16:10 Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує | |
Скасування реєстрації розрахункової книжки Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що скасування розрахункової книжки (далі – РК) здійснюється одночасно зі скасуванням реєстрації книги обліку розрахункових операцій (далі – книга ОРО) на окрему господарську одиницю або на реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО). Норми визначені п. 9 глави 1 розділу IIІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547). Згідно з п. 1 глави 3 розділу II Порядку № 547 скасування книги ОРО на РРО здійснюється одночасно із скасуванням реєстрації РРО або за заявою суб’єкта господарювання (у разі викрадення, втрати, прийняття розпорядчого документа про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, непридатності для використання тощо). Рішення про скасування реєстрації книги ОРО на РРО може бути прийнято керівником контролюючого органу за місцем реєстрації РРО або уповноваженою особою контролюючого органу, якщо порушено цілісність засобу контролю, встановленого на книгу ОРО на РРО, та/або виявлено факт опломбування книги ОРО на РРО підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, зазначеним у реєстраційній заяві. У разі прийняття рішення про скасування реєстрації книги ОРО на РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення підстав вносить відповідні дані до інформаційної системи ДФС та здійснює запис на титульній сторінці книги ОРО на РРО (у разі її наявності) щодо скасування реєстрації книги ОРО, який засвідчує своїм підписом та печаткою контролюючого органу. Пунктом 10 глави 2 розділу III Порядку № 547 встановлено, що у разі порушення цілісності засобу контролю на РК, виявлення факту опломбування РК підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, що вказаний у реєстраційній заяві, така розрахункова книжка підлягає розпломбуванню, після чого керівник контролюючого органу приймає рішення про скасування її реєстрації. У разі втрати РК суб’єкт господарювання зобов’язаний повідомити контролюючий орган за місцем реєстрації книги ОРО не пізніше двох робочих днів з дня втрати.
Умови провадження спільної діяльності юридичними особами – платниками єдиного податку Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що суб’єкти господарювання – юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: ► третя група – юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень; ► четверта група – сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків. Норми встановлені п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Крім того, підпунктами 291.5.1 та 291.5¹.1 ст. 291 ПКУ встановлений перелік видів діяльності, якими не можуть займатися платники єдиного податку. Згідно з п. 64.6 ст. 64 ПКУ на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені ПКУ. У контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені ПКУ. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов’язки платника податків самостійно. Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди. Обмежень щодо застосування спрощеної системи оподаткування учасником договору про спільну діяльність нормами ПКУ не передбачено. Тобто, юридична особа – платник єдиного податку має право укладати договір про спільну діяльність та здійснювати діяльність за таким договором за умови виконання вимог та обмежень, встановлених пунктами 291.4, 291.5 та 291.5¹ ст. 291 ПКУ. Водночас, учасник спільного договору – юридична особа – платник єдиного податку третьої групи повинен враховувати дохід від здійснення діяльності за договором про спільну діяльність у загальному порядку разом з результатами діяльності від провадження власної господарської діяльності. Юридична особа – платник єдиного податку четвертої групи при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва не включає дохід від спільної діяльності до складу доходу від реалізації сільгосппродукції власного виробництва.
Про оподаткування ПДФО надмірно витрачених на відрядження коштів, які не повернуто у встановлені строки Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що нормами п. 164.5. ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 – Сп), де К – коефіцієнт; Сп – ставка ПДФО, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування. У такому самому порядку визначаються об’єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником ПДФО на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки. Згідно з п.п. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 ПКУ сума надміру витрачених коштів, отриманих платником ПДФО на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Операції з харчування дітей у шкільних таборах, тимчасово утворених у навчальних закладах, звільняються від оподаткування ПДВ Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що операції з надання послуг з харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах та громадян у закладах охорони здоров’я звільняються від оподаткування ПДВ. Норми встановлені п.п .«г» п.п. 197.1.7 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України. Порядок надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення ПДВ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 116 із змінами (далі – Постанова № 116). Відповідно до п. 3 Порядку № 116 від обкладання ПДВ звільняються операції з надання послуг з харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах у межах затверджених норм харчування. Згідно із ст. 14 Закону України від 04 вересня 2008 року № 375-VI «Про оздоровлення та відпочинок дітей» із змінами та доповненнями табір з денним перебуванням – це табір, тимчасово утворений у навчальному закладі, закладі культури, охорони здоров’я, фізичної культури та спорту, в якому забезпечується належний догляд за дітьми, виховний процес, їх повноцінне дозвілля, розвиток творчих здібностей та інтересів і де діти перебувають протягом дня, але не менше 6 годин. Враховуюче вищевикладене, харчування дітей у літніх шкільних таборах, тимчасово утворених у загальноосвітніх навчальних закладах, що надається у межах норм харчування в грамах або у межах визначеної грошової норми, затверджених Постановою № 116, звільняються від оподаткування ПДВ.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу: виправлення помилок Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи, організації або фізична особа – підприємець, які є роботодавцями, повинні подати до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення). Обов’язок з подання Повідомлення поширюється виключно на трудові відносини (коли з працівником укладається трудовий договір). Форма Повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (далі – Постанова № 413). Пунктом 2 додатка до Постанови № 413 встановлено тип Повідомлення: ● «початкове» – подання інформації про прийняття працівника на роботу; ● «скасовуюче» – подається у разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу. У разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до Повідомлення подається Повідомлення типу «скасовуюче» з помилковими даними і одночасно повідомлення типу «початкове» з правильними даними.
Операції з роздрібної торгівлі кулінарними виробами, виготовленими з використанням алкоголю, акцизним податком не обкладаються Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Норми встановлені п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). До підакцизних товарів належать, зокрема спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння) (п. 215.1 ст. 215 ПКУ). Згідно з п.п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 ПКУ алкогольні напої – це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД. Пунктом 2.2 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.08.2002 за № 680/6968, із змінами встановлено, що суб’єкти господарської діяльності при виготовленні продукції власного виробництва повинні додержуватися технологічних режимів виробництва продукції (сумісність продуктів, їх взаємозаміна, режим холодного й теплового оброблення сировини тощо), визначених нормативною документацією (збірниками рецептур страв, кулінарних, борошняних кондитерських і булочних виробів, затвердженими в установленому порядку, державними стандартами, технічними умовами, а також Санітарними правилами). Враховуючи вищевикладене, якщо суб’єкт господарювання ресторанного господарства провадить операції з роздрібної торгівлі кулінарними виробами, до яких відповідно до нормативних документів на їх виготовлення, затверджених в установленому порядку, додано алкогольні напої, то такий суб’єкт господарювання не сплачує акцизний податок, оскільки кінцева продукція не є підакцизною.
ДФС України надано рекомендації з питань трансфертного ціноутворення Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що ДФС України листом від 23.08.2019 № 27465/7/99-99-15-02-01-17 (далі – Лист № 27465) повідомила наступне. Наказом Міністерства фінансів України від 10.06.2019 № 242 (далі – Наказ № 242), який набув чинності 09.08.2019, затверджено Зміни до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції (далі – Порядок). Наказ № 242 виданий згідно з п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з метою приведення у відповідність до законів України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів». Наказом № 242, зокрема, уточнено редакцію примітки щодо зазначення в облікових даних посадових осіб, які підписують Звіт про контрольовані операції (далі – Звіт), паспортних даних – для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті. Крім того, у новій редакції викладено Інформацію про пов’язаність осіб, яка наводиться у додатку до Звіту «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях». Також зміни внесено і до Порядку. Окрема увага звертається на зміни у кодах ознаки пов’язаності осіб. Листом № 27465 надано рекомендації, що Звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2018 звітного року, заповнюється та подається за оновленою формою та у порядку, затвердженими Наказом № 242. Водночас Звіти за 2018 рік, подані платниками до набрання чинності Наказом № 242, та запровадження можливостей надання Звіту за оновленою формою, вважаються дійсними.
Увага! З 01.10.2019 змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що на виконання п. 3 постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунка (IBAN) в Україні» Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) здійснено заміну діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IBAN (29 літерно-цифрових символів) із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку – не більше 14 цифрових символів. Перехід на міжнародні номери рахунків при обслуговуванні бюджетів за доходами буде здійснюватись Казначейством з 01 жовтня 2019 року. Таким чином, починаючи з 01 жовтня 2019 року змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.
Фізична особа, яка є власником квартири площею понад Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 266.4. ст. 264 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість). Так, відповідно до п.п. «а» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухомість, зменшується для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік). Нормами п.п. 266.4.3 п. 2666.4 ст. 266 ПКУ визначено, що пільги з податку на нерухомість, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ ( Обчислення суми податку на нерухомість з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку на нерухомість, загальна площа якого перевищує, зокрема Отже, якщо фізична особа є єдиним власником квартири загальною площею понад Крім того, за наявності у власності платника податку на нерухомість об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної – платника податку на нерухомість, загальна площа якого перевищує
Про сплату гаражним кооперативом земельного податку за ділянку, на якій знаходиться гараж пенсіонера – члена такого кооператива Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що нормами п. 281.1ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені категорії фізичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку (далі – податок), а саме: ► інваліди першої і другої групи; ► фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; ► пенсіонери (за віком); ► ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; ► фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Пунктом 281.2 ст. 281 ПКУ визначено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм: ◄ для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари; ◄ для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара; ◄ для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара; ◄ для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара; ◄ для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара. Пільги щодо сплати податку для юридичних осіб встановлено ст. 282 ПКУ. Якщо власники гаражів, що знаходяться у гаражному кооперативі, належать до пільгових категорій і звільняються від сплати земельного податку, то пільга, передбачена ст. 281 ПКУ для власників земельних ділянок або землекористувачів – фізичних осіб, не поширюється на гаражні кооперативи – юридичні особи. Таким чином, гаражний кооператив – юридична особа має сплачувати податок за земельну ділянку на загальних підставах.
Про виконання обов’язків платника єдиного внеску ФОП, яка знаходиться у місцях позбавлення волі Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ФОП – платники єдиного податку. Норми встановлені п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та подавати звітність до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що визначені законодавством (п.п. 1 та 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464). База нарахування та порядок обчислення і сплати єдиного внеску для відповідних категорій платників єдиного внеску визначені статтями 7 та 9 Закону № 2464. Відповідальність платника у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску, а також у разі неподання або несвоєчасного подання звітності передбачена ст. 25 Закону № 2464. Законом № 2464 не передбачено звільнення від сплати єдиного внеску ФОП, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі. Отже, такі особи виконують обов’язки платника єдиного внеску, передбачені частиною другою ст. 6 Закону № 2464, на загальних підставах. Також, слід зазначити, що ст. 19 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.
Особа, що перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, не має права на заключення договору про добровільну сплату єдиного внеску Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відносини, які виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). Згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є: зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством. Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464). Частиною першою ст. 10 Закону № 2464 визначено коло платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску та умови за яких таке право надається. Відповідно до частини першої ст. 10 Закону № 2464 право на добровільну сплату єдиного внеску мають, зокрема, особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 частини першої ст. 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – виключно на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Отже згідно зі ст. 10 Закону № 2464 особа, що перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, не має права на заключення договору про добровільну сплату єдиного внеску.
Інструкцію з бухгалтерського обліку податку на додану вартість скасовано Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників ПДВ, що 09.08.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.06.2019 № 247 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 01 липня 1997 року № 141» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.07.2019 за № 763/33734) (далі – Наказ № 247). Наказом № 247 скасовано Інструкцію з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 01.07.1997 № 141 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 04.08.1997 за № 284/2088) із змінами. Наказ № 247 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 09.08.2019 № 60.
Відповідальність роботодавця за своєчасно не сплачений єдиний внесок Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне. Частиною 8 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) встановлено, що страхувальники – роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахований за відповідний базовий звітний період не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, яким є календарний місяць. Гірничі підприємства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. У разі, коли останній день строку сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем (п. 11 розділу IV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами ). Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 ст. 9 Закону № 2464). До роботодавців згідно із ст. 25 Закону № 2464 застосовуються штрафні санкції за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, а саме: ● одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) – у розмірі 10 % таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум; ● у розмірі 20 % несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску. Суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою (п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464). На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення (частина 10 ст. 25 Закону № 2464).
Виїзд фізособи за кордон на постійне місце проживання: подання декларації про майновий стан і доходи обов’язкове Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, щ платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до фіскального органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду. Контролюючий орган протягом 30 календарних днів після надходження Декларації зобов’язаний перевірити визначене податкове зобов’язання, сплату належної суми ПДФО і видати довідку про таку сплату та про відсутність податкових зобов’язань з ПДФО, що подається до органів митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних процедур. Норми встановлені п. 179.3 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами. Порядок оформленні і видачі довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань) (далі – Порядок № 568) та форма Довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань) (далі – Довідка) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 568. Відповідно до Порядку № 568 Довідка видається безоплатно на підставі заяви платника податків та поданої Декларації. Заява та Декларація подаються платником податків (уповноваженим представником) до контролюючого органу за місцем податкового обліку. Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний пункт ПКУ, яким передбачено видачу контролюючим органом Довідки, та зазначенням найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником податків. Заяву про видачу Довідки за вибором платника ПДФО може бути подано засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Довідка видається протягом 30 календарних днів після надходження Декларації та сплати належної суми ПДФО та військового збору. Довідка видається у паперовій та/або електронній формах. Довідку у паперовій формі отримує безпосередньо платник податків (уповноважений представник) за місцем податкового обліку. Довідка дійсна протягом 60 календарних днів з дати її видачі за наявності документа, що посвідчує особу. Порядок видачі довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку – резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1243 із змінами (далі – Порядок № 1243) . Відповідно до п. 2 Порядку № 1243 Декларація подається за три останні звітні податкові періоди (у разі наявності невиконаного обов’язку з подання) та за звітний період поточного року (з початку поточного року до строку, на який припадає день подання такої Декларації). Протягом 30 календарних днів з дня отримання Декларації контролюючий орган зобов’язаний визначити податкове зобов’язання платника ПДФО та надіслати йому податкове повідомлення, а у разі відсутності податкових зобов’язань – видати Довідку платнику ПДФО. Платник ПДФО зобов’язаний у порядку, передбаченому ПКУ, сплатити визначену у податковому повідомленні суму податкового зобов’язання, включаючи пеню та штрафні санкції (у разі наявності) (п. 3 Порядку № 1243). Довідка засвідчується підписом начальника контролюючого органу і скріплюється печаткою (п. 4 Порядку № 1243). У разі неподання платником ПДФО Декларації та/або за наявності невиконаних зобов’язань зі сплати ПДФО, військового збору контролюючий орган надає заявнику протягом 10 календарних днів вмотивовану відповідь щодо відмови в наданні Довідки.
Затверджено зміни до форм декларації акцизного податку і Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 09.08.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 189 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 11.07.2019 за № 774/33745) (далі – Наказ № 189), яким затверджено зміни до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2016 № 841). Зміни внесено відповідно до ст. 46 глави 2 розділу II, п. 223.2 ст. 223 розділу VI Податкового кодексу України, законів України від 08 листопада 2018 року № 2611-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» та від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів». Так, зокрема, викладено у новій редакції додаток 11 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального згідно із підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу» та додаток 7 «Розрахунок суми акцизного податку з оптового постачання електричної енергії та з виробництва електричної енергії, проданої поза оптовим ринком електричної енергії» до декларації акцизного податку. Крім того, затверджено низку нових додатків, а саме: ► додаток 12 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації спирту етилового згідно із підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу»; ► додаток 13 «Розрахунок суми акцизного податку з транспортних засобів, що оподатковуються згідно із підпунктами 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу»; ► додаток 11 «Розрахунок суми акцизного податку, що підлягає відніманню, з пального, під час виробництва якого як сировину використано інші оподатковувані підакцизні товари, згідно із пунктом 217.6 статті 217 розділу VI Кодексу»; ► додаток 12 «Довідка № ______ про цільове використання спирту етилового (біоетанолу) його виробником як сировини для виробництва продукції, визначеної у підпункті 229.1.16 пункту 229.1 статті 229 розділу VI Кодексу»; ► додаток 13 «Інформація про повітряні судна, які були заправлені, та про обсяги бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, використані для заправлення таких суден, яка надається згідно із підпунктом 229.8.10 пункту 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу». Також змін зазнали інші додатки, сама форма декларації акцизного податку та Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку.
Внесено зміни до форми декларації з туристичного збору Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.01.2019 змінено порядок розрахунку туристичного збору. На виконання положень ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 186 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 19.07.2019 за № 795/33766) (далі – Наказ № 186) внесено зміни до форми Податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 29.07.2015 за № 912/27357). Так, до Декларації додано Додаток «Розрахунок № _ податкових зобов’язань з туристичного збору», в якому, зокрема, зазначається загальна кількість діб розміщення у місцях проживання (ночівлі), розмір мінімальної заробітної плати та ставка збору в залежності від типу туризму (внутрішній або в’їзний). Слід зауважити, що, у розділі ІІ Додатку здійснюється розрахунок авансових внесків з туристичного збору, а також вказуються дата і номер рішення органу самоврядування про встановлення таких авансових внесків, що передбачено п. п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 ПКУ.
Оновлено Звіт про контрольовані операції та порядок його складання Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Міністерство фінансів України наказом від 10.06.2019. № 242 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 04.07.2019 за № 726/33697) (далі – Наказ № 242), затвердило Зміни до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.02.2016 за № 187/28317 (із змінами). Зміни внесено відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 розділу I Податкового кодексу України та п. 7 розділу I Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів». Так, у формі Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) до таблиці «Загальні відомості про контрольовані операції» додано новий підсумковий рядок загальної суми контрольованих операцій із контрагентом. Крім того, внесено зміни до форми Інформації про пов’язаних осіб та до кодування ознак пов’язаності осіб. Зміни у Порядку складання Звіту про контрольовані операції: ► у разі здійснення господарських операцій (у т. ч. внутрішньогосподарських розрахунків) між нерезидентом і його постійним представництвом в Україні потрібно зазначати повну назву нерезидента; ► у графах 14 і 15 додатка до Звіту необхідно записувати дату проведення відповідної господарської операції (внутрішньогосподарських розрахунків), зокрема дату отримання фінансування поточної діяльності постійного представництва; ► у разі заповнення рядка «Код ознаки пов’язаності особи» разом із додатком потрібно надати інформацію, заповнену за встановленою формою (крім кодів 512 – 515 та 517 – 518). В інформації про пов’язаність осіб належить зазначати номер додатка, до якого її надають; ► якщо контрольовану операцію здійснюють без контракту (договору), то в графах 7 і 8 додатка до Звіту вказують реквізити документа, на підставі якого проводили контрольовану операцію; ► якщо нерезидент фінансує поточну діяльність постійного представництва в Україні в грошовій формі, у графі 16 додатка до Звіту проставляють «0». Якщо таке фінансування в грошовій формі є предметом контрольованої операції, то в графі 17 додатка до Звіту потрібно записати суму фінансування у валюті операції. Наказ № 242 набрав чинності 09.08.2019 (опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 09.08.2019 № 60). Нагадуємо, що Звіт подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі.
Коригування безпідставно складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ зведеної податкової накладної, що зареєстрована в ЄРПН Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (далі – РК), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних (далі – ПН), та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). РК складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг. Норми визначені п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Якщо платником ПДВ безпідставно складено зведену ПН відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ та зареєстровано її в ЄРПН, то платник ПДВ на дату виявлення помилки складає РК, в якому виводяться в «0» показники такої зведеної ПН. У РК вказується дата складання та порядковий номер такої безпідставно складеної зведеної ПН відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ. У РК, складених до ПН, зареєстрованих в ЄРПН починаючи з 01.12.2018, код ознаки, що вказується у полі «До зведеної податкової накладної», має відповідати коду ознаки «Зведена податкова накладна», який вказано у зведеній ПН, до якої складається РК (у даному випадку код ознаки 1). При цьому у графі 2.1 розділу Б табличної частини РК зазначається код причини 201, що відповідає причині коригування «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ». Такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН платником ПДВ, який склав таку зведену ПН.
Термін подання заяви за ф. № 1-ПДВ «спрощенцем» у разі добровільної зміни ставки єдиного податку Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі зміни ставки єдиного податку з 5 % на 3 % відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстраційна заява за формою № 1-ПДВ, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 із змінами, подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість. Норми встановлені абзацом другим п. 183.4 ст. 183 ПКУ.
Форма декларації про майновий стан і доходи з 07.08.2019 – у новій редакції Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 07.08.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 04.07.2019 за № 728/33699) (далі – наказ № 177), яким внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743) із змінами. Зміни внесені Наказом № 177 відповідно до законів України від 10 липня 2018 року № 2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств», від 06 вересня 2018 року № 2530-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України» та від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів». Наказом № 177 у новій редакції викладено форму податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи. Наказ № 177 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 06.08.2019 № 59.
Лікування працівника за рахунок роботодавця. Чи потрібно оподатковувати податком на доходи фізичних осіб? До загального оподатковуваного доходу платника податку-фізичної особи не включаються та, відповідно, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок його роботодавця. Зазначені норми застосовуються роботодавцем фізичної особи лише за наявності відповідних документів, які підтверджують факт проведення такого лікування та медобслуговування. Підтвердженням витрат, пов'язаних із наданням послуг з лікування можуть бути: документи про наявність та характеристики хвороби, документи про надання послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг, договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи в залежності від необхідного лікування, хвороби та її стану. Отже вартість послуг з лікування, що надаються закладом охорони здоров'я на підставі укладеного договору про медичне обслуговування (лікування) працівнику за рахунок коштів роботодавця (у тому числі витрати роботодавця на придбання ліків та виробів медичного призначення), не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків. Зазначена норма передбачена п.п. 165.1.19 ст. 165 Податкового кодексу.
Протягом якого часу СГ зобов’язані зберігати КОРО та РК, які закінчилися? Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 6 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95 - ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення. | |
| Категория: Область | Просмотров: 203 | | |
| Всего комментариев: 0 | |
