Випадки, у яких ФОП – платники єдиного податку не застосовують РРО та/або ПРРО з 01.01.2021

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з преамбулою Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) Закон № 265 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних ПРРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не допускається.

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Нагадуємо, що 01.01.2021 набрав чинності розділ І Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – Закон № 1017-ІХ), яким внесені зміни до ПКУ, зокрема, до п. 61 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Так, п. 61 підрозділу 10 розділу XX ПКУ  передбачено, що до 01.01.2021 РРО та/або ПРРО не застосовувались платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 грн., крім тих, які здійснюють:

► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

► реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 01.01.2021 до 01.01.2022 РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Яким чином перевірити розрахунковий документ (чек), виданий ПРРО, що працює в режимі в офлайн?

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.08.2020 платники мають можливість проводити готівкові розрахунки з  використанням  програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО).

Якщо операція проводиться у режимі офлайн, то у розрахунковому документі (чеку), який проведено через ПРРО, має обов’язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн.

Перевірити наявність цього чеку в базі даних ДПС можливо через Електронний кабінет після завершення роботи ПРРО в режимі офлайн та передачі ним чека/чеків до фіскального сервера.

Інформація про фіскальні номери, що увійшли до діапазону для використання ПРРО, що працює у режимі офлайн, буде оприлюднена в Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер ПРРО та про суб’єкта господарювання, для ПРРО якого зарезервовано фіскальні номери.

Сплату податків і зборів можливо перевірити онлайн

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що перевірити розрахунки з бюджетом суб’єкти господарювання можуть в Електронному кабінеті  за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом», в якому формується Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС.

Такий Запит надсилається він за формою F/J1300204 через меню«Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

Відповідь на Запит платнику податків надсилається через Електронний кабінет не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою F/J1400204.

Якщо за результатами звірки платник виявив надмірно чи помилково сплачені податки, платник має можливість через Електронний кабінет надіслати заяву про повернення помилково/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені за формою J/F 1302001. До заяви треба додати копію платіжного документа, який надсилається як документ довільного формату (F/J 1360102). Така заява про повернення сплачених сум грошових зобов’язань подається платником до територіального органу ДПС за місцем обліку сплаченого грошового зобов’язання.

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1 095 днів від дня виникнення помилково або надміру сплаченої суми.

Нагадуємо, робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС (www.tax.gov.ua).

У 2020 році фізичними особами сплачено майже 1,6 млрд грн податку на нерухомість

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланнямhttps://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/450580.html овідомила наступне.

У 2020 році власники нерухомості сплатили майже 1,6 млрд грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з фізичних осіб до місцевих бюджетів.

У 2021 році податок на нерухомість платники сплачують за 2020 рік за ставками, які були законодавчо визначені на той період.

Податок нараховується на загальну площу об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток. Ставки податку встановлювалися рішеннями місцевих рад.

При цьому пільгові розміри площі майна, на які не нараховується податок, складають:

► для квартири/квартир незалежно від їх кількості – 60 кв. метрів;

► для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – 120 кв. метрів;

► для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – 180 кв. метрів.

Податкове зобов’язання з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Водночас, пунктом 52⁵ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ) (в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)») визначено, що об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 ПКУ в період з 01 березня по 31 березня 2020 року.

Отже, у 2021 році обчислення сум податку за звітний 2020 рік з об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за виключенням періоду з 01 березня по 31 березня 2020 року.

Деклараційна кампанія 2021: податкова знижка за навчання

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що триває Деклараційна кампанія 2021.

Нормами п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Нормами ПКУ визначено, що право на податкову знижку за витратами, понесеними у звітному (податковому) році на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти, виникає у платника податків, у якого сплата фактично підтверджена відповідними розрахунковими документами (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в яких зазначено, що платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, яка звертається за податковою знижкою, та копією договору, що ідентифікує заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника).

Закон № 466: з 01.01.2021 підвищено вартісний критерій річного доходу для застосування річного звітного періоду для платників податку на прибуток

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами та доповненнями внесено зміни до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині підвищення вартісного критерію річного доходу для незастосування різниць з 20 до 40 млн грн (набули чинності 23.05.2020) та до п. 137.5 ст. 137 ПКУ у частині підвищення вартісного критерію річного доходу для застосування річного звітного періоду (набули чинності з 01.01.2021).

Таким чином, платники податку на прибуток підприємств, у яких річний дохід за 2020 звітний рік не перевищить 40 млн грн мають можливість:

► прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік;

► застосовувати у 2021 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств.

До уваги фізичних осіб – підприємців щодо сплати ЄСВ!

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/450695.html повідомила наступне.

1. Оскільки ФОП-сумісник має право не сплачувати ЄСВ за себе в ті місяці, у яких за нього сплачений ЄСВ не менше мінімального роботодавцем по основному місцю роботи, чи потрібно якимись документами доводити факт сплати роботодавцем за відповідні місяці ЄСВ?

Відповідно до статті 20 Закону № 2464 податковим органам  метою перевірки правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску надається доступ до персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески. Таким чином, ФОП або особи, які провадять незалежну професійну діяльність не повинні повідомляти про факт сплати за них ЄСВ роботодавцем.

2. Як відображати у звітності ФОПа місяці, за які ЄСВ не сплачений ФОПом за себе, бо сплачений роботодавцем за основним місцем роботи, щоб ці місяці не були зараховані ФОПу в недоїмку по ЄСВ?

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 6 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов’язані подавати звітність про нарахування ЄСВ в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника ЄСВ у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України.

Враховуючи зазначене та норми частини шостої статті 4 Закону № 2464, такі платники у паперовому варіанті звітності проставляють прочерки за місяці, за які роботодавцем сплачено ЄСВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску (в електронному варіанті звітності поля залишаються не заповненими).

3. Чи передбачаються механізми звірки інформації по сплаті ЄСВ ФОПом і роботодавцем у разі виникнення непорозумінь щодо сплати ЄСВ за певні місяці?

З 01.01.2021 такий механізм визначено статтею 20 Закону № 2464. Об’єм інформації, терміни та порядок її отримання затверджується окремими протоколами на підставі порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску оновлено

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.01.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 05.11.2020 № 670 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23.12.2020 за № 1289/35572) (далі – Наказ № 670), яким затверджено зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за № 460/26905 із змінами) (далі – Порядок).

Зміни до Порядку внесено, зокрема з метою реалізації статей 4, 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Так, Наказом № 670 зокрема, уточнено порядок подання страхувальниками звіту з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт).

Крім того Наказом № 670 встановлено, що у разі припинення або зняття з обліку в податкових органах страхувальник зобов'язаний подати Звіт за останній звітний період до дня державної реєстрації припинення, в якому:

● здійснено державну реєстрацію припинення страхувальника або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності;

● припинено незалежну професійну діяльність згідно з даними реєстру страхувальників;

● платник втратив статус члена фермерського господарства, набув статусу особи, яка підлягає страхуванню на інших підставах, звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Наказ № 670 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 28.12.2020 № 101.

Єдиний внесок, сплачений приватним нотаріусом за найманих працівників за попередній рік, можна врахувати у складі витрат

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що оподатковуваним податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Норми встановлені п.178.3 ст.178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

На підставі положень Закону України від 02 березня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» із змінами та з метою встановлення єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів, Міністерством юстиції України видано лист від 02.02.2006 № 31-35/20, в якому наведено перелік витрат, які приватні нотаріуси мають право враховувати при обчисленні загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, сплату нотаріусами внесків, у тому числі на користь найманих працівників.

Якщо згідно остаточного розрахунку приватними нотаріусами за попередній звітний рік фактично сплачено єдиний внесок у поточному році, у тому числі на користь найманих працівників, то така сплата може бути включена до складу витрат при обчисленні оподатковуваного доходу за звітний рік.

Закон України № 1072: списання боргу є підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 04.12.2020 № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» (далі – Закон № 1072) підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 2⁴, відповідно до якого контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3 060 грн (включно), що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обліковувався станом на 1 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу.

На списані відповідно до п. 2⁴ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ суми не застосовуються штрафні санкції, не нараховується пеня, передбачені ПКУ, за період з дати набрання чинності Законом № 1072 і до дати списання включно.

Списання податкового боргу згідно з п. 2⁴ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ є підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів.

На підставі наданої контролюючим органом інформації про списані суми податкового боргу підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення податкового боргу з платників податків, яким здійснюється списання сум податкового боргу відповідно до п. 2⁴підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Використання РРО та/або програмних РРО при здійсненні розрахунків

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами доповненнями (далі –Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Норми визначені п. 1 ст. 3 Закону № 265.

РРО та/або програмні РРО застосовується при розрахунках:

▼ готівкою;

▼ через термінал банківської установи, із застосуванням електронної платіжної системи (ЕПЗ);

▼ через програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС) не банківської установи (готівка та ЕПЗ)

▼ у дистанційній торгівлі з ЕПЗ виключно електронні розрахунки через системи LiqPay, Portmone, iPay, Приват24, Монобанк, Ощад24/7.

РРО та/ або програмні РРО не застосовується при розрахунках:

▼ перерахування коштів з рахунку суб’єкта господарювання (СГ) на рахунок СГ;

▼ перерахування коштів через касу банку;

▼ через ПТКС банку (готівка та ЕПЗ);

▼ дистанційні послуги з ЕПЗ виключно електронні розрахунки через системи LiqPay, Portmone, iPay, Приват24, Монобанк, Ощад24/7.

Застосування пільги з податку на нерухомість у разі надання фізичною особою житла в оренду

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Норми встановлені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги зі сплати податку на нерухомість.

Водночас, пільги з податку на нерухомість, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (абзац третій п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

Згідно з нормою ст. 810 глави 59 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями договором найму (оренди) житла визнається цивільно-правовий договір, в силу якого одна сторона – власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Наявність саме цивільно-правового договору є необхідною умовою для того, щоб відповідна операція вважалася орендною операцією для підтвердження здачі житла в оренду.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Платники податку на нерухомість мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема, щодо об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у їх власності, права на користування пільгою зі сплати податку (п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Отже, якщо фізична особа – власник об’єкта житлової нерухомості протягом кількох місяців звітного року здавала об’єкт житлової нерухомості в оренду, пільга зі сплати податку на нерухомість, на такий об’єкт не застосовується починаючи з того місяця, в якому фактично об’єкт здавався в оренду, та до кінця місяця, в якому припинено здачу в оренду такого об’єкта.

Для проведення звірки даних, зокрема, щодо об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку на нерухомість, права на користування пільгою зі сплати податку, фізична особа має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою.

Про зміни у застосуванні РРО (ПРРО)

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби SARS-CoV-2», внесені до Закону від 06 липня 1995 року № 265/95ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) , а саме змінами передбачено:

▼ заборона використання програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним суб’єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі;

▼ виключення вимоги щодо реалізації товарів (надання послуг) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України; забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО;

▼ не застосування РРО та/або ПРРО при наданні дистанційних послуг, розрахунки за які здійснюються виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів;

▼ відтермінування до 01 січня 2022 року застосування фінансових санкції у розмірах, визначених п. 1 ст. 17 Закону № 265;

▼ скасування штрафних санкцій за невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО та/або ПРРО та за відсутність попереднього програмування найменування товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни такого товару (послуги) та обліку їх кількості.

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області