Про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок.

З метою збільшення страхового стажу для громадян за договорами про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування передбачена можливість:

- одноразової сплати особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року). Сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2;

сплати єдиного внеску, протягом строку, визначеного в договорі, на період не менше одного року.

Зокрема, громадяни, які виявили бажання брати участь у системі добровільного страхування, подають до органів податкової служби за місцем проживання заяву за формою згідно з додатком 3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, копію трудової книжки (за наявності), виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5) та копію документа, що посвідчує особу. Члени особистого селянського господарства надають також документ, що підтверджує їх членство в такому господарстві.

З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, податковим органом в строк не пізніше, ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Як можна надіслати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що фізична особа – підприємець через Електронний кабінет може надіслати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування.

Для надсилання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) ФОП потрібно в меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету зазначити рік і місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обрати Заяву за формою F0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації.

У запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документа, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.

У разі переходу підприємця на спрощену систему оподаткування (перша-третя група платників єдиного податку) додатково до Заяви подається розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок). Для цього платник у вкладці «Додатки» обирає опцію «Додати» Розрахунок за формою F0102103 та заповнює обов’язкові поля.

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа, датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Разом з тим повідомляємо, що вкладка «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції № 2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.

Які реквізити має містити чек з торгівлі валютними цінностями

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що відповідно до п. 1 розд. VIІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. №13 із змінами та доповненнями, (далі – Положення №13) фіскальний касовий чек за операцією з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі (далі – чек з торгівлі валютними цінностями) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО (далі – ПРРО) при проведенні операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі. Форма №ФКЧ-5 чека з торгівлі валютними цінностями наведена в додатку 7 до Положення №13.

Пунктом 2 розд. VIІ Положення №13 визначено, що чек з торгівлі валютними цінностями має містити такі обов’язкові реквізити:

-найменування суб’єкта господарювання (рядок 1);

-назва господарської одиниці – найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об’єктів оподаткування» та повідомлене ДПС у повідомлені про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. №20-ОПП) (рядок 2);

-адреса господарської одиниці – адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС у Повідомленні за ф. №20-ОПП (рядок 3);

-податковий номер, перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 4);

-ідентифікатор платіжного пристрою (у разі наявності) (рядок 5);

-адреса розміщення платіжного пристрою (у разі наявності) (рядок 6);

-реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (у разі наявності) (рядок 7);

-напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (у разі наявності) (рядок 8);

-код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду (у разі наявності) (рядок 9);

-назва операції (купівля, продаж, обмін іноземної валюти, операція «сторно») (рядок 10);

-назва і код прийнятої валюти (рядок 11);

-сума прийнятої валюти (рядок 12);

-курс (рядок 13);

-назва і код валюти до видачі (рядок 14);

-сума валюти до видачі (рядок 15);

-сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 16);

-дані про клієнта (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) фізичної особи) (рядок 17);

-додаткові реквізити, які необхідні для проведення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі (зазначаються у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 18);

-підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 19);

-заокруглення (рядок 20);

-до сплати (рядок 21);

-фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 22);

-QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чека, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО/фіскальний номер ПРРО (рядок 23);

-заводський номер РРО, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для ПРРО не зазначається (рядок 24);

-фіскальний номер РРО, перед яким друкуються великі літери «ФН», або фіскальний номер ПРРО, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 25);

-напис «ЧЕК З ТОРГІВЛІ ВАЛЮТНИМИ ЦІННОСТЯМИ» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 26).

Рядки 5 – 9 (у разі необхідності) зазначаються для операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій сфері, які здійснюються через платіжні пристрої з використанням електронних платіжних засобів (п. 3 розд. VIІ Положення №13).

Рядки 17, 18 заповнюються (у разі необхідності) лише під час здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі на суму (в еквіваленті), що дорівнює чи перевищує розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу відповідно до вимог законодавства України про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (п. 4 розд. VIІІ Положення №13).

Пунктом 5 розд. VIІІ Положення №13 визначено, що у разі якщо загальна сума здійсненої операції (отриманих послуг) не кратна найменшому номіналу грошових знаків національної валюти, встановленому Національним банком України в якості засобу платежу, результат заокруглення суми оплати у готівковій формі, виконаний відповідно до вимог Національного банку України щодо оптимізації обігу монет дрібних номіналів, друкується після рядка 19 з написом «Заокруглення». Наступним рядком друкується «До сплати» і сума після заокруглення.

Щодо заборгованості по ЄСВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, чинним законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті ЄВ.

Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону України від 8 червня 2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) ЄВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника ЄВ одночасно із зобов’язаннями зі сплати ЄВ зобов’язань зі сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання зі сплати ЄВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч. 11 ст. 9 Закону №2464).

Облік товарних запасів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що набрав чинності наказ Мінфіну від 03.09.2021 р. №496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку» який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 2021 р. за №1411/37033 (далі – Порядок №496).

Порядок №496 не поширює свою дію на платників єдиного податку І групи.

Із загального числа платників єдиного додатку ІІ – ІV груп, Порядок №496 поширює свою дію виключно на платників, визначених п. 61 підрозділу 10 Розділу ХХ ПКУ, які здійснюють:

• реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
• реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення;
• реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Разом з цим Порядок №496 поширює свою дію на ФОП ІІІ групи єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ.

У той же час Порядок №496 встановлює обов’язок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації для ФОП, які використовують загальну систему оподаткування та здійснюють свою діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Програмний РРО має ряд переваг

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує. Згідно з Законом України №265/95-ВР «Про застосування РРО» суб’єкт господарювання самостійно обирає вид РРО - програмний та/або апаратний, засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій.

Програмний РРО має ряд переваг:

1. Швидка реєстрація каси - в електронному вигляді подається лише одна форма 1-ПРРО.
2. Простіше відкриття та закриття зміни – авторизація з КЕП, автоматичне формування Z-звіту та його реєстрація в ДПС.
3. Реєстрація чеків безпосередньо в ДПС, без інформаційного еквайра.
4. Фіскалізація чеків в оффлайн режимі, без використання КОРО та розрахункової книжки.
5. ПРРО автоматично оновлюється та не потребує сервісного обслуговування.
6. Вигідну цінову політику

Довідку про доходи також можна отримати на порталі ДІЯ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує. Кожен громадянин може за потреби отримати довідку про свої доходи також на порталі ДІЯ.

Довідка про доходи - це документ, в якому вказується сума доходів конкретного громадянина за певний період.

Необхідність її отримання може виникнути:

• при оформленні візи, коли потрібно обґрунтувати свій заробіток для виїзду в конкретну державу;

• для отримання субсидії;

• для оформлення кредиту, коли банк хоче перевірити інформацію про заробіток клієнта, на підставі якої і прийняти рішення по заявці;

• для податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця;

• для податкової декларації про майновий стан і доходи.

Довідка формується до 30 хвилин.

Особливості оподаткування ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє. Згідно із ст. 4 Закону України від 05.04.2001 р. №2374-ІІІ «Про обіг векселів в Україні» видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням, зокрема, фінансових банківських векселів та фінансових казначейських векселів.

Відповідно до пп. «а» та «б» п. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Пунктом 189.7 ПКУ визначено, що у разі якщо платник податку здійснює операції з постачання товарів/послуг, які є об’єктом оподаткування згідно із ст. 185 ПКУ, під забезпечення боргових зобов’язань покупця, наданих такому платнику податку у формі простого або переказного векселя, або інших боргових інструментів (далі – вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість, визначена в порядку, встановленому п. 188.1 ПКУ, без урахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями – така договірна вартість, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що повинні бути нараховані на суму номіналу такого векселя.

Згідно з п. 189.8 ПКУ на номінал векселя, у тому числі без урахування дисконтів або з урахуванням процентів, податкові зобов’язання не нараховуються.

Таким чином, при передачі підприємством – боржником кредитору в рахунок погашення заборгованості векселя, емітованого третьою особою, ПДВ на номінальну вартість векселя не нараховується.

Які документи надаються для підтвердження права на податкову знижку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє. Відповідно до п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року  № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Копії зазначених у підпункті 166.2.1 цього пункту документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого цим Кодексом (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).

Отже, для підтвердження права на податкову знижку платник податків повинен надати до декларації копії первинних документів, зокрема, але не виключно: платіжні та розрахункові документи (квитанції, платіжні доручення, прибуткові ордери тощо), договір на надання даної послуги (роботи, товару) (за наявності), документи, що дозволять ідентифікувати платника податків та членів сім’ї першого ступеня споріднення (якщо задекларовано право на податкову знижку по навчанню або страхуванню члена сім’ї першого ступеня споріднення).

Порядок та терміни розгляду звернень громадян в податкових органах

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє. Згідно зі ст. 20 Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Звертаємо увагу, якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

Розгляд звернень громадян встановлено розд. ІІІ Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2020 № 297.

Якщо у зверненні поряд з питаннями, що належать до компетенції органу ДПС, порушуються питання, які підлягають вирішенню в інших органах державної влади чи місцевого самоврядування, то при наданні відповіді на звернення роз’яснюється порядок вирішення таких питань.

Строки розгляду звернень громадян обчислюються у календарних днях, починаючи з дня їх надходження до органів ДПС. Якщо останній день строку виконання документа припадає на вихідний, святковий чи неробочий день, строком виконання документа вважається перший робочий день після настання строку виконання.

Звернення, що підлягає поверненню відповідно до ст. 5 Закону, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через 10 днів, від дня надходження до органу ДПС.

Якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції органів ДПС, відповідно до ст. 7 Закону таке звернення в строк не більше ніж п’ять днів, з дня надходження до органу ДПС звернення, пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється заявникові. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом ДПС, воно в той самий строк повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями.

Чи виконуються спадкоємцями податкові зобов’язання фізичної особи у разі її смерті?

Податковий кодекс України не передбачає подання звітності та особливого порядку для погашення податкових зобов’язань фізичної особи у разі її смерті. Грошові зобов’язання фізичної особи у разі її смерті виконуються її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.

Податковий кодекс України, згідно з п. 14.1 ст. 14 трактує податкове зобов’язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Одночасно підпункт 37.3.2 п. 37.3 ст. 37 ПКУ визначає, що підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання є, зокрема, смерть фізичної особи.

У разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім податок на доходи фізичних осіб за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає (п. 162.3 ст. 162 ПКУ).

Статтею 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Також згідно з п. 99.1 ст. 99 ПКУ виконання грошових зобов’язань або погашення податкового боргу фізичної особи у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.

Претензії спадкоємцям пред’являються контролюючими органами в порядку, встановленому цивільним законодавством України для пред’явлення претензій кредиторами спадкодавця.

Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов’язання або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов’язаннями спадкоємців.

Протягом строку прийняття спадщини на грошові зобов’язання або податковий борг спадкодавців пеня не нараховується.

При цьому, у разі переходу спадщини до держави грошові зобов’язання померлої фізичної особи припиняються.

Відповідно до пункту 97.4 ст. 97 ПКУ особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу стосовно особи, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою чи визнана недієздатною, є особа, яка вступає у права спадщини або уповноважена здійснювати розпорядження майном такої особи.