Закон України № 1017: з 01.01.2021 надання платних послуг у сфері охорони здоров’я тільки з використанням РРО та/або програмних РРО

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 01.01.2021 набрав чинності розділ І Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій», яким внесені зміни до п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, п. 61 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, зокрема передбачено, що з 01.01.2021 до 01.01.2022 реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють, у тому числі, надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

Платні послуги у сфері охорони здоров’я, які можуть надавати фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої групи, визначено Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010.

ДК 009:2010 затверджено наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. № 457. Цією класифікацією визначено розділ за кодом 86 «Охорона здоров’я», який поділяється на групи: 86.1 «Діяльність лікарняних закладів»; 86.2 «Медична та стоматологічна практика»; 86.9 «Інша діяльність у сфері охорони здоров’я».

Зазначений розділ включає лікарні широкого профілю та спеціалізовані лікарні короткочасного або тривалого перебування пацієнтів, санаторії, профілакторії, будинки для людей похилого віку з медичним обслуговуванням, психіатричні лікарні, установи для осіб з розумовими вадами, реабілітаційні центри, лепрозорії та інші установи охорони здоров’я, що мають необхідну матеріальну базу та проводять діагностичне та медичне лікування пацієнтів, які страждають різними захворюваннями.

Також до цього розділу відносяться

● медичні консультації та лікування в області загальної та спеціалізованої медицини як лікарями загального напряму, так і медичними спеціалістами та хірургами;

● стоматологічні послуги загального та спеціалізованого характеру;

● послуги ортодонтів.

Отже, вищезазначена діяльність з 01.01.2021 здійснюється із застосуванням РРО та/або програмних РРО.

Про основні переваги оновленого Реєстру декларацій для суб’єктів декларування та громадян

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

У кінці 2020 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) оновило Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (Реєстр декларацій).

Реєстр декларацій став більш зручним і зрозумілим для користувачів, а робота з ним комфортною як для суб’єктів декларування, які подають до Реєстру електронні документи, так і користувачів його публічної частини.

Основні переваги оновленого Реєстру декларацій:

► Зручний пошук декларацій у публічній частині Реєстру:

● додано наскрізний пошук по вмісту всіх поданих документів до Реєстру (чекбокс «шукати скрізь» біля поля для пошуку). Це дає можливість пошуку декларацій за будь-яким об’єктом декларування. Так, наприклад, за ключовим словом «Мерседес» можливо знайти всі декларації осіб, які задекларували транспортні засоби цієї марки;

● після відкриття у публічній частині Реєстру будь-якої декларації можливо одразу, без додаткового пошуку, переглянути інші документи цього суб’єкта декларування: додано блок «Інші документи суб’єкта декларування», який містить посилання на всі документи, які декларант подавав до Реєстру.

► Зручніша робота з кваліфікованим електронним підписом (КЕП) та вхід до Реєстру декларацій:

● відтепер авторизуватися можна з використанням КЕП (у тому числі на захищеному носії) на сторінці входу до Реєстру (https://portal.nazk.gov.ua/), а також з використанням Інтегрованої системи електронної ідентифікації ID.GOV.UA;

● можливо використовувати декілька КЕП для входу до Реєстру. Якщо при зміні КЕП ідентифікаційні дані суб’єкта декларування не змінились (прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків), не потрібно проводити процедуру зміни КЕП у Реєстрі;

● якщо ідентифікаційні дані у КЕП змінились, а також змінилась електронна поштова скринька декларанта, додано можливість отримати доступ до персонального електронного кабінету в Реєстрі за допомогою процедури «Я змінив поштову скриньку».

► Спрощено комунікацію з уповноваженими особами НАЗК, які перевіряють декларації. Суб’єкт декларування може у персональному електронному кабінеті Реєстру додавати файли у форматах .jpeg, .jpg, .png, .bmp, .pdf до повідомлень уповноваженим особам НАЗК, які проводять повну перевірку їхніх декларацій.

Також, персональні дані в чернетках документів не зникають. Тому суб’єкт декларування може заповнювати документи з різних пристроїв та з різними КЕП. При створенні нової декларації на основі попередньої забезпечено перенесення персональних даних суб’єктів декларування до нового документа незалежно від комп’ютера, на якому вони працюють із Реєстром.

НАЗК і надалі продовжить інформувати і про інші переваги оновленого Реєстру декларацій.

У разі виникнення питань при поданні декларації ви можете зателефонувати до Контакт-центру: +38(044)200–06–94. Консультації надаються в робочі дні з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 18:00.

Якщо у вас виникатимуть технічні питання при роботі з Реєстром декларацій, просимо направляти їх на email:support@nazk.gov.ua.

Інформацію розміщено на офіційному вебсайті НАЗК за посиланням

До уваги податкових агентів!

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4» у новій редакції викладено Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нараховано єдиного внеску (ф. № 1ДФ) (далі – Податковий розрахунок) і порядок заповнення та подання податковими агентами вищезазначеного Податкового розрахунку.

Наказ набрав чинності 01.01.2021 (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» № 101 від 28.12.2020).

Оновлений Податковий розрахунок містить таблиці щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий Розрахунок за календарний рік не подається.

Якщо останній день строку подання Податкового розрахунку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Податковий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) протягом звітного періоду.

На підставі відомостей щодо сум утриманого та/або сплаченого ПДФО, які зазначаються у Податкового розрахунку, нарахування податкового зобов'язання не проводиться.

Податковий розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам ПДФО податковий агент та незалежно від того чи виплачені платником єдиного внеску суми такого внеску фактично після їх нарахування до сплати протягом звітного періоду.

Розрахунок подається до контролюючих органів за основним місцем обліку.

Враховуючи вищевикладене, починаючи зі звітного періоду І квартал 2021 року платники податків подають нову форму Податкового розрахунку, яка об’єднує інформацію щодо податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску.

Закон України № 1072: соціальна допомога не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072) підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новими пунктами 15, 16 і 17.

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включається дохід у вигляді одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, що виплачується (надається) такому платнику податку за рахунок коштів державного бюджету відповідно до статті 2 Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (п. 15 підрозділу 1 розділу XX ПКУ).

Також до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включається дохід, виплачений (наданий) роботодавцем за рахунок коштів одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання, що виплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до статті 3 Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (п. 16 підрозділу 1 розділу XX ПКУ).

Крім того, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включаються суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також суми пені та штрафів, нараховані на ці суми недоїмки, списані платнику єдиного внеску відповідно до пункту 9¹⁵ розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (п. 17 підрозділу 1 розділу XX ПКУ).

Закон № 1072: про коригування фінансового результату до оподаткування на суму списаних штрафних санкцій і пені

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072), який набрав чинності 10.12.2020, передбачено, зокрема, списання штрафних санкцій і пені відповідно до п. 2³ та списання податкового боргу відповідно до п. 2⁴ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, згідно з п. 2³ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом № 1072 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Положення п. 2³ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не застосовується щодо:

► великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

► осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс з процедур банкрутства);

► осіб, щодо яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

► банків, на які поширюються норми Закону України від 23 лютого 2012 року «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зі змінами та доповненнями;

► осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

► осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Штрафні санкції і пеня, що підлягають застосуванню та нарахуванню у зв’язку зі сплатою такого податкового боргу, не підлягають застосуванню та нарахуванню, а нараховані підлягають коригуванню до нульових показників.

Згідно з п. 2⁴ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно), що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обліковувався станом на 01 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу.

Таке списання здійснюється без застосування положень ст. 101 ПКУ та виключно за даними, що містяться в інформаційно-телекомунікаційних системах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Списані суми підлягають відновленню у разі виявлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для списання.

Положення п. 2⁴ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не застосовується щодо податкового боргу з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також щодо осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом з процедур банкрутства.

Нараховані та сплачені або стягнуті за період з дати набрання чинності Законом № 1072 до дати списання податкового боргу відповідно до п. 2⁴ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ суми податкового боргу, штрафних санкцій та пені не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунків у банках.

На списані відповідно до п. 2⁴ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ суми не застосовуються штрафні санкції, не нараховується пеня, передбачені ПКУ, за період з дати набрання чинності Законом № 1072 і до дати списання включно.

Списання податкового боргу згідно з п. 2⁴ підрозділу 10 розділу ХХ  ПКУ є підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів.

На підставі наданої контролюючим органом інформації про списані суми податкового боргу підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення податкового боргу з платників податків, яким здійснюється списання сум податкового боргу відповідно до п. 2⁴підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, у порядку, визначеному Законом України від 02 червня 2016 року № 1404 «Про виконавче провадження» зі змінами та доповненнями.

При цьому Законом № 1072 підрозділ 4 розділу ХХ ПКУ доповнено новим п. 54, згідно з абзацом третім якого фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму доходу у вигляді списаних штрафних санкцій і пені відповідно до п. 2 прим. 3 та списаного податкового боргу відповідно до п. 2⁴ підрозділу 10 розділу XX ПКУ та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

До уваги фізичних осіб – підприємців

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (1 320 000 грн), незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Суб’єктам господарювання, які мають намір використовувати ПРРО, рекомендуємо ознайомитись з інформацією, яка розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України у банері «Програмні РРО» https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/ або звернутись до центрів обслуговування платників для отримання роз’яснень з питань реєстрації та застосування ПРРО.

Нагадуємо, що з 01 серпня 2020 року представникам бізнесу надано можливість обирати той пристрій, який є більш зручним для проведення розрахункових операцій – класичний та/або програмний РРО (далі – ПРРО).

Безкоштовне програмне рішення ПРРО просте та швидке у використанні. Для початку роботи з ним не потрібно спеціальних навичок. Програмне рішення можна завантажити за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.

Безкоштовне програмне забезпечення для ПРРО є доступним для повноцінного використання.

Коли не застосовуються РРО

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що реєстратори розрахункових операцій не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування / сервісів переказу коштів.

У випадку, коли споживачі, використовуючи мережу Інтернет, замовляють послуги і розрахунки за них здійснюють виключно із застосуванням електронного платіжного засобу та платіжних систем (LiqPay, Portmone, EasyPay, PayPong, Ipay.ua, City24, Приват24 тощо), такі операції здійснюються без застосування РРО надавачем послуги.

Умови, за яких суб’єкт господарювання не застосовує РРО, ПРРО та РК

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами доповненнями (далі – Закон № 265) визначено, які суб’єкти господарювання не застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або програмні РРО (ПРРО) із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (РК).

Так, РРО, ПРРО та РК не застосовуються суб’єктами господарювання при:

► здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (ризикових) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб'єкта господарювання;

► виконанні банківських операцій, крім: операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків, операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу

► при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті;

► при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями) згідно з Податковим кодексом України  (далі – ПКУ);

► при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння) за готівкові кошти на ринках;

► при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу підакцизних товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену;

► при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями) згідно з ПКУ;

► при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійнотехнічних навчальних закладів під час навчального процесу;

► при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Закон України № 1017: з 01.01.2021 надання платних послуг у сфері охорони здоров’я тільки з використанням РРО та/або програмних РРО

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 01.01.2021 набрав чинності розділ І Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій», яким внесені зміни до п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, п. 61 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, зокрема передбачено, що з 01.01.2021 до 01.01.2022 реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють, у тому числі, надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

Закон № 1072: у разі погашення повної суми відстроченого податкового боргу у визначений строк, штрафні санкції і пеня не застосовуються

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 1².

Нормами вищезазначеного пункту встановлено, що податковий борг платників податків – фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, який у загальній сумі не перевищує 6 800 гривень, може бути врегульований у такому порядку.

Сума податкового боргу (у тому числі штрафні санкції, пеня та проценти за користування розстроченням/відстроченням), що обліковувалася за такими платниками податків станом на 01 грудня 2020 року і залишилась непогашеною станом на дату надання відстрочення, може бути відстрочена до 29 грудня 2021 року. Відстрочення здійснюється контролюючим органом за місцем обліку платника податків – фізичної особи за його заявою. Відстрочення надається без нарахування процентів за користування таким відстроченням.

У разі погашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше визначеного п. 1² підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ строку штрафні санкції і пеня, передбачені ПКУ, на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються та не нараховуються, а застосовані (нараховані) коригуються до нульових показників.

У разі непогашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу до настання визначеного цим пунктом строку, а також у разі її погашення після 29 грудня 2021 року, штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, нараховуються у загальному порядку згідно з вимогами ПКУ.

При наданні відстрочення згідно з п. 1² підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ норми статті 100 ПКУ не застосовуються.

Закон України № 1072: соціальна підтримка не є об’єктом нарахування єдиного внеску

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що   Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» доповнено новим п. 9¹⁷,відповідно до якогоне є об’єктом нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування виплати застрахованим особам у вигляді одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, а також ті, які здійснюються за рахунок одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання, що виплачуються за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

До уваги фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (1 320 000 грн), незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Суб’єктам господарювання, які мають намір використовувати ПРРО, рекомендуємо ознайомитись з інформацією, яка розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України у банері«Програмні РРО» https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/ або звернутись до центрів обслуговування платників для отримання роз’яснень з питань реєстрації та застосування ПРРО.

Нагадуємо, що з 01 серпня 2020 року представникам бізнесу надано можливість обирати той пристрій, який є більш зручним для проведення розрахункових операцій – класичний та/або програмний РРО (далі – ПРРО).

Безкоштовне програмне рішення ПРРО просте та швидке у використанні. Для початку роботи з ним не потрібно спеціальних навичок. Програмне рішення можна завантажити за посиланнямhttps://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.

Безкоштовне програмне забезпечення для ПРРО є доступним для повноцінного використання.

Щодо переходу платниками єдиного податку на сплату інших податків і зборів

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX внесено зміни, зокрема, до п.п. 8 п. 298.2.3 ст. 298  Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо переходу платниками єдиного податку на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі порушення умов застосування спрощеної системи оподаткування, які набрали чинності з 23 травня 2020 року.

Так, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, - у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Отже, сума податкового боргу, наявність якого на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов’язує платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування, має перевищувати 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1020 гривень.

Якщо платником не буде здійснений такий перехід, то за рішенням контролюючого органу його реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області