Главная » 2019 » Июль » 18 » Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує
09:01 Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує | |
| Громадяни повинні сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у декларації про майновий стан і доходи, до 31 липня (включно) Фізичні особи, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, відповідно до Податкового кодексу України зобов’язані сплатити суму податкових зобов’язань, зазначену у поданій декларації про майновий стан і доходи, до 01 серпня року, що настає за звітним. Отже, за результатами 2018 року останній день сплати – 31 липня 2019 року (включно). Нагадуємо, що фізичні особи виконують свої зобов’язання як зі сплати податку на доходи фізичних осіб, так і військового збору. Звертаємо увагу, що у зв’язку із введенням з 01.01.2019 у дію нових кодів бюджетної класифікації порядок сплати фізичними особами податкових зобов’язань, зазначених у податковій декларації, змінено. Отже, платник податку – фізична особа, якийзобов’язаний подати податкову декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує їх за кодами платежу: «11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»; «11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування». Слід зазначити, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Крім того, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, на суми такого зобов’язання нараховується пеня. До уваги платників: типові помилки при заповненні заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами Державна фіскальна служба України за результатами обробки отриманих заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними (форма J/F 1304901) повідомляє про типові помилки, які припускають платники при її заповненні: 1. На заяву на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, додатково до кваліфікованого електронного підпису керівника юридичної особи або уповноваженої особи, фізичної особи – підприємця або його представника накладається кваліфікований електронний підпис бухгалтера та печатка, що призводить до неприйняття документу. 2. У колонці 14 зазначається ідентифікатор об’єкта оподаткування, відсутній в інформації про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, про які до контролюючого органу направлено повідомлення відповідно до пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України, що призводить до неприйняття документу. Право платника ПДФО на податкову знижку за витратами на сплату страхових платежів Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до норм ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року. Нормами п. 166.3 ст. 166 ПКУ визначено перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки. До таких витрат, зокрема, платник ПДФО може віднести суму витрат, понесених ним на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником ПДФО страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника ПДФО, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування): а) при страхуванні платника ПДФО або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника ПДФО, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п.169.4 ст. 169 ПКУ; б) при страхуванні члена сім’ї платника ПДФО першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованного члена сім’ї. Норми встановлені п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ. За порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах ПКУ передбачені штрафи Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах Податковим кодексом України (далі – ПКУ) передбачені штрафні санкції. Так, зокрема, необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20 000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового (абзац перший п. 128¹.1 ст. 128¹ ПКУ ). Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого з порушень, передбачених абзацом першим п. 128¹.1 ст. 128¹ ПКУ , – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового. Норми визначені п. 128¹.1 ст. 128¹ ПКУ. До уваги виробників алкогольних напоїв та тютюнових виробів! Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 01.07.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.03.2019 № 126 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 30 листопада 2012 року № 1246» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 15.04.2019. за № 393/33364) (далі – Наказ № 126). Зміни внесені Наказом № 126 до Інструкції з ведення Єдиного державного реєстру виробників спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2012 № 1246, відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями. Наказ № 126 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» 02.05.2019 № 33. Не сплатили єдиний внесок, штрафів не уникнути! Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Норми визначені частиною 12 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464). Згідно з п. 6 частини 1 ст. 1 Закону № 2464 суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою. Штраф у розмірі 20 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску накладається за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (п. 2 частини 11 ст. 25 Закону № 2464). За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум (п. 6 частини 11 ст. 25 Закону № 2464). На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення (частина 10 ст. 25 Закону № 2464). Крім того, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність (абзац другий частини 1 ст. 26 Закону № 2464). Так, згідно зі ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями: ► несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; ► несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Податкова вимога: терміни та порядок надсилання Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання. Норми встановлені п. 59.3 ст.59 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов’язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ). Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Туристичний збір: справляння у 2019 році Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01 січня 2019 року за кожну добу тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) туристичний збір (далі – збір) справляється у розмірі до 0,5 % мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення – для внутрішнього туризму (до 20,87 грн на добу) та до 5 % мінімальної заробітної плати – для в’їзного туризму (до 208,65 грн на добу). Відповідно до рішень сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися з тимчасового розміщення у таких місцях проживання (ночівлі): ● готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади; ● житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі). Справляння збору здійснюється такими податковими агентами: ► юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб, фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі); ► квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму; ► юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою. Перелік податкових агентів та інформація про них розміщуються та оприлюднюються на офіційному веб-сайті сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. Платники збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. За один і той самий період перебування платника збору на території однієї адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, повторне справляння збору, вже сплаченого таким платником збору, не допускається. Особа здійснює тимчасове розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі), що належать такій особі на праві власності або на праві користування, виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним туристичного збору. У разі дострокового залишення особою, яка сплатила туристичний збір, території адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, сума надмірно сплаченого збору підлягає поверненню такій особі у встановленому ПКУ порядку. Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у податковій декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду. Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору у контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу. Норми визначені ст. 268 ПКУ. Загальна система оподаткування: ФОП при готівкових розрахунках за перевезення пасажирів у таксі застосовує РРО Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на те, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Норми встановлені п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) і розповсюджуються на фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), зокрема, які перебувають на загальній системі оподаткування. Електронний таксометр – РРО, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів (ст. 2 Закону № 265). Отже, суб’єкти господарювання – ФОП, що перебувають на загальній системі оподаткування, у машинах-таксі при розрахунках з пасажирами готівкою повинні застосовувати належним чином зареєстровані електронні таксометри – РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Врахування сум ПДВ при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що для обрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності стосовно доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Норми визначені п. 44.2 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ. Ведення бухгалтерського обліку сум ПДВ здійснюється на підставі Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01.07.1997 № 141 із змінами та доповненнями. Затверджено Порядок надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Кабінет Міністрів України постановою від 22 травня 2019 року № 565 (далі – Постанова № 565) затвердив Порядок надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок). Постанова № 565 набирає чинності з 01 січня 2020 року. Порядком визначається механізм надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Зазначене рішення сприятиме розвитку такої форми господарювання, як сімейні фермерські господарства. Постанову № 565 розміщено на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади «Урядовий портал» за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-zatverdzhennya-poryadku-nadannya-simejnim-fermerskim-gospodarstvam-dodatkovoyi-finansovoyi-pidtrimki-cherez-mehanizm-doplati-na-korist-zastrahovanih-m-220519 Оподаткування виплачених нерезиденту членських внесків Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що для цілей оподаткування нерезиденти – це іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; фізичні особи, які не є резидентами України. Норми визначені п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). До платників податку на прибуток з числа нерезидентів належать юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України (п.п. 133.2.1 п. 133.2 ст. 133 ПКУ). Відповідно до положень п. 141.4 ст. 141 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ. Перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, встановлено п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ. Враховуючи те, що членські внески не визначені п.п. «й» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ як окремий вид доходу, що отримується нерезидентом з джерелом походження з України, то такі виплати розглядаються у складі інших доходів від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України. Якщо резидент здійснює будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримується податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою у розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ). Якщо виплата доходу з джерелом його походження з України здійснюється на користь міжнародної організації, яка має імунітет згідно з міжнародними договорами, то такий дохід не підлягає оподаткуванню в Україні. Враховуючи вищевикладене, при виплаті резидентом членських внесків на користь нерезидента утримується податок у розмірі 15 відсотків їх суми та за рахунок такого нерезидента під час виплати таких внесків, якщо інше не передбачено положеннями чинних міжнародних договорів. Дані про всі рахунки самозайнятої особи, відкриті у банках та інших фінансових установах, відображаються в Електронному кабінеті Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що банки та інші фінансові установи зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків, зокрема, самозайнятої фізичної особи, до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка. Норми визначені абз. першим п. 69.2 ст. 69 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Порядок подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 із змінами. Пунктом 5 розд. І Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року № 56) встановлено, що клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності, незалежної професійної діяльності і власних потреб. Обов’язок фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) та особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, повідомляти про свій статус банки та інші фінансові установи, в яких такі особи відкривають рахунки, передбачений п. 69.7 ст. 69 ПКУ. Таким чином, при встановленні статусу клієнта як самозайнятої особи (ФОП або особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність) банки та інші фінансові установи при відкритті/закритті рахунків клієнта надсилають повідомлення до контролюючого органу про відкриття або закриття будь-яких рахунків платника податків – самозайнятої особи, у тому числі відкритих для власних потреб. Пунктом 42¹.2 ст. 42¹ ПКУ обумовлено, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, у тому числі шляхом перегляду у режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю. У розділі «Облікові дані платника» приватної частини Електронного кабінету відображаються, зокрема, дані про всі рахунки самозайнятої особи, відкриті у банках та інших фінансових установах (розрахункові, депозитні, кредитні тощо). Особливості сплати єдиного внеску та єдиного податку новоствореним платником єдиного податку 3-ї групи Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для 3-ї групи, яка не передбачає сплату ПДВ, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації. Тобто, за вказаних умов новостворені суб’єкти господарювання будуть платниками єдиного податку 3-ї групи з дня їх державної реєстрації. Для підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (в 2019 році – 918,06 грн.). Для новостворених суб’єктів господарювання, які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку 3-ї групи, - перший звітний період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація. База нарахування єдиного внеску за цей місяць для них визначається у розмірі, визначеному такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (в 2019 році – 918,06 грн.). Платники єдиного податку, які не є платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. У разі обрання платником ведення книги обліку доходів в паперовому вигляді: - необхідно подати до фіскального органу за основним місцем обліку примірник книги обліку доходів, на титульному аркуші якої зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, податкова адреса; - книга обліку доходів прошнурована, пронумерована безоплатно реєструється в фіскальному органі, зокрема, засвідчується підписом керівника або заступника керівника контролюючого органу та скріплюється печаткою. Порядок ведення книги обліку доходів для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість, затверджений Наказом МФУ від 19.06.2015 № 579. Зазначена норма визначена п.п. 298.1.2 ст. 298 та п.п. 296.1.1 ст. 296 Податкового кодексу та п. 3 част. першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». | |
| Категория: Область | Просмотров: 225 | | |
| Всего комментариев: 0 | |
