Обов’язкове подання звітності до органів Міндоходів

про використання РРО в електронному вигляді

З 1 січня 2013 року вступили в силу зміни до Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР щодо обов’язкового подання суб’єктами господарювання електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв’язку за технологією Національного банку України.

Відповідальність за неподання звітності в електронному вигляді настає з 1 липня 2013 року.

Станом 24 травня 2013 року пройшли персоналізацію та підключені до Системи зберігання та збору даних РРО Міндоходів майже 30 тисяч реєстраторів розрахункових операцій.

До Міністерства доходів і зборів України надходять численні запити від платників податків щодо неможливості виконання вимог законодавства з передачі контрольно – звітної інформації в зв’язку з відсутністю каналів зв’язку.

Разом з тим, Законом №265, передбачена можливість передачі контрольно – звітної інформації від РРО, як дротовими так і бездротовими каналами зв’язку. Тобто можуть бути використані засоби стільникового зв’язку, дротового Інтернету, телефонні мережі. Можливість користування конкретними каналами зв’язку передбачається виробником РРО та модемів для передачі контрольно – звітної інформації.

За інформацією наданою операторами мобільного зв’язку, в тому числі розміщеної на їх офіційних сайтах, мережі мобільного зв’язку покривають понад 97 відсотків території, де проживає 98-99 відсотків населення України. Крім того, технічні можливості операторів зв’язку дозволяють забезпечити у разі необхідності та відповідного звернення платників податків надання послуг по всій території України.

Проходження по «зеленому коридору» звільняє громадян від заповнення митної декларації

Обравши «зелений коридор», громадянин підтверджує відсутність у нього будь-яких товарів, що підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню і які заборонені або обмежені до переміщення в Україну.

Так, громадянин має право переміщувати через митний кордон України у ручній поклажі або супроводжуваному багажі без письмового декларування:

- особисті речі:

 - два мобільних телефони, одна відеокамера, один фотоапарат, два переносних персональних комп’ютера;

 - спортивне спорядження;

 - особисті прикраси, які були у користуванні;

 - одяг, взуття, призначені виключно для власного користування;

 - 500 мл туалетної води та/або 100 мл парфумів

 - інші товари для особистого користування;

 - товари (призначені для відчуження, в т. ч. для дарування), загальна вартість яких не перевищує 1 000 євро;

- готівкову валюту України або іноземну валюту у сумі, яка не перевищує 10 000 євро (в еквіваленті) на одну особу;

- алкогольні напої: горілчані вироби (горілка, коньяк, віскі та інші) у кількості 1 л, вино — 2 л, пиво — 5 л; тютюнові вироби — 200 цигарок або 50 сигар чи 250 г тютюну (або 250 г цих виробів);

- продукти харчування для власного споживання на суму, яка не перевищує 200 євро:

 - в упаковці виробника (призначеній для роздрібної торгівлі)  — 1 упаковка або загальною масою не більше, ніж 2 кг кожного найменування;

 - без упаковки – до 2 кг кожного найменування;

 - неподільний продукт, готовий до безпосереднього вживання – 1 шт. кожного найменування;

- лікарські засоби  у кількості, що не перевищує 5 упаковок кожного найменування на одну особу (крім тих, що містять наркотичні чи психотропні речовини) або що не перевищує зазначену в рецепті (наявному в особи), виданому на ім’я цієї особи та засвідченому печаткою лікаря та/або закладу охорони здоров’я.

Норми переміщення товарів, готівки, тютюну, продуктів харчування та алкогольних напоїв «зеленим коридором» діють один раз на 24 години.

Відповідні норми передбачено у ст. 370, 374, 376 та 378 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI. Порядок  ввезення в Україну готівки визначений главою 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27.05.2008 № 148. 

На Дніпропетровщині припинено виплату «у конвертах» більш як 60-ти працівникам лакофарбового підприємства

На одному з лакофарбових підприємств Дніпропетровської області протягом 2012 року працювало відразу 60 найманих працівників, які за офіційними документами отримували мінімальну заробітну плату. В той же час посадові особи, які оформляли фінансові документи, доплачували зарплату «у конвертах», економлячи на соціальних виплатах та податках.

Від трьох до шести тисяч, в залежності від посади, «неофіційно» отримували працівники підприємства - в той час, як бюджет недотримував десятки тисяч гривень у вигляді податку на доходи фізичних осіб та внесків до соціальних фондів.

Припинили протизаконну діяльність співробітники оперативного управління Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, навідавшись до офісу підприємства з обшуком. Виявилося, що крім оборудок з зарплатнею, керівництво підприємства приймало на роботу працівників взагалі не оформляючи жодних документів, позбавляючи власних робітників будь - яких соціальних гарантій та права на пенсійне забезпечення. Під час допитів та вилучення фінансових документів і оргтехніки, виявилося, що восьмеро робітників з 66 працюючих на підприємстві взагалі не були оформлені на роботу.

Співробітниками слідчого управління Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області зареєстровано кримінальне впровадження за грубе порушення законодавства про працю, крім того вирішується питання про відкриття кримінального впровадження по відношенню до керівництва підприємства за ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів. 

Фізичні особи-підприємці не зобов’язані використовувати печатку при здійсненні підприємницької діяльності

Фізичні особи-підприємці, у тому числі платники єдиного податку, рішення про використання печатки приймають самостійно в залежності від специфіки діяльності.

Крім того, нормативно-правові акти з питань оподаткування не передбачають обов’язку платника податків повідомляти органи Міндоходів України про отримання або знищення печатки.

Господарським кодексом України, яким визначено особливості статусу громадянина як суб’єкта господарювання, не міститься вимог щодо обов’язкової наявності печатки у суб’єкта господарювання (ст. 128 ГКУ від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями).

На Дніпропетровщині посилено контроль за цінами на імпортні товари

В Дніпропетровській області посилено контроль за цінами на імпортні товари при їх розмитнені. До цієї роботи залучено фахівців Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, які адмініструють  податок на додану вартість та можуть на підставі баз даних виявити ризики потрапляння експортованого товару, ціна на який інколи знижується у декілька разів, у тіньовий обіг.

З початку 2013 року на територію Дніпропетровської області через митні пости експортовано продукції на 13 мільярдів 300 мільйонів гривень. До Державного бюджету надійшло митного збору 2 мільярди 300 мільйонів гривень. Фахівці ГУ Міндоходів області відслідковують вартість товару при перетині кордону - завдяки цьому і робиться висновок щодо початку оформлення сумнівного експорту. Розмитнення проводиться у законодавчо встановлені строки без порушення законодавства.

У травні 2013 року в Дніпропетровській області оформлено 173 картки відмови від розмитнення товарів, що складає 1,3 відсотки від загальної кількості. З них 76,3 відсотки – через помилки у визначенні митної вартості товару. 

На Дніпропетровщині надходження ПДВ перевищили 4 мільярда гривень

За січень – травень Головним управлінням Міндоходів в Дніпропетровській області направлено до Державного бюджету України ПДВ на суму більше 4 мільярдів гривень.

В Дніпропетровській області податок на додану вартість сплачують майже 16 тисяч 500 суб’єктів господарювання.

Податок на додану вартість – один з ключових податків у державі, який регулює внутрішнє споживання і стимулює роботу експортоорієнтованих галузей промисловості. За п’ять місяців 2013 року через митні пости області експортовано товарів на загальну суму 22 мільярди 438 мільйонів гривень. Тож в області, реформування податкової та митної служб суттєво збільшує надходження податку на додану вартість.

Одним з ключових питань у роботі Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишається припинення сумнівного експорту товарів, єдиною реальною метою якого є мінімізація сплати податку на додану вартість через зловживання пільговим режимом його повернення. Завдяки вже реалізованим заходам через митні пости Дніпропетровської області майже припинено експорт продукції невласного виробництва.

Дії платника у випадку помилково поданої звітності

 У разі помилкового подання суб’єктом господарювання податкової звітності до органу Міндоходів, він може повідомити про це відповідний орган письмово. У листі платник повинен обґрунтувати обставини помилково поданої податкової звітності та звернутися з проханням не визнавати дану звітність як податкову. Це стосується звітності, яку взагалі не потрібно було подавати або подано не до того органу Міндоходів.

Нагадуємо, під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу Міндоходів, в якому перебуває на обліку платник податків, перевіряє наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених п.48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника, до її прийняття перевірці не підлягають (відповідно до ст.49 ПКУ). 

За несвоєчасну виплату зарплати працівники повинні отримати компенсацію, яка оподатковується

Підприємства, установи, організації, які затримують виплату працівникам заробітної плати на один і більше календарних місяців, зобов’язані компенсувати громадянам втрату частини доходів. Тобто, у випадку затримки виплати заробітної плати роботодавець повинен нарахувати та виплатити працівникам компенсацію втрати частини заробітної плати. Сума такої компенсації є додатковою виплатою до заробітної плати, тому включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівника.

Звертаємо увагу, виплату компенсації працівникам за втрату частини заробітної плати у зв’язку із порушенням строків її виплати передбачено Законом України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (ст.34).

Компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом, для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб прирівнюються до заробітної плати (пп.14.1.48 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України). Такі виплати оподатковуються за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 ПКУ (15% та/або 17%).

Сума компенсації включається до фонду оплати праці того місяця, в якому фактично проводиться її нарахування та виплата у відповідності з пп. 1.6.2 р.1 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5.

Громадяни після досягнення пенсійного віку звільняються від сплати земельного податку

Громадяни–власники земельних ділянок, які вийшли на пенсію не за віком (пенсія призначена за вислугу років, по інвалідності тощо), після досягнення пенсійного віку мають право на користування пільгою щодо сплати земельного податку. Пільга громадянам по земельному податку надається за земельні ділянки, що належать їм на правах приватної власності.

Для отримання пільги громадянин має подати до територіального органу Міндоходів за місцезнаходженням земельної ділянки заяву про надання пільги та документи, що посвідчують його право на пільгу (паспорт, пенсійне посвідчення, тощо).

Нагадаємо, від сплати земельного податку звільняються: пенсіонери (за віком); інваліди першої і другої групи; ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років.

Звільнення від сплати земельного податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах не більш як 0,25 гектара, в селищах – 0,15 гектара; в містах – 0,10 гектара;

для будівництва індивідуальних гаражів – не більше як 0,01 гектара;

для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара;

для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари.

Водночас, право на пільгу щодо сплати земельного податку мають ті фізичні особи, право власності яких на земельні ділянки посвідчено належними документами та даними державного земельного кадастру.

Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб визначено ст.281 розд. ХШ Податкового кодексу України.

Сектор взаємодії із ЗМІ та громадськістю