Митники і представники бізнесу Дніпропетровщини: наповнення державного бюджету та підтримка суб’єктів ЗЕД регіону

Більше 6 тисяч 300-т суб’єктів господарювання на сьогодні перебувають на обліку Дніпропетровською митницею ДФС. Середній час на розмитнення товару з закордону митниками Дніпропетровщини здійснюється, у середньому, за дві години 51 хвилину, а на оформлення товару на експорт триває годину 13 хвилин. Такі дані було наведено керівництвом Дніпропетровської митниці на зустрічі, яку організувала Європейська Бізнес Асоціація.

Загалом, такі зустрічі відбуваються не часто, але за словами начальника Дніпропетровської митниці ДФС Вадима Писарева: «Більшість питань, які виникають до митників у суб’єктів господарювання вирішуються у найкоротші терміни з урахуванням вимог Митного кодексу України». Загалом, за шість місяців 2016 року Дніпропетровською митницею ДФС до Державного бюджету України перераховано близько 7 мільярдів 600 мільйонів гривень податкових платежів. При цьому, найбільшим платником митних платежів в області є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Переважну кількість представників суб’єктів ЗЕД, що зібрались на зустрічі цікавило питання введення з першого серпня 2016 року для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності оформлення товару за допомогою «єдиного вікна», де товар, не лише оформлюватиметься митниками, але і проходитиме радіологічну, фітосанітарну та інші види перевірки із застосуванням інформаційно-телекомунікаційної системи ДФС. Вадим Писарев підкреслив, що це загальноукраїнська програма, тим не менше, підкреслив, що з першого серпня жодної зупинки роботи підприємств не відбудеться.

Також, на зустрічі з підприємцями відмічено, що в області для прискорення оформлення товару, що переміщується через кордони держави, 99 відсотків митних декларацій оформлюється в електронному вигляді. У більшості, на паперових носіях оформлюють митні декларації громадяни, що переміщують через кордон транспортні засоби для власного використання, або під час форс мажорних обставин, наприклад під час тимчасової відсутності Інтернету.

Спілкуючись з підприємцями, перший заступник начальника Дніпропетровської митниці ДФС Ігор Диба зазначив, що фахівці Дніпропетровської митниці виконують свої завдання у балансі між наповненням державного бюджету і підтримці суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності регіону.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника відділу провадження у справах про порушення митних правил управління боротьби митним правопорушенням Дніпропетровської митниці ДФС Віталія Аксютіна на тему: «Протидія митним правопорушенням»

Питання 1. Яка відповідальність настає за порушення митних правил?

Відповідь. Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений Митним кодексом України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи Митним кодексом України чи іншими законами України, і за які Митним кодексом України передбачена адміністративна відповідальність.

При цьому адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені Митним кодексом України, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Питання 2. Які є особливості відповідальності за деякі види порушень митних правил?

Відповідь. Вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 Митного кодексу України, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 Митного кодексу України), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої Митним кодексом України.

Також, перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості (стаття 483 Митного кодексу України), виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (CMR).

Питання 3. Які на теперішній час є види адміністративних стягнень за порушення митних правил?

Відповідь. За порушення митних правил можуть бути накладені такі адміністративні стягнення:

1) попередження;

2) штраф;

3) конфіскація товарів, транспортних засобів комерційного призначення - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.

Конвертаційні центри. Підсумки роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області за перше півріччя 2016 року

Днями у медіа-центрі "МОСТ - Днепр" відбулася прес-конференція на тему: «Конвертаційні центри. Підсумки роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області за перше півріччя 2016 року». У заході взяв участь заступник начальника оперативного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Роман Стародубцев.

Він зазначив, що за перше півріччя 2016 року в ГУ ДФС у Дніпропетровській області виявлено 6 конвертаційних центрів: «Один із конвертаційних центрів виявлено спільно з правоохоронними органами іншого регіону. Сума проконвертованих коштів склала 650 млн.грн. Ймовірні втрати бюджету - 108 млн.грн. Загальна сума арештованих коштів - 16 млн.грн. Відкрито 15 кримінальних проваджень. З них: 4 - по ст.205 Карного кодексу України «Фіктивне підприємництво»; 6 - по ст. 212 Карного кодексу України «Ухилення від сплати податків і зборів» і 65 - по іншим статтям. Також, встановлено 23 особи, причетні до діяльності конвертаційних центрів; виявлено 68 підприємств - вигодонабувачів; ініційовано 53 документальні перевірки».

Захист конституційних прав у зверненнях громадян

Можливість громадян брати участь в управлінні державними і громадськими справами, впливати на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення забезпечена Законом України «Про звернення громадян».

З початку 2016 року на розгляд до Нікопольської ОДПІ надійшло 14 письмових звернень громадян. За результатами розгляду всі звернення виконано в термін. Про це повідомила заступник начальника Нікопольської ОДПІ Вікторія Радецька.

Основні питання, що порушують громадяни в зверненнях, стосуються переважно поведінки громадянки та можливого порушення нею громадського порядку, проведення контрольно-перевірочних робіт, ухилення від сплати податків, надання інформації про не використання РРО, адміністрування податків, запрошення до створення ОСББ.

Більше 25 млн. гривень військового збору від жителів Нікопольського регіону до бюджету

Зазначена сума надійшла за шість місяців 2016 року. Про це повідомив перший заступник начальника Нікопольської ОДПІ Володимир Малиновський.

Це на 2,1 млн. грн. більше ніж у минулому році, темп росту до минулорічних надходжень склав 109,1 відсотка.

Разом з тим, Володимир Малиновський звертається до усіх роботодавців регіону, які виплачують своїм працівникам «сіру» заробітну плату і таким чином занижують військовий збір, своєчасно і в повному обсязі сплачувати відрахування з реальних заробітків працівників.

Нагадаємо, що платниками військового збору є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Відповідальними за нарахування військового збору до бюджету є роботодавці, що нараховують доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податків.

Сплата ЄСВ – це право на соціальний захист

За шість місяців 2016 року платники Нікопольського регіону сплатили 184,9 млн. грн. єдиного соціального внеску. Тільки у червні 2016 року від страхувальників надійшло майже 33,5 млн. грн. ЄСВ.

Як відзначила начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Нікопольської ОДПІ Юлія Пушко, саме завдяки своєчасній сплаті єдиного внеску громадянам гарантується гідне пенсійне забезпечення, право на соціальний захист у разі нещасних випадків чи професійних захворювань, безробіття та інші виплати.

Вона підкреслила, що, не дивлячись на достатньо непрості сьогоднішні соціально-економічні умови, працедавці міста та району у своїй переважній більшості показали гідний рівень податкової культури. Також Юлія Пушко висловила сподівання, що цього року продовжиться позитивна тенденція з надходжень.

Стабільне наповнення бюджету від платників ПДВ Нікопольського регіону

Як повідомила начальник управління податків і зборів з юридичних осіб Нікопольської ОДПІ Наталія Продан за січень – червень 2016 року від платників Нікопольського регіону в державний бюджет надійшло 69,2 млн грн або 34,2 відс. від загальної суми надходжень до державного бюджету податку на додану вартість. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження збільшилися на 37,5 млн грн, темп росту 218,3 відсотків.

Нагадуємо Вам, з 1 липня 2016 року (дня оприлюднення в «Офіційному віснику України») набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 25.05.2016р. № 503, яким внесено зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, яке регулюється наказом Мінфіну від 14.11.2014р. № 1130.

Нововведеннями встановлено, що Додаток до реєстраційної заяви платника ПДВ, в якому зазначаються причини реєстрації або критерії, за якими платник відповідає вимогам розділу V Податкового кодексу до контролюючого органу не подається. Також скасовано обов’язок платника щодо подання до заяви про анулювання реєстрації платника ПДВ Додатку, в якому платник вказує причини анулювання реєстрації платника ПДВ.

Нагадуємо, що законодавчі підстави як для реєстрації платника ПДВ, так і для її анулювання, як і раніше, зазначаються безпосередньо у самих заявах у відповідних розділах.

Інформаційно-довідковий департамент ДФС надає інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування

Інформаційно-довідковий департамент ДФС надає інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, державної митної справи, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, а також щодо роботи Акредитованого центру сертифікації ключів.

Крім того, Інформаційно-довідковий департамент ДФС надає послуги з оперативного інформування про зміни в нормативно-правових актах України, що відносяться до компетенції ДФС.

Відповіді надаються за вибором платників податків: по телефону, факсом, електронною поштою.

Антикорупційний сервіс «Пульс»

З метою забезпечення відкритості й прозорості діяльності територіальних органів Фіскальної служби України нагадуємо платникам податків про функціонування антикорупційного сервісу Фіскальної служби України «Пульс», який доступний клієнтам податкової служби та митниці. Поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, оперативно вирішити суперечливі запитання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.

Ефективний сервіс за гарячою лінією попереджує: труднощі в спілкуванні; некоректне ставлення; перевищення повноважень; неякісне обслуговування; та працює за принципом CALL-BACK - зворотній зв’язок.

У ДФС обговорили можливості покращення діяльності фармацевтичної галузі

Оподаткування підприємств фармацевтичного ринку та головні аспекти їх діяльності стали основними темами обговорення під час зустрічі фахівців ДФС з представниками Асоціації «Виробники ліків України». Зустріч відбулася за ініціативою фіскальної служби для налагодження діалогу з представниками галузі та пошуку компромісних шляхів вирішення проблемних питань.

Активне обговорення серед присутніх викликало питання сплати мита та податку на додану вартість при ввезенні в Україну обладнання, устаткування, матеріалів, субстанцій та допоміжних речовин, які не виробляються в державі резидентами виробниками лікарських засобів для власних потреб. За словами фармацевтів, на сьогодні існуюча ситуація створює неконкурентні умови для вітчизняних та іноземних виробників.

У свою чергу посадовці фіскальної служби зазначили, що ДФС виступає за створення рівних умов ведення бізнесу для всіх учасників ринку і у рамках своєї компетенції докладає всіх зусиль для досягнення цієї мети. Однак, питання зміни умов оподаткування товарів, які ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту є таким, що стосується  формування державної податкової та митної політики, а ДФС відповідно до свого положення лише реалізує політику у сфері державної митної справи.

Враховуючи це представникам бізнесу було також запропоновано внести свої пропозиції на розгляд Міністерства фінансів як головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.

Розглянули в ДФС й пропозиції представників фармацевтики щодо відновлення дії норми про повернення виручки в іноземній валюті на рахунки резидентів через 180 днів (замість існуючих 90 днів) з дати митного оформлення продукції, що експортується. Однак зазначене питання належить до компетенції Національного банку України, а тому ДФС не має можливості ініціювати такі законодавчі зміни, водночас розгляне їх при надходженні.

Дещо дискусійним виявилося питання щодо встановлених та визначених Кабінетом Міністрів України обсягів квот етилового спирту для виробництва лікарських засобів. На думку представників фармацевтичної галузі, такі квоти необхідно відмінити, однак в ДФС цю ідею вважають такою, що потребує поглибленого опрацювання.

За словами посадовців, повна відміна квот сприятиме збільшенню контрафактної продукції, оскільки будуть відсутні заходи контролю за обігом спирту за ставкою акцизного податку у розмірі 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту. Учасники дискусії дійшли згоди, що для врегулювання зазначеного питання механізм формування квот необхідно переглянути.

Під час зустрічі також розглядалися питання щодо відшкодування податку на додану вартість підприємствам ринку фармацевтики, дії та повноваження податкової міліції тощо.

Загалом, за статистикою ДФС, підприємствами фармацевтичної галузі у І півріччі поточного року до зведеного бюджету сплачено 2,2 млрд. грн. податкових платежів при загальній сумі надходжень від підприємств різних галузей – 238,8 млрд. грн. Митних платежів (імпорт) зазначеними підприємствами сплачено 1,5 млрд. грн. при 104,5 млрд. грн. в цілому по Україні.

При цьому на одного працюючого робітника цієї галузі припадає 12,7 тис. грн. сплачених податків (за даними І кварталу 2016 року) при середньому по Україні 9,4 тис. гривень.

Детальніше з інформацією щодо сум сплачених податків до зведеного бюджету у розрізі видів діяльності, у тому числі підприємствами фармацевтичної галузі, можна ознайомитися тут.

У ДФС відбулася зустріч з імпортерами риби та морепродуктів

Удосконалення митних процедур та вирішення проблемних питань, що виникають при митному контролі та оформленні риби та морепродуктів, які імпортуються на митну територію України, стали предметом обговорення під час зустрічі фахівців ДФС та представників компаній – членів Асоціації «Українських імпортерів риби та морепродуктів» 13 липня.

Під час зустрічі обговорювалися питання визначення митної вартості рибної продукції, виявлення та контролю за поставками, оформлення яких здійснюється нижче за ринкові та реальні ціни, спрощення організації роботи для великих імпортерів.

Також розглядалися основні аспекти обміну інформацією, необхідною для здійснення митного контролю, з митною адміністрацією Норвегії.

Крім того, учасники обговорили шляхи подальшої співпраці у напрямі спрощення митних процедур.

Черговий факт виготовлення фальсифікованого алкоголю виявлено в Дніпропетровській області

Працівниками податкової міліції Дніпропетровської області в рамках проведення операції „Акциз-2016” виявлено факт незаконного виготовлення та зберігання з метою подальшої реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв.

За результатами проведених заходів у гаражному приміщенні у м. Дніпропетровськ вилучено з незаконного обігу 91 дал спиртовмісної рідини та допоміжне обладнання для виготовлення фальсифікованих алкогольних напоїв загальною орієнтовною вартістю 127 тис. гривень.

Відносно організатора складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.164 (порушення порядку провадження господарської діяльності) КУпАП.

Інформаційне повідомлення щодо розміщення відомостей в мережі Internet

14.07.2016 прокуратурою Дніпропетровській області, в процедурі досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за матеріалами управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області, оголошено підозру в скоєні кримінального правопорушення одному з представників керівної ланки територіальної податкової інспекції м. Дніпропетровська щодо зловживання службовим становищем, що призвело до нанесення збитків державі у сумі понад 1,6 млн. грн. Встановлено, що при оформленні акту документальної перевірки підприємства, уповноваженими особами податкової інспекції навмисно не внесені окремі порушення, які і призвели до не нарахування 1,6 млн. грн. податкових зобов’язань.

Рішенням районного суду м. Дніпропетровська, до працівника фіскальної служби застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокуратурою Дніпропетровській області, спільно з Управлінням внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області та Управлінням захисту економіки ГУНП в Дніпропетровській області проведені подальші слідчі заходи.

Впродовж першого півріччя поточного року сервіс ДФС України «Пульс» отримав 171 запит від дніпропетровських платників

Протягом І півріччя 2016 року на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» звернувся 171 заявник Дніпропетровського регіону.

Майже половина питань (84), порушених у зверненнях, стосувалися звітності та реєстрації накладних. Також, за допомогою сервісу «Пульс» заявники звертались з питань щодо роботи органів ДФС Дніпропетровської області (37 звернень). Крім того, з приводу перевірок суб`єктів господарювання зателефонували 6 платників, роботи Центрів обслуговування платників – 5 громадян, особливостей реєстрації платником єдиного податку - 14 суб’єктів господарювання тощо. Безпосередньо антикорупційної тематики сервісу стосувалося 3 звернення.

Усі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.

Нагадаємо, що за допомогою сервісу «Пульс» можна проінформувати про неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби, оперативно та в повному обсязі вирішити суперечливі питання, які виникають у сфері адміністрування податків та у митній сфері. Телефон цілодобової лінії (044) 284-00-07.

Нові сервіси в Електронному кабінеті платника

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) на головній сторінці офіційного веб-порталу (http://sfs.gov.ua/) повідомила про нові можливості електронного сервісу «Електрон- ний кабінет платника» (далі – ЕКП) (http://cabinet.sfs.gov.ua).

Так, з 1 липня поточного року платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування мають  можливість підготувати, заповнити та надіслати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за новими формами.

Нові можливості ЕКП забезпечують повний спектр послуг для суб’єктів спрощеної системи оподаткування (І та ІІ група) щодо подання звітності відповідно до вимог чинного законодавства.

Користуючись режимом приватної частини «Введення звітності», платники мають змогу створити та надіслати до контролюючих органів в електронному вигляді:

- податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи –підприємця та податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи;

- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (податковий розрахунок за формою №1ДФ);

- звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- повідомлення про прийняття працівника на роботу.

За результатами обробки звітності квитанції 1 та 2 розміщуються у режимі «Вхідні/вихідні документи» особистого кабінету.

Як зазначає ДФС, завдяки доопрацюванню ЕКП у частині подання звітності кількість користувачів зазначеного сервісу збільшилась вдвічі та станом на 06.07.2016 складає 1,8 млн. осіб.

Нагадуємо, що вхід до особистого кабінету здійснюється при наявності електронного цифрового підпису. Його можна отримати у будь якому Акредитованому центрі сертифікації ключів, а також безкоштовно в АЦСК Інформаційно – довідкового департаменту ДФС (http://acskidd.gov.ua/).

Як визначається дохід за попередній календарний рік, у разі прийняття юридичною особою рішення про застосування спрощеної системи оподаткування з 1 січня наступного року?

Нікопольська ОДПІ повідомляє.

Згідно з підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

При цьому, перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені у пункті 291.4 статті 291 Кодексу.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розділу XIV Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, у разі прийняття юридичною особою рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року, заява до контролюючого органу подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового року разом із розрахунком доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.

Отже, дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.

Порядок обчислення земельного податку, якщо суб’єкт господарювання надає приміщення в оренду на неповний робочий день

Нікопольська ОДПІ зазначає, що ставки земельного податку з урахуванням положень підпункту 12.4.1 пункту 12.4 статті 12 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) встановлюються сільськими, селищними, міськими радами та радами об’єднаних територіальних громад у межах ставок, визначених статтею 274 Кодексу – для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), та статтею 277 – для земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, нормативно грошову оцінку яких не проведено.

Пунктом 274.1 статті 274 Кодексу визначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3% від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування – не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки.

Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) (пункт 274.2 статті 274 Кодексу).

Відповідно до пункту 277.1 статті 277 Кодексу ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Отже, суб’єкти господарювання, які надають в оренду приміщення на неповний робочий день, обчислюють земельний податок на загальних підставах.

Умови, за яких у платника акцизного податку припиняється обов’язок з подачі декларацій

Нікопольська ОДПІ повідомляє наступне.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) встановлено, що платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

При цьому платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (пункт 49.2 статті 49 Кодексу).

Платники, визначені підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу (особа, яка реалізує пальне), а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (пункт 49.21 статті 49 Кодексу).

Отже, якщо платник не є особою, яка реалізує пальне або здійснює діяльність, яка не ліцензується, тобто у нього відсутні діючі (у т.ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією та у звітному періоді у такого платника не виникли об’єкти оподаткування, або не з’явились показники, що підлягають декларуванню, то платник у такому звітному періоді не зобов’язаний подавати декларацію з акцизного податку.

Порядок оподаткування доходу фізичної особи – нерезидента від надання власного нерухомого майна в оренду фізичній особі – підприємцю

Нікопольська ОДПІ повідомляє.

Відповідно до підпункту 170.1.3 пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) нерухомість, що належить фізичній особі – нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу – підприємця або юридичну особу резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом щодо таких доходів.

Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку.

При цьому, зазначені доходи оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплат) за ставкою 18%, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Кодексу (підпункт 170.1.4 пункту 170.1 статті 170 Кодексу).

Які операції з постачання товарів/послуг вважаються оподатковуваними операціями для цілей реєстрації платником ПДВ?

Нікопольська ОДПІ, що відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс). у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку на додану вартість у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої груп.

Якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 Кодексу не є платником ПДВ у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою (пункт 182.1 статті 182 Кодексу).

Згідно із розділами V та ХХ Кодексу до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ – 20%, ставкою 7%, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Податковий календарна 20 липня 2016 року

20 липня, середа,

останній день подання:

- податкової декларації з ПДВ за червень 2016 року платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

- декларації акцизного податку за червень 2016 року;

- звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів ДФС (форма №Д4 (місячна)) за червень 2016 року;

- податкової декларації з рентної плати за червень 2016 року з розрахунком:

- рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України;

- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за червень 2016 року платниками, які обрали місячний період для звітування, та за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі у червні 2016 року;

останній день сплати:

- доплати (у разі потреби) податкового зобов’язання з акцизного податку на тютюнові вироби, розрахованої з урахуванням авансових платежів, здійснених при придбанні марок акцизного податку, за червень 2016 року;**

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за червень 2016 року (крім гірничих підприємств);

- авансового внеску з єдиного податку на липень 2016 року платниками, віднесеними до першої та другої груп

**Увага! Виробники тютюнових виробів здійснюють авансову сплату акцизного податку при придбанні марок акцизного податку у сумі, розрахованій з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, чинних відповідно до норм Податкового кодексу України (п.п.222.1.2 п.222.1 ст.222 Податкового кодексу України).

Нарахування єдиного внеску на заробітну плату інваліда не за основним місцем роботи

Нікопольська ОДПІ інформує, що Державною фіскальною службою України надана податкова консультація щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на суми нарахованої заробітної плати не за основним місцем роботи інваліда.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закон № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону № 2464).

Єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41% бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів (частина тринадцята статті 8 Закону №2464).

Підставою для застосування цього розміру єдиного внеску є завірена копія довідки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності (пункт 13 розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449).

Отже, єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41%, підставою для застосування зазначеного розміру єдиного внеску є завірена копія довідки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності.

(Лист ДФС від 09.06.2016 №12816/6/99-99-13-02-03-15

Про порядок звірки фізичною особою даних за декількома об’єктами нерухомості, якщо вони розміщені у різних населених пунктах

Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважа- ється скасованим (відкликаним).

Порядок переходу на спрощену систему оподаткування для фізичних осіб

Нікопольська ОДПІ нагадує, що суб’єкт господарювання (далі – СГ), який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс), може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу  не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий СГ може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (підпункт 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Кодексу).

При цьому перехід на спрощену систему оподаткування СГ може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, СГ дотримано вимоги, визначені пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу для усіх груп платників єдиного податку.

На теперішній час для СГ – фізичних осіб встановлені перша, друга та третя групи платників єдиного податку.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік. Якщо СГ протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи – підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою у результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

Для реєстрації платником ПДВ туроператори та туристичні агенти враховують суму винагороди

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що базою оподаткування в разі проведення операцій з постачання туристичним оператором туристичного продукту, призначеного для його споживання на території України та за її межами, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання такого туристичного продукту.

У разі здійснення посередницької діяльності на території України з укладання договорів на туристичне обслуговування з іноземними суб’єктами туристичної діяльності, базою оподаткування туристичного оператора є винагорода, яка нараховується (виплачується) йому таким іноземним суб’єктом туристичної діяльності, в тому числі шляхом надання права самостійно утримувати належну такому туроператору суму винагороди із коштів, сплачених замовником (споживачем) туристичних послуг.

Базою оподаткування для операцій, які здійснюються туристичним агентом, є винагорода, яка нараховується (виплачується) туристичним оператором, іншими постачальниками послуг на користь такого туристичного агента, у тому числі за рахунок коштів, отриманих останнім від споживача туристичного продукту (туристичної послуги).

Враховуючи те, що у туристичного оператора при проведенні операцій з постачання туристичного продукту (туристичної послуги) та при здійсненні туристичним агентом операцій базою оподаткування є їх винагорода, то при визначенні загального обсягу оподатковуваних операцій звітного періоду для реєстрації (обов’язкової/добровільної) платником ПДВ, як туристичним оператором, так і туристичним агентом, враховується сума їх винагороди.

Сектор організації роботи