Щодо визнання господарських операцій сільгосптоваровиробника – платника єдиного податку четвертої групи контрольованими

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області консультує.

Підпунктом 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, у тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів – нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів у розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Підпунктом 133.5 ст. 133 ПКУ встановлено, що суб’єкти господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, визначені главою 1 розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, не є платниками податку на прибуток підприємств.

Оскільки сільськогосподарський товаровиробник є платником єдиного податку четвертої групи та відповідно до п. 297.1 ст. 297 ПКУ звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема з податку на прибуток підприємств, то господарські операції такого платника, здійснені з нерезидентом, не підпадають під визначення контрольованих.

Щодо оприбуткування готівкових коштів, отриманих суб'єктом господарювання у межах однієї зміни, проте у межах різних діб

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до пункту 9 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) (далі – РРО) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Ця норма враховує особливості роботи РРО, які повинні забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.

У пункті 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 зі змінами (далі – Вимоги), наведено визначення поняття «зміна» – це період роботи реєстратора розрахункових операцій від реєстрації першої розрахункової операції після виконання «Z-звіту» до виконання наступного «Z-звіту».

У примітках до формату і розрядності даних, що зберігаються у фіскальній пам’яті (додаток до Вимог), наведено важливе уточнення: максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години.

Оскільки у добі всього 24 години (тобто, день триває з 0 до 24 годин), при щоденній роботі з РРО «Z-звіт» необхідно виконувати щодня.

Відповідно до пункту 7 Вимог усі режими роботи РРО (крім тих, що забезпечують усунення причин блокування) повинні блокуватися, зокрема у разі перевищення максимальної тривалості зміни.

Враховуючи вищевикладене, якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово, то фіскальний звітний чек («Z-звіт») повинен роздруковуватися кожного дня по закінченні робочої зміни, але не пізніше 24 годин від її початку.

Звертаємо увагу, що у разі перевищення максимальної тривалості зміни, відповідно до пункту 7 Вимог робота РРО буде заблокована.

Згідно з абзацом третім пункту 11 розділу II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 із змінами, оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України, і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО – у разі її використання).

Чи необхідно сплачувати транспортний податок за автомобіль, який є об’єктом оподаткування, якщо його викрадено?

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розділу ХІІ «Податок на майно» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).

Відповідно до п.п. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.

Підпунктом 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) транспортний податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

Щодо коригування платником податку на прибуток фінансового результату до оподаткування на суму наданої ним поворотної фінансової допомоги, яка не була повернута

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств (далі – податок) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Підпунктом 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що фінансова допомога це – фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Якщо протягом визначеного строку платник не повертає поворотну фінансову допомогу, то така допомога для цілей оподаткування вважається безповоротною.

Підпунктом 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ,крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

Таким чином, якщо особа, що не є платником податку (крім фізичної особи) або платник податку, який оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, протягом визначеного строку не повертає поворотну фінансову допомогу, то така допомога вважається безповоротною і платником податку здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ на суму наданої ним поворотної фінансової допомоги.

Слід зазначити, що нормами ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги, наданої іншій юридичній особі – платнику податку на прибуток підприємств на загальних підставах. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Визначення об’єкта оподаткування акцизним податком при реалізації пального з 01.07.2019

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктами оподаткування акцизним податком при реалізації пального з акцизного складу/акцизного складу пересувного є операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:

● отримані з інших акцизних складів/акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

● ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

● вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) або не підлягає, оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Норми встановлені п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 ПКУ.

Відповідальність суб’єктів господарювання за несплату (неперерахування) єдиного внеску

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Норми визначені підпунктами 4, 5 та 5¹ частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).

За порушення законодавства по єдиному внеску, зокрема за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, накладається штраф у розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої Законом № 2464, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (частини десята та тринадцята ст. 25 Закону № 2464).

Крім того, ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, зокрема ФОП або особами, які забезпечують себе роботою самостійно передбачена відповідальність.

При цьому, слід зазначити, що нормами ст. 165¹ КУпАП не передбачена адміністративна відповідальність за вказані порушення для членів фермерських господарств.

Умови, за яких кваліфікований сертифікат, виданий АЦСК ІДД ДФС, скасовується у телефонному режимі

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України (далі – АЦСК ІДД ДФС) заява в усній формі подається клієнтом (користувачем) до АЦСК ІДД ДФС засобами телефонного зв’язку за номером, який опублікований на власному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС, при цьому клієнт (користувач) повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:

► ідентифікаційні дані власника кваліфікованого сертифіката;

► ключову фразу голосової автентифікації.

Заява в усній формі приймається тільки у випадку позитивної автентифікації (збігу голосової фрази та ідентифікаційних даних користувача з інформацією в реєстрі сертифікатів).

Чоловік, який сплатив допоміжні репродуктивні послуги, надані дружині, має право на отримання податкової знижки

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

До даного переліку включається сума витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Обмеження права на нарахування податкової знижки передбачені п.166.4 ст. 166 ПКУ.

Відповідно до частини сьомої ст. 281 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями повнолітня жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.

Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, який визначає механізм та умови застосування методики допоміжних репродуктивних технологій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2013 № 787 із змінами, стосується удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій та регулює відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров’я, які забезпечують застосування методик допоміжних репродуктивних технологій та не містить положень щодо порядку (способів) оплати наданих медичних послуг та суб’єктів, які здійснюють таку оплату.

Відповідно до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ із змінами послугою з медичного обслуговування населення (медичною послугою) є послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензією на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.

Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.

Таким чином, платник ПДФО чоловічої статі має право на отримання податкової знижки згідно із п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ на суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині платника ПДФО, але оплачених таким платником (чоловіком).

Виробники електричної енергії, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії, щомісяця подають декларацію з акцизного податку

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що нормами п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками акцизного податку, зокрема, є виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії.

Відповідно до п. 49.2¹. ст. 49 ПКУ платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю (п. 223.1 ст. 233 ПКУ).

Нормами п. 223.2 ст. 223 ПКУ встановлено, що платники акцизного податку, зокрема, визначені п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 із змінами (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550).

Якщо підприємець має заборгованість з єдиного внеску, чи можливо її розстрочити?

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, не передбачено розстрочення та відстрочення по сплаті заборгованості єдиного внеску.

Підприємці зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Cума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Отже, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Якщо підприємцем не отримано дохід у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

При цьому сума единого внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (у 2019 році – 918,06 грн.).

Зазначена норма передбачена ст. 7, част. 11 та 12 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.

Нелегальна заробітна плата: негативи для працюючих

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що легалізація заробітної плати, прихованої зайнятості на сьогодні є одним із основних напрямків роботи органів ДФС.

На жаль, для багатьох зарплата «у конверті» стала звичайним явищем і нормою. При цьому, нелегальне працевлаштування позбавляє працівника права не лише на достойну пенсію, а й знижує його соціальну захищеність.

Мінуси заробітної плати «у конверті» очевидні:

► трудовий стаж не зараховується, не виплачується гарантований розмір заробітної плати (зокрема, доплати, надбавки та заохочувальні виплати);

► відсутні жодні соціальні гарантії, передбачені для працівника, а саме: права на відпустку, зокрема, додаткову та без збереження зарплати, відпустку по вагітності та пологах; права на оплату листа непрацездатності; права на соціальне страхування на випадок безробіття; права на достроковий вихід на пенсію, якщо ви працюєте в шкідливих умовах; права на скорочений робочий день, тиждень, якщо ви працюєте в шкідливих умовах; права не працювати у вихідний та святковий день; права не залучатися до наднормових робіт без вашого бажання; права на охорону праці; права на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; права на гарантії за колективним договором. Якщо умови оплати праці не обумовлені у трудовому договорі, їх виконання або невиконання визначатиметься тільки особистим ставленням керівника до конкретної людини;

► звільнення може відбутися у будь-який момент і без вихідної допомоги.

Додатково, звертаємо увагу, що відповідальним за сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) при виплаті доходу фізичній особі є податковий агент (роботодавець).

Так, нормами п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що податковий агент (роботодавець), який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену ст. 167 ПКУ.

Згідно із п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Нарахування єдиного внеску на виплати за договором підряду

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Порядок укладення договорів цивільно-правового характеру, зокрема, договору підряду, регулюється Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).

Так, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦКУ).

Підрядник на відміну від працівника не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, не може вимагати гарантій, передбачених для суб’єктів трудових відносин, оскільки він не має статусу працівника, сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (далі – ЦПД) відноситься до доходів із джерел не за основним місцем роботи.

Отже, якщо фізична особа виконує роботи (надає послуги) за ЦПД (договором підряду), вимоги ч. 5 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на дохід у вигляді винагороди за ЦПД, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який здійснюється нарахування, не застосовуються. У цьому випадку єдиний внесок нараховується на суми доходу у вигляді винагороди за ЦПД незалежно від суми такого доходу, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

Нагадуємо, що з 02.05.2019 року діють нові небюджетні рахунки 3719, відкриті на ім’я територіальних органів ДФС України для сплати коштів єдиного внеску та фінансових санкцій.

Для реєстрації платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового можна використовувати рекомендовану форму заяви

Згідно з нормами Податкового кодексу України особи, які з 01.07.2019 здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов'язковій реєстрації як платники акцизного податку та до 01.07.2019 мають зареєструвати усі акцизні склади, розпорядниками яких вони є. Питання такої реєстрації визначені:

підпунктом 212.3.4 пункту 212.3 статті 212, підпунктами 230.1.1, 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Кодексу (у редакції з 01.07.2019) та пунктом 22 підрозділу 5 розділу XX Кодексу;

пунктами 1 – 18 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 408, які є чинними.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі - Заява), форма якої затверджується Міністерством фінансів України. Заява складається та подається з використанням засобів електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Проект форми Заяви 15.04.2019 оприлюднений на сайті Мінфіну в розділі «Аспекти роботи / Законодавство / Регуляторна активність / Проекти регуляторних актів для обговорення 2019 /Проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового».

Для забезпечення виконання передбаченого Кодексом обов'язку суб'єктів господарювання, які здійснюють реалізацію пального та спирту етилового, зареєструватися як платники акцизного податку та/або зареєструвати акцизний склад Міністерство фінансів України направило до ДФС рекомендовану форму Заяви для розміщення на офіційному вебпорталі ДФС та рекомендувало використовувати таку форму Заяви при здійсненні реєстрації платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового до затвердження в установленому порядку зазначеної форми.

Рекомендована форма Заяви розміщена на офіційному вебпорталі ДФС та, починаючи з 19.06.2019, може застосовуватись для реєстрації, у тому числі в Електронному кабінеті.

Купили чи продали нерухомість протягом року, як сплачувати податок?

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Сектор організаційного забезпечення