Пожертвування неприбутковій організації включається до податкової знижки

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що триває кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2018 році.

Під час кампанії декларування податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подають громадяни, які зобов’язані декларувати свої доходи, а також особи, які мають право добровільно подати Декларацію для застосування права на податкову знижку.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення його оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року суму коштів або вартість майна, переданих у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 % суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Такі витрати повинні бути підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх виконання чи надання.

Зокрема, одним із документів, які підтверджують надання пожертви (благодійної допомоги), є договір про пожертву.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій Декларації, яка подається по 31 грудня включно, наступного за звітним податкового року.

Для громадян, які мають право на податкову знижку за 2018 рік, граничний строк подання податкової Декларації – по 31 грудня 2019 року (включно).

Норми передбачені підпунктами 166.2.1 та 166.3.2 ст. 166 ПКУ.

За яким форматом подаються письмові пояснення та копії документів при зупиненні реєстрації податкової накладної

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» із змінами  (далі – Порядок № 117).

Пунктом 16 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 14 Порядку № 117, платник ПДВ подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС.

Згідно із п. 17 Порядку № 117 ДФС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному веб-порталі відомості щодо засобів електронного зв’язку ДФС, якими можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Пояснення та копії документів подаються платником ПДВ у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, за формою, ідентифікатор якої розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою:Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів, яка включає у себе додаток у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).

Створюєте нові робочі місця – держава компенсує ЄСВ!

У зв’язку із створенням нового робочого місця постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року № 153 «Про затвердження Порядку компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Порядок № 153) передбачено компенсацію роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ).

Дія Порядку № 153 поширюється на роботодавців (суб’єктів господарювання), які починаючи з 2013 року:

► створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників шляхом укладення трудового договору;

► протягом 12 календарних місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, щомісяця здійснюють виплату їй заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати

Норми визначені п. 2 Порядку № 153.

Якщо роботодавець забезпечив дотримання вимог, передбачених п. 2 Порядку № 153, він отримує право на компенсацію фактичних витрат у розмірі 50 % суми нарахованого ЄСВ протягом наступних 12 календарних місяців за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати у місяці сплати ЄСВ за особу, працевлаштовану на нове робоче місце.

У разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію.

Нагадуємо, що оформлюючи нового працівника на роботу, суб’єкту господарювання необхідно:

■ укласти в письмовій формі трудовий договір (п. 6 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України ‎від 10.12.1971 № 322-VIII 2443-VIII із змінами та доповненнями);

■ оформити наказ про прийняття на роботу;

■ повідомити орган ДФС про прийняття працівника на роботу (постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу»).

Сплата ПДФО за відокремлений підрозділ

Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) передбачений ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата військового збору до бюджету також здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ (п.п. 1.4  п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ).

Такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі – відокремлений підрозділ) (п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).

Відповідно до ст. 64 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями ПДФО, який сплачується податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах ПДФО, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.

Згідно з п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про уci об’єкти оподаткування i об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує уci податки та збори, які згідно з законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

Отже, якщо юрособа створює виробничі структурні підрозділи із використанням праці найманих осіб за місцезнаходженням (розташуванням) на іншій території, ніж така юрособа і не уповноважені нею нараховувати (сплачувати) ПДФО, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у відповідних контролюючих органах за місцезнаходженням таких об’єктів та перераховувати ПДФО до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу.

Відрядження – 2019: розмір добових, що не оподатковується ПДФО

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що до оподатковуваного податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) доходу платника податків – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням (добові):

► у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження;

► для відряджень за кордон не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.

Норми визначені п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України.

Законом України від 23 листопада 2019 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» зі змінами передбачено, що мінімальна заробітна плата з 01 січня 2019 року становить 4 173 гривні.

Отже, у 2019 році сума добових для відряджень у межах території України, що не оподатковується ПДФО, складає 417,30 гривень.

При цьому, сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО і, в свою чергу, оподатковується ПДФО за ставкою 18 % і військовим збором за ставкою 1,5 %  та відображається у податковому розрахунку за формою № 1ДФ.

Додаткова реєстрація в контролюючих органах суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності законодавством не передбачена

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що усі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб’єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України (далі – НБУ) відповідно до Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції».

Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи.

Іноземні суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України. Акредитацію філій і представництв іноземних банків здійснює НБУ.

Реєстрацію представництв інших іноземних суб’єктів господарської діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом шістдесяти робочих днів з дня подання іноземним суб’єктом господарської діяльності документів на реєстрацію.

Водночас, чинним законодавством не передбачена додаткова реєстрація в контролюючих органах суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Норми визначені ст. 5 Закону України від 16.04.1991 № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами та доповненнями.

Отримали іноземні доходи – подайте декларацію!

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: до доходу, отриманого з джерел за межами України, відносять будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

Отже, якщо джерело виплати доходів є іноземним, суму такого доходу слід включити до річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), який отримував такі доходи. У цьому випадку такий платник ПДФО зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).

Такий дохід оподатковуватиметься ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.

Річна податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація), одержані протягом 2018 року, подається до територіального органу фіскальної служби за своєю податковою адресою (місцем проживання). Граничний термін подання Декларації за 2018 рік – 02 травня 2019 року.

Водночас, відповідно до п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ платник ПДФО має право зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, за нормами міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України. Платник ПДФО має визначити суму такого зменшення за зазначеними підставами в річній податковій декларації. Проте таке зменшення є можливим лише за умови отримання від уповноваженого державного органу країни іноземної юрисдикції, в якій одержано дохід, довідки про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Довідка повинна бути належним чином легалізована, якщо іншого не передбачено чинними міжнародними договорами України.

До уваги реалізаторів пального!

Платником акцизного податку є особа, що реалізує пальне.

Норми визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)

Реалізація пального для цілей розділу VI «Акцизний податок» ПКУ – це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Статтею 55 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями (далі – ГКУ) встановлено, що суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб’єктами господарювання є:

► господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГКУ, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

► громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Отже, суб’єкт господарювання, який здійснюватиме будь-які операції, визначені п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ є платником акцизного податку.

При цьому особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального (п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ).

Камеральні перевірки з ЄСВ проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що документальні та камеральні перевірки по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Норма визначена п. 2 частини першої ст. 13 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Порядок проведення камеральних перевірок визначено ст. 76 ПКУ.

З урахуванням вимог ст. 76 ПКУ камеральній перевірці підлягає вся звітність по ЄСВ суцільним порядком. Згода платника ЄСВ на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова. Звітність, подана платниками ЄСВ, проходить арифметичний та логічний контроль.

Камеральна перевірка даних, заявлених у звітності по ЄСВ, проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої звітності, а у разі отримання такої звітності після граничного строку подання – протягом 30 календарних днів з дати фактичного подання такої звітності.

Згідно з частиною шістнадцятою ст. 25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Тобто камеральна перевірка дотримання законодавства з питань подання звітності та сплати ЄСВ призначається без дотримання строків давності.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.

Згідно з п. 86.2 ст. 86 ПКУ у разі встановлення порушень за результатами камеральної перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику.

Наявність податкового боргу виключає можливість збереження статусу платника єдиного податку

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), визначено: платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у випадку наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Контролюючий орган може анулювати реєстрацію платником єдиного податку шляхом виключення з Реєстру платників єдиного податку за своїм рішенням у разі наявності у платника єдиного податку податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів(п.п. 3 п. 299.10 ст. 299 ПКУ).

Таке виключення з Реєстру платників єдиного податку здійснюється в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу.

Інформацію про наявність податкового боргу можна отримати за допомогою електронних сервісів ДФС України, які розташовані на головній сторінці веб-порталу ДФС або в «Електронному кабінеті», вхід до якого здійснюється за адресою:http://cabinet.sfs.gov.ua.

Оновлення інформації на веб-порталі ДФС щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (зокрема, про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

Порядок відкриття електронного рахунку платнику акцизного податку з реалізації пального

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що п. 16 розділу ІІІ Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113, із змінами (далі – Порядок) визначено, що електронний рахунок відкривається платнику акцизного податку (далі – податок) Державною казначейською службою (далі – Казначейство) автоматично без укладення договору та на безоплатній основі. На електронний рахунок платник податку зараховує необхідну суму коштів виключно з власного поточного рахунка.

Згідно з п. 17 розділом ІІІ Порядку електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстрів для Казначейства, які ДФС після внесення осіб до реєстру платників протягом одного робочого дня надсилає Казначейству.

У реєстрі для Казначейства зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб – підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), номер бюджетного рахунка, код згідно з ЄДРПОУ та МФО органу Казначейства, до якого здійснюється перерахування податку до державного бюджету.

Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата відкриття такого рахунка.

Казначейство відповідно до вимог ст. 69 Податкового кодексу України надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше операційного дня, що настає за днем його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка (п. 18 розділу ІІІ Порядку).

Взяття на облік дипломатичних представництв, розташованих на території України, як платників ЄСВ

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України.

Норми визначені абзацом шостим п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Статтею 5 Закону № 2464 встановлено, що взяття на облік платників ЄСВ, зазначених, зокрема, в абзаці шостому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями, здійснюється відповідно до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами (далі – Порядок № 1162)

Взяття на облік дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав, розташованих на території України, контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням у день отримання від них заяви про взяття на облік платника ЄСВ за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку  № 1162 (п. 1 розділу ІІІ Порядку № 1162).

Згідно з п. 3 розділу ІІІ Порядку № 1162 платникам ЄСВ – дипломатичним представництвам і консульським установам іноземних держав, розташованим на території України, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 3 до Порядку № 1162.

Дохід від продажу фізичною особою придбаних у банку банківських металів оподаткуванню ПДФО не підлягає

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що п. 1 ст. 1 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) визначено: валютні цінності – це національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали.

Пунктом 2 ст. 1 Закону № 2473 встановлено, що термін «банківські метали» вживається у значенні, визначеному Законом України від 18 листопада 1997 року № 637/97-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 637).

Банківські метали – це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів (п. 13 ст. 1 Закону № 637).

Торгівля валютними цінностями – це операції, пов’язані з переходом права власності на національну валюту України, іноземну валюту, платіжні документи та інші цінні папери, виражені у національній валюті України, в іноземній валюті або банківських металах, банківські метали (п.п. 14.1.247    п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються, доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов’язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, за виключенням доходів, оподаткування яких прямо передбачено іншими нормами розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ (п.п. 165.1.51 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Якщо дохід фізичною особою отримано від продажу придбаних у банку банківських металів, то враховуючи вищевикладене, такий дохід оподаткуванню ПДФО не підлягає.

Оподаткування ПДВ операцій з постачання телекомунікаційних послуг за договором доручення залежить від їх місця постачання

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Норми визначені п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Місцем постачання телекомунікаційних послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання (п.п. «д» п.186.3 ст.186 ПКУ).

У ситуації, коли телекомунікаційні послуги надаються за договором доручення, слід зазначити наступне.

Відповідно до п.п. «є» п. 186.3 ст. 186 ПКУ місцем надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю, зокрема, телекомунікаційних послуг, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

Пунктом 189.4 ст.189 ПКУ передбачено, що базою оподаткування ПДВ для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст. 188 ПКУ.

Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників ПДВ, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст. 187 і ст. 198 ПКУ.

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання телекомунікаційних послуг за договором доручення залежить від їх місця постачання.

До уваги платників податку на прибуток, які здійснюють облік фінансових інвестицій в ІСІ за методом участі у капіталі!

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

ДФС України листом від 01.04.2019 № 10824/7/99-99-15-02-01-17 (далі – Лист ДФС № 10824) для використання у роботі надала роз’яснення Міністерства фінансів України стосовно застосування положень п.п. 140.4.1    п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині порядку оподаткування доходів від участі в капіталі та доходів у вигляді дивідендів, нарахованих за фінансовими інвестиціями в інститути спільного інвестування (далі – ІСІ), які обліковуються за методом участі у капіталі, надіслане листом від 06.03.2019 № 11210-09-5/6621 (далі – Лист МФУ № 11210).

У Листі МФУ № 11210 зазначено, що платник податку на прибуток – інвестор, який здійснює облік фінансових інвестицій в ІСІ за методом участі у капіталі, не здійснює коригування (зменшення) фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств відповідно до п.п. 140.4.1  п. 140.1 ст. 140 ПКУ на суму нарахованих доходів від участі у капіталі, що відображаються в бухгалтерському обліку збільшенням балансової вартості фінансових інвестицій.

Лист ДФС № 10824 та Лист МФУ № 11210 розміщено на офіційному  веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73328.html

Затверджено нові довідники податкових пільг станом на 01.04.2019

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що   ДФС України затверджено довідники податкових пільг станом на 01.04.2019, а саме:

► Довідник податкових пільг № 92/1, що є втратами доходів бюджету;

► Довідник інших податкових пільг № 92/2.

У вищезазначених довідниках надано перелік пільг з податку на прибуток підприємств, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг.

Довідниках податкових пільг розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:  http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

До уваги платників податків!

Інформуємо, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перенесення робочих днів у 2019 році» від 10.01.2019 № 7-р у квітні поточного року вівторок 30 квітня перенесено на суботу 11 травня, тобто останній день сплати нарахованих податкових зобов’язань з податків і зборів припадає на вихідний день 30 квітня 2019 року. Нормами податкового кодексу України не передбачено перенесення термінів слати податків і зборів (п.57.1 ст.57 Кодексу), тому сплату нарахованих поточних податкових зобов’язань необхідно здійснити не пізніше 26 квітня 2019 року.

Продавцям товарів та послуг не забути скласти податкові накладні та зареєструвати їх в Єдиному реєстрі

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує платникам податку на додану вартість, що, відповідно до статті 201  Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів або послуг, продавець зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок реєстрації податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року N 1246.

Варто пам‘ятати, що податкова накладна підлягає реєстрації в ЄРПН лише за умови дотримання при її складанні вимог наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. N 1307, яким затверджено Порядок заповнення податкової накладної. Така податкова накладна дає право покупцю формувати податковий кредит на суму зазначену у накладній. Тож у випадку відсутності факту реєстрації  продавцем товарів або послуг податкових накладних в ЄРПН покупець позбавляється  права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Проте  продавець не звільняється від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

Які витрати можна включити до податкової знижки

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що в Україні триває декларування громадянами доходів, одержаних упродовж 2018 року, та зауважує, що громадяни можуть повернути частину сплаченого із заробітної плати податку на доходи фізичних осіб, скориставшись правом на податкову знижку. Таке право передбачене статтею 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)

До переліку витрат, дозволених для включення до податкової знижки, включаються:

сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення;

частина сплачених процентів за іпотечним житловим кредитом у порядку, встановленому статтею 175 ПКУ;

сума коштів або вартість майна перерахованих (переданих) у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які відповідають умовам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 ПКУ;

сплата страхових платежів за договорами довгострокового страхування життя та пенсійних внесків у рамках недержавного пенсійного забезпечення;

оплата допоміжних репродуктивних технологій;

оплата державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;

сума коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу на альтернативні види палива;

сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи;

сплата коштів на будівництво (придбання) доступного житла.

Додамо, що підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яку громадяни мають право подати по 31 грудня 2019 року включно.

Щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 11.03.2019р. №105 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку. Узагальнюючою податковою консультацією Міністерство фінансів підтвердило застосування понять «сільськогосподарське підприємство - виробник» та «сільськогосподарський товаровиробник», що дає право агровиробникам на відшкодування  ПДВ при експорті олійних культур.

Так, підтверджено, що в цілях реалізації абз.4 п.63 підр.2 розд.ХХ «Перехідні положення» ПКУ щодо  звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення  за межі митної  території України в митному режимі експорту:

- соєвих бобів (товарна позиція 1201 в УКТ ЗЕД) з 01 вересня 2018р. до 31 грудня 2021р.;

- насіння свиріпи  або ріпаку (товарна позиція 1205 в УКТ ЗЕД)з 01 січня 2020р. до 31 грудня 2021р. при застосуванні понять «сільськогосподарське підприємство - виробник» та «сільськогосподарський товаровиробник» необхідно керуватися нижченаведеним.

Поняття «сільськогосподарський товаровиробник» визначено  п.п.14.1.235 п.14.1 ст.14 ПКУ, у якому зазначено, що сільськогосподарський товаровиробник для цілей гл.1 розд.ХIV ПКУ – юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа – підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Водночас в цілях застосування норм абзацу четвертого пункту 63 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу сільськогосподарський виробник має бути підприємством, яке згідно з пунктом 4 статті 62 глави 7 Господарського кодексу України є юридичною особою.

Також для застосування цієї норми ПКУ слід враховувати, що вирощення олійних культур має здійснюватися сільськогосподарськими підприємствами - виробниками на землях сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності таких сільськогосподарських товаровиробників чи в їх постійному користуванні або використовуються ними на правах оренди (суборенди) чи емфітевзису.

Відповідно до п.п.14.1.76 п.14.1 ст.14  ПКУ, землі сільськогосподарського призначення – землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До уваги громадян! Затверджено форму бланка декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей

Затверджено форму бланка декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей. Постановою від 27 лютого 2019 року № 203 «Про деякі питання транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей» затверджено форму бланка декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей, а також установлено, що бланки декларації транскордонного переміщення можуть виготовлятися фізичними особами шляхом роздрукування із застосуванням комп’ютерної техніки або їх копіювання на папері формату А4 (210 х 296 мм) за затвердженою формою.

Декларація заповнюється власноручно громадянином, який досяг 16-річного віку, або уповноваженою ним особою.

Декларацію потрібно буде заповнювати, якщо особа здійснює:

транскордонне переміщення валюти України, іноземної валюти та банківських металів у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 000 євро;

вивезення за межі митної території України платіжних документів та цінних паперів (акцій, облігацій, купонів до них, векселів (тратт), боргових розписок, акредитивів, чеків, банківських наказів, депозитних сертифікатів, інших фінансових та банківських документів), виражених у валюті України, в іноземній валюті або банківських металах, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10 000 євро;

ввезення на митну територію  України платіжних документів та цінних паперів (акцій, облігацій, купонів до них, векселів (тратт), боргових розписок, акредитивів, чеків, банківських наказів, депозитних сертифікатів, інших фінансових та банківських документів), виражених у валюті України, іноземній валюті або банківських металах, сумарна фактурна  вартість  яких  перевищує еквівалент  1000євро, ручній  поклажі  та/або у  супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та  сумарна фактурна  вартість яких перевищує еквівалент 500 євро та/або сумарна вага яких перевищує 50 кг, у  ручній поклажі та/або  у  супроводжуваному  багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти  пропуску через  державний  кордон України.

Варто наголосити, що декларування валютних цінностей фізичними особами при їх транскордонному переміщенні здійснюється з урахуванням ч. 1 ст. 8 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VII «Про валюту і валютні операції» та  статей 371, 374 Митного кодексу України.

Щодо змін в оподаткуванні податком на прибуток з 1 січня 2019 року

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, внесені до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628), які набули чинності 01 січня 2019 року.

Доповнено та уточнено поняття, визначені ст. 14 Кодексу П. 14.1 ст. 14 Кодексу доповнено новими підпунктами:

- п.п. 14.1.12, яким введено поняття активу з права користування – визнаний орендарем згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ) актив, який представляє право орендаря використовувати базовий актив протягом строку оренди;

- п.п. 14.1.1251, яким визначено поняття нормативу витрат на виплати страховим посередникам – гранично допустима величина будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування, встановлена для цілей Кодексу за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У п.п. 14.1.45 п. 14.1 ст. 14 Кодексу уточнено поняття деривативу, зокрема:

вилучено визначення деривативу як стандартного документа;

- не передбачається затвердження Кабінетом Міністрів України стандартної (типової) форми деривативів;

- платежі за угодами своп розраховуються на підставі ціни (котирування) базового активу, також з урахуванням процентних ставок у межах суми, визначеної договором на конкретну дату платежу;

- визначено, що форвардний контракт не є стандартизованим цивільно-правовим договором, та передбачено, що такий контракт виконується шляхом постачання базового активу та його оплати коштами або проведення між сторонами контракту грошових розрахунків без постачання базового активу.

Уточнено умови включення юридичних осіб до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу внесено зміни в частині вимог до установчих документів, зокрема:

- для цілей розподілу отриманих доходів (прибутків) термін «учасники» неприбуткової організації застосовується у розумінні Цивільного кодексу України;

- для недержавних пенсійних фондів передбачена можливість передання активів у разі ліквідації такого фонду іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону.

При цьому п. 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону

№ 2628 встановлено, що зміни до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу застосовуються до податкових періодів, починаючи з 01 липня 2017 року.

Детальніше про це у листі ДФС України від 11.03.2019 № 7785/7/99-99-15-02-01-17

У якому випадку доходи від продажу авто декларуються

У разі продажу громадянами іншим фізичним особам протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна: легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда дохід, отриманий продавцем від такої операції не підлягає оподаткуванню.

Натомість у разі продажу протягом року двох чи більше об’єктів рухомого майна дохід, отриманий платником, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (далі – податок) за ставкою 5%. Зазначена норма передбачена п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Разом із тим, якщо упродовж року фізична особа продавала інші транспортні засоби, зокрема вантажний автомобіль або транспортний засіб спеціалізованого призначення, то дохід від такого продажу підлягає оподаткуванню податком за ставкою 5%,, незалежно від кількості таких операцій з продажу впродовж року. Додамо, що доходи, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, паралельно є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

Окрема ситуація, коли дохід від операцій з продажу об'єктів рухомого майна, отримується фізичною особою-нерезидентом. У цьому випадку такий дохід оподатковується за ставкою 18% (п. 167.1 ст. 167 Кодексу).

Нагадаємо, відповідно до п. 179.2 ст. 179 Кодексу обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема від операцій продажу майна чи даруванні, при нотаріальному посвідченні договорів. за якими був сплачений податок, відповідно до розділу IV Кодексу. У інших випадках, наприклад, укладення та оформлення таких операцій безпосередньо в сервісних центрах МВС, платник податку, який при продажу транспортного засобу отримав дохід, що підлягає оподаткуванню, від іншої фізичної особи, зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

То ж будьте уважними, та задекларуйте доходи вчасно!

ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника!

За наявності у платника ЄСВ одночасно із зобов’язаннями із сплати ЄСВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати ЄСВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).

Тобто, чинним законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті ЄСВ.