Звіт про суми податкових пільг щодо сплати земельного податку юрособою – «спрощенцем» не подається

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що платники плати за землю (крім фізичних осіб)самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Норми встановлено п. 286.2 ст. 286 ПКУ.

Пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб та земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком визначені статтями 282 та 283 ПКУ.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності є особливим механізмом справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, у тому числі земельного податку, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених ПКУ.

Отже, юридичні особи – платники єдиного податку, які мають підстави для звільнення від сплати земельного податку відповідно до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ, за земельні ділянки, що зареєстровані у визначеному законодавством порядку у державному реєстрі, не подають до контролюючих органів податкову декларацію з плати за землю та звіт про суми податкових пільг щодо сплати земельного податку.

Особливості включення до податкового кредиту сум ПДВ при реорганізації юридичної особи

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що сума від’ємного значення ПДВ, яка підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника ПДВ, що реорганізується шляхом:

◄ приєднання, злиття, перетворення, – підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства;

◄ поділу, виділення, – підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства.

Таке перенесення здійснюється у разі, якщо сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника ПДВ, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.

Норми визначені п. 198.7 ст. 198 Податкового кодексу України.

Виправлення помилок у таблиці даних платника ПДВ чинним законодавством не передбачено

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що платник ПДВ має право подати до ДФС таблицю даних платника ПДВ (далі – Таблиця) за встановленою формою згідно з додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі – Порядок).

Норми встановлені п. 29 Порядку.

Таблиця із поясненнями розглядається комісіями регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після дня її отримання (п. 32 Порядку).

Пунком 33 Порядку визначено, що комісії регіонального рівня приймають рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке протягом операційного дня стає доступним платнику ПДВ в електронному кабінеті.

У рішенні про неврахування Таблиці в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування (п. 34 Порядку).

Чинним законодавством не передбачено виправлення помилок у Таблиці даних платника ПДВ.

Однак платник ПДВ, після прийняття рішення комісіями регіонального рівня про неврахування Таблиці, має право надіслати нову Таблицю з правильними даними.

До уваги платників акцизного податку – постачальників електричної енергії!

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників акцизного податку на наступне.

З 01 липня 2019 року набирають чинності статті 54, 55, 66 – 71 та 73 Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон № 2019), що впливає на визначення кола платників акцизного податку з електричної енергії.

Починаючи з 01 липня поточного року, купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі (ст. 66 Закону № 2019).

Відповідно до норм ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платниками акцизного податку з електричної енергії є:

► особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини;

► особа – суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України;

► оптовий постачальник електричної енергії;

► виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії.

Не є платниками акцизного податку особи, які здійснюють діяльність з виробництва електричної енергії за умови її продажу на оптовому ринку електричної енергії та/або з постачання електричної енергії, крім платників, зазначених у п.п. 212.1.12 п. 212.1 ст. 212 ПКУ.

Нормами ст. 213 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування акцизним податком є:

◄операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);

◄ оптового постачання електричної енергії.

Базою оподаткування акцизним податком відповідно до норм п.п. 214.1.3 п. 214.1 ст. 214 ПКУ є вартість реалізованої електричної енергії без податку на додану вартість, виходячи з якої обчислюється сума податкового зобов’язання із врахуванням ставки у розмірі 3,2 відсотків (п.п. 215.3.9 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), а також дати виникнення податкових зобов’язань щодо постачання електричної енергії – дата підписання акту прийому-передачі електроенергії (п. 216.10 ст. 216 ПКУ).

Не підлягають оподаткуванню операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (п.п. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 ПКУ).

Юрособа придбала авто для потреб господарської діяльності: подається повідомлення за формою № 20-ОПП

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому розділом VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588).

Норми визначені п. 8.1 розділу VIIІ Порядку № 1588.

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів (п. 8.2 розділу VIIІ Порядку № 1588).

Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 розділу VIIІ Порядку № 1588).

Отже, у разі придбання (оренди) юридичною особою транспортного засобу для своїх господарських потреб або потреб відокремленого підрозділу (філії) повідомлення за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після придбання (оформлення договору оренди) за основним місцем обліку такої юридичної особи.

У разі придбання (оренди) юридичною особою транспортного засобу для потреб відокремленого підрозділу (філії) у графі «Місцезнаходження об’єкта оподаткування» повідомлення за формою № 20-ОПП зазначається адреса відокремленого підрозділу (філії) за місцезнаходженням транспортного засобу.

Крім того, якщо юридична особа у повідомленні за форсмою № 20-ОПП вже зазначила транспортні засоби, які знаходяться у її власності (оренді), то при наступному придбанні (оренді) або відчуженні транспортних засобів у повідомленні за ф. № 20-ОПП зазначаються тільки ті об’єкти, по яких сталися зміни.

Про обов’язок подання декларації деякими категоріями платників акцизного податку

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що не підлягають оподаткуванню операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (п.п. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.

Норми встановлені ст. 8 від Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії».

Платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2¹. ст. 49 ПКУ).

Отже, платники, які здійснюють операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії і мають відповідні ліцензії на здійснення таких, операцій зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Платникам, які провадять незалежну професійну діяльність, про нарахування та сплату єдиного внеску

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, які провадять незалежну професійну діяльність, на наступне.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (далі – особи, які провадять незалежну професійну діяльність) визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Обов’язки платників єдиного внеску регламентовано частиною другою ст. 6 Закону № 2464, згідно з приписами якої платник єдиного внеску зобов’язаний:

► своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

► подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що визначені законодавством.

Звертаємо увагу на порядок нарахування та сплати єдиного внеску особами, які провадять незалежну професійну діяльність, і які є одночасно фізичними особами – підприємцями.

Базу нарахування єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, визначено п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464, для фізичних осіб – підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464.

При цьому терміни сплати єдиного внеску за 2018 рік фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, є різними.

Отже, у розумінні Закону № 2464 фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, також розглядаються як окремі платники єдиного внеску.

Враховуючи зазначене, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не звільняються від сплати єдиного внеску за себе, якщо вони одночасно були у 2018 році фізичними особами – підприємцями.

Більш детальніше про сплату єдиного внеску за 2018 рік та подання річної звітності з єдиного внеску особами, які провадять незалежну професійну діяльність, а також членами фермерських господарств – у листі ДФС України від 12.04.2019 № 12340/7/99-99-13-02-01-17, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/ediniy-vnesok-na-zagalnoobovyazkove-/listi/73353.html

Зміна протягом року фізособи – власника об’єкта нерухомості: порядок обчислення податку на нерухоме майно

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику – фізичній особі після отримання інформації про перехід права власності (п.п. 266.8.2 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Операція з передачі резидентом – платником ПДВ майнових прав інтелектуальної власності нерезиденту не є об’єктом оподаткування ПДВ

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ.

Місцем постачання послуг з надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць) вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання (п.п. «а» п. 186.3 ст. 186 ПКУ).

Оскільки при постачанні резидентом послуг з надання майнових прав інтелектуальної власності нерезиденту місцем поставки таких послуг є країна нерезидента, то така операціє не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Терміни сплати туристичного збору податковими агентами

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що базовий податковий (звітний) період для сплати туристичного збору дорівнює календарному кварталу.

Норми визначені п.п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 ПКУ податкові агенти сплачують туристичний збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у податковій декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду.

Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору у контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу (п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ).

Від нарахування та сплати яких податків звільняються ФОП – платники єдиного податку першої – третьої групи?

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків: - податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку, зокрема, першої – третьої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» ПКУ; - податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується, зокрема, фізичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п.1 п.293.3 ст.293 ПКУ;- податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності;Відповідно до п. 297.2 ст. 297 ПКУ нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ.

У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.

Водночас, платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 297 ПКУ).

До уваги громадян, які змінили адресу реєстрації місця проживання або прізвище, ім´я, по батькові!

Звертаємо увагу громадян, що в разі зміни даних (наприклад зміна місця проживання, зміна прізвища, імені, по батькові, тощо) всі фізичні особи – платники податків зобов’язані протягом місяця з дня виникнення таких змін подавати контролюючим органам відомості про зміну таких даних.

Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб платників регламентовано Податковим кодексом України та Наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків».

Повідомлення фізичними особами контролюючих органів про зміну даних відбувається шляхом подання до контролюючих органів Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (Форма № 5 ДР) або Заяви про внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією та/або номером паспорта (Форма № 5 ДРП).

Заява за ф. № 5ДР або Заява за ф. № 5ДРП подається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого контролюючого органу.

Іноземці та особи без громадянства подають документи до територіальних органів ДФС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або до ДФС.

Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР або Заяви за ф. № 5ДРП використовються дані документа, що посвідчує особу (паспорт), та інших документів, які підтверджують зміни таких даних. При поданні Заяви фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії.

Подати Заяву за ф. № 5 ДР / Заяву за ф. № 5 ДРП, отримати консультацію щодо заповнення Заяви за ф. № 5 ДР / Заяви за ф. № 5 ДРП можливо у Центрах обслуговування платників ДПІ у районах ГУ ДФС у м. Києві та Центрі обслуговування платників ГУ ДФС у м. Києві, де також розміщені безкоштовні бланки Заяв.

Ознайомитись з адресами Центрів обслуговування платників м. Києва, режимом роботи Центрів обслуговування платників м. Києва, номерами телефонів, переліком послуг, що надаються в Центрах обслуговування платників м. Києва, а також завантажити бланки заяв та зразки заповнення можливо на субсайті kyiv.sfs.gov.ua клікнувши банер «Центри обслуговування платників м. Києва».

Додатково інформуємо, що ДФС України запроваджено новий електронний сервіс – подання відомостей для реєстрації фізичної особи / внесення змін до Державного реєстру засобами електронного сервісу «Електронний кабінет платника».

Тобто, подати Заяву за формою № 5ДР можливо засобами електронного сервісу «Електронний кабінет платника» на офіційному веб-порталі ДФС України, з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП).

Щоб скористатись податковою знижкою, необхідно разом з декларацією надати довідку про отримані у звітному році доходи

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що фізичні особи, які подають податкову декларацію про майновий стан і доходи з метою використанняїхнього права на податкову знижку, повинні на вимогу контролюючого органу надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.

• з п.п.«в» п. 176.1 ст. 176 ПКУ, платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Підпунктом «в» п.176.2 ст.176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку.

Враховуючи, що затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти платникам податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається у довільній формі, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу (П. І. Б, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна  інформація:

- сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);

- розмір та сума податкової соціальної пільги;

- сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб.

Платники єдиного податку ІУ групи протягом року можуть самостійно перейти на іншу групу єдиного податку, або відмовитися від спрощеної системи оподаткування

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 – 298.8.8 п. 298.8 ст. 298Податкового кодексу України (далі–ПКУ).

Платники єдиного податку четвертої групи можуть самостійно перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано відповідну заяву, за умови сплати податку за поточний рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відсотків річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку (п.п. 298.8.7 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).

Черговість зарахування коштів, якщо суб’єкт господарювання має заборгованість по відповідному податку (збору)

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов’язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Норми визначені п. 87.9 ст. 87 ПКУ.

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов’язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені (абз. перший п. 131.2 ст. 131 ПКУ).

Якщо платник податків не виконує встановленої абзацом першим п. 131.2 ст. 131 ПКУ черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному п. 131.2 ст. 131 ПКУ (абз. другий п. 131.2 ст. 131 ПКУ).

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу суб’єктів господарювання, що відповідно до норм п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 213 Податкового кодексу Украни (далі – ПКУ) особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку (далі – податок) контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Згідно з п. 117.3 ст. 117 ПКУ здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому ПКУ, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.

Затверджено Зміни до Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 19.04.2019 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 03.04.2019 № 135, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17.04.2019 за № 402/33373 (далі – Наказ № 135).

Наказом № 135 внесено зміни до Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.02.2016 № 54, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.03.2016 за № 330/28460 (зі змінами) (далі – Наказ № 54).

Зміни внесено відповідно до статей 8, 9, 11 та 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями з метою приведення у відповідність до норм постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 року № 296 «Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби».

Зокрема, розділи II «Порядок відкриття рахунків для зарахування страхових коштів» та IV «Порядок надання інформації про рух страхових коштів» Наказу № 54 викладено у новій редакції.

Наказ № 135 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 19.04.2019 № 30 та його положення застосовуються з 02.05.2019.

Особливості адміністрування у 2019 році екологічного податку у частині викидів двоокису вуглецю

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що ДФС України листом від 26.04.2019 № 13932/7/99-99-12-03-04-17 «Про особливості адміністрування у 2019 році екологічного податку за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення в атмосферне повітря в частині викидів двоокису вуглецю» (далі – Лист ДФС № 13932) повідомила про особливості податкового адміністрування у 2019 році екологічного податку (далі – податок) за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення в атмосферне повітря у частині викидів двоокису вуглецю (далі – викиди двоокису вуглецю).

До розділу VІІІ «Екологічний податок» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни як у частині визначення платників, які справляють екологічний податок за викиди двоокису вуглецю, так і ставок податку.

Пунктом 240.7 ст. 240 ПКУ визначено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, в якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Разом з тим п. 242.4 ст. 242 ПКУ встановлено, що база оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг викидів у розмірі 500 тонн за рік.

Враховуючи викладене та припис п. 250.9 ст. 250 ПКУ, ДФС України рекомендовано запропонувати платникам податку, у яких у 2019 році розрахунковий, сумарний за всіма стаціонарними джерелами, обсяг викидів двоокису вуглецю:

► не перевищує граничний обсяг викидів – подати до контролюючого органу за місцезнаходженням стаціонарного джерела забруднення заяву про відсутність у звітному році об’єкта оподаткування викидів двоокису вуглецю із додатком розрахунку оцінки обсягів таких викидів;

► перевищує граничний обсяг (500 тонн) – зареєструватися платником податку за викиди двоокису вуглецю та подати до контролюючого органу за місцезнаходженням стаціонарного джерела забруднення заяву про звітний період, у якому планується виникнення об’єкта оподаткування викидів двоокису вуглецю, із додатком розрахунку оцінки обсягів таких викидів.

При цьому платники декларують податкові зобов’язання за викиди двоокису вуглецю в частині обсягів викидів, що перевищують граничний обсяг, починаючи із звітного (податкового) періоду, в якому досягнуто граничний обсяг таких викидів.

Строк сплати для фізичних осіб земельного податку

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 286.5 ст. 286).

Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 ПКУ).

Оподаткування ПДВ операцій з експорту товарів у межах договорів комісії

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України чи ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум ПДВ, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов’язань платника ПДВ, такого експортера або імпортера.

Норми визначені п. 187.11 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України (п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ).

Датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства (п. 187.1 ст. 187 ПКУ).

Отже, за операцією з експортування (вивезення) товарів за межі митної території України податкові зобов’язання з ПДВ визначаються на дату фактичного здійснення такого вивезення, тобто на дату оформлення вантажної митної декларації контролюючим органом.

Експорт товарів із залученням комісіонера не впливає на порядок визначення податкових зобов’язань з ПДВ.

У разі якщо платник ПДВ експортує товари за межі митної території України, отримані від іншого платника ПДВ на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку – експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування за ставкою, визначеною п.п. «а» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, та не включається до митної вартості товарів, які експортуються (п. 200.16 ст. 200 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, право на застосування нульової ставки ПДВ і, відповідно, право на отримання бюджетного відшкодування має лише продавець експортної продукції – її власник (комітент).

При отриманні комітентом авансової оплати вартості товарів, що експортуються комісіонером, жодних податкових наслідків не виникає.

Коли передбачено повернення надмірно сплаченого туристичного збору

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що платники туристичного збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

За один і той самий період перебування платника збору на території однієї адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, повторне справляння збору, вже сплаченого таким платником збору, не допускається.

Норми визначені п.п. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому базою справляння туристичного збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ (п. 268.4 ст. 264 ПКУ).

Особа здійснює тимчасове розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі), що належать такій особі на праві власності або на праві користування, виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним туристичного збору відповідно до ПКУ та рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (п.п. 268.6.2 п. 268.6 ст. 268 ПКУ).

У разі дострокового залишення особою, яка сплатила туристичний збір, території адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, сума надмірно сплаченого збору підлягає поверненню такій особі у встановленому ПКУ порядку (п.п. 268.6.3 п. 268.6 ст. 268 ПКУ).

Суб’єкти господарювання з 01.07.2019 не мають права провадити роздрібну торгівлю пальним без ліцензії

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628) внесено зміни, зокрема, до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон № 481), відповідно до яких з 01.07.2019 запроваджується ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.

Так, відповідно до змін, внесених Законом № 2628 до ст. 15 Закону № 481, роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2 000 гривень.

Суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб’єкта господарювання терміном на п’ять років.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання має намір одержати ліцензію (зокрема, роздрібна торгівля пальним).

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема пальним, додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема пальним, суб’єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Заява про видачу ліцензії та визначені Законом № 481 документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.