Визначення платника транспортного податку при наданні легкового авто у фінансовий лізинг

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Норми визначені п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платниками транспортного податку (далі – податок) є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування (п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ).

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку» із змінами.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Відповідно до п.п. «б» п.п. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фінансовий лізинг (оренда) є господарською операцією, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з ПКУ і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов’язаних з правом користування та володіння об’єктом лізингу.

Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов, зокрема:

► об’єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а орендар зобов’язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об’єкт лізингу з наступним переходом права власності від орендодавця до орендаря за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;

► балансова (залишкова) вартість об’єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об’єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;

► сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об’єкта лізингу або перевищує її;

► майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

У разі передачі легкового автомобіля у фінансовий лізинг (оренду) платником транспортного податку щодо транспортних засобів, зареєстрованих в Україні згідно з чинним законодавством, є орендодавець (юридична чи фізична особа – власник транспортного засобу). При цьому Декларація подається за місцем реєстрації об’єкта оподаткування протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а сплата транспортного податку здійснюється з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Візитні картки, видані працівникам, на яких зазначені, реквізити роботодавця, не є базою нарахування єдиного внеску

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

Статтею 1 Закону України від 03 липня 2004 року № 270/96–ВР «Про рекламу» із змінами визначено, що реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для вищезазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (із змінами) та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Візитні картки, видані роботодавцем своїм працівникам, на яких зазначені, зокрема, реквізити такого роботодавця, логотип та особисті дані конкретного працівника, згідно з нормами п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 не є базою нарахування єдиного внеску.

Зміни, передбачені Законом № 466-ІХ, що удосконалює податкове законодавство

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/419682.html повідомила наступне.

Набув чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (крім деяких змін, які набирають чинності з 01 липня 2020 року та з 01 січня 2021 року).

Затверджено нові форми у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 01.06.2020 набере чинності наказ Міністерства юстиції України від 19.05.2020 № 1716/5 «Про оновлення форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.05.2020 за №454/34737 (далі – Наказ № 1716/5).

Наказом № 1716/5 з метою спрощення реєстраційної процедури затверджено нові форми заяв, що подаються для державної реєстрації.

Так, на зміну двадцяти чотирьох форм заяв запроваджується лише дев’ять – вони згруповані переважно за видом особи, щодо якої проводяться реєстраційні дії.

Перелік нових форм

► Заява щодо державної реєстрації фізичної особи – підприємця (форма 1);

► Заява щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади) (форма 2);

► Заява щодо державної реєстрації юридичної особи – органу влади (форма 3);

► Заява щодо державної реєстрації юридичної особи – громадського формування (форма 4);

► Заява щодо державної реєстрації відокремленого підрозділу юридичної особи (форма 5);

► Заява щодо підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (форма 6);

► Заява щодо державної реєстрації громадського формування без статусу юридичної особи (форма 7);

► Заява щодо державної реєстрації символіки громадського формування (форма 8);

► Заява щодо державної реєстрації всеукраїнського статусу громадського об’єднання (форма 9).

Наказ № 1716/5 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» № 40 від 26.05.2020.

За які обсяги води не справляється рентна плата за воду первинними водокористувачами

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.

Норми встановлені п. 255.3 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата за спеціальне використання води не справляється:

► за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку (п.п. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► за воду, що використовується для протипожежних потреб (п.п. 255.4.2 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів (п.п. 255.4.3 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах і кар’єрах  (п.п. 255.4.4 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► за воду, що забирається науково-дослідними установами, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, для проведення наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису (п.п. 255.4.5 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення, зсуву, забруднення тощо), крім кар’єрної, шахтної та дренажної води, що використовується у господарській діяльності після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами (п.п. 255.4.7 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► за воду, що забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у водні об’єкти (п.п. 255.4.8 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► за морську воду, крім води з лиманів (п.п. 255.4.9 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) (п.п. 255.4.10 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► за воду, що забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення реабілітаційними установами для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, підприємствами, установами та організаціями фізкультури та спорту для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які засновані всеукраїнськими громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю відповідно до закону (п.п. 255.4.11 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► для потреб гідроенергетики – з гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями (п.п. 255.4.12 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► для потреб водного транспорту:

▪ з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування);

▪ під час експлуатації водних шляхів стоянковими (нафтоперекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна) і службово-допоміжними суднами та експлуатації водних шляхів річки Дунаю (п.п. 255.4.13 п. 255.4 ст. 255 ПКУ).

При цьому первинні водокористувачі декларують такі обсяги води в окремому розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води до податкової декларації з рентної плати (далі – Додаток 5) із зазначенням у р. 10.2 Додатка 5 коефіцієнта у розмірі 0 (нуль).

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств  (далі – податок на прибуток) при виплаті дивідендів визначено п. 57.11 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ (п.п. 57.11.1 п. 57.11ст. 57 ПКУ).

Згідно з п.п. 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п. 57.11.3 п. 57.11 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ.

Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Відповідно до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами, сплата за кожним видом платежу та за кожним кодом виду сплати має оформлятися окремим документом на переказ. При заповненні розрахункових документів платниками податків в полі «Призначення платежу» зазначаються коди видів сплати, зокрема код 101 – для суми грошового зобов’язання, код 125 – для авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів. Тобто, сплата податку на прибуток та авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів здійснюється з різними кодами виду сплати.

Якщо платник податку на прибуток має переплату з цього податку, то слід зазначити, що врахування наявної переплати з податку на прибуток в оплату авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів не передбачено.

Водночас, згідно з п. 43.3 ст. 43 ПКУ платник податку може здійснити повернення сум грошового зобов’язання на підставі заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Про облік надходжень податків, зборів і платежів в ІКП

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 1 Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419 (із змінами), визначено порядок заповнення платником поля «Призначення платежу» розрахункового документа.

У полі «Призначення платежу» друкується один з вищенаведених реквізитів, який заповнюється платником:

1) код клієнта за ЄДРПОУ;

2) реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами.

Органом ДПС відображення в інтегрованій картці платника (ІКП) сум надходжень за податками, зборами, платежами здійснюється в автоматичному режимі відповідно до реквізитів, заповнених у полі розрахункового документа «Призначення платежу».

Податок на житлову нерухомість для фізичних осіб у 2020 році: база оподаткування

Податок на житлову нерухомість сплачують фізичні  та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Податок нараховують та сплачують за площі нерухомості, що перевищують встановлений розмір, на який зменшується база оподаткування об’єкта житлової нерухомості.

База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості — на 60 м2;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості — на 120 м2;

в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), — на 180 м2.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Зазначена пільга не надається у разі, якщо площа житла перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, та на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (надаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).

Податок на житлову нерухомість для фізичних осіб у 2020 році: розмір та ставка податку

Розмір податку встановлюють за своїм рішенням сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості.

Ставка податку на загальнодержавному рівні обмежена, — не більше 1,5 % від мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 м2.

У 2020 році податок сплачується за 2019 рік - максимальна ставка податку становить 62,59 грн за м2.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється податковим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника нерухомості.

За наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).

Податок на житлову нерухомість для фізичних осіб у 2020 році: порядок сплати

Податкові повідомлення-рішення, у яких зазначена сума нарахованого податку та відповідні платіжні реквізити, на які слід сплатити податок,  надсилаються платнику податку податковим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ до 1 липня 2020 року, а сплатити суму зазначеного в них податку потрібно протягом 60 днів після  отримання.

Податкові органи надсилають податкові повідомлення-рішення в тому випадку, якщо об’єкт нерухомості зареєстровано в Реєстрі об’єктів нерухомого майна, на підставі якого нараховується податок.

У разі подання платником податку податковому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем, сплата податку здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання податковим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об'єкт оподаткування.

Власники нерухомості, які мають платити податок, але не отримали податкового  повідомлення-рішення, можуть звернутися до податкового органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

-  нарахованої суми податку.

Зазначена норма передбачена ст. 266 Податкового кодексу, з урахуванням змін внесених Законом України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві.

Останні зміни в оподаткуванні доходу при продажу легкового авто

23 травня 2020 року набув чинності Закон України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", яким внесено зміни, зокрема, до п. 173.2 ст. 173 щодо оподаткування доходу від продажу легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, а саме:

- дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, а саме 18%.

Отже з урахуванням змін, дохід, отриманий від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року:

- одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб;

- другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.

- третього та наступних об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, оподатковується за ставкою 18%.

Крім того, дохід від продажу протягом звітного (податкового) року другого та наступних продажів легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

Нагадаємо, що дохід від продажу легкового автомобіля (мотоцикла, мопеда) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Підприємство організовує проведення медичних оглядів працівників: особливості оподаткування ПДВ

Звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, крім, зокрема, таких послуг:

проведення профілактичних медичних оглядів із підготовкою висновку про стан здоров’я на прохання громадян (п.п.«в» п.п.197.1.5 ст.197 ПКУ);

проведення медичного огляду осіб для видачі:

- дозволу на право отримання та носіння зброї громадянам, крім військовослужбовців і посадових осіб, носіння зброї якими передбачено законодавством;

- відповідних документів на виїзд громадян за кордон за викликом родичів, що проживають у зарубіжних країнах, оздоровлення в зарубіжних лікувальних або санаторних закладах за власним бажанням, а також у службові відрядження (крім державних службовців, робота яких пов’язана з такими виїздами і які мають відповідні медичні документи);

- посвідчення водія транспортного засобу (п.п.«з» п.п.197.1.5 ст.197 ПКУ).

Отже,  якщо організація проведення та фінансування медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, для роботодавця є обов’язком згідно із Законом України «Про охорону праці» та іншим законодавством, та медичні огляди проводяться закладами охорони здоров’я, які мають ліцензію на постачання послуг з охорони здоров’я, то операції з їх проведення звільняються від оподаткування ПДВ.

Послуги з проведення профілактичних медичних оглядів із підготовкою висновку про стан здоров’я на прохання громадян та послуги з проведення медичного огляду осіб (крім військовослужбовців і посадових осіб, носіння зброї якими передбачено законодавством) для видачі дозвільних документів, визначених ПКУ оподатковуються ПДВ на загальних підставах за ставкою 20%.

Товари відвантажені до реєстрації платником ПДВ. Чи виникають податкові зобов’язання, якщо оплата надійшла після отримання статусу платника ПДВ?

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Оскільки виникнення податкових зобов'язань з ПДВ відбувається за правилом «першої події», якою у даному випадку є дата постачання товарів покупцю, то у постачальника, який на таку дату не був зареєстрований платником ПДВ, податкові зобов'язання з ПДВ у разі надходження оплати за відвантажені товари після його реєстрації платником ПДВ, не виникають.

Тобто, у разі, якщо на момент відвантаження товарів постачальник не був зареєстрованим платником ПДВ, то при надходженні оплати за такі товари після його реєстрації в якості платника ПДВ, податкові зобов’язання не відображаються.

Зазначена норма передбачена п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України.

Платник ПДВ надає поворотну фінансову допомогу. Чи оподатковувати таку суму?

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ (п.п «а» та «б» п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу).

Постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 ст. 14 ПКУ).

Постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п 14.1.191 ст. 14 ПКУ).

Оскільки операція з надання платником ПДВ поворотної/безповоротної фінансової допомоги не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Учасники АТО мають пільги зі сплати земельного податку

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст.269-270 Податкового кодексу).

Від сплати земельного податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ (п.п. 281.1.4 ст. 281 ПКУ).

Ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни (ст. 4 Закону № 3551).

Учасники антитерористичної операції особи визнані учасниками бойових дій (п. 19 ст. 6 Закону № 3551).

Отже, від сплати земельного податку звільняються фізичні особи, які брали участь в антитерористичній операції (в операції об’єднаних сил), та відповідно до норм Закону визнані ветеранами війни.

При цьому звільнення від сплати земельного податку, передбачене для такої категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, зокрема:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Для звільнення від сплати земельного податку, особа яка має підстави для отримання пільг повинна надати податковому органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми та документи, що посвідчують її право на пільгу, зокрема, посвідчення «Учасник бойових дій».

Нагадаємо, що нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться податковими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення.

Податок фізичні особи сплачують протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Платникам податку на прибуток. Разом з податковою декларацією з податку на прибуток обов’язково подається фінансова звітність

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається платниками податку на прибуток є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною (п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

У податковій декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом МФУ від 20.10.2015 № 897, інформація про наявність поданих до Декларації додатків – форм фінансової звітності платником зазначається проставлянням позначки «+» у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків».

Отже, оскільки для визначення об’єкта оподаткування використовуються дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності, то платники податку на прибуток зобов’язані подавати Декларацію за податкові (звітні) періоди разом з проміжною або річною фінансовою звітністю, незалежно від показників, які відображені у такій фінансовій звітності.

Нагадаємо, що річний податковий (звітний) період встановлюється для платників податку:

- які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

- у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень.

Сектор забезпечення роботи