До уваги платників податків! Щодо правильності заповнення реквізитів на платіжних документах

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу на дотримання платниками вимог наказу Мінфіну від 24 липня 2015 року №666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення ) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів».

До фіскальних органів надходять звернення платників щодо перерахування того чи іншого платежу на інший бюджетний рахунок в результаті помилкового зарахування, так як при сплаті в платіжних документах був невірно зазначений рахунок, або реквізити рахунків переплутані по територіях, чи взагалі надходження коштів відбулось не за призначенням податку. Такі помилки платників призводять до порушення граничних термінів сплати та застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату до платників податків.

Разом з тим звертаємо увагу, що за правильність заповнення реквізитів в платіжних документах відповідальність несе не банківська установа, а платник податків, тому з метою уникнення помилкових зарахувань та нарахування штрафних санкцій при сплаті платежів просимо достовірно вибирати та заповняти реквізити рахунків платежів та поле «Призначення платежу» з використанням кодів видів сплати відповідно до вищезазначеного наказу.

Реквізити рахунків для зарахування платежів до бюджету можна завантажити чи звернутись по місцю реєстрації в Центри обслуговування платників.

До уваги банків та інших фінансових установ!

Відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 09.07.2019 № 292 «Про внесення змін до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.07.2019 за №832/33803 (далі – наказ № 292), з 05.08.2019 ДФС забезпечується приймання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах, що надходять до контролюючих органів, за новою формою та структурою, номера рахунків в яких сформовані із дотриманням вимог Національного стандарту України «Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні (IBAN Registry:2009, NEQ) ДСТУ-Н 7167:2010», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 454 (далі – стандарт IBAN).

Наказ № 292 розміщено на вебпорталі ДФС за посиланням: «Головна > Законодавство > Податкове законодавство > Накази».

Оновлені електронні форми документів для кожного типу файла повідомлень та схеми контролю розміщено на офіційному вебпорталі ДФС у розділі: «Електронна звітність > Програмний модуль для формування та направлення повідомлень про відкриття/закриття рахунків > Форми електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків».

Відповідно до вимог наказу №292 банки України з 05.08.2019 повинні направити до контролюючих органів повідомлення про відкриття нових рахунків із зазначенням реквізиту «номер рахунку», сформованого відповідно до стандарту IBAN.

З 05.08.2019 по 31.10.2019 (протягом перехідного періоду, встановленого Нацбанком) банки направляють до контролюючих органів повідомлення про змінені рахунки платників податків за стандартом IBAN із зазначенням інформації щодо номера банківського рахунку, який було змінено, дати його відкриття й дати зміни рахунку за стандартом IBAN.

У 10-денний строк після закінчення перехідного періоду банки направляють контролюючим органам повідомлення про всі відкриті станом на 31.10.2019 рахунки клієнтів – платників податків.

Платник єдиного податку четвертої групи надає площі сільськогосподарських угідь в оренду: врахування в декларації

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Норми встановлені п. 292¹.1 ст. 292¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому ст. 126 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами та доповненнями.

Платники єдиного податку четвертої групи у разі надання сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в оренду іншому платникові податку, враховують орендовану площу земельних ділянок у своїй декларації. У декларації орендаря така земельна ділянка не враховується (п.п. 295.9.6 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, до декларації платника єдиного податку четвертої групи (орендодавця) включаються площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що надані ним в користування за договором оренди (суборенди) платнику єдиного податку четвертої групи (орендарю).

Якщо площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду надаються платником єдиного податку четвертої групи (орендодавцем) в користування за договором оренди (суборенди) іншому суб’єкту господарювання – не платнику єдиного податку четвертої групи (орендарю), то площі таких земельних ділянок не включаються до декларації платника єдиного податку четвертої групи (орендодавця).

При цьому за такі земельні ділянки, що не використовуються платником єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, орендодавець сплачує земельний податок на загальних умовах.

За відсутність з вини платника реєстрації акцизних складів у СЕАРП та СЕ з 01.10.2019 законодавством передбачені штрафи

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників акцизного податку, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628–VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до п. 128¹.2 ст. 128¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), редакція якого набула чинності з 01.07.2019.

Вищезазначеним пунктом передбачено, що відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП та СЕ) платником акцизного податку – розпорядником акцизного складу тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1 000 000 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2 000 000 гривень.

Водночас, п. 25 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ, зокрема, передбачено, що норми п. 128¹.2 ст. 128¹ ПКУ, яким запроваджено нові штрафні санкції, застосовуються з 01 жовтня 2019 року.

Повернення помилково сплачених коштів: з 01.08. 2019 заяву можна подавати в електронній формі

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що 26.04.2019 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (далі – Наказ № 60), яким затверджено Порядок інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені (далі – Порядок).

Так, Порядком запроваджено єдину автоматизовану систему створення, підписання, погодження електронних документів, їх передавання, одержання, оброблення з використанням електронного цифрового підпису та інформаційно-телекомунікаційних технологій і систем.

Порядок застосовується щодо повернення платежів, які належать:

► державному бюджету, з першого числа четвертого місяця, що настає за місяцем офіційного опублікування вищезазначеного наказу, тобто з 01.08.2019;

► місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, з першого числа сьомого місяця, що настає за місяцем офіційного опублікування цього наказу – з 01.11.2019.

Отже, починаючи з 01 серпня 2019 року, платники податків мають змогу подати заяву, у довільній формі, на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань по платежах, належних державному бюджету в електронному вигляді через приватну частину «Електронного кабінету»вибравши меню «Листування з ДФС».

Наказ № 60 опубліковано у інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 26.04.2019 № 32.

Наслідки відмови платника єдиного податку четвертої групи від спрощеної системи оподаткування

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що платники єдиного податку четвертої групи (фізичні особи – підприємці), які у податковому (звітному) періоді не забезпечили дотримання сукупності умов (критеріїв), передбачених п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зобов’язані сплатити у поточному році податок у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відсотків річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку, та з наступного податкового (звітного) кварталу перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування.

Заява про такий перехід подається таким платником єдиного податку не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому не забезпечено дотримання сукупності умов (критеріїв), передбачених п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

Норми встановлені п.п. 298.8.6 п. 298.8 ст. 298 ПКУ,

Крім того, платники єдиного податку четвертої групи можуть самостійно перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано відповідну заяву, за умови сплати податку за поточний рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відсотків річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку (п.п. 298.8.7 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).

Згідно з п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.

Операції з реалізації суб’єктами господарювання безалкогольного пива у роздріб акцизним податком не оподатковуються

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що пиво – це насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, який зазначений у товарній позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД.

Норми встановлені п.п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

В свою чергу під безалкогольним пивом розуміють насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, одержаний під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами з об’ємною часткою спирту не більш як 0,5 відсотка, отриманий шляхом діалізу або переривання головного бродіння, або виготовлення пивного сусла зі зниженою часткою сухих речовин у початковому суслі, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2202 (ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями).

Підпунктом 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ встановлено ставки акцизного податку, зокрема, на пиво із солоду (солодове), що відноситься до товарної групи 2203 00 згідно УКТ ЗЕД.

На товари, що відносяться до товарної групи 2202 згідно УКТ ЗЕД, ставки акцизного податку ПКУ не встановлено та такі товари не віднесено до підакцизних.

Тому операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі товарів, які не належать до підакцизних, зокрема пива безалкогольного, акцизним податком не оподатковуються.

Фізична особа надає нерухомість в оренду іншій фізичній особі, яка не є суб’єктом господарювання: сплата ПДФО

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є платник ПДФО – орендодавець.

При цьому:

а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року ПДФО та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи;

б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу і за податковою адресою платника ПДФО – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

Нарахування єдиного внеску на заробітну плату зовнішнього сумісника

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у разi якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Норми встановлені п. 5 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Водночас при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (абзац третій частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464).

Законом України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 108) визначено, що мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.

Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати (ст. 31 Закону № 108). Тобто, якщо працівник відпрацював повний місяць, роботодавець зобов’язаний нарахувати заробітну плату у розмірі, не нижчому від мінімального.

Відповідно до ст. 56 Кодексу законів про працю від 10 грудня 1971 року із змінами та доповненнями за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Таким чином, роботодавець має право нарахувати працівнику, який працює неповний робочий день, заробітну плату, нижчу за мінімальну, але за умови, що сума нарахованої заробітної плати має бути не менша ніж частина від мінімальної заробітної плати, що припадає на фактично відпрацьований час.

При цьому роботодавець розраховує суму єдиного внеску як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску незалежно від того, що працівник працював неповний робочий день.

Отже, при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи (сумісникам) ставка єдиного внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Про термін дії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників акцизного податку, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб’єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов’язковій реєстрації в органі ДФС, а у сільській місцевості – в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта господарювання.

Норми визначені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями.

Нерухоме майно знищено: уточнення показників у декларації про нерухомість

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Норми визначені п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Згідно з ст. 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами та доповненнями державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр).

Порядок проведення державної реєстрації припинення права власності на об’єкт нерухомого майна у зв’язку з його знищенням визначено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами і доповненнями.

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування Декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Формою Декларації, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами та доповненнями, передбачено зазначення типу Декларації:«Звітна», «Звітна нова» або «Уточнююча».

Тобто, платник податку – юридична особа нараховує податок за об’єкт нерухомого майна, який було зруйновано/знищено, при наявності підтверджуючих документів щодо державної реєстрації припинення права власності на такий об’єкт нерухомого майна, за період з 01 січня звітного року до початку того місяця, в якому проведено таку державну реєстрацію.

Якщо державна реєстрація припинення права власності на об’єкт нерухомого майна відбулась до 20 лютого звітного року, а«Звітну» Декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання платником податків – юридичною особою Декларація подається за типом «Звітна нова», а після його закінчення – «Уточнююча».

Офіційне оформлення трудових відносин фізичною особою – підприємцем

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує роботодавцям – фізичним особам – підприємцям (далі – ФОП) про необхідність легального оформлення найманих робітників.

Для офіційного оформлення найманого працівника на роботу ФОП необхідно:

► укласти трудовий договір з найманим працівником (реєструвати такий договір у центрі зайнятості не потрібно);

► оформити наказ (розпорядження) щодо прийняття працівника на роботу;

► до початку роботи працівника подати до територіального органу ДФС за місцем обліку ФОП як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття працівника на роботу за формою, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413;

► зробити запис в трудовій книжці про прийняття працівника на роботу відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 із змінами.

Наголошуємо, що офіційне працевлаштування дозволяє громадянину отримувати пакет соціальних гарантій, пільг та виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та допомоги при нещасному випадку; своєчасної та не нижче мінімального розміру виплати заробітної плати; щорічної відпустки та відпустки по догляду за дитиною; податкової знижки тощо.

Строк позовної давності минув: чи можна виправити помилки у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску?

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що нормами частини шістнадцятої ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями встановлено: строк давності щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), застосування та стягнення сум недоїмки з єдиного внеску, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Отже, страхувальник має право виправити помилки в звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску за періоди, за якими минув строк позовної давності.

Резервний РРО вводиться в експлуатацію не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт РРО

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

Норми встановлені ст. 5 Закону України від 06 липня 1995року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 265).

Пунктом 2 ст. 14 Закону № 265 передбачено, що у разі виходу з ладу РРО центри сервісного обслуговування зобов’язані забезпечувати відновлення його роботи протягом 7 робочих днів.

У разі незабезпечення центром сервісного обслуговування гарантійного ремонту РРО не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт РРО ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО (п. 4 ст. 14 Закону № 265).

Фізична особа має квартири в різних населених пунктах. Куди звертатись для звірки сплати податку на нерухомість?

Обчислення суми податку з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється фіскальним органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Податкове повідомлення-рішення про сплату податку та відповідні платіжні реквізити за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) фізичній особі - платнику податку фіскальним органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податок сплачується за місцем розташування об'єкта нерухомості протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Фізичні особи - платники податку на нерухоме майно, мають право звернутися з письмовою заявою до фіскального органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, фіскальний орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення.

Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Отже, громадяни - власники декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, для проведення звірки даних можуть звернутися до фіскального органу за місцем проживання (реєстрації).

Зазначена норма передбачена п.п. 266.7.3 ст. 266 Податкового кодексу.

Формування доходу підприємцем - платником єдиного податку. Які правила?

Доходом фізичної особи - підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

У платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, до доходу за звітний період включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності. Дата отримання доходу - дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Разом з тим, до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Зазначена норма передбачена п. 292.1, п. 292.3, п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу.

 Сектор організаційного забезпечення