Хто звільняється від сплати єдиного соціального внеску за себе?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє.

Звільняються від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за себе:

фізичні особи – підприємці особи, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, – якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу;

фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, – за умови взяття їх на облік як фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізична особа – підприємець та як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність;

фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, які мають основне місце роботи, – за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

З 1 грудня 2021 року збільшується розмір єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що єдиний соціальний внесок - це консолідований страховий внесок в Україні, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі.

Згідно з Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» з 1 грудня підвищується розмір мінімальної заробітної плати до 6500 грн., разом з нею зміниться і ставка ЄСВ.

Мінімальний розмір ЄСВ становите 1430 грн  (6500 х 22 відсотків). Відповідно зазнає змін і максимальна сума страхового внеску та складе  в  грудні  21450 грн (97500 х 22 відсотків). Тобто, максимальна величина бази нарахування ЄСВ становитиме 97500 грн – 15 розмірів мінімальної заробітної плати.

Окрім “мінімалки” з 1 грудня зросте прожитковий мінімум для працездатних осіб, його розмір становитиме 2481 гривень.

Як отримати довідку про суми сплаченого єдиного внеску?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що згідно з п. 1 частини першої ст. 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) має право безоплатно отримувати від контролюючих органів та Пенсійного фонду в межах їх компетенції інформацію, необхідну для виконання обов’язків, покладених на платника згідно із Законом № 2464, а також для підтвердження надходження до Пенсійного фонду сплачених платником сум єдиного внеску.

Платник єдиного внеску – фізична особа – підприємець (особа, яка провадить незалежну професійну діяльність), яка є застрахованою особою, може звернутися до контролюючого органу за основним місцем обліку з заявою щодо отримання довідки про суми сплаченого єдиного внеску (далі – Довідка).

Заява в довільній формі подається в один з таких способів:

у паперовій формі;

в електронній формі – через приватну частину електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями.

Щодо встановлення ставок єдиного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належить встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених ПКУ.

До місцевих податків належить єдиний податок.

Місцеві ради обов’язково установлюють, зокрема, єдиний податок.

Згідно з п. 12.3 ст. 12 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені у главі 1 розд. ХІV ПКУ.

Обмеження та заборони щодо видів діяльності для платників єдиного податку встановлені п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Пунктом 293.2 ст. 293 ПКУ визначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку – не більше 10% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року;

2) для другої групи платників єдиного податку – не більше 20% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Водночас, згідно з п.п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПКУ у разі якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та/або зборів, сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад, створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов’язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів.

Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку можуть здійснювати всі види діяльності, які не заборонені чинним законодавством та дають право застосовувати спрощену систему оподаткування відповідно до вимог норм ПКУ.

При цьому у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад не прийняла рішення щодо відповідної ставки єдиного податку для окремого виду діяльності, то використовується ставка, яка діяла до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування єдиного податку, для здійснення фізичними особами – підприємцями своєї діяльності.

Одночасно зауважуємо, що відповідно до п. 7.3 ст. 7 ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Таким чином, до повноважень сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад належить виключно право прийняття рішення щодо встановлення ставок єдиного податку для видів діяльності, які не заборонені главою 1 розділу XIV ПКУ, тобто зазначене рішення не може містити положення, які змінюють порядок застосування спрощеної системи оподаткування, передбачені нормами ПКУ, зокрема в частині заборони здійснення будь-яких видів діяльності.

У разі зміни даних - платник податків подає Заяву за ф. № 5ДР

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822) (п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями та п. 1 розділу IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Мінфіну України від 29.09.2017 № 822).

Заява за ф. № 5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до податкового органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого податкового органу.

При цьому, у разі подання Заяви за ф. № 5ДР через представника, необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу такого представника, та документ, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопію (з чітким зображенням), а також довіреність, засвідчену у нотаріальному порядку, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.

Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (пункти 2, 3 розділу IХ Положення № 822).

Якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, особа пред’являє:

- довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр) та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;

- довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;

- довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів) (п. п. 3 п. 3 розділу ІІІ Положення № 822).

Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за ф. № 5ДР до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого податкового органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів (п. 4 розділу IХ Положення № 822).

Згідно з п. 5 розділу IХ Положення № 822 у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.

Особливості оподаткування благодійної діяльності

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що благодійною діяльністю є добровільна особиста або майнова допомога, яка не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Бенефіціар – це набувач благодійної допомоги, зокрема, фізична особа, що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників.

Благодійник - дієздатна, зокрема, юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності.

Благодійною пожертвою є безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до Закону України №5073 «Про благодійну діяльність та благодійні організації».

У розумінні податкового законодавства, безоплатно надані товари, роботи, послуги:

- товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

- роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

- товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Податковим кодексом України не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування при наданні благодійної допомоги чи безоплатному перерахуванні (передачі) коштів, товарів (робіт, послуг) фізичним особам, які є платниками податку на доходи фізичних осіб. Такі операції при формуванні фінансового результату до оподаткування відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

При наданні благодійної допомоги чи безоплатному перерахуванні (передачі) коштів, товарів (робіт, послуг) ФОП, які застосовують спрощену систему оподаткування, платник податку на прибуток при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування на всю суму таких коштів, вартості товарів (послуг) у порядку, встановленому п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

Звертаємо увагу, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку.     

Нагадуємо, що первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення -  ст. 1 Закону України № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Окремі питання щодо плати за землю

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, особливості справляння земельного податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV  Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.

Так, відповідно до пп. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку).

У разі тимчасового припинення господарської діяльності, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи не використовує для провадження господарської діяльності свої земельні ділянки, отже  не виконуються умови, які звільняють платника єдиного податку третьої групи від сплати земельного податку.

Враховуючи зазначене, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи – власник земельних ділянок (землекористувач на правах постійного користування земельними ділянками) у разі тимчасового припинення господарської діяльності повинна сплачувати земельний податок на загальних підставах.

Чи застосовувати РРО при наданні ритуальних послуг?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє.

Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік) затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Постанова № 1336).

Згідно з п. 21 Переліку суб’єкти господарювання мають право проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО з використанням розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій при наданні ритуальних послуг за умови проведення розрахунків вдома у замовника.

Окрім цього, п. 2 Постанови № 1336 передбачено, що для форм і умов проведення діяльності, визначених, зокрема, п. 21 Переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.