Земельні відносини: сплата фізичною особою земельного податку

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить, що фізичні особи – платники податків повинні сплачувати податки і збори, що встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ), через установи банків та поштові відділення.

У разі якщо зазначені особи проживають у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків і зборів, форма якої встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Норми встановлені п. 57.5 ст. 57 ПКУ.

Пунктом 287.5 ст. 287 ПКУ визначено, що фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.

Форму квитанції про прийняття податків і зборів, що може використовуватись фізичними особами у сільській (селищній) місцевості для сплати податків і зборів, у тому числі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, через каси сільських (селищних) рад, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 714 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.09.2016 № 799 «Про внесення змін до форми Квитанції про прийняття податків і зборів»).

Затверджено Зміни до Інструкції з бухгалтерського обліку

операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 02.07.2019 набрала чинності постанова Правління Національного банку від 27 червня 2019 року № 85 «Про затвердження Змін до Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України» (далі – Постанова № 85).

Постановою № 85 вдосконалено порядок бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами в банках України.

Постанову № 85 розміщено на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України 01.07.2019 за посиланням:

https://bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=8804895

До уваги платників податку на прибуток підприємств, які укладають договори з нерезидентами

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податку на прибуток підприємств на наступне.

Нормами п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що під час укладання договорів з нерезидентами не дозволяється включення до них податкових застережень, згідно з якими підприємства, що виплачують доходи, беруть на себе зобов’язання щодо сплати податків на доходи нерезидентів.

Суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.

Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.

Слід зауважити, що не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах:

● податок на капітал/майно та приріст капіталу;

● поштові податки;

● податки на реалізацію (продаж);

● інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.

ФОП не надала відповідних документів для уникнення подвійного оподаткування: наслідки

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю (далі – ФОП) доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати, якщо ФОП, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.

Це правило не застосовується у разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)..

Норми визначені п.177.8 ст.177 ПКУ.

Якщо юридична особа укладала договір з фізичною особою – громадянином та при цьому не отримала відповідні документи, що підтверджують її державну реєстрацію відповідно до закону як ФОП, то при виплаті доходу цій фізичній особі така юридична особа зобов’язана утримати податок на доходи фізичних осіб та подати розрахунок за формою № 1ДФ. У цьому випадку ФОП подає податкову декларацію про майновий стан і доходи за звітний календарний рік, в якій відображає суму доходу, отриманого від податкового агента, та суму утриманого податку на доходи фізичних осіб.

Єдиний внесок: камеральна перевірка проводиться відповідно до норм ПКУ

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що документальні та камеральні перевірки по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Норми визначені п. 2 частини першої ст. 13 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Порядок проведення камеральних перевірок визначено ст. 76 ПКУ.

З врахуванням вимог ст. 76 ПКУ камеральній перевірці підлягає вся звітність по єдиному внеску суцільним порядком. Згода платника єдиного внеску на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова. Звітність, подана платниками єдиного внеску, проходить арифметичний та логічний контроль.

Камеральна перевірка даних, заявлених у звітності по єдиному внеску, проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої звітності, а у разі отримання такої звітності після граничного строку подання – протягом 30 календарних днів з дати фактичного подання такої звітності.

Згідно з частиною шістнадцятою ст. 25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Тобто камеральна перевірка дотримання законодавства з питань подання звітності та сплати єдиного внеску призначається без дотримання строків давності.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.

Згідно з п. 86.2 ст. 86 ПКУ у разі встановлення порушень за результатами камеральної перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику.

Відповідальність податкового агента за порушення, виявленні у ході документальної перевірки

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що нормами п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку

- тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення,

- тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1 020 гривень.

Передбачені п. 119.2 ст. 119 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 «Перерахунок податку та податкові соціальні пільги» ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 «Внесення змін до податкової звітності» ПКУ.

З урахуванням вищевикладеного, у разі виявлення в ході документальної перевірки порушень, зазначених у п. 119.2 ст. 119 ПКУ, до платника податків застосовується штраф у розмірі 510 гривень.

При цьому, відповідальність застосовується до загальної кількості порушень, зазначених абзацом першим п. 119.2 ст. 119 ПКУ, а не до кожного порушення окремо.

Податок на нерухомість: порядок обчислення для фізичної особи у разі зміни власника об’єкта оподаткування протягом року

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Норми визначені п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності (п.п. 266.8.2 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Зміни у частині визначення платників, які справляють екологічний податок за викиди двоокису вуглецю

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що до розділу VІІІ «Екологічний податок» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни, як у частині визначення платників, які справляють екологічний податок за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення в атмосферне повітря у частині викидів двоокису вуглецю (далі – викиди двоокису вуглецю), так і ставок екологічного податку (далі – податок).

Пунктом 240.7 ст. 240 ПКУ визначено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, в якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Затверджено форму заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома, що 01.07.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 188 «Про затвердження форми заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, та Порядку її заповнення» (зареєстрований у Міністерстві юстиції 05.06.2019 за № 579/33550) (далі – Наказ № 188), яким затверджено:

► форму заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними (далі – заявка);

► Порядок заповнення заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними (далі – Порядок).

Так, такі заявки складають суб’єкти господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів та здійснюють переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Складаються та надсилаються заявки до контролюючого органу в електронній формі з урахуванням вимог законодавства з питань документування управлінської діяльності. Заявка заповнюється державною мовою.

Заявка складається щодо кожної операції з переміщення пального або спирту етилового із зазначенням кількох транспортних засобів (у разі потреби).

У заявці передбачено зазначати:

◄ транспортний засіб;

◄ розташування пункту навантаження/розвантаження;

◄ код товару/опис пального або спирту етилового згідно з УКТ ЗЕД;

◄ дату початку/закінчення періоду транспортування.

Порядок складається з двох розділів:

● розділу І «Загальні положення», в якому зазначені вимоги до юридичних та фізичних осіб, які мають складати заявку, вказано реквізити, які вони мають заповнити, особливості підписання та передачі заявки до контролюючого органу.

● розділу ІІ «Складання Заявки та порядок її заповнення», в якому зазначені особливості заповнення окремих граф заявки.

Звертаємо увагу, що період переміщення пального/спирту етилового не може перевищувати 30 календарних днів.

Наказ № 188 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 27.06.2019 № 49.

Анулювання реєстрації платника ПДВ: коли необхідно визнавати умовне постачання товарів та необоротних активів

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ на наступне.

Якщо товари/ послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів (умовне постачання товарів та необоротних активів), крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону. Норми визначені п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України.

Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 27.06.2019 вийшло доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.27.10.0 (даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 27.12.2018 по 27.06.2019 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.27.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними).

З переліком змін та доповнень (версія 1.27.10.0) станом на 27.06.2019 можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Грошова форма розрахунків платників єдиного податку

Платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.

Тобто, у платників єдиного податку обсяг доходів розраховується за датою надходження коштів у грошовій формі.

Бартерна (товарообмінна) операція – це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.

Відступлення права вимоги – це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою чи наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Оскільки укладення договору переуступки прав вимоги боргу платниками єдиного податку є формою розрахунку за договором купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) не в грошовій формі, то здійснення такої операції не дає права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Також платники єдиного податку першої-третьої груп не мають права здійснювати бартерні операції (погашати заборгованість іншим способом, крім грошового).

Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.10, п.п. 14.1.255 ст. 14; п. 291.6 ст. 291; п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України.

Для звірки податку на нерухоме майно громадяни можуть звернутися до фіскального органу за місцем проживання (реєстрації)

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі за їх частки.

Обчислення суми податку на нерухоме майно з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється фіскальним органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Фізичні особи - платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення.

Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Громадяни - власники декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, для проведення звірки даних можуть звернутися до фіскального органу за місцем проживання (реєстрації).

Зазначена норма передбачена п.п. 266.7.3 ст. 266 Податкового кодексу.

Документи, які повинні надати підприємці - платники єдиного податку за продані товари чи надані послуги

Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон №265), реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

Разом з тим, п. 15 ст. 3 Закону №265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями (далі – Закон №1023). Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену Законом №1023, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.

Таким чином, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку зобов’язана надати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передавання прав власності на них від продавця до покупця. При невидачі на вимогу покупця товарів (послуг) відповідного документу фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, притягаються до відповідальності, передбаченої Законом №1023.

Нарахування податкової знижки за оплату допоміжних репродуктивних технологій: перелік документів

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що статтею 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ. До даного переліку включається сума витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше, ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п. п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Відповідно до частини сьомої ст. 281 Цивільного кодексу України, ст. 123 Сімейного кодексу України, з метою удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій, наказом Міністерства охорони здоров’я від 09.09.2013 №787 затверджено Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п. п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Згідно з п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ, до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображена вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Оригінали зазначених у п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (п. п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Сектор організаційного забезпечення