Платники земельного податку мають право провести звірку даних щодо площі земельної ділянки та ставок податку

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі є платниками земельного податку. Фізичним особам суми податку нараховують контролюючі органами, які надсилають платникам до 1 липня поточного року податкові повідомлення-рішення. Податок необхідно сплатити протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Платники земельного податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:

• Розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

• права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 та 281.5 Податкового кодексу України (далі -ПКУ);

• розміру ставки земельного податку;

• нарахованої суми плати за землю.

Для проведення звірки платникам необхідно мати при собі оригінали документів, що підтверджують право на землю, на користування пільгами тощо.

Крім того, повідомляємо, що громадяни, які мають підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, повинні подати до органів ДПС документи, що посвідчують їх право на пільгу..

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі надання фізичною особою, яка станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 1 травня поточного року, то пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Також, ст. 286 ПКУ доповнено п. 286.1, відповідно до якого у випадку подання платником податку до податкової служби правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про які відсутні у базах даних ДПС, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Також законодавством передбачено і звільнення від сплати земельного податку, відповідно до п. 281.1 ПКУ. Зокрема, звільняються:

• особи з інвалідністю першої і другої групи;

• фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

• пенсіонери (за віком);

• ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

• фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

• для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

• для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;

• для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

• для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

• для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

ДПІ у м. Покрові ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про подання об’єднаної податкової звітності

ДПІ у м. Покрові ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що починаючи з І кварталу 2021 року роботодавці (страхувальники, податкові агенти) подають об’єднану звітність – Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Звітний період для нової звітності – податковий квартал (п.51.1 Податкового кодексу України). Строк подання – протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу. Якщо строк закінчується у вихідний або святковий день, тоді останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п.1 розділ II Порядку заповнення та подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затв. наказом Мінфіну від 13.01.15р. №4 у редакції наказу Мінфіну від 15.12.20 №773).

За І квартал 2021 року Розрахунок слід подати не пізніше 11 травня (вівторок), оскільки 40-й день строку подання звітності випав на вихідний день 10 травня (в даному випадку вихідний день (неділя) збігся з святковим днем (9 травня) і відповідно вихідний переноситься на понеділок 10 травня згідно з ст.67 КЗ пП).

Переваги програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) перед класичними

1 грудня 2020 року ухвалений Закон № 1017-ІХ про лібералізацію застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку і який набув чинності з 10 грудня 2020 року передбачає перенесення повної фіскалізації (обліку через касовий апарат) для підприємців на 1 січня 2022 року.

Також, наголошуємо, що використання програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) мають переваги перед класичними, а саме:

- швидка та зручна реєстрація ПРРО через Електронний кабінет;

- можливість використання режиму «офлайн»;

- за допомогою різних гаджетів (програмне забезпечення можна завантажити на смартфон, планшет, комп’ютер тощо);

- електронні чеки замість паперових;

- відсутність необхідності ведення книг обліку розрахункових операцій.

У випадку пошкодження особистого ключа, не можна використовувати ПРРО. Тож розрахункові операції не здійснюються до моменту отримання нового ключа або підключення резервного РРО. Аналогічна вимога поширюється і у разі виявлення несправностей ПРРО або його викрадення. При цьому, суб'єкт господарювання зобов'язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу Повідомлення за формою № 2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».

Після усунення всіх несправностей, для відновлення роботи ПРРО суб'єкт господарювання подає Заяву з позначкою "Відновлення роботи". Якщо така Заява не надійшла протягом місяця, до Реєстру вноситься запис про скасування реєстрації ПРРО. У випадку прийняття суб’єктом господарювання рішення про припинення підприємницької діяльності, необхідно подати Заяву з позначкою «Скасування реєстрації». До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547».

Як зберігати Z-звіти при використані ПРРО?

Визначення «фіскальний звітний чек» встановлено Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ набрав чинності 01.08.2020 р. Згідно з цим законом фіскальний звітний чек – це документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) програмним РРО (далі – ПРРО), що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскального сервера Державної податкової служби.

Отже, фіскальний звітний чек (Z-звіт), створюється засобами ПРРО щоденно у електронній формі у разі здійснення розрахункових операцій або закриття робочої зміни та подається фіскального сервера засобами телекомунікацій. Z-звіт може бути сформованим в електронній формі або роздрукованим. Фіскальний звітний чек ПРРО підлягає реєстрації (фіскалізації) на фіскальному сервері Державної податкової служби (далі – фіскальний сервер).

Після передачі до фіскального сервера Z-звіту і отримання відповідно підтвердження від фіскального сервера, його зберігання відбувається за бажанням суб’єкта господарювання в зручний для нього спосіб.

Порядок перереєстрації ПРРО у разі зміни найменування або адреси господарської одиниці

Відповідно до п. 8 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом МФУ від 23.06.2020 № 317 (далі – Порядок № 317) перереєстрація програмного РРО (далі – ПРРО) здійснюється у разі зміни найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО.

Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Перереєстрація».

При цьому, заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у Заяві, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо) (п. 9 розд. II Порядку № 317).

Пунктом 10 розд. II Порядку № 317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.

Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розд. V Порядку № 317.

Згідно з п. 11 розд. II Порядку № 317 у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Новації застосування РРО та/або ПРРО

Відповідно до Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати (далі – МЗП) 1320000 гривень у 2021 році, крім тих, які здійснюють:

-  реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

-   реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

-   реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

З 01 січня 2022 року використання РРО стане обов’язковим для всіх платників єдиного податку другої - четвертої груп.

Ддія нових законів не поширюється на мікробізнес, тобто нові правила застосування РРО не зачіпають:

-  платників єдиного податку першої групи (річний дохід до 167 МЗП);

- фізичних осіб, які продають на ринку текстиль, вживані речі, продукти власного підсобного господарства.

Суб’єктам господарювання, які мають намір використовувати ПРРО, рекомендовано детально ознайомитися з матеріалами банера «Програмні РРО» на веб-порталі ДПС України: www.tax.gov.ua.

Правом на податкову знижку можна скористатись до 31 грудня 2021 року

З 1 січня 2021 року триває кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2020 році.

Під час кампанії декларування податкові декларації про майновий стан і доходи подають, зокрема, громадяни для застосування права на податкову знижку.

Для нарахування податкової знижки необхідно до 31 грудня (включно) наступного за звітним податкового року подати до податкового органу річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Декларація подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859 (у редакції від 25 квітня 2019 року №177).

У формі декларації передбачено окремий додаток Ф3, в якому здійснюється розрахунок суми податку, на яку зменшується податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв'язку із використанням права на податкову знижку.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами.

Таким документами можуть бути: квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, копії договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Платник податку має право включити до податкової знижки такі витрати:

- частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 Податкового кодексу;

- суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, у розмірі, що не перевищує 4% суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;

- суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення;

- суму витрат на сплату страхових платежів та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу України;

- суму витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;

- суму витрат платника податку на оплату вартості державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;

- суму коштів, сплачених платником податку у зв'язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.
- суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

- суму коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи. Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.

Зазначена норма передбачена ст. 166 Податкового кодексу України.

Декларацію можливо подати в електронній формі у режимі онлайн через Електронний кабінет платника, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua  або через офіційний вебпортал ДПС.

Неофіційне працевлаштування – це відсутність законодавчого захисту для працівника

Нормами Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями встановлено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та подання повідомлення до територіальних органів Державної податкової служби.

Роботодавець до початку роботи найманого робітника зобов’язаний повідомити органи ДПС про прийняття працівника на роботу. Повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) складають при укладанні безстрокового трудового договору, строкового трудового договору та контракту.

Повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою – підприємцем до територіальних органів ДПС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:  засобами електронного зв’язку;  на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Отже, тим, кому виплачують заробітну плату менше законодавчо встановленого мінімуму або взагалі її не виплачують, якщо роботодавець не оформлює трудовий договір, необхідно повідомити про це податкову службу.

Нагадуємо, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення про такий прийом до податкового органу.

Порядок подання повідомлення до контролюючих органів про прийняття працівника на роботу затверджений  постановою  Кабінету  Міністрів  України  від  17  червня  2015  року

№ 413. Таке повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою підприємцем до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до початку роботи новоприйнятого працівника одним із таких способів:

- засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

Звертаємо увагу, що повідомлення про прийняття працівника на роботу, надані до територіальних органів Державної податкової служби не за місцем обліку роботодавця або не за встановленою формою  вважаються такими, що не подавалися.

Застосування РРО та ПРРО

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних РРО (далі – РРО або ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, врегульовано Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». 

Відповідно до даного законодавчого документу, та норм Податкового кодексу України з 01 січня 2021 року обов’язок щодо застосування РРО або ПРРО мають суб’єкти господарювання які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Звертаємо увагу, що відтерміновано до 01 січня 2022 року обов’язок використовувати РРО або ПРРО фізичними особами - платниками єдиного податку другої – четвертої груп обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за винятком вищеперерахованих видів діяльності.

Програмний РРО вийшов з ладу – як працювати далі?

У разі виходу з ладу програмного РРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей, проте, водночас можна застосовувати резервний РРО.

На період відсутності зв'язку між програмним РРО та сервером ДПС проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих та виданих на такий випадок сервером ДПС. Але використовувати їх можна не більше 168 годин протягом календарного місяця. У таких розрахункових документах має бути зазначено, що розрахункова операція проведена у режимі офлайн і такі документи мають зберігатися програмним РРО до моменту отримання від ДПС підтвердження про доставку розрахункових документів. Протягом години після встановлення зв'язку із сервером ДПС здійснюється передача копій створених програмним РРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до сервера ДПС. Такі розрахункові документи мають бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за день, коли були сформовані такі розрахункові документи.