоги передбачені пп. 212.3.1-1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). СГ, які здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами, щомісячно, не пізніше 20 числа наступного звітного періоду, подають за місцем реєстрації декларацію акцизного податку (п.223. 2 ПКУ). Нагадаємо! Форма декларації акцизного податку затверджена наказом Мінфіну № 14 від 23.01.2015 р. Декларація акцизного податку (ідентифікатор форми J/F0209506) розміщена у програмі M.E.Doc, за допомогою якої можна без зайвих проблем заповнити та вчасно надіслати декларацію до контролюючого органу. Таким чином, СГ роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, в тому числі не за основним місцем перебування на обліку, або який перебуває на основному обліку в Офісі великих платників податків ДФС, повинен подавати декларацію акцизного податку до контролюючих органів, які територіально обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу. Отже, СГ роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, сплачують акцизний податок за місцем здійснення реалізації таких товарів (пп. 222.3.2 ПКУ).
Торгівля пальним – ліцензована діяльність Ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним запроваджується з 1 липня цього року. Ліцензії на право оптової роздрібної торгівлі пальним видаються терміном на п’ять років. Встановлено річну плату за ліцензії на право оптової торгівлі пальним у розмірі:
Суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання. Річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
| |
| Категория: Область | Просмотров: 238 | | |
| Всего комментариев: 0 | |
