Сайт города Покров

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

odpi — Tue, 19 Dec 2023 08:14:58 GMT

Про нарахування МПЗ у фермерського господарства

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що відповідно до Земельного кодексу України (статті 125 – 126) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Враховуючи зазначене, якщо фермерське господарство користується земельними ділянками сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності членів фермерського господарства, без укладання договору оренди та державної реєстрації переходу такого права користування, то обов’язок з визначення загального МПЗ виникає у власників земельних ділянок сільськогосподарського призначення (п. 38¹.4 ст. 38¹ , п.п. 38¹.1.4 п. 38¹.1 ст. 38¹, п. 170.14 ст.170 Податкового кодексу України).

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

odpi — Tue, 19 Dec 2023 08:14:23 GMT

Новації для платників ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що 09.12.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07 листопада № 1154 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165».

Змінено:

- одну з ознак безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (збільшено суму сплати ПДВ з 1 млн гривень до 10 млн гривень). При цьому ознаку безумовної реєстрації в попередній редакції перенесено до показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість (далі – позитивна історія);

- пункт 2 позитивної історії: показник буде спрацьовувати, якщо у платника протягом останніх 6 послідовних місяців 75 % податкового кредиту від усього обсягу придбання сформовано не більше, ніж по чотирьох УКТ ЗЕД та 75 % податкових зобов’язань від усього обсягу постачання – по одному УКТ ЗЕД. При цьому «загальне навантаження» (показник D) має бути більше 5 %;

- пункт 5 позитивної історії: розрахунок показника щодо сплати ЄСВ із заробітної плати працівників змінено на сплату ПДФО. Показник буде спрацьовувати, якщо середньомісячна сума ПДФО за останні 12 місяців більша суми ПДФО, розрахованої з подвійної мінімальної заробітної плати та середньомісячна чисельність у такому періоді не менше 5 осіб.

Додано нові показники позитивної історії:

- пункт 8 – спрацьовує, якщо одночасно виконуються умови:

- по усіх зупинених ПН/РК подані Пояснення;

- по усіх Поясненнях, по яких настав граничний строк розгляду, прийняті позитивні рішення на користь платника;

- у поточних ПН/РК зазначені УКТЗЕД, щодо яких були прийняті позитивні рішення;

- відсутнє значне збільшення місячного обсягу ПДВ порівняно з попереднім роком по УКТЗЕД, по якому були прийняті позитивні рішення (у поточному періоді сума ПДВ у зареєстрованих ПН/РК не перевищує у 1,4 раза найбільшу місячну суму ПДВ за останній рік);

- щомісячний обсяг операцій за останні 6 звітних періодів перевищує 500 тис. грн;

- пункт 9 – спрацьовує, якщо за 36 місяців до подання ПН/РК для реєстрації виконуються умови:

- відсутня заборгованість по сплаті податків і зборів;

- своєчасно подана звітність;

- своєчасно зареєстровані ПН/РК;

- середньомісячний обсяг операцій за останні 6 звітних періодів перевищує 500 тис. грн;

- у поточному місяці «навантаження» (показник D) більше 5 % та відсутнє значне збільшення місячного обсягу ПДВ порівняно з попереднім роком (не більше ніж у 1,4 раза).

З повним текстом постанови можна ознайомитися за посиланням:

https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-poriadkiv-zatverdzhenykh-postanovoiu-kabinetu-s1154-71123

Для включення до Реєстру неприбуткових установ і організацій до контролюючого органу платником подається реєстраційна заява

З метою включення до Реєстру неприбуткових установ і організацій неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою № 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440, зі змінами (далі – Порядок) і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», зі змінами (далі – Закон № 755)).

Реєстраційна заява та копії зазначених документів можуть бути подані (надіслані) неприбутковою організацією в один із таких способів:

- особисто керівником або представником неприбуткової організації (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою;

- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі у порядку, визначеному законодавством;

- державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу в разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему оподаткування неприбуткової організації (п. 6 Порядку).

При цьому повідомляємо, що для зручності, комфортності платників податків в умовах дії правового режиму воєнного стану, сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема, надання адміністративних послуг, виконання інших функцій сервісного обслуговування здійснюється органами ДПС незалежно від місця обліку платника податків. Тобто для включення до Реєстру неприбуткова організація може подати до будь-якої державної податкової інспекції або територіального органу ДПС незалежно від місця обліку платника податків реєстраційну заяву за формою № 1-РН і засвідчені підписом керівника або представника такої неприбуткової організації копії установчих документів неприбуткової організації (у разі якщо установчі документи не оприлюднено на порталі електронних сервісів відповідно до Закону № 755).

За результатами розгляду реєстраційної заяви за формою № 1-РН та документів, що додаються до неї, або на підставі відомостей, отриманих з Єдиного державного реєстру, протягом трьох робочих днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення про включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру, виключення неприбуткової організації з Реєстру, зміну ознаки неприбутковості.

Контролюючий орган здійснює включення неприбуткової організації до Реєстру за умови відповідності такої організації вимогам, визначеним п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (п. 7 Порядку).

Зауважуємо, що пункт 133.4 ст. 133 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Контролюючий орган відмовляє неприбутковій організації у включенні до Реєстру в разі, зокрема, подання неприбутковою організацією неповного пакета документів, визначених п. 6 Порядку, невідповідності неприбуткової організації вимогам, встановленим п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

У разі відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, або з дня отримання відомостей з Єдиного державного реєстру внести до Реєстру відповідний запис про включення такої неприбуткової організації до Реєстру.

У разі наявності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості, або для виключення неприбуткової організації з Реєстру, контролюючим органом готується відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 до Порядку у двох примірниках, один з яких вручається такій організації у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу, а другий залишається в контролюючому органі.

Після отримання рішення про відмову у включенні (повторному включенні) до Реєстру, неприбуткова організація може усунути недоліки та повторно подати документи до контролюючого органу відповідно до п. 6 Порядку, не змінюючи при цьому положення установчих документів, до яких контролюючим органом не висловлено зауважень. Повторно надіслана реєстраційна заява розглядається в строки, зазначені в абзаці першому п. 8 Порядку.

До уваги фінансових агентів!

З метою забезпечення належної інформаційно-роз’яснювальної кампанії з питань імплементації Загального стандарту звітності CRS та у зв’язку з наближенням 31.12.2023 – дати, до якої фінансові агенти, що станом на 30 червня 2023 року відповідали критеріям підзвітних фінансових установ (далі – ПФУ), зобов’язані стати на облік у контролюючому органі відповідно до пункту 39³.3 статті 39³ Податкового кодексу України до 31 грудня 2023 року, ДПС публікує роз’яснення Міністерства фінансів України з окремих питань виконання підзвітними фінансовими установами вимог Загального стандарту звітності CRS.

Роз’яснення ґрунтується на положеннях Податкового кодексу України та іншого законодавства, що впроваджує Загальний стандарт звітності CRS.

Зокрема, в роз’ясненні Мінфіну висвітлено та надано відповіді на такі питання:

- У який строк ПФУ вперше подає заяву про взяття її на облік у контролюючому органі (ДПС)?

- Як визначається дата набуття статусу ПФУ для інститутів спільного інвестування (далі – ІСІ), утворених до та після 1 липня 2023 року?

- Чи зобов’язаний ставати на облік як ПФУ пайовий інвестиційний фонд до визнання його таким, що відповідає вимогам щодо мінімального обсягу активів?

- Чи потрібно щодо новоствореного ІСІ аналізувати структуру активів та доходів за три роки для встановлення статусу ПФУ?

- Як визначається дата набуття статусу ПФУ для недержавних пенсійних фондів (далі – НПФ), утворених до та після 1 липня 2023 року? Хто подає заяву про взяття на облік НПФ, який є ПФУ?

- Чи потрібно ставити ІСІ/НПФ на облік як ПФУ, якщо рішення щодо припинення діяльності ІСІ/НПФ прийняте до 1 липня 2023 року?

- Чи підлягає взяттю на облік як ПФУ організація, яка є юридичною особою, у випадках, якщо рішення щодо її припинення (ліквідації) прийняте: до 1 липня 2023 року або у період з 1 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року?

- Як визначається дата закриття останнього підзвітного рахунку для ІСІ/НПФ, щодо яких розпочато процедуру припинення?

Детальніше ознайомитись з розʼясненням можна за посиланням:

https://tax.gov.ua/baneryi/crs/rozyasnennya/listi/78632.html

Текст Загального стандарту звітності CRS українською та англійською мовами, коментар до нього, а також презентаційні матеріали та інші роз’яснення розміщено на вебпорталі ДПС та офіційному сайті Мінфіну.

Впровадження Загального стандарту звітності CRS здійснюється за підтримки Програми Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM).

Резидентам Дія Сіті до уваги

Якщо резидент Дія Сіті у періоді перебування на загальній системі оподаткування застосовував квартальний податковий (звітний) період, такий платник податку повинен подати фінансову звітність разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за відповідний звітний (податковий) період до переходу на особливості оподаткування податком на прибуток підприємств.

Якщо резидент Дія Сіті у періоді перебування на загальній системі оподаткування застосовував річний податковий (звітний) період, такий платник податку подає у складі податкової декларації за звітний рік, у якому відбувся перехід на особливий режим, річну фінансову звітність (при цьому платник додає доповнення з поясненням щодо розбіжностей у показниках фінансової звітності та податкової декларації з податку на прибуток).

Податкова соціальна пільга: умови застосування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що податкова соціальна пільга (ПСП) застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), отриманого від одного роботодавця, якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Сума загального місячного оподаткованого доходу у вигляді заробітної плати зменшується на суму ПСП у таких розмірах:

ПСП для платника податку, який отримує двох чи більше дітей віком до 18 років, становить 100% суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);

ПСП для платника, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, та для платника, який утримує дитину з інвалідністю у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років – 150% суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ;

ПСП для платників, визначених п.п. 169.1.4 п. 69.1 ст. 169 ПКУ (зокрема Герої України, учасники бойових дій під час Другої світової війни) становить 200% суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ.

Про новий мобільний застосунок «Моя податкова»

Понад 130 електронних сервісів Електронного кабінету забезпечують можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Функціонал Електронного кабінету постійно доповнюється новими можливостями відповідно до потреб платників податків та законодавчих змін.

Для зручності платників податків ДПС також запроваджено безкоштовний мобільний застосунок «Моя податкова», який з вересня 2023 року впроваджено в промислову експлуатацію. У листопаді цього року мобільний застосунок оновлено та доповнено новими сервісами відповідно до потреб платників податків.

Сервіси мобільного застосунку надають можливості:

- отримання інформації про адресу реєстрації, об’єкти оподаткування, борг та отримані ППР;

- направлення запиту на отримання відомостей про суми виплачених доходів та отримання відомостей про суми виплачених доходів;

- подання Податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова знижка);

- перегляд інформації про стан розрахунків із бюджетом;

- можливість сплатити податки з використанням платіжних систем;

- отримання інформації про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР) та їх сплати,

- отримання інформації про результати обробки документів;

- доступу до Реєстру платників ПДВ, Реєстру платників єдиного податку та інших реєстрів;

- пошуку фіскального чека та марки акцизного податку без проходження електронної ідентифікації;

- подання Облікової картки фізичної особи - платника податків (ф. № 1ДР) та Заяви на внесення змін до ДРФО (ф. № 5ДР);

- подання Заяви до Реєстру волонтерів;

- отримання повідомлень від контролюючого органу.

Завантажити застосунок «Моя податкова» можна в App Store або Google Play. Ідентифікуйтеся онлайн за допомогою файлового або хмарного кваліфікованого електронного підпису будь-якого надавача та використовуйте більше сервісів.

Понад 43 тисячі користувачів вже завантажили додаток «Моя податкова» та отримують послуги у смартфоні!

Долучайтесь та використовуйте нові податкові сервіси!

Додатково повідомляємо, що для зручності платників на вебпорталі ДПС у розділі «Онлайн-навчання» розміщені презентаційні та інформаційні матеріали стосовно можливостей Електронного кабінету.

До уваги фізичних осіб, які отримують благодійну допомогу!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (податок) не включається, зокрема сума (вартість) благодійної допомоги, яка виплачена (надана) міжнародними благодійними організаціями (їх філіями, представництвами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, на користь:

- фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція (за винятком територій, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження), та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах та взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад;

- фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», та взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад;

- фізичних осіб, які мешкають (мешкали) у населених пунктах, на території яких проводяться (проводилися) бойові дії під час дії воєнного, надзвичайного стану, та/або вимушено покинули місце проживання (тимчасово переміщені особи), у зв’язку з форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) у тому числі у зв’язку із введенням воєнного, надзвичайного стану, підтвердженими у встановленому законом порядку.

Щодо працевлаштування неповнолітніх

Кодекс законів про працю (КЗпП) дозволяє працювати з 16 років. Водночас існує декілька винятків. З 15 років можна працювати, якщо на це дав згоду один із батьків або особа, яка їх замінює.

Крім того, допускається оформлення 14-річних учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не шкодить здоров’ю і не заважає навчанню. Але виключно у вільний від навчання час, наприклад на канікулах, з дозволу одного з батьків або особи, яка їх замінює.

Неповнолітні особи (від 14 до 18 років) у трудових правовідносинах мають ті самі права, що й повнолітні. Водночас вони користуються низкою суттєвих пільг щодо охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці.

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

odpi — Tue, 19 Dec 2023 08:13:39 GMT

До уваги ліцензіатів, які здійснюють оптову торгівлю пальним

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/737478.html повідомила про наступне.

Ліцензіатам, які мають ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним та здійснюють оптову торгівлю пальним з місць зберігання пального або місць оптової торгівлі пальним, користувачами яких є інші ліцензіати, слід враховувати таке.

Засади державної політики щодо регулювання обігу пального, які визначені у Законі України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» (далі – Закон № 481), передбачають, що ліцензія (спеціальний дозвіл) – документ що засвідчує право суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного СГ, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) (далі – СГ) на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку.

До видів діяльності, які підлягають ліцензуванню, зокрема відносяться:

оптова торгівля пальним – діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик СГ (у тому числі іноземним СГ, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.

зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Згідно з визначеннями (стаття 1 Закону № 481) до місць здійснення діяльності відносяться:

місце оптової торгівлі пальним – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;

місце зберігання пального – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Для отримання ліцензії на право:

оптової торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним СГ подають заяву для отримання зазначеної ліцензії та документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію;

оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального СГ разом із заявою і документом, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію, додатково подають завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Законом № 481 передбачено право на здійснення діяльності зі зберігання пального при отриманні відповідної ліцензії із зазначенням в ній місцезнаходження місця такого зберігання.

СГ має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової чи роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (стаття 15 Закону № 481).

При цьому положення Закону № 481 не містять прямих заборон чи обмежень платнику податку укладати договори відповідального зберігання пального. Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до підпункту 14.1.32 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України відповідальне зберігання – господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик.

Згідно з положеннями Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Глави 52), відповідно реалізація товарів може бути здійснена шляхом укладання відповідних договорів, на реалізацію товарів безпосередньо СГ або із залученням третіх осіб, найбільш поширеними з яких при реалізації пального є договори купівлі-продажу, поставки, комісії, доручення, тоді як за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (стаття 936 Глави 66 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, на підставі ліцензії на право оптової торгівлі пальним без місць оптової торгівлі пальним такий СГ– ліцензіат може:

передати пальне на зберігання будь-яким іншим СГ (третім особам) за умови наявності у таких осіб ліцензії на зберігання пального або ліцензії на оптову торгівлю з місцем оптової торгівлі пальним, а, в свою чергу, такі СГ – ліцензіати мають право зберігати пальне, яке їм не належить;

здійснювати діяльність, яка передбачає продаж такого пального з місця зберігання пального інших СГ / місця оптової торгівлі пальним інших СГ, на які видана та є діючою ліцензія на зберігання пального або ліцензія на оптову торгівлю з місцем оптової торгівлі пальним відповідно.

Оподаткування ПДФО нерухомого майна, отриманого у подарунок, що перебуває у власності менше трьох років

Відповідно до п. 172.10 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) продаж резидентами та нерезидентами успадкованого (отриманого в подарунок) об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості підлягає оподаткуванню згідно із положеннями ст. 172 ПКУ.

Відповідно до п. 172.1 ст. 172 ПКУ не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну):

- житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);

- земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями залежно від її призначення;

- земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним для цілей оподаткування, окремо не визначається.

Разом з тим, згідно з абзацом першим п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків).

Відповідно до абзацу другого п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу другого та наступних об’єктів нерухомості, не зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім випадків, якщо зазначене у абзаці другому п. 172.2 ст. 172 ПКУ майно отримано платником податку у спадщину.

Дохід, отриманий платником податків від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно, майнові права отримано платником податку у спадщину (абзац третій п. 172.2 ст. 172 ПКУ).

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості у вигляді отриманих у спадщину об’єктів нерухомості, а також дохід від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та/або від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, за умови що таке майно, майнові права отримано платником податку у спадщину, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.) (абзац четвертий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).

Дохід від продажу об’єктів нерухомості, зазначених в абзаці другому п. 172.2 ст. 172 ПКУ, може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання об’єкта нерухомості, розташованого на території України (абзац п’ятий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).

Дохід від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання такого об’єкта, майнових прав (абзац шостий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).

Під витратами на придбання об’єкта нерухомості розуміються:

а) кошти, сплачені платником податків як вартість цінних паперів, деривативів (деривативних контрактів) та майнових прав, погашення яких відбулося шляхом передачі об’єкта нерухомості (або його частини);

б) кошти, передані в управління управителю фонду фінансування будівництва;

в) витрати, понесені на придбання об’єкта нерухомості на етапі незавершеного будівництва;

г) вартість об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, переданого платнику податку у власність як оплата його частки у статутному капіталі господарського товариства при виході такого платника податків із складу учасників юридичної особи;

ґ) вартість предмета іпотеки, за якою іпотекодержатель набув у власність предмет іпотеки;

д) витрати на придбання об’єкта нерухомості на підставі договору купівлі-продажу, міни, у тому числі вартість майна, що було передано як компенсація за такими договорами;

е) реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт нерухомості;

є) вартість об’єкта нерухомості, що був задекларований особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування, відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ;

ж) вартість об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, що був отриманий при ліквідації (припиненні) юридичної особи (у тому числі іноземної) або утворення без статусу юридичної особи (у тому числі іноземного) платником податків – акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою);

з) витрати, понесені на будівництво об’єкта нерухомості;

и) витрати, понесені на придбання неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості;

і) грошова сума, зазначена у житловому сертифікаті на придбання об’єкта житлової нерухомості, що був отриманий платником податку як компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна відповідно до Закону України від 23 лютого 2023 року № 2923-ІХ «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України».

Об’єкт нерухомості, неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості, подарований платнику податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита, реєстраційного збору чи інших аналогічних платежів, податків та зборів, сплачених у зв’язку з таким даруванням.

Розрахунок зменшення доходу від продажу об’єктів нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, на суми дозволених витрат проводиться платником податку самостійно, а якщо стороною відповідного договору є юридична особа чи самозайнята особа, – такою особою.

При цьому, якщо платник податку скористався правом на зарахування витрат, він зобов’язаний задекларувати доходи від усіх операцій з продажу, міни чи іншого відчуження відповідних об’єктів, здійснених протягом звітного (податкового) року, в тому числі і у разі якщо стороною відповідного договору є юридична особа чи самозайнята особа.

Копії документів, що підтверджують зазначені витрати, надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – Декларація).

Пунктом 172.9 ст. 172 ПКУ визначено, що дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами – нерезидентами, оподатковується згідно із ст. 172 ПКУ в порядку, встановленому для резидентів, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Враховуючи викладене, дохід від продажу фізичною особою нерухомого майна, отриманого у подарунок, що перебуває у власності менше трьох років, підлягає оподаткуванню на загальних підставах за ставками 5 відс. або 18 відс. (залежно від кількості проданих об’єктів протягом звітного (податкового) року) при отриманні доходу резидентом, та за ставкою 18 відс. при отриманні доходу нерезидентом.

Що означають терміни РРО та електронний контрольно-касовий апарат?

Відповідно до абзацу п’ятого ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До РРО належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Електронний контрольно-касовий апарат – РРО, який додатково забезпечує попереднє програмування найменування і ціни товарів (послуг) та облік їх кількості, друкування розрахункових та інших звітних документів. У Законі № 265 до електронних контрольно-касових апаратів відносяться також торговельні автомати або інше подібне устаткування, що призначене для операцій з продажу товарів (послуг) без видачі покупцю чека, іншого звітного документа за готівкові кошти чи їх замінники – жетони, картки платіжних систем або інші замінники грошей, без участі фізичної особи, яка контролює здійснення оплати таких товарів (послуг) (абзац сьомий ст. 2 Закону № 265).

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

odpi — Tue, 19 Dec 2023 08:12:53 GMT

Семінар у форматі онлайн для платників податків

Нещодавно в Нікопольській ДПІ було проведено семінар для платників податків та громадян із наступних тем: «Зміни у податковому законодавстві: Закон України № 3219. Легалізація найманої праці. Про право громадян на податкову знижку. Щодо застосування Закону України № 3050. Мінімальне податкове зобов’язання. Заповнення реквізиту «Призначення платежу». Сервіс ДПС України «Пульс».

У заході прийняли участь заступник начальника Нікопольської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Аліна Бараненко та фахівці податкової служби.

Під час семінару учасники мали можливість задати свої питання та отримати відповіді на них.

До місцевих бюджетів у січні – листопаді 2023 року надійшло 396,6 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/736972.html повідомила про наступне.

За оперативними даними надходження до місцевих бюджетів у січні – листопаді 2023 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 396,6 млрд гривень.

Це на 46,3 млрд грн, або на 13,2 відс. більше ніж у січні – листопаді 2022 року.

Місцеві бюджети у листопаді 2023 року отримали 25,3 млрд гривень.

У листопаді 2023 року до загального фонду державного бюджету надійшло 7,5 млрд грн акцизного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/736187.html повідомила про наступне.

У листопаді 2023 року до загального фонду Державного бюджету України надійшло акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) у сумі 7,5 млрд грн. Це становить 101,4 відс. показника доходів, доведеного Міністерством фінансів України (додатково надійшло 0,1 млрд грн), та на 2 млрд грн, або на 37,4 відс. перевищує надходження листопада минулого року.

Виконання показників доходів досягнуто за рахунок додаткових надходжень по вироблених в Україні підакцизних товарах:

лікеро-горілчаній продукції – на 0,47 млрд грн, або 214,6 відс. від доведеного завдання (0,41 млрд грн);

виноробній продукції (без додавання спирту) – на 0,02 млрд грн, або 116,4 відс. від доведеного завдання (0,13 млрд гривень).

До державного бюджету у січні – листопаді 2023 року надійшло 708,1 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/734333.html повідомила про наступне.

За оперативними даними надходження (сальдо) до державного бюджету у січні – листопаді 2023 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 708,1 млрд гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – листопаді 2023 року становили 679,1 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 102,3 відс.

Надходження (сальдо) до державного бюджету у листопаді 2023 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 102,5 млрд гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у листопаді 2023 року становили 84 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету перевиконано на 0,9 відс., додаткові надходження до бюджету становлять 0,8 млрд гривень.

ДПС проходить оцінку Глобального форуму ОЕСР щодо конфіденційності та захисту даних

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/735512.html повідомила про наступне.

В. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко взяла участь у відкритті чотириденного заходу з оцінки ДПС експертами Глобального форуму ОЕСР з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей щодо дотримання конфіденційності та захисту інформації для цілей автоматичного обміну інформацією.

Як відзначила в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко, проходження оцінки Глобального форуму ОЕСР для Державної податкової служби України є важливим етапом.

«Ми робимо активні кроки до ефективного впровадження міжнародних стандартів з прозорості та обміну інформацією. Необхідність імплементації міжнародних стандартів визначена не лише внутрішньодержавними програмними документами, а й міжнародними зобов’язаннями, які Україна взяла на себе. Зокрема, і як член Глобального форуму ОЕСР з прозорості та обміну інформацією, і в контексті активізації євроінтеграційних процесів», – зазначила Тетяна Кірієнко.

За її словами, долучення України до міжнародної системи автоматичного обміну інформацією сприятиме створенню більш прозорого податкового середовища та підвищенню іміджу України як надійного та рівноправного партнера в міжнародних інформаційних податкових відносинах та забезпечить міжнародний автоматичний обмін інформацією Україною за Загальним стандартом звітності CRS та CbCR з понад 100 іноземними податковими адміністраціями.

Комунікаційна податкова платформа – дієвий механізм оперативної взаємодії з інститутами громадянського суспільства і бізнес-асоціаціями

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що для оперативного зворотного зв’язку з платниками в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) працює Комунікаційна податкова платформа (далі – КПП).

Звернення від представників інститутів громадянського суспільства і бізнес-асоціацій приймаються на електронну скриньку КПП ГУ ДПС за електронною адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

Є нагальні питання стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, чи маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою – звертайтесь на КПП!

Сервіс «Пульс» працює для платників податків

Сервіс «Пульс» ДПС України у постійному режимі приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання стосовно неправомірних дій, бездіяльності або можливих корупційних проявів з боку посадових осіб структурних підрозділів та територіальних органів Державної податкової служби.

Заявники можуть надавати інформацію за телефоном 0-800-501-007, обравши в інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «5», або надіслати відповідну інформацію на електронну адресу: idd@tax.gov.ua.

Щодо мінімізації сплати податків деякими мережами магазинів з продажу побутової техніки та електроніки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/738033.html повідомила про наступне.

Державна податкова служба України на постійній основі здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства та іншого законодавства України суб’єктами господарювання, у тому числі, які здійснюють діяльність з продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, зокрема щодо дотримання ними порядку проведення розрахунків.

З метою виявлення ризиків несплати податків та порушення іншого законодавства України та з урахуванням інформації, що набула поширення в медіа, ДПС здійснено збір та аналіз податкової інформації щодо дотримання вимог порядку проведення розрахункових операцій на господарських об’єктах найбільших мереж магазинів, що здійснюють торгівлю побутовою технікою та електронікою.

За результатами такого аналізу, а також електронних копій фіскальних чеків РРО/програмних РРО, наявних у Системі обліку даних РРО, виявлено непоодинокі факти зменшення суб’єктами господарювання в фіскальних чеках вартості товарів, що знаходяться у продажу, за рахунок відображення удаваних послуг (надання доступу до електронної бібліотеки, комплекту електронних примірників аудіо книг, озвучених українською мовою, тощо), які не оподатковуються податком на додану вартість.

За наслідками організованих та здійснених фактичних перевірок територіальними підрозділами податкового аудиту ДПС встановлені порушення порядку проведення розрахунків деякими найбільшими мережами магазинів, що здійснюють торгівлю побутовою технікою та електронікою, які передбачають застосування до порушників значних штрафних (фінансових) санкцій.

Наразі заходи податкового контролю у цьому напрямку тривають.

ДПС здійснює моніторинг податкової інформації з метою виявлення у діяльності платників податків ризиків мінімізації сплати податків.

Щодо показників середньої заробітної плати у відповідній галузі за регіонами, сформованих на основі показників за підсумками 2021 календарного року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/738029.html повідомила про наступне.

Державною податковою службою України відповідно до підпункту 69.35² пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України з урахуванням змін та доповнень, внесених Законом України від 09 листопада 2023 року № 3453-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок» оприлюднено інформацію щодо показників середньої заробітної плати у відповідній галузі за регіонами, сформованих на основі показників за підсумками 2021 календарного року.

З такою інформацією можна ознайомитись за посиланням:

https://tax.gov.ua/diyalnist-/rezalt/737337.html

Як відбувається укладення трудового договору?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/737864.html повідомила про наступне.

Працівник має написати заяву про прийняття на роботу, надати паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків, за потреби – документи про освіту або інші документи.

Роботодавець видає наказ про прийняття працівника на роботу, ознайомлює з ним працівника, направляє повідомлення до територіального органу податкової служби, навчає працівника безпечній роботі.

До уваги платників: про зарахування податкових платежів та єдиного внеску у період завершення бюджетного року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/737757.html повідомила про наступне.

Податкові платежі та єдиний внесок, сплачені через Систему електронних платежів Національного банку України (далі – СЕП НБУ) 29 грудня 2023 року, Казначейством будуть зараховані на бюджетні/небюджетні рахунки, в тому числі на рахунки, відкриті в СЕА ПДВ і реалізації пального та спирту етилового, єдиний рахунок у 2023 році.

Платники податків з 30 грудня 2023 року по 01 січня 2024 року включно не зможуть здійснювати податкові платежі та єдиний внесок через СЕП НБУ, у зв’язку із проведенням Казначейством технічних робіт.

З 02 січня 2024 року Казначейство в СЕП НБУ працюватиме у звичайному режимі.

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

odpi — Tue, 19 Dec 2023 08:11:36 GMT

Єдиний податок: понад 558,4 млн грн – надходження від аграріїв до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Протягом одинадцяти місяців поточного року сільськогосподарські товаровиробники поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини єдиним податком на понад 558,4 млн гривень. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження збільшились на понад 251,5 млн грн, або на 82 відсотки. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Наталя Федаш подякувала платникам за своєчасно сплачені податки і звернула увагу, що 08.12.2023 набрав чинності Закон України від 09 листопада 2023 року № 3453-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок». З урахуванням змін, внесених, зокрема, до Податкового кодексу України, відновлено проведення документальних перевірок. Тому платникам необхідно сумлінно виконувати свої обов’язки по сплаті податків, зборів та платежів і чітко дотримуватись вимог податкового законодавства.

«Робота в правовому полі, без порушень, забезпечує бізнесу належне проведення господарської діяльності, а отже і відсутність причин для проведення перевірок», - зазначила очільниця податкової служи Дніпропетровської області.

З початку року платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду держбюджету понад 11,7 млрд грн ПДВ

У січні – листопаді 2023 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 11,7 млрд грн податку на додану вартість (ПДВ). Як зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш, надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2022 року на понад 1,8 млрд грн, або на 18,7 відсотків.

Наталя Федаш висловила подяку платникам, які стійко тримають економічний фронт нашої держави.

Керівниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звернула увагу, що 09.12.2023 набирає чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2023 № 1154, якою внесені зміни до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, із змінами. Внесеними змінами, зокрема додано нові показники позитивної історії платника ПДВ.

Акцизний податок: за вироблені товари платники Дніпропетровщини спрямували до держбюджету майже 250,7 млн гривень

Протягом січня – листопада 2023 року до загального фонду державного бюджету за вироблені товари від платників Дніпропетровщини надійшло майже 250,7 млн грн акцизного податку. Як зазначила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження виросли порівняно з минулорічним показником аналогічного періода на понад 141,6 млн грн, або майже на 130 відсотків.

Наталя Федаш подякувала платникам за своєчасну сплату податків та нагадала, що з 01.10.2023 відбулись зміни у законодавстві у сфері виробництва та обігу тютюнових виробів та/або рідин, що використовуються в електронних сигаретах, призначених для реалізації магазинам безмитної торгівлі, у зв’язку з набранням чинності Законом України від 10 серпня 2023 року № 3326-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо протидії незаконному обігу тютюнових виробів».

Так, у разі виявлення після 01.10.2023 фактів виробництва та/або зберігання (крім інвентаризаційних залишків у місцях зберігання, про які повідомлено ДПС), та/або транспортування, та/або реалізації, у тому числі їх виробниками, тютюнових виробів та/або рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які були вироблені для цілей реалізації магазинам безмитної торгівлі, такі товари вважаються немаркованими марками акцизного податку, а до таких суб’єктів господарювання застосовується відповідальність, передбачена статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію підакцизних товарів без марок акцизного податку (200 відсотків вартості товару (продукції), але не менше 17000 гривень).

Платники Дніпропетровщини сумлінно сплачують до держбюджету податок на прибуток підприємств

Протягом одинадцяти місяців поточного року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 3,2 млрд грн податку на прибуток підприємств (далі – податок). Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились порівняно з відповідним періодом 2022 року на понад 508,6 млн грн, або на 18,6 відс., отже зберігається позитивна динаміка надходжень з цього податку.

Наталя Федаш висловила вдячність платникам за їх внесок в підтримку економіки нашої країни та нагадала, що відповідно до п.п. 69.38 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов'язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини прийняла участь у нараді Дніпропетровської ОДА

Нещодавно пройшла нарада на чолі з головою облдержадміністрації – начальником обласної військової адміністрації Лисаком Сергієм за участі керівників районних військових адміністрацій, представників органів державної влади області.

В заході приймала участь в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Наталя.

Обговорювали стан боротьби із нелегальним обігом підакцизних товарів на території Дніпропетровщини та інші актуальні питання.

Спільна багатовекторна взаємодія сприятиме ефективній роботі державних органів на всіх рівнях та досягненню максимальних результатів.

Разом ми сила!

Майже 5,9 млрд грн плати за землю – надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини з початку року

У січні – листопаді 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 5,9 млрд грн плати за землю. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились порівняно з відповідним періодом 2022 року на понад 1,1 млрд грн, або на 23,8 відсотків.

Очільниця податкової служби області висловила подяку платникам за фінансову підтримку місцевих громад і зауважила, що плата за землю – один з вагомих чинників формування фінансової основи місцевого самоврядування.

За словами Наталі Федаш, сумлінна сплата податків сьогодні – запорука надійного економічного фронту, який відіграє важливу роль у фінансовій безпеці країни. Отже, платникам необхідно відповідально ставитись до виконання своїх обов’язків і своєчасно спрямовувати кошти до бюджетів.

Сплата платниками Дніпропетровщини єдиного внеску має позитивну динаміку

У січні – листопаді 2023 року платники Дніпропетровщини до державних цільових фондів спрямували понад 28,4 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). Надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2022 року на понад 3,9 млрд грн або майже на 16 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

За словами керівника податкової служби області, сьогодні надзвичайно важливим є забезпечення оперативного, належного та безперервного виконання бюджетів. Своєчасна сплата податків, зборів і платежів надає можливість ефективно функціонувати бюджетній сфері.

«Дякуємо нашим платникам за роботу і сумлінне поповнення бюджетів. Не зупиняємось, продовжуємо згуртовано працювати задля нашої Перемоги!» - зазначила Наталя Федаш.

За ввезені товари держбюджет з початку року отримав від платників Дніпропетровщини понад 139,8 млн грн акцизного податку

У січні – листопаді 2023 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини за ввезені товари надійшло понад 139,8 млн грн акцизного податку. У порівнянні з минулорічним показником відповідного періоду надходження збільшились на понад 61,7 млн грн, або на 79 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Наталя Федаш висловила подяку платникам за своєчасно сплачені податки і збори та нагадала, що платники подають декларацію акцизного податку за звітний (податковий) період – листопад 2023 року за оновленою формою, з урахуванням змін, внесених наказами Міністерства фінансів України від 28.07.2023 № 414 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2023 року № 1396/40452) та від 18.08.2023 № 444 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28.07.2023 № 414» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.08.2023 № 1465/40521), які набрали чинності з 05 жовтня 2023 року.

Засідання комітету за галузевою ознакою «Будівництво, промисловість, нерухомість» Громадської ради: обговорення нагальних питань

Податкова служба Дніпропетровщини повідомляє, що проведено п’яте засідання комітету за галузевою ознакою «Будівництво, промисловість, нерухомість» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС).

У заході взяли участь представники податкової області: заступник начальника ГУ ДПС Леонов Валерій, начальник управління інформаційної взаємодії Осипова Манушак, начальник управління з питань запобігання та виявлення корупції Киричко Євгеній.

Розглянуті питання стосовно відновлення дії окремих положень Податкового кодексу України для платників ПДВ та оподаткування ПДВ благодійної допомоги.

Учасників проінформовано про роботу сервісу «Пульс» Державної податкової служби України.

Бізнес та податкова: співпрацюємо на принципах прозорості, відкритості та довіри

Ознайомити з новаціями податкового законодавства, обговорити нагальні питання сьогодення. Для цього податківці Дніпропетровщини організували чергову онлайн зустріч у межах комунікаційної податкової платформи з бізнес-спільнотою – членами Спілки українських підприємців.

Широке коло тем для обговорення. Закон України № 3453: скасування мораторію на проведення податкових перевірок; зміни до порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, внесені до постанови Уряду від 11 грудня 2019 року № 1165 впродовж поточного року; право на податкову знижку.

Звернули увагу на можливості сервісу ДПС України – «Електронний кабінет» (https://cabinet.tax.gov.ua) та нового мобільного застосунку «Моя податкова». «Моя податкова» – простий і зручний інструмент для отримання електронних сервісів податкової служби, зокрема, надання Податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова знижка), направлення запиту на отримання відомостей про суму виплачених доходів, а також сплати податків з використанням платіжних систем.

«У пріоритеті податкової служби області – постійна комунікація з платниками на принципах партнерства, прозорості та відкритості, створення комфортних умов для ведення бізнесу. Адже вчасно отримана інформація – це можливість оперативно вирішувати нагальні питання», – акцентував заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій.

Результат проведеного заходу – корисний діалог, ефективна робота.

Працюємо далі!

Відбулося засідання комітету за галузевою ознакою «Аграрний бізнес» Громадської ради

Нещодавно проведено чергове засідання комітету за галузевою ознакою «Аграрний бізнес» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Від податкової служби Дніпропетровщини у заході прийняли участь заступник начальника Головного управлінні ДПС у Дніпропетровської області Леонов Валерій, начальник управління інформаційної взаємодії Осипова Манушак та начальник управління з питань запобігання та виявлення корупції Киричко Євгеній.

Особливості застосування з 01.08.2023 штрафних санкцій та пені за порушення обов’язків платниками єдиного внеску з урахуванням норм Закону № 3219, право платників на податкову знижку, сервіс «Пульс» Державної податкової служби України – питання, що обговорювались на засіданні.

Підвищуємо рівень податкової культури майбутніх платників

«Є тільки одне благо – знання й тільки одне зло – неуцтво»

Сократ

Сучасні студенти – розумні, енергійні та креативні. Розуміють, чого хочуть. Проявляють інтерес до новинок, прагнуть знань.

Фахівцями податкової служби Дніпропетровщини вперше проведено зустріч зі студентами «Дніпровського технологічного університету ШАГ» у межах комунікаційної податкової платформи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. Податкова знижка за навчання – тема спілкування. Обговорили деталі на конкретному прикладі. Це зацікавило студентів і сприяло активному та ефективному діалогу. Корисна інформація – завжди у нагоді.

Попереду – нові зустрічі, цікаві кейси.

У Марганецькій ДПІ відбувся семінар для платників податків

Днями, у Марганецькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Марганецька ДПІ) проведено семінар для платників податків із наступних питань «Актуальні питання податкового законодавства. Право громадян на податкову знижку. Про комунікаційну податкову платформу. Щодо оформлення трудових відносин. Електронні сервіси ДПС України».

Начальник Марганецької ДПІ Євгенія Захарченко проінформувала учасників про основні зміни у податковому законодавстві та надала відповіді на запитання від платників податків.

В ДПІ у м. Покрові відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Заступник начальника ДПІ у м. Покрові Валентина Піхтіна нагадала про основні норми Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», застосування Закону України № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», сплата мінімального податкового законодавства тощо.

На запитання надані відповіді згідно з діючим законодавством.

Засідання «круглого столу» в Томаківській ДПІ

Нещодавно в Томаківській ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській (Томаківська ДПІ) начальник Томаківської ДПІ Руслана Рибка провела засідання «круглого столу» з платниками податків на тему «Податкові новації. Мінімальне податкове зобов'язання. Основні норми Закон України № 3050. Заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжних документів. Сервіс «Пульс» ДПС України».

Руслана Рибка проінформувала учасників «круглого столу» про основні зміни у податковому законодавстві, зокрема роз’яснила основні норми Закону України від 09 листопада 2023 року № 3453 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок».

Під час засідання учасники заходу отримали відповіді на запитання та друковану продукцію зазначеної тематики.

Зустріч у Томаківській ДПІ

Днями, в приміщенні ЦОП Томаківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Томаківська ДПІ) проведена особиста зустріч начальника Томаківської ДПІ Руслани Рибки з представниками бізнесу на тему «Актуальні питання податкового законодавства».

Посадовець проінформувала учасників заходу про основні зміни у податковому законодавстві, а саме роз’яснила основні норми Закону України від 09 листопада 2023 року № 3453 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок».

Крім того, нагадала про особливості нарахування та сплати мінімального податкового зобов’язання, право на податкову знижку, офіційне працевлаштування.

Про офіційне працевлаштування під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Днями в Марганецькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Марганецька ДПІ) відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Про офіційне працевлаштування».

На питання платників відповідала начальник Марганецької ДПІ Захарченко Євгенія.

Детально обговорювались питання щодо дотримання соціальних гарантій, недопущення виплати заробітної плати менше рівня мінімальної заробітної плати, значення офіційного оформлення трудових відносин та соціальних ризиків для громадян, які не легалізують свою зайнятість та отримують заробітну плату неофіційно.

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

odpi — Mon, 18 Dec 2023 09:42:39 GMT

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

odpi — Mon, 11 Dec 2023 09:23:00 GMT

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що 31.07.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 07.06.2023 № 302 «Про затвердження Змін до додатків до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.06.2023 за № 1039/40095, з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 28.06.2023 № 353 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 07 червня 2023 року № 302», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.06.2023 за № 1098/40154 (далі – наказ № 302).

Наказом № 302 затверджено зміни до додатків до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) (далі – Декларація) пов’язані, зокрема, з реалізацією положень Закону України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» (далі – Закон).

Законом внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), які стосуються, зокрема, викладення у новій редакції абзацу другого підпункту 141.1.3 та абзацу другого підпункту 141.1.4 пункту 141.1 статті 141 Кодексу, якими визначено різниці для коригування страховиком фінансового результату до оподаткування щодо:

- збільшення фінансового результату до оподаткування на позитивну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах), та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною Національним банком України (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах);

- зменшення фінансового результату до оподаткування на від’ємну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах), та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною Національним банком України (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах).

У зв’язку з цими змінами викладено у новій редакції назви різниць у рядках 4.1.1 та 4.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.

Крім того, у показники та примітки додатків до Декларації внесені зміни, які стосуються технічних уточнень, зокрема:

- примітку «8» додатка ТЦ до Декларації уточнено в частині відображення показників сумарних значень граф 17 та 19 додатка ТЦ (суми коригування при продажу (придбанні) товарів (робіт, послуг) також у графі 3 рядків 37 та 38 додатка ДІЯ до Декларації;

- у додатку КІК до рядка 06.1 КІК Декларації (далі – додаток КІК):

виключено рядок із зазначенням звітних (податкових) періодів: І квартал, півріччя, три квартали, рік, оскільки податок на прибуток контрольованої іноземної компанії визначається за звітний (податковий) рік із поданням додатка КІК;
внесені зміни у рядок 06 додатка КІК в частині уточнення формули, що використовується для розрахунку цього показника;
уточнено примітки «1» та «2» у додатку ДІЯ до рядка 06.3 ДІЯ Декларації (далі – додаток ДІЯ) щодо відповідності показників, відображених у графах 3 рядків 37 та 38 додатка ДІЯ сумарним значенням граф 17 та 19 додатка ТЦ до Декларації.

Положеннями пункту 46.6 статті 46 Кодексу передбачено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

З урахуванням зазначеного платники податку на прибуток матимуть змогу подати Декларацію за оновленою формою, починаючи зі звітного (податкового) періоду – 2023 рік.

До уваги платників!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що починаючи з 01.12.2023 сплата податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування заповнення поля платіжної інструкції «Призначення платежу» здійснюється платниками виключно у структурованій формі відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення» зі змінами та доповненнями.

Термін, коли працівник має повернути кошти/електронні гроші, видані на відрядження або під звіт, за умови, що відрядження не відбулось

Згідно п.п. 170.9.4. п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, складається та подається у строки, визначені п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ, платником податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) (у паперовій або електронній формі (з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, у разі:

а) наявності оподатковуваного доходу, визначеного відповідно до п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ, з метою розрахунку суми податку;

б) використання платником податку готівки понад суму добових витрат (включаючи отриману із застосуванням платіжних інструментів).

Відповідно до п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ документальне підтвердження суми фактичних витрат на відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій шляхом надання підтвердних документів, що засвідчують суму таких витрат, у разі здійснення безготівкових розрахунків з використанням платіжних інструментів, включаючи корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти або особисті платіжні інструменти, чи їх реквізити, та повернення особі, яка видала кошти/електронні гроші під звіт, суми надміру витрачених коштів/електронних грошей, розмір яких розрахований згідно з п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ, здійснюється платником податку до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка видала кошти/електронні гроші під звіт.

Крім того, основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 59). При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію № 59 як допоміжний (довідковий) документ.

Так, відряджений працівник перед від’їздом у відрядження забезпечується авансом у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати (абзац перший п. 11 розд. II Інструкції № 59).

Якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути зазначені кошти у встановленому законодавством порядку на відповідний рахунок підприємства (або до каси підприємства у разі отримання авансу готівкою) (абзац п’ятий п. 11 розд. II Інструкції № 59 ).

При цьому нормами законодавства не передбачено додаткових строків для повернення коштів, отриманих як аванс на відрядження, у випадках, якщо відрядження не відбулось з поважних причин (в тому числі у разі хвороби працівника).

Тобто, якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути зазначені кошти у встановленому законодавством порядку на відповідний рахунок підприємства (або до каси підприємства у разі отримання авансу готівкою).

Мобільний застосунок «Моя податкова» від ДПС

«Моя податкова» – це простий і зручний інструмент для отримання електронних сервісів податкової служби для громадян, а також сплати податків з використанням платіжних систем.

У розділі «Мої дані» застосунку можна отримати інформацію про:

- адресу реєстрації та фактичне місце проживання;

- обʼєкти оподаткування;

- обовʼязок сплатити суму грошового зобовʼязання (ППР);

- стан розрахунків з бюджетом.

У розділі «Послуги» доступно:

- направлення запиту на отримання відомостей про суми виплачених доходів;

- подання Податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова знижка).

У розділі «Повідомлення» доступні:

- квитанції;

- відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків;

- інформація з ДРФО про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору;

- листи контролюючого органу.

Мобільний застосунок доповнюватиметься новими можливостями відповідно до потреб платників податків.

З метою вдосконалення роботи та сервісів мобільного застосунку, запрошуємо активно брати участь у тестуванні. У разі виникнення будь-яких запитань щодо роботи застосунку та наявності пропозицій щодо вдосконалення сервісів, просимо їх надсилати за адресою infotax@tax.gov.ua або звертатися за телефоном 0 800 501 007.

«Моя податкова» – ще один крок до цифрової податкової у цифровій державі!

Підстави не нараховувати та не сплачувати у 2023 році екологічний податок

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (далі – Наказ) із змінами, затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій), який використовується для визначення територій активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Території) у тому числі при справлянні екологічного податку.

У 2023 році, починаючи з 01 січня, не нараховується та не сплачується екологічний податок за об’єкти оподаткування, що виникають на:

- Територіях, включених до Переліку територій;

- земельних ділянках, забруднених вибухонебезпечними предметами, або які були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами.

Таке право припиняється з першого числа місяця, що настає після дати, зазначеної у колонці «Дата завершення бойових дій» відповідного Переліку територій Наказу на Територіях.

Право не нараховувати та не сплачувати екологічний податок платникам за об’єкти оподаткування, що розташовані на земельних ділянках, забруднених вибухонебезпечними предметами, починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі якщо дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території) та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Період, коли земельні ділянки вважаються потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття рішення органу місцевого самоврядування – сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією (далі – Орган) про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви платника податків та завершується останнім числом місяця, на який припадає одна із наведених нижче дат:

- останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та/або зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення);

- дата скасування відповідного рішення;

- дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності чи визнання земельної ділянки придатною для використання,

- в залежності, яка з них настає раніше.

При цьому ненарахування та несплата екологічного податку платником за об’єкти оподаткування, що виникають на ділянках, забруднених вибухонебезпечними предметами, або які були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами відбувається у разі обов’язкового виконання двох умов:

1) подання до Органу заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами

2) прийняття таким Органом рішення про звільнення від справляння плати за землю за земельну ділянку, зазначену у такій заяві.

Оскільки Кодексом встановлено, що земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (п.п. 14.1.74 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), то рішення про визнання такої земельної ділянки потенційно забрудненою вибухонебезпечними предметами приймається виключно в частині сформованих земельних ділянок, які мають кадастрові номери.

Звертаємо увагу, що дія норми пп. 69.16 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу у 2023 році поширюється на платників податків, об’єкти та база оподаткування екологічним податком яких визначені п.п. 242.1.1 − 242.1.3 та 242.1.5 п. 242.1 ст. 242 Кодексу.

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

odpi — Mon, 11 Dec 2023 09:22:22 GMT

Увага! Підстави для проведення документальних позапланових перевірок

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи податкового органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 Кодексу) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з підстав, визначених пунктом 78.1 статті 78 Кодексу.

Законодавчі акти, якими внесено зміни до податкового законодавства у зв’язку з запровадженням воєнного стану в Україні:

- Закон України від 03.03.2022 № 2118-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (набрав чинності з 07.03.2022);

- Закон України від 15.03.2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (набрав чинності з 17.03.2022);

- Закон України від 24.03.2022 № 2142- ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» (набрав чинності з 05.04.2022);

- Закон України від 01.04.2022 № 2173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» (набрав чинності з 16.04.2022);

- Закон України від 12.05.2022 № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», набув чинності 27.05.2022;

Закон України від 30.06.2023 № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період воєнного стану», набрав чинності 01.08.2023.

До уваги платників!

- наказ Міністерства фінансів України від 20.09.2023 № 506 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з туристичного збору», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04 жовтня 2023 р. за № 1742/40798;

- наказ Міністерства фінансів України від 26.09.2023 № 519 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2023 р. за № 1767/40823;

- наказ Міністерства фінансів України від 18.09.2023 № 503 «Про внесення змін до розділу II Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2023 р. за № 1732/40788.

Вищезазначені накази опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 24.11.202 № 94.

Про право внутрішньо переміщеної особи на податкову знижку за витратами на оренду житла

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що громадяни – платники податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) мають право по 31 грудня 2023 року (включно) скористатись правом на податкову знижку за наслідками 2022 року.

До переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки включається, зокрема сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.

Платник податку має право скористатися зазначеною у п. п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:

- не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;

- не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року (30х6500=195000).

Щодо врахування сум помилково/надміру сплачених платником грошових зобов’язань (зобов’язань з єдиного внеску) і пені, що надійшли на єдиний рахунок

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що відповідно до п. 35 прим.1.8 ст. 35 прим.1 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) суми помилково та/або надміру сплачених платником податків грошових зобов’язань (зобов’язань з єдиного внеску) і пені, за даними контролюючого органу, вважаються коштами, що надійшли на єдиний рахунок, і враховуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, при формуванні Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків на дату формування такого Реєстру.

Платник податків має право через Електронний кабінет визначити напрям використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, наявних на дату формування Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків, які повинні враховуватися при формуванні такого Реєстру.

Положення цього пункту не позбавляють платника податків права на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань і пені у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.

Дії платника, якщо протягом операційного дня не отримано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.

Згідно з п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі – Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192, пп. 200 прим. 1.3, 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 та пп. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 ПКУ.

Відповідно до п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема:

- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 ПКУ;

- наявності помилок під час заповнення обов’язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ;

- наявності суми ПДВ відповідно до пп. 200 прим. 1.3 і 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 ПКУ (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року);

- факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

З метою отримання зареєстрованих податкової накладної та/або розрахунку коригування платник податку складає запит в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилає його за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з накладенням кваліфікованого електронного підпису відповідно до абзаців першого – третього п. 10 Порядку № 1246 (пп. 21 та 22 Порядку № 1246).

Відповідно до п. 3 Порядку № 1246, операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин.

Пунктом 25 Порядку № 1246 визначено, що платник податку через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Враховуючи усі складові реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, з метою з’ясування обставин, за якими протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, пропонуємо звернутись до контролюючих органів з детальним описом ситуації.

До уваги осіб-нерезидентів, зареєстрованих як платники ПДВ!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що 01.04.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28 грудня 2022 року № 463 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 січня 2023 року за № 60/39116 (зі змінами) (далі – Наказ № 463).

Наказом № 463 внесено зміни до:

Порядку заповнення і подання спрощеної податкової звітності з податку на додану вартість (ПДВ);

- форми спрощеної податкової декларації з податку на додану вартість;

- форми уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість до спрощеної податкової декларації у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Зазначені зміни стосуються виокремлення у звітності операцій, що звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Так, у розділі І «Розрахунок податкових зобов’язань за звітний (податковий) період» спрощеної податкової декларації з податку на додану вартість:

1) у колонці 3 рядка 1 «Договірна вартість постачання електронних послуг (без податку на додану вартість)» вказується загальна сума (договірна вартість) постачання електронних послуг (без податку на додану вартість) за операціями, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, та/або за операціями, що звільнені від оподаткування, в іноземній валюті (євро або долар США);

2) у колонці 3 рядка 1.1 «за операціями, що підлягають оподаткуванню» вказується сума (договірна вартість) постачання електронних послуг (без податку на додану вартість), що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, в іноземній валюті (євро або долар США);

3) у колонці 3 рядка 1.2 «за операціями, що звільнені від оподаткування» вказується сума (договірна вартість) постачання електронних послуг (без податку на додану вартість), звільнених від оподаткування податком на додану вартість, в іноземній валюті (євро або долар США);

4) у колонці 3 рядка 2 «Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету» зазначається сума податку на додану вартість (20 відсотків від бази оподаткування), нарахована за операціями з постачання електронних послуг в іноземній валюті (євро або долар США), яка підлягає сплаті до бюджету.

Вказані показники зазначаються в тій іноземній валюті (євро або долар США), інформацію про яку особа – нерезидент зазначила у заяві про реєстрацію як платника податку, поданій відповідно до пункту 208¹.2 статті 208¹ розділу V Податкового кодексу України, та у четвертій колонці рядка 05 декларації (рядка 051 або 052).

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

odpi — Mon, 11 Dec 2023 09:21:23 GMT

У яких випадках ФОПом – платником єдиного податку не визначається мінімальне податкове зобов’язання?

Відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.

МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» ПКУ.

Зокрема, п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ визначено, що МПЗ не визначається для:

- земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;

- земель запасу;

- невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;

- земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів;

- земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

МПЗ для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.

Крім того, у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ (п. 38 прим. 1.3 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

Згідно з п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ у разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, мінімальне податкове зобов’язання щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 01 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального мінімального податкового зобов’язання кожного з таких власників або користувачів.

У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року мінімальне податкове зобов’язання щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.

Поряд з цим, п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України:

- за 2022 рік – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні фізичних осіб;

- з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні, зокрема, фізичних осіб – підприємців.

Сума МПЗ за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.

Платники податків, які до дати набрання чинності Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» визначили та задекларували в податковій звітності мінімальне податкове зобов’язання за 2022-2023 роки за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених абзацом першим п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, мають право відкоригувати нараховані за 2022-2023 роки суми загального мінімального податкового зобов’язання шляхом подання в порядку, визначеному ПКУ, уточнюючих податкових декларацій.

Норми, визначені абзацами сьомим і восьмим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 01 січня 2023 року.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування з наступного року ФОП може не пізніше 21.12.2023

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що відповідно до п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.

Отже, 21 грудня 2023 року – останній день подання ФОПом – платником єдиного податку заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) з I кварталу 2024 року ( (далі – ПКУ)).

Звертаємо увагу, що ФОП може надіслати Заяву за допомогою меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету.

Щодо оподаткування ПДФО новорічних подарунків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід відповідно до п.п.163.1.1 п. 163.1. ст. 163 Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) - у частині, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Щодо обмеження використання єдиного рахунку при сплаті податків, зборів та платежів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що єдиний рахунок – це рахунок, відкритий у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Єдиний рахунок не може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.

Не допускається прийняття на єдиний рахунок електронних грошей.

Про Порядок заповнення заяви про повернення суми бюджетного відшкодування

Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21).

Відповідно до п. 10 розд. III Порядку № 21 додатком до податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) є, зокрема, заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4) до податкової декларації з ПДВ (далі – додаток 4).

Пунктом 5 розд. V Порядку № 21 визначено, що платники податку, які відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) мають право на бюджетне відшкодування ПДВ, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації, зокрема, додаток 4.

Подання додатку 4 є обов’язковим при заповненні рядка 20.2 декларації.

Додаток 4 заповнюється з урахуванням наступного:

сума бюджетного відшкодування, визначена у декларації за звітний (податковий) період (рядок 20.2 декларації) з ПДВ відповідно до ст. 200 Кодексу, відображається окремо:

а) у сумі (зазначається цифрами), що перераховується на рахунок платника у банку/небанківському надавачу платіжних послуг із зазначенням номеру рахунка (рядок 20.2.1 декларації);

б) у сумі (зазначається цифрами), що враховується у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету із зазначенням коду бюджетної класифікації та рахунку платежу в Казначействі (рядок 20.2.2 декларації).

При цьому заявлена сума бюджетного відшкодування відображена у додатку 4 повинна відповідати сумі, вказаній у податковій декларації з ПДВ.

До уваги суб’єктів господарювання, які використовують програмні РРО!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами внесеними наказами Міністерства фінансів України від 18.06.2020 № 306 та від 08.06.2021 № 329) (далі – Положення № 13)).

При цьому п. 1 розд. I Положення № 13 визначено, що вимоги Положення № 13 поширюються на усі розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій (РРО)/програмними РРО, крім розрахункових проїзних та перевізних документів на залізничному (крім приміського) й авіаційному транспорті, квитків на міські та приміські автомобільні маршрути, міський електротранспорт, білетів державних лотерей, квитанцій на послуги поштового зв’язку.

Отримати відомості про доходи можна в мобільному додатку «Моя податкова»

Так, за допомогою застосунку «Моя податкова» можливо отримати відомості про доходи. Як це працює?

Необхідно завантажити застосунок «Моя податкова» в App Store або Google Play;

- ідентифікуватися онлайн з використанням файлового або хмарного КЕП будь-якого надавача;

- обрати «Отримати відомості про суми виплачених доходів» у розділі «Послуги»;

- вказати необхідний період, за який бажаєте отримати відомості;

- отримати результат за 5 хвилин.Понад 28 тисяч користувачів, які вже завантажили додаток «Моя податкова», отримують послуги у смартфоні!

Цінуй свій час та приєднуйся!

Як заповнюються поля у реквізитах «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжної інструкції на сплату податків та зборів (крім єдиного внеску) на бюджетні рахунки?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку, зокрема, визначено, що під час сплати податків, зборів на бюджетні рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює такі поля:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку.

У полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

Сплата, зокрема, податків, зборів на бюджетні рахунки оформлюються за кожним напрямом перерахування та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією (п. 3 розд. ІІ Порядку).

У разі коли платником при сплаті, зокрема, податків, зборів на бюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання за кодом виду сплати 101 (п. 4 розд. ІІ Порядку).

У разі сплати, зокрема, податку, збору готівкою платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, заповнює відповідну інформацію, яку надавач платіжних послуг використовує в повному обсязі при виконанні платіжної операції на переказ коштів готівкою (п. 8 розд. ІІ Порядку).

Пунктом 9 розд. ІІ Порядку визначено, що сплата, зокрема, податку, збору здійснюється платником безпосередньо, а у випадках, передбачених законодавством, – податковим агентом або представником платника.

Відповідно до п. 11 додатка «Указівки щодо заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі» до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (далі – Інструкція № 163), у реквізиті «Отримувач» під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, території та код бюджетної класифікації.

При цьому платіжна інструкція – це розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції (п.п. 15 п. 6 розд. І Інструкції № 163).

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

odpi — Mon, 11 Dec 2023 09:19:20 GMT

Внесено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/733588.html повідомила про наступне.

Про внесення змін до наказів Міністерства фінансів України:

- від 22 квітня 2014 року № 462 «Про внесення змін до Порядку обліку платників податків і зборів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 травня 2014 року за № 503/25280 (далі – Наказ № 462);

- від 14 листопада 2014 року № 1127 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2014 року за № 1453/26230 (далі – Наказ № 1127)

Державна податкова служба України інформує про набрання чинності наказу Міністерства фінансів України від 09.10.2023 № 538 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.10.2023 за № 1818/40874 (далі – Наказ № 538).

Наказом № 538 виключено пункт 2 Наказу № 462 та пункти 4, 5 Наказу № 1127.

Зазначені пункти визначали особливості обліку платників податків у разі зміни місцезнаходження (місця проживання) з тимчасово окупованої російською федерацією з 20 лютого 2014 року території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, та тимчасово окупованої з 07 квітня 2014 року території України, що входить до складу Донецької та Луганської областей, які визнані такими відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», на місцезнаходження (місце проживання) в областях та місті Києві.

Податковий кодекс України не містить винятків щодо зміни місцезнаходження (місця проживання) платників податків з тимчасово окупованих російською федерацією територій на іншу територію України.

Отже, у випадках зміни місцезнаходження (місця проживання) платників податків з тимчасово окупованої російською федерацією з 20 лютого 2014 року території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, та тимчасово окупованої з 07 квітня 2014 року території України, що входить до складу Донецької та Луганської областей застосовуються загальні процедури зміни контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, території територіальної громади або ДПІ обслуговування відповідно до розділу Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300.

Людям із порушенням зору

До уваги платників податків, які здійснюють операції з нерезидентами!

Коригування фінансового результату до оподаткування по операціях щодо придбання/продажу товарів, робіт та послуг, проведених з окремими категоріями нерезидентів, здійснюється згідно з нормами пп. 140.5.4 та 140.5.5¹ п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Відповідно до норми пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшують на суму 30 % вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та пп. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу), придбаних у:

- нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб – нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу (постанова КМУ від 27.12.2017 № 1045);

- нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого КМУ відповідно до підпункту «г» пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (постанова КМУ від 04.07.2017 № 480).

Підпунктом 140.5.5¹ п. 140.5 ст. 140 Кодексу передбачено, що аналогічні коригування здійснюються при реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу), на користь нерезидентів вищезазначених категорій юрисдикцій (абз. 2 та 3 пп.140.5.5¹ п. 140.5 ст. 140 Кодексу).

Разом з тим дані вимоги не застосовуються, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, але без подання звіту.

Крім того, передбачено:

- якщо ціна придбання перевищує ціну, визначену за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною, виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки»;

- якщо ціна реалізації є нижчою за ціну, визначену відповідно до принципу «витягнутої руки», встановленого ст. 39 Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю, визначеною, виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», та вартістю реалізації.

Так, при перевищенні цін у разі придбання або заниженні цін при реалізації товарів, робіт та послуг, визначених пп. 140.5.4 та 140.5.5¹ п. 140.5 ст. 140 Кодексу, порівняно з цінами, визначеними відповідно до принципу «витягнутої руки», платник податку має право здійснити коригування відповідно до пп. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Кодексу, або таке коригування може бути здійснено до медіани діапазону цін (рентабельності) на підставі перевірки контролюючого органу.

При цьому коригування здійснюється на розмір різниці між фактичною вартістю придбання або продажу товарів (робіт та послуг) та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», і таке коригування може бути як меншим за 30 % вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг придбаних (реалізованих) у відповідних операціях, так і більшим.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, визначених пп. 140.5.4 та 140.5.5¹ п. 140.5 ст. 140 Кодексу як придбаних, так і реалізованих на користь нерезидентів, зазначених вище категорій, якщо такі операції не мають ділової мети.

Слід зауважити, що коригування (збільшення) фінансового результату до оподаткування можливе тільки за підсумками податкового (звітного) року, коли остаточно ідентифікуються господарські операції як контрольовані або неконтрольовані, з дотриманням вимог пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

Крім цього, для цілей обґрунтування суми витрат (доходів) за операціями, передбаченими пп. 140.5.4 та 140.5.5¹ п. 140.5 ст. 140 Кодексу, платник податків має задокументувати як сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі, інформацію, визначену у пп. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 Кодексу, в обсязі, необхідному для оцінки платником податку та контролюючим органом відповідності рівня ціни або показника рентабельності відповідної операції (операцій) принципу «витягнутої руки». Обсяг інформації, зазначеної в такій документації, можна вважати достатнім, якщо платник податків належно обґрунтував рівень ціни або показник рентабельності відповідної операції (операцій) за найбільш доцільним методом, визначеним пп. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 Кодексу.

Обґрунтування, що суму витрат (доходів) підтверджено за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, надається платником на запит контролюючого органу під час проведення документальної перевірки за звітний період, за підсумками якого платником податку прийнято рішення про незбільшення фінансового результату, або на запит контролюючого органу відповідно до п. 73.3 ст. 73 Кодексу.

Додатково звертаємо увагу, що зазначені питання висвітлені в Узагальнюючій податкової консультації щодо застосування окремих положень статті 39 Податкового кодексу України, у тому числі під час коригування фінансового результату до оподаткування на підставі пп. 140.5.4, 140.5.5¹ та 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 14.05.2021 № 266.

Роботодавці мають дотримуватися трудового законодавства

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що наймати працівників можуть компанії, фізичні особи – підприємці, а також фізичні особи, які беруть на роботу кухарів, нянь, водіїв. При цьому такі особи стають роботодавцями і мають дотримуватися трудового законодавства.

Часто роботодавці укладають з працівниками цивільно-правові угоди, а не трудові. Цивільно-правова угода про надання послуг укладається у разі співпраці з незалежним підрядником або особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, тобто займається підприємництвом, бізнесом.

У відносинах працівник – роботодавець має укладатися трудовий договір.

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:

- укладення трудового договору;

- оформлення наказу про прийняття на роботу;

- повідомлення Державної податкової служби.

За провадження господарської діяльності без державної реєстрації, як суб’єкта господарювання, передбачено штраф

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що державна реєстрація суб’єктів господарювання – обов’язкова умова здійснення усіх видів підприємницької діяльності та запорука законності її ведення.

При цьому окремі продавці нехтують обов’язком реєстрації підприємницької діяльності, ухиляються від сплати податків, а розрахунки проводять через банківські картки фізичних осіб, що заборонено законодавством.

ДПС постійно отримує інформацію про факти здійснення системної господарської діяльності без державної реєстрації. Всі випадки досліджуються та перевіряються працівниками податкових органів, а у випадку підтвердження наданої інформації вживаються відповідні заходи реагування, в тому числі податкові перевірки.

Крім того, на сьогодні соціальні мережі Facebook, Instagram та інші інтернет майданчики стали бізнес-платформами з потужними маркетинговими інструментами, якими користуються громадяни для дистанційного продажу товарів або надання послуг.

Одночасно нагадуємо, що за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено штраф до 85 тисяч гривень з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

До уваги фізичних осіб, які отримують благодійну допомогу!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (податок) не включається, зокрема сума (вартість) благодійної допомоги, яка виплачена (надана) міжнародними благодійними організаціями (їх філіями, представництвами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, на користь:

Реєстрація підзвітних фінансових установ здійснюється шляхом подання заяви в електронній формі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що 10.10.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 30 серпня 2023 року № 468 «Про затвердження Порядку взяття на облік та зняття з обліку фінансових агентів, які є підзвітними фінансовими установами для цілей багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки та загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки» (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2023 року № 505) (далі – Порядок реєстрації).

Взяттю на облік у Державній податковій службі України підлягають усі фінансові установи, які є підзвітними фінансовими установами для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS (далі – ПФУ).

Порядок реєстрації встановлює:

- процедури взяття на облік ПФУ, зняття їх з обліку та внесення змін до відомостей про ПФУ;

- форми відповідних заяв та порядок їх заповнення;

- особливості реєстрації інститутів спільного інвестування та інших організацій, за які звітність про підзвітні рахунки подають інші особи.

Організації, які мали статус ПФУ станом на 30 червня 2023 року, зобов’язані стати на облік у ДПС до 31 грудня 2023 року.

Якщо організація не мала статусу ПФУ станом на 30 червня 2023 року або була створена (зареєстрована), починаючи з 01 липня 2023 року або пізніше, вона подає заяву про взяття її на облік у ДПС як ПФУ протягом 60 календарних днів після встановлення нею статусу ПФУ. Нагадуємо, що дата встановлення статусу ПФУ, від якої відраховується термін подання заяви для взяття ПФУ на облік у ДПС, визначається у розділі ХІ Порядку застосування Загального стандарту звітності CRS, затвердженого наказом Мінфіну від 26.05.2023 № 282.

Реєстрація ПФУ здійснюється шляхом подання заяви в електронній формі через електронний кабінет платника податків або іншими засобами електронного зв’язку.

ПФУ, які подаватимуть звіти про підзвітні рахунки виключно за себе (наприклад, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, кредитні спілки тощо), стають на облік один раз.

Якщо ПФУ є інститутом спільного інвестування (далі – ІСІ), то за таку ПФУ звітність подає компанія з управління активами, яка здійснює управління активами відповідного ІСІ (далі – КУА). КУА стає на облік як ПФУ за себе та додатково за кожен ІСІ – ПФУ.

До уваги платників ПДВ!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що 30.09.2023 набрали чинності зміни до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520.

Змінами, зокрема, передбачається, що у разі, коли у квитанції до податкової накладної / розрахунку коригування зазначено код товару / послуги згідно з УКТ ЗЕД / умовним кодом товару / ДКПП, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.

Також змінами впроваджено право ініціювати подання письмових пояснень та копій документів до розрахунків коригування, у яких передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів / послуг їх постачальнику, отримувачем (покупцем), для чого:

- отримувач (покупець) надсилає такі пояснення та копії документів постачальнику (продавцю) через електронний кабінет в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису;

- постачальник (продавець) подає такі пояснення та копії документів з накладенням кваліфікованого електронного підпису до контролюючого органу;

- отримувачу (покупцю) надходить в електронний кабінет інформація щодо дати подання пояснень та копій документів постачальником (продавцем) і результату розгляду комісією регіонального рівня таких пояснень та копій документів.

Також після запровадження змін у формі «Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» зазначається територіальний орган ДПС, комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних якого прийнято таке рішення.