Покров Суббота 27.04.24, 01:25
Сайт
Главная » 2019 » Март » 21 » Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує
14:44
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

Про відмову від спрощеної системи оподаткування

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує.

ДФС України повідомила, що Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Відповідно до п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.

Подати заяву про відмову з 01 квітня 2019 року від спрощеної системи платник єдиного податку може до 21 березня 2019 року.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання подає до відповідного контролюючого органу заяву (таку ж, як і для переходу на спрощену систему оподаткування) про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява) за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675 «Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за № 1536/20274. У заяві, зокрема, зазначається дата відмови від застосування спрощеної системи оподаткування та причини такої відмови.

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/370846.html

 

Оприлюднено Довідник показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/325490.html розміщено інформацію про нормативну грошову оцінку земель (за даними офіційного веб-сайту Держгеокадастру) – Довідник показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (станом на 01.01.2019).

Основними завданнями створення Довідника показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є:

► систематизація актуальної інформації про рік останнього проведення нормативної грошової оцінки земель кожного населеного пункту України та його середню (базову) вартість, дату та номер рішення місцевої ради про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту, розрахункову площу та чисельність населення, кошторисну вартість робіт, значення регіональних та зональних коефіцієнтів оцінки;

► забезпечення розробників технічної документації із нормативної грошової оцінки земель населених пунктів матеріалами для аналізу результатів оцінки населених пунктів, визначення співвідношення отриманих результатів по землях однотипних груп населених пунктів у різних регіонах країни, що дозволить підвищити якість виконання робіт з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, унеможливить штучне заниження або завищення такої оцінки;

► забезпечення аналізу та прогнозування органами місцевого самоврядування економічного ефекту застосування нормативної грошової оцінки залежно від року її проведення в частині наповнення місцевих бюджетів;

► стимулювання своєчасного оновлення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів відповідно до вимог ст. 18 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1378);

► забезпечення відкритості результатів нормативної грошової оцінки земель населених пунктів для широкого загалу.

Слід зазначити, що проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів регулюється Законом № 1378. Обов’язковість проведення нормативної грошової оцінки земель передбачено ст. 13 Закону № 1378, а періодичність її проведення – щонайменш один раз на 5 – 7 років (повторна нормативна грошова оцінка) – ст. 18 Закону № 1378.

У 2013 році в Україні на 100 % завершено проведення нормативної грошової оцінки земель усіх населених пунктів відповідно до ст. 13 Закону № 1378.

 

Зміни в оподаткуванні податком на прибуток у 2019 році

ДФС України листом від 11.03.2019 № 7785/7/99-99-15-02-01-17 (далі – Лист № 7785) повідомила про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, внесені до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628), які набули чинності 01 січня 2019 року.

Законом № 2628, зокрема:

► доповнено та уточнено поняття, визначені ст. 14 ПКУ.

Так, п. 14.1 ст. 14 ПКУ доповнено новими підпунктами, а саме:

● п.п. 14.1.1², яким введено поняття «актив з права користування – визнаний орендарем згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності  (далі – МСФЗ) актив, який представляє право орендаря використовувати базовий актив протягом строку оренди»;

● п.п. 14.1.125¹, яким визначено поняття «норматив витрат на виплати страховим посередникам – гранично допустима величина будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування, встановлена для цілей Кодексу за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

У п.п. 14.1.45 п. 14.1 ст. 14 ПКУ уточнено поняття деривативу.

Також Законом № 2628:

► уточнено умови включення юридичних осіб до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

► ст. 138 ПКУ доповнено новим п. 138.4 та передбачено, що вимоги підпунктів 138.1 – 138.3 ст. 138 ПКУ, якими визначені різниці для коригування фінансового результату до оподаткування та порядок розрахунку амортизації, не застосовуються до операцій з активами з права користування за договорами оренди;

► уточнено вартісний показник для застосування визначених ПКУ мінімально допустимих строків корисного використання, встановлений для основних засобів 4 групи, який складає понад 6 000 гривень замість раніше визначеного у розмірі 2 500 гривень (п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ);

► внесено зміни при визначенні різниць, які виникають при здійсненні фінансових операцій;

► подовжено застосування прискореної амортизації для основних засобів, введених в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року (оновлено п. 43 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Більш детальніше про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2019 році – у Листі № 7785, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73283.html

 

Митний режим реімпорту: оподаткування операцій ПДВ

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ на те, що у митний режим реімпорту можуть бути поміщені товари, які були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо ці товари:

а) повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту;

б) перебувають у такому самому стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів.

Норми визначені п. 3 частини другої ст. 78 Митного кодексу України (далі – МКУ).

Відповідно до п. 206.3 ст. 206 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) операції із ввезення товарів у митному режимі реімпорту звільняються від оподаткування ПДВ, крім операцій із ввезення відповідно до п. 3 частини другої ст. 78 МКУ, що оподатковуються ПДВ за ставкою, визначеною п.п. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 ПКУ.

 

Фізична особа продала протягом року гараж та житловий будинок: оподаткування доходу ПДФО

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого майна регламентується ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника ПДФО понад три роки, не оподатковується.

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.

Норми передбачені п. 172.1 ст. 172 ПКУ.

Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, а саме: 5 % (п. 172.2 ст. 172 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, оподаткування доходу від продажу житлового будинку здійснюється за нормами п. 172.1 ст. 172 ПКУ незалежно від того, що протягом звітного року відбувся продаж гаража.

Отже, у разі продажу платником ПДФО протягом звітного податкового року одного гаража та одного житлового будинку дохід, отриманий від продажу гаража, оподатковується згідно із п. 172.2 ст. 172 ПКУ за ставкою 5 %, а оподаткування доходу, отриманого від продажу житлового будинку залежить від терміну перебування такого майна у власності платника ПДФО.

Якщо житловий будинок перебуває у власності платника ПДФО понад три роки, то дохід від продажу такого будинку не оподатковується, а якщо менше трьох років – то дохід від такого продажу оподатковується за ставкою 5 %.

 

Дніпропетровська митниця ДФС інформує

Відповідно до наказу ДФС від 10.01.2019 №14, завершується перехідний етап переведення підприємств на обслуговування через «Єдиний рахунок» ДФС.

На даний час у митниці відкриті та діють по два рахунки 3734: окремо для зарахування коштів підприємств та громадян.

3 18 березня 2019 року сплата та зарахування коштів у вигляді авансових платежів (передоплати) підприємств на депозитні рахунки 3734, відкриті в Головному управлінні Казначейства у м. Києві на ім'я митниць ДФС, припиняються шляхом блокування Казначейством можливості надходження коштів на такі рахунки.

До 16 квітня 2019 року залишки коштів на Рахунках митниць підприємства можуть використовувати для сплати митних та інших платежів під час митного оформлення.

З 16 квітня 2019 року можливості списання коштів з депозитних Рахунків митниць при митному оформленні товарів підприємств не буде. Залишки коштів підприємств на рахунках митниць підлягатимуть поверненню.

Повернення підприємствам коштів авансових платежів будуть здійснюватися протягом 1095 днів з дня внесення таких коштів на рахунок відповідно до Порядку повернення, затвердженого наказом Мінфіну від 18.07.2017 № 643 «Про затвердження Порядку перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення» (зі змінами).

Реквізити депозитного рахунку 3734, відкритого на ім’я ДФС (єдиний рахунок) для зарахування авансових платежів (передоплати) підприємств:

Рахунок: 37341039292197

Банк отримувача: ДКСУ (Держказначейство)

МФО банку: 899998

Отримувач: ДФС України

ЄРДПОУ: 39292197

Разом з тим, депозитні рахунки 3734, відкриті в Головному управлінні Казначейства у м. Києві на ім’я Дніпропетровської митниці ДФС, для зарахування авансових платежів (передоплати), що вносяться громадянами, будуть використовуватись у звичайному режимі.

Реквізити рахунків для зарахування авансових платежів громадян (оформлення транспортних засобів):

Рахунок: 37343111020026

Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві

МФО банку: 820019

Отримувач: Дніпропетровська митниця ДФС

ЄРДПОУ: 39421732

Реквізити рахунків для зарахування платежів громадян (поштові відправлення та ін):

Рахунок: 26032840132175

Банк отримувача: ПАТ АБ «УРГАЗБАНК»

МФО банку: 320478

Отримувач: Дніпропетровська митниця ДФС

ЄРДПОУ: 39421732

 

Інформація для митних брокерів та магазинів безмитної торгівлі

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 22.02.2019 набрали чинності накази Міністерства фінансів України від 26.12.2018 № 1142 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.01.2019 за № 70/33041 (далі – Наказ № 1142) та від 19.12.2018 № 1052 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 08 червня 2012 року № 692», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.01.2019 за № 68/33039 (далі – Наказ № 1052).

Вищезазначені накази розроблено відповідно до глави 58 «Загальні положення щодо здійснення органами доходів і зборів контролю за окремими видами діяльності підприємств» та ст. 407 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями, п. 16 Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2016 року № 364 із змінами.

Наказом № 1142 внесено зміни до форми заяви про надання/переоформлення дозволу на провадження митної брокерської діяльності та форми заяви про анулювання/зупинення дії дозволу на провадження митної брокерської діяльності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 04.08.2015 № 693, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.08.2015 за № 1036/27481 із змінами.

Наказом № 1052 внесено зміни до Порядку подання та розгляду заяв, надання, зупинення дії, анулювання дозволів на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2012 № 692, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27.06.2012 за № 1080/21392 із змінами.

Накази № 1142 та № 1052 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 22.02.2019 № 15.

 

З 2019 року встановлено нові ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що для суб’єктів господарювання ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – рентна плата) установлюються у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (п. 252.20 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Розміри ставок рентної плати встановлено п. 252.20 ст. 252 ПКУ.

Рентна плата для прісних підземних вод, які видобуваються платниками, зазначеними у п.п. 252.1.5 п. 252.1 ст. 252 ПКУ, застосовується за ставками, визначеними у п.п. 255.5.2 п. 255.5 ст. 255 ПКУ.

Слід зазначити, що платниками рентної плати є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, – громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що в межах наданих їм земельних ділянок, розмір яких перевищує норми, передбачені ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями, видобувають прісні підземні води із застосуванням електричних пристроїв у обсязі понад 13 кубічних метрів на особу в місяць (за показниками лічильників) (п.п. 252.1.5  п. 252.1 ст. 252 ПКУ).

З 1 січня 2019 року Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесені зміни до п. 252.20  ст. 252 ПКУ, зокрема:

► з 1 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року (включно) до ставки рентної плати за користування надрами для видобування залізної руди застосовується коефіцієнт 1,1;

► універсалізовано розміри ставок рентної плати для видобування нафти та газового конденсату, що видобуваються з покладів:

- до 5 000 метрів, – 31 відс. вартості (фактична ціна – середня ціна одного бареля нафти «Urals», перерахована у гривні за тонну за курсом Національного банку України станом на 1 число місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, визначена за інформацією міжнародного агентства (котирування UralsMediterranean та UralsRotterdam) обсягів видобутої нафти та газового конденсату;

- понад 5 000 метрів, – 16 відс. вартості (фактичної ціни) обсягів видобутої нафти та газового конденсату.

 

Об’єкт та база оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що об’єктом та базою оподаткування екологічним податком (далі – податок), зокрема, є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України в (далі – ПКУ)).

При цьому п. 242.4 ст. 242 ПКУ встановлено, що база оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік.

Нагадуємо, що з 01 січня 2019 року ставку податку за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами з 0,41 грн/тонну підвищено до 10 грн/тонну, тобто збільшено у 24,4 раза.

 

Деякі особливості обчислення суми податку на нерухомість у разі переходу права власності на об’єкт протягом року

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що за наявності у власності платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває, зокрема у власності фізичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку)  (п.п. «ґ» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Отже, у разі переходу права власності на об’єкт житлової нерухомості, в тому числі його частку, від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року сума податку, збільшена на 25 000 грн на рік за загальну площу такого об’єкту (його частки), що перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), обчислюється контролюючими органами для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений будинок, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності за формулою:

(Сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ) + (25 000 грн / 12 х К міс.), де:

К міс. – кількість місяців володіння об’єктом житлової нерухомості.

 

Податок на прибуток підприємств: порядок сплати

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств (далі – податок) визначено ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 135 ПКУ (п. 137.1 ст. 137 ПКУ).

Податковими (звітними) періодами для податку, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ встановлено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Крім того, п. 137.8 ст. 137 ПКУ визначено, що платники податку на дохід –  суб’єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей, щоквартально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10-ти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

 

Задекларували доходи – своєчасно сплатіть податкові зобов’язання!

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що триває кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами – платниками податків протягом 2018 року, під час якої певні категорії фізичних осіб зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за 2018 рік та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) і військового збору.

Громадяни зобов’язані включити суму отриманих протягом 2018 року доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати до  01 травня 2019 року річну податкову Декларацію за наслідками звітного 2018 року, а також нарахувати і сплатити до 01 серпня 2019 року ПДФО та військовий збір з таких доходів .

Норми визначені ст. 179 Податкового кодексу України.

 

Про подання декларації суб’єктом господарювання, який має спеціальний дозвіл, але не здійснював видобуток корисних копалин

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – платники Рентної плати) визначено суб’єктів господарювання, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) у межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

При цьому податкові декларації з Рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються її платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, в якому такий платник отримав або переоформив спеціальний дозвіл (п.п. 252.23 п. 252 ПКУ).

Неподання або несвоєчасне подання платником податкової декларації тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ).

 

До уваги суб’єктів ЗЕД!

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (далі – ЗЕД), що 07 лютого 2019 року введено в дію Закон України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), згідно з частиною другою ст. 16 якого втрачають чинність, зокрема, Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» із змінами (далі – Декрет КМУ № 15-93); Указ Президента України від 27 червня 1999 року № 734/99 «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» (далі – Указ Президента України № 734).

Водночас відповідно до п. 8 ст. 16 Закону № 2473 уповноважені установи, суб’єкти валютних операцій, які до дня введення в дію Закону № 2473 порушили вимоги Декрету КМУ № 15-93, Указу Президента України № 734 та (або) нормативно-правових актів Національного банку України з питань валютного регулювання та контролю, несуть відповідальність, передбачену законодавством України, що діяло на день вчинення таких порушень.

При цьому, суб’єктами валютних операцій згідно з п.п. 10 п. 1 ст. 1 Закону № 2473 є резиденти та (або) нерезиденти, які здійснюють валютні операції.

Резидентами, зокрема, є юридичні  особи та інші суб’єкти господарювання з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України (п.п. «в» п.п. 9 п. 1 ст. 1 Закону № 2473).

 

Порядок оподаткування спадщини (подарунку), отриманої фізичною особою – нерезидентом від фізичної особи – резидента

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єкти дарування, зазначені у п. 174.1 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), подаровані платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).

Об’єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Ставка ПДФО становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у підпунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику ПДФО у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами  (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).

Пунктом 174.3 ст.174 ПКУ передбачено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, крім спадкоємців –нерезидентів, які зобов’язані сплатити ПДФО до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили ПДФО до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини оподатковується за ставкою ПДФО 18 відсотків.

 

Повернення товару правонаступником юрособи, яка реорганізувалася шляхом злиття: ПДВ-наслідки

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ на наступне.

Пунктами 3 та 6 ст. 4 розділу І Закону України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями визначено, що у разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. Припинення вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. У разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр), щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Враховуючи те, що товари повертаються не юридичною особою – отримувачем таких товарів, а її правонаступником – новим суб’єктом господарювання та новим платником ПДВ, то підстави для коригування податкових зобов’язань у постачальника відсутні.

Операція з повернення товарів правонаступником для цілей оподаткування ПДВ розглядається як операція з постачання товарів, яка відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України є об’єктом оподаткування ПДВ. За результатами здійснення такої операції особа, яка повертає товар (правонаступник) зобов’язана нарахувати податкові зобов’язання, скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

 

За своєчасно не нарахований ЄСВ до платників застосовуються штрафи

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) до 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 5 відс. зазначеної суми, а після 01 січня 2015 року – 10 відс. зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відс. суми донарахованого ЄСВ (п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449)).

Для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми ЄСВ, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від органу доходів і зборів або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми.

Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованого (своєчасно не обчисленого) ЄСВ, то за кожне таке донарахування (кожний місяць) відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями накладається штраф у порядку та розмірах, визначених у абзацах четвертому – сьомому п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449.

Для дотримання вимог щодо максимального розміру (50 відс.) штрафу:

► визначається сукупно сума донарахувань за всіма звітними періодами, в яких вони виявлені;

► визначається сукупно сума штрафу за всіма звітними періодами, в яких виявлені донарахування та за якими нараховано такі штрафи;

► здійснюється обрахування максимального розміру штрафу від сукупної суми донарахувань та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафів, визначеною сукупно за всі звітні періоди, в яких донараховано суми єдиного внеску.

До сплати визначаються суми штрафів, що не перевищують максимального їх розміру, визначеного п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ за формою згідно з додатком 13 до Інструкції № 449.

Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника ЄСВ.

 

Нікопольське управління запрошує громадян задекларувати доходи, отримані у 2018 році!

З початку 2019 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2018 року.

Звертаємо вашу увагу, що податкова декларація за 2018 рік подається до 1 травня 2019 року. Щодо права на податкову знижку, то скористатися ним зможуть громадяни упродовж усього 2019 року.

Шановні громадяни! Сумлінно виконуйте свій громадянський обов’язок та своєчасно подавайте декларації. Радимо, не відкладайте подачу декларацій на останній день.

 

Нова форма декларації з податку на нерухоме майно

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», затверджено нову форму податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Наказ набирає чинності 18.01.2019 (з дати опублікування у Офіційному віснику України, 2019, № 5).

Основною метою внесення змін до форми Декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10 квітня 2015 року №408, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2015 року за № 479/26924, є врегулювання питання щодо визначення податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по об’єктах як житлової, так і нежитлової нерухомості та забезпечення зручності суб’єктам господарювання уточнювати свої податкові зобов’язання.

Крім цього Декларація має такі новації:

1.Запровадження у процедурі справляння Податку єдиних державних норм шляхом використання офіційно затверджених класифікаторів.

На сьогодні чинною Декларацією передбачено застосування умовних ознак типів нерухомості (від 1 до 9), що не відповідає даним реєстраційних документів. В умовах здійснення заходів щодо автоматизації та спрощення процедури справляння податків і зборів вважаємо за необхідне надати платникам можливість зазначати у деклараціях коди нерухомості згідно з реєстраційними документами, що також сприятиме прозорості податкової звітності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 року № 483 «Про затвердження форм типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» забезпечено єдиний підхід до встановлення органами місцевого самоврядування податкових ставок Податку відповідно до класифікатора будівель та споруд згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Державного комітету України стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507.

Запровадження у формі Декларації єдиного підходу до визначення типів нерухомості спростить користування рішеннями органів місцевого самоврядування при складанні Декларації, сприятиме прозорості контролю за правильністю виконання цих рішень як з боку органів місцевого самоврядування, так і з боку контролюючих органів.

2. Декларацією передбачено, що до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об'єктів оподаткування подається одна Декларація. У разі існування об’єктів нерухомості, що знаходяться на території адміністративно-територіальних одиниць, які відповідають різним кодам органів місцевого самоврядування за КОАТУУ, але ці адміністративно - територіальні одиниці обслуговуються одним контролюючим органом, Декларація подається з кількома додатками відповідного типу (на сьогодні Декларації надаються окремо по кожній адміністративно-територіальній одиниці).

Нова форма Декларації сприятиме скороченню кількості податкової звітності: Декларація надається одна, а кількість додатків залежить від кількості органів місцевого самоврядування, на території адміністративно - територіальних одиниць яких розташовані об’єкти нерухомого майна.

Електронна форма Декларації розміщена на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці «Електронна звітність > Платникам податків про електронну звітність > Інформаційно-аналітичне забезпечення > Реєстр форм електронних документів» та найближчим часом очікується доопрацювання інформаційних систем ДФС для приймання та обробки такої форми.

Враховуючи зазначене, ДФС рекомендує платникам Податку декларувати свої податкові зобов’язання у 2019 році за новою формою Декларації.

 

Можливі варіанти подання декларації про майновий стан і доходи

З 1 січня 2019 року стартувала кампанія декларування доходів отриманих громадянами платниками податків у 2018 році, під час якої окремі категорії фізичних осіб зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан та доходи (далі – податкова декларація) за 2018 рік та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору. Податкова декларація подається в податкову інспекцію за місцем проживання (реєстрації).

Згідно п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податків зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання, а при поданні в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години 02 травня2019 року.

 

Терміни сплати єдиного податку у 2019 році

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що терміни сплати єдиного податку визначено ст.295 Податкового кодексу України.

Для підприємців І та ІІ груп визначено граничний термін сплати єдиного податку - нe пізніше 20 числа поточного місяця. При цьому, якщо 20 число припадає на вихідний або святковий день, - сплатити єдиний податок необхідно у попередній робочий день.

Таким чином, у 2019 році передбачено такі терміни сплати єдиного податку за кожен конкретний місяць: 20 березня, 19 квітня, 20 травня, 20 червня, 19 липня, 20 серпня, 20 вересня, 18 жовтня, 20 листопада, 20 грудня.

Для підприємців та підприємств ІІІ групи строк сплати єдиного податку настає протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. У 2019 році: за I квартал - 20 травня, за IІ квартал - 19 серпня, за IІІ квартал - 19 листопада, за IV квартал - 19 лютого 2020 року.

 

Порядок обчислення ЄСВ підприємцями загальної системи оподаткування

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

ЄСВ визначається у розмірі 22 відс. до визначеної бази нарахування ЄСВ.

ФОП на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.

Нагадуємо, що п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п.177.2 ст.177 ПКУ, згідно з яким чистим оподатковуваним доходом є різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

 

Шановні підприємці, якщо обсяг доходу перевищив 1 млн. грн. - придбайте касовий апарат

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), платники єдиного податку – фізичні особи, обсяг доходу яких у календарному році перевищив суму 1 млн. грн., повинні застосовувати касові апарати. Застосування касових апаратів розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, і продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання платником єдиного податку.

Для фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій (готівковій та/або безготівковій),  матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ПКУ.

Водночас, у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) лише у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем коштів з поточного рахунка на поточний рахунок фізичної особи підприємця або внесення покупцем коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточний рахунок фізичної особи підприємця, потреби у використанні касових апаратів не виникає.

Слід зазначити, що відповідно до п.296.10 ПКУ платники єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, мають використовувати касові апарати незалежно від обсягу отриманого доходу.

Сектор організаційного забезпечення

 

Категория: Область | Просмотров: 305 | Добавил: odpi
Всего комментариев: 0
avatar