Транспортний податок: обчислення та сплата фізичною особою

Нікопольське управління ГУ ДФС у  Дніпропетровській області інформує, що п.п.267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: обчислення суми транспортного податку (далі – податок) з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ встановлено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Видобуток прісної або мінеральної води: сплата рентних платежів

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що рентна плата складається, зокрема, з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та рентної плати за спеціальне використання води.

Норми визначені п. 251.1 ст. 251 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині видобування підземних вод є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).

Крім того, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).

Ставка рентної плати за користування надрами для видобування підземних вод визначена у п. 252.20 ст. 252 ПКУ.

Пунктом 255.1 ст. 255 ПКУ визначено платників рентної плати за спеціальне використання води, а саме:

● первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

● суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Отже, суб’єкт господарювання, що здійснює видобування підземних вод (прісні або мінеральні), є платником рентної плати: за користування надрами для видобування корисних копалин та за спеціальне використання води.

Коли застосовується умовне звільнення від оподаткування ПДВ

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що п. 206.7 ст. 206 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ):

► умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 105 МКУ (п.п. 206.7.1 п. 206.7 ст. 206 ПКУ);

► умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 106 МКУ. Сплачені суми ПДВ включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено ПДВ (п.п. 206.7.2 п. 206.7 ст. 206 ПКУ).

Відповідно до п. 206.8 ст. 206 ПКУ до операцій із вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 19 МКУ.

Список тварин і рослин і продуктів з них, заборонених до ввезення і пересилання на територію Китайської Народної Республіки 1

1.            Тварини і продукти тваринництва

1.            Живі тварини (крім собак і кішок2), включаючи усіх ссавців, птахів, риб, амфібій, рептилій, комах та інших безхребетних, генетичний матеріал тварин

2.            (Сире або термічно оброблене) м'ясо (включаючи органи) і продукти з нього, продукти з водних тварин

3.            Молоко і молочні продукти тваринного походження, включаючи сире молоко, свіже молоко, йогурт, вершки тваринного походження, вершкове масло, сир та інші молочні продукти

4.            Яйця і їх продукти, включаючи яйця, консервовані яйця, солені яйця, яєчна рідина, яєчний жовток, майонез та інші яєчні продукти.

5.            Пташине гніздо (окрім консервованого пташиного гнізда)

6.            Масла і жири, шкіра, волосся, копита, кістки, роги і їх продукти

7.            Корм тваринного походження (містить м’ясний порошок, кісткове борошно, рибне борошно, порошок молочної сироватки, кров'яне борошно і т.д.), лікарську сировину тваринного походження китайської медицини, добрива тваринного походження

2.            Рослини і продукти з них

1.            Свіжі овочі і фрукти

2.            Листя тютюну (включаючи подрібнений тютюн)

3.            Насіння, розсада і інші рослинні матеріали з репродуктивною здатністю

4.            Органічне середовище для культивування

Примітки:

1 Тварини і рослини, продукти з них та інші об'єкти карантину, які ввозяться або вивозяться з країни методом поштового пересилання, підлягають затвердженню

відповідним державним адміністративним департаментом і мають карантинний сертифікат, виданий офіційною організацією країни-експортера або регіону, на який не  поширюється обмеження цього списку.

2  Собаки, коти та інші домашні тварини з сертифікатами карантину тварин та сертифікатами вакцинації, виданими офіційними установами країни або регіону, обмежені одним на людину.

 Інші карантинні продукти

1.            Домашні тварини та рослинні патогени, такі як штами, отрути, шкідники та інші шкідливі організми, біологічні матеріали, такі як клітини, тканини органів, кров і їх продукти

2.            Туша тварин, зразки тварин, відходи тваринного походження

3.            Ґрунт

4.            Генетично модифікований біоматеріал

5.            Інші тварини і рослини, продукти тваринного і рослинного походження та інші об'єкти карантину, заборонені для в'їзду в країну.

Операції з постачання технічних та інших засобів реабілітації звільняються від оподаткування ПДВ

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що звільняються від оподаткування ПДВ операції, зокрема, з постачання:

а) технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів), послуги з їх ремонту та доставки; товарів спеціального призначення, у тому числі виробів медичного призначення для індивідуального користування, для інвалідів та інших пільгових категорій населення, визначених законодавством України за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

б) комплектуючих і напівфабрикатів для виготовлення технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів), товарів спеціального призначення, у тому числі виробів медичного призначення для індивідуального користування, для інвалідів та інших пільгових категорій населення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

в) легкових автомобілів для інвалідів уповноваженому органу виконавчої влади з їх оплатою за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та коштів фондів загальнообов’язкового державного страхування, а також операції з їх безоплатної передачі інвалідам.

Норми визначені п.п. 197.1.3 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України.

Слід зазначити, що відповідні переліки технічних та інших засобів реабілітації, а також комплектуючих і напівфабрикатів для їх виготовлення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 79 «Деякі питання реалізації п.п. 197.1.3 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України» із змінами.

Дохід від продажу житлового будинку, що перебуває у власності понад три роки , ПДФО не оподатковується

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Норми визначені п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України.

Якщо дохід отримано платником ПДФО від продажу житлового будинку (включаючи земельну ділянку під будинком), що перебуває у власності понад три роки, у тому числі який розташований на межі декількох земельних ділянок, оформлених різними державними актами, то такий дохід ПДФО не оподатковується.

Оподаткування доходів, отриманих резидентом Кіпру від відчуження рухомого майна

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

ДФС України листом від 01.04.2019 № 10832/7/99-99-15-02-02-17 (далі – Лист ДФС № 10832) надала для використання у роботі роз’яснення Міністерства фінансів України з питання виплати протягом 2014 року резидентом України на користь нерезидентів, що зареєстровані у Республіці Кіпр, доходів за придбані корпоративні права, надіслане листом від 30.11.2018 № 11410-10-5/31366 (далі – Лист МФУ № 11410).

Листом МФУ № 11410 повідомлено, що оподаткування доходів нерезидентів визначено статтею 160 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (у редакції, що діяла на момент здійснення виплат доходів з джерелом їх походження з України).

Корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до ст. 3 ПКУ, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Конвенція між Урядом України і урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (далі – Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 04 липня 2013 року і набрала чинності 07 серпня 2013 року. Згідно зі ст. 26 Конвенції її положення застосовуються в українсько-кіпрських податкових відносинах з 01 січня 2014 року.

Пунктом 2 статті 13 Конвенції встановлено, що доходи від відчуження рухомого майна, що формує частину майна постійного представництва, яке підприємство Договірної Держави має в іншій Договірній Державі, які включають такі доходи від відчуження такого постійного представництва (окремо чи в сукупності з цілим підприємством), можуть оподатковуватись у цій іншій Державі.

Відповідно до пункту 24 Коментарів до Модельної Конвенції Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – Коментарі ОЕСР), на основі якої підписано Конвенцію між Україною та Республікою Кіпр, пункт 2 статті 13 Конвенції стосується рухомого майна, що є частиною комерційної власності постійного представництва підприємства. Термін «рухоме майно» означає майно, інше ніж нерухоме майно, яке розглядається у пункті 1. До нього відноситься також власність, виражена в правах, така як гудвіл, ліцензії, дозволи на викиди тощо. Доходи від відчуження таких активів можуть оподатковуватись у державі, в якій розташоване постійне представництво, що відповідає правилам для прибутку від підприємницької діяльності (стаття 7 Конвенції).

Згідно з пунктом 27.1 Коментарів ОЕСР майно буде утворювати частину комерційної власності постійного представництва, якщо «економічна» власність на майно виділяється такому постійному представництву відповідно до принципів, викладених у Звіті ОЕСР щодо віднесення прибутків до постійних представництв від 22.07.2010.

Отже, за наявності постійного представництва в Україні доходи від відчуження рухомого майна (у тому числі корпоративних прав), що формує частину майна такого постійного представництва, підлягають оподаткуванню в Україні.

Громадяни, які розміщують кошти на депозитних рахунках, декларацію про доходи не подають

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Податковим агентом у строки, визначені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, а саме – 18 %, із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці.

Доходи, зазначені у п.п. 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

Норми визначені до п.п. 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ.

Оподаткування процентів та дисконтних доходів, нарахованих на користь фізичних осіб з будь-яких інших доходів, ніж ті, що зазначені у п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.4.3 п. 170.4. ст. 170 ПКУ).

Отже, громадяни, які розміщують кошти на депозитних рахунках не зобов’язані до 01 травня подавати щорічні декларації про майновий стан і доходи.

Затверджено Порядок нарахування та сплати єдиного внеску за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Кабінет Міністрів України постановою від 06 березня 2019 року № 164 (далі – Постанова № 164) затвердив Порядок нарахування та сплати єдиного внеску за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника (далі – Порядок).

Порядок затверджено відповідно до п. 5 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Слід зазначити, що частиною другою статті 37 Закону України «Про дипломатичну службу» від 07 червня 2018 року № 2449-VIII (набрав чинності 19 грудня 2018 року) гарантовано, що час перебування за кордоном іншого з подружжя, який не працював під час перебування за кордоном за місцем довготермінового відрядження працівника дипломатичної служби, зараховується до страхового стажу.

Порядок дозволить забезпечити реалізацію передбачених законодавством України гарантій, зокрема, у частині зарахування до страхового стажу часу перебування за кордоном непрацюючому іншому з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за місцем довготермінового відрядження такого працівника.

Постанову № 164 опубліковано у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» 19.03.2019 № 53 і вона набула чинності 19.03.2019.

Важливо для платників податків!

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.

ДФС України проінформувала, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перенесення робочих днів у 2019 році» від 10.01.2019 № 7-р у квітні поточного року вівторок 30 квітня перенесено на суботу 11 травня, тобто останній день сплати нарахованих податкових зобов’язань з податків і зборів припадає на вихідний день 30 квітня 2019 року.

Нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не передбачено перенесення термінів слати податків і зборів (п. 57.1 ст. 57 ПКУ), тому сплату нарахованих поточних податкових зобов’язань необхідно здійснити не пізніше 26 квітня 2019 року.

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/374105.html

Допомога по тимчасовій непрацездатності та у зв’язку з вагітністю і пологами: нарахування ЄСВ

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить, що відповідно до абзаців сьомого та десятого п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є роботодавці (страхувальники) – підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, зокрема особам, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами.

ЄСВ для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 % до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ.

Згідно з абзацом другим п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування ЄСВ:

► для підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, військових частин, які використовують найману працю та виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності є сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця;

► для органів, які виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності та допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, є сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (більше п’яти днів) та сума допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.

Отже, роботодавці – підприємства, установи, організації, фізичні особи, військові частини та органи, які виплачують суму допомоги перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця; органи, які виплачують суму допомоги по тимчасовій непрацездатності більше п’яти днів та суму допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, нараховують ЄСВ на зазначені суми у розмірі 22 %.

Сплата екологічного податку, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти.

Норми визначені п.п. 240.1.2 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з частинами другою – п’ятою ст. 42 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР із змінами і доповненнями водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Вторинні водокористувачі (абоненти) – це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їхні системи на підставі договору про водопостачання (поставку води) та/або про водовідведення без отримання дозволу на спеціальне водокористування.

Вторинні водокористувачі здійснюють скидання стічних вод у водні об’єкти на підставі дозволів на спеціальне водокористування.

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема є обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти (п.п. 242.1.2 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

Отже, екологічний податок за здійснення скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти сплачується до бюджету первинними водокористувачами, оскільки ними, на підставі дозволів на спеціальне водокористування здійснюються скиди у водні об’єкти стічних вод з умістом забруднюючих речовин.

При цьому, вторинний водокористувач є платником екологічного податку у разі якщо ним отримано дозвіл на спеціальне водокористування, на підставі якого здійснюється скидання стічних вод у водні об’єкти.

Застосування рішення органу місцевого самоврядування щодо нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Норми визначені ст. 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Базою оподаткування земельним податком є, зокрема, нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІ «Податок на майно» ПКУ (п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПКУ).

Відповідно до п. 271.2 ст. 271 ПКУ рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Крім того, частиною п’ятою ст. 59 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 280) визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Слід зазначити, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (частина перша ст. 73 Закону № 280).

На вимогу контролюючого органу фізична особа зобов’язана надавати довідку про отримані доходи

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за встановленою формою.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій Декларації.

Норми визначені п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову Декларацію, відповідно до вимог ПКУ, або має право скористатися податковою знижкою, повинна на вимогу контролюючого органу надати разом із такою Декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.

При цьому, п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого ПДФО.

Нагадуємо, що до завершення кампанії декларування 2019 року залишилось менше місяця. Останній строк подачі Декларації для платників, які зобов’язані задекларувати доходи за 2018 рік – 02.05.2019, для громадян, які мають право скористатися податковою знижкою за 2018 рік – по 31.12.2019 включно.

До уваги рієлтерів!

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує.

ДФС України повідомила, що суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2017 № 497, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08.06.2017 за № 700/30568 (п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).

Податковий розрахунок за базовий звітний (податковий) період подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:

Зменшити податкові зобов’язання на підставі РК, в якому допущено помилку у даті складання, не можливо

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1307) передбачено, що у першій частині порядкового номера податкової накладної (далі – ПН) зазначається цифровий номер, який відповідає послідовному номеру складеної платником ПДВ ПН протягом певного періоду.

При цьому порушення послідовності присвоєння номерів ПН протягом певного періоду (доби) не є порушенням порядку заповнення ПН. У разі, якщо платник ПДВ протягом однієї доби склав дві або більше ПН з однаковим номером, друга та наступні ПН з таким номером не можуть бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Відповідно до п. 21 Порядку № 1307 не допускається виправлення даних щодо дати складання ПН та її порядкового номера.

Порядок складання розрахунку коригування (далі – РК) та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для ПН, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

У випадку, якщо РК складений з помилкою у даті його складання, то такий РК не може відповідати первинним документам на підставі яких платник формує показники податкової звітності, і відповідно до такого РК не можливо ідентифікувати період здійснення операції.

Отже, враховуючи вищевикладене, постачальник (продавець) не може зменшити податкові зобов’язання на підставі РК зареєстрованого в ЄРПН, в якому допущено помилку у даті складання.

Відповідальність ФОП за несвоєчасно сплачений авансовий внесок єдиного податку

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що несплата (неперерахування) фізичною особою – підприємцем, яка є платником єдиного податку відповідно до підпунктів 1 та 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної таким платником єдиного податку відповідно до ПКУ.

Норми визначені п. 122.1 ст. 122 ПКУ.

Придбали право на користування комп’ютерними програмами: визначення групи нематеріальних активів

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податку на прибуток підприємств, що п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 (далі – П(С)БО 8) із змінами визначено поняття нематеріального активу: нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис – електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.

Кваліфікований електронний підпис – удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Засіб електронного підпису чи печатки – апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які використовуються для створення та/або перевірки електронного підпису чи печатки.

У податковому обліку групи нематеріальних активів та строки дії права користування нематеріальними активами визначені у п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема, у податковому обліку до групи 5 нематеріальних активів відносяться авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передач (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті.

Отже, згідно з нормами ст. 138 ПКУ витрати платника податку на придбання права користування комп’ютерними програмами відносяться до групи 5 нематеріальних активів.

До 1 травня громадянам слід подати заяву для застосування пільги по земельному податку

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу громадян – власників землі та землекористувачів, що відповідно до ст.287 Податкового кодексу України (далі ПКУ) фіскальними органами щорічно до 1 травня  проводиться облік  платників  земельного податку.

Пунктом 281.1 статті 281 ПКУ визначено перелік  категорій громадян, які звільняються  від  земельного податку, а саме:

- інваліди першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку відповідної категорій фізичних осіб поширюється на земельні  ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

Пунктом 281.4 статті 281 ПКУ встановлено, якщо громадянин, який належить до пільгової категорії, має у власності  декілька земельних ділянок одного виду використання, йому необхідно до 1 травня поточного року подати письмову заяву у довільній формі до податкової інспекції за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

Якщо до 1 травня поточного року така фізична особа не подала до контролюючого органу заяву про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги, то у поточному році оподатковуються всі земельні ділянки, які є у її власності, крім земельної ділянки, на яку подано заяву у попередніх роках.

Як оподатковується дохід від продажу рухомого майна фізособою

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує про порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна фізичною особою.

Отже, дохід фізичної особи від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда не підлягає оподаткуванню.

Якщо фізична особа продавала або обмінювала протягом 2018 року два та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, то сума отриманого доходу підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.  Фізична особа зобов'язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається до органу фіскальної служби за місцем реєстрації до 1 травня 2019 року.

Кампанія декларування доходів, отриманих у 2018 році – триває!

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує громадянам, що триває кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами – платниками податків протягом 2018 року. У цей час певні категорії громадян зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) і військового збору.

Громадяни зобов’язані включити суму доходів, отриманих протягом  2018 року до загального річного оподатковуваного доходу та подати до 1 травня 2019 року річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного 2018 року, а також нарахувати і сплатити до 1 серпня 2019 року ПДФО та військовий збір з таких доходів. Норми визначені ст.179 Податкового кодексу України.

Податковим агентом дохід нараховано, але не виплачено. Коли перераховувати податок з доходів фізичних осіб?

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок.

Податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

У разі якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Зазначена норма передбачена п.п. 168.1.1 - п.п. 168.1.5 ст. 168 Податкового кодексу.

Щодо сплати ПДФО юридичною особою до відповідних бюджетів за відокремлені підрозділи

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України з метою забезпечення безумовного дотримання вимог Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів щодо сплати податку на доходи фізичних осіб юридичною  особою, повідомляє таке.

Згідно зі ст. 55 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

При створенні підприємством філії, представництва, відділення та інших відокремлених підрозділів питання про розміщення таких підрозділів підприємства необхідно погоджувати з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

Отже, якщо юридична особа створює виробничі структурні підрозділи із використанням праці найманих осіб за місцезнаходженням (розташуванням) на іншій території, ніж така юридична особа і не уповноважені нею нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у відповідних контролюючих органах за місцезнаходженням таких об’єктів та перераховувати податок на доходи фізичних осіб до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу.

Більш детальна інформація із зазначеного питання у листі ДФС України від 27.03.2019 №10278/7/99-99-13-04-04-17.