Інформація для платників рентної плати та екологічного податку

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оновлений довідник місцевих бюджетів на базі змінених кодів Класифікатора об'єктів адміністративно-територіального устрою України (далі – КОАТУУ), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.12.20 № 756 «Про внесення змін до довідника місцевих бюджетів» (далі – Наказ № 756), а реквізити казначейських рахунків для громад розміщено на офіційних сайтах територіальних органів ДПС.

У зв’язку з цим, нагадуємо особливості заповнення податкової звітності з рентної плати та екологічного податку, які передбачають відображення відповідних показників, що слід використовувати для внесення відповідних змін до податкової звітності.

Зокрема, у податковій декларації з рентної плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати» (далі – Декларація № 719):

● у рядку 6 рядка 2 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ» Декларації № 719 зазначається код КОАТУУ за місцезнаходженням контролюючого органу, до якого подасться Декларація № 719;

● у рядку 3 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТТУ» додатків 1 – 3,5 та 7 до Декларації № 719 зазначається код КОАТТУ територіальної громади, визначений у розпорядженнях Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №№ 707 – 730) та Наказі № 756;

● у рядку 5 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцезнаходженням об’єкта» до Декларації № 719 зазначається код КОАТУУ місця здійснення діяльності платника.

у рядку 3 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТТУ» додатків 4,6, 10 – 11 до Декларації № 719 зазначається код КОАТТУ територіальної громади, визначений у Розпорядженнях та Наказі № 756.

У податковій декларації екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715 «Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку» (далі – Декларація № 715):

● у рядку 7 рядка 2 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ»  Декларації № 715 зазначається код КОАТУУ за місцезнаходженням контролюючого органу, у якому платник перебуває на обліку як платник екологічного податку;

● у рядку 311 рядка 3 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцем обліку платника» додатків 1 – 3 до Декларації № 715 зазначається код КОАТТУ територіальної громади, визначений у Розпорядженнях та Наказ № 756 і, у якій платник перебуває на обліку як платник екологічного податку;

● у рядку 3.2 рядка 2 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцем розташування джерела забруднення» додатків 1 – 3 до Декларації № 715 зазначається код КОАТУУ за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, здійснення скидів у водні об’єкти, розміщення відходів відповідно.

Акцентуємо увагу на тому, що зазначатися має код органу самоврядування, а не територіально-адміністративної одиниці (населеного пункту), який є адміністративним центром новоствореної територіальної громади.

Закон України № 1072: обмеження щодо право на списання штрафних (фінансових санкцій) та пені для деяких категорій платників

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072), зокрема, підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 2³.

Відповідно до зазначеного пункту у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Закону № 1072 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов'язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Важливо, що положення п. 2³  підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не застосовується до:

► великих платників податків, які відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

► осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

► осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

► банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

► осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

► осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Штрафні санкції і пеня, що підлягають застосуванню та нарахуванню у зв’язку зі сплатою такого податкового боргу, не підлягають застосуванню та нарахуванню, а нараховані підлягають коригуванню до нульових показників.

Порядок та термін реєстрації ПРРО

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, розробленим відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за № 635/34918 (далі – Порядок № 317).

Відповідно до п. 2 розділу II Порядку № 317 під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до алгоритму його формування.

Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.

Пунктом 3 розділу II Порядку № 317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) (J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

▼ у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16 год. 00 хв. робочого (операційного дня);

▼ не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16 год. 00 хв. робочого (операційного дня).

Така інформація направляється у вигляді першої квитанції або першої та другої квитанцій згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557) (п. 4 розділу II Порядку № 317).

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО (п. 5 розділу II Порядку № 317).

За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови п. 6 розділу II Порядку № 317).

Деклараційна кампанія 2021: граничні строки сплати податкових зобов’язань

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що до  01 травня 2021 року триває Деклараційна кампанія 2021.

Зобов’язання, визначені платниками у податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) необхідно сплатити:

● протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання Декларації – для фізичних осіб, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування).

● 02 серпня 2021 року – для громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Платник податку – фізична особа, який зобов’язаний подати Декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації:

«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці«Бюджетні рахунки» (https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/).

Відповідальність за несвоєчасну сплату податку (збору) передбачена ст. 124 Податкового кодексу України.

Закон України № 1115: про окремі особливості застосування положень Податкового кодексу України

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у зв’язку із набранням чинності Законом України від 17 грудня 2020 року № 1115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (далі – Закон № 1115), ДПС України листом від 01.03.2021 № 5257/7/99-00-21-03-02-07 (далі – Лист № 5257) проінформувала про окремі особливості застосування положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням внесених змін.

Так, Закон № 1115 опубліковано у офіційному виданні «Голос України» від 24.02.2021.

Закон № 1115 набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 25 лютого 2021 року), та застосовується до податкових періодів, починаючи з першого дня місяця, наступного за місяцем опублікування Закону № 1115, а саме, починаючи з 01 березня 2021 року.

Відповідно до норм Закону № 1115, починаючи з 01 березня 2021 року, за ставкою ПДВ у розмірі 14 відс. оподатковуватимуться операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД: 0102; 0103, 0104 10, 0401 (у частині молока незбираного), 1001, 1002,1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00, 1207,   1212 91, крім операцій із ввезення на митну територію України товарів, визначених у п. 197.18 ст. 197 ПКУ.

До набрання чинності новими формами податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, що міститимуть відповідні графи та показники для відображення операцій з постачання товарів (сільськогосподарської продукції, що класифікується за товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД, визначеними у нормах Закону № 1115), які, починаючи з 01 березня 2021 року, підлягатимуть оподаткуванню ПДВ за ставкою ПДВ у розмірі 14 відс., податкова накладна/розрахунок коригування до податкової накладної платниками податку не можуть бути складені та, відповідно, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

З дати набрання чинності положень відповідного наказу Міністерства фінансів України, яким буде затверджено нові форми податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, для платників податку буде забезпечено можливість реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, що будуть складені такими платниками податку згідно з новими формами за операціями з постачання товарів (сільськогосподарської продукції, що класифікується за товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД, визначеними у нормах Закону № 1115), здійснюваними у період з 01 березня 2021 року до дати впровадження нових форм податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної.

Звертаємо увагу, що згідно з п. 52¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, у тому числі за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Детальніше про окремі особливості застосування норм Закону № 1115 та окремі особливості оподаткування ПДВ (у тому числі нарахування та коригування податкових зобов’язань з ПДВ) можливо ознайомитись у Листі № 5257, який розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/75171.html

Про заповнення платіжних документів для сплати податків у разі застосування єдиного рахунку

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за № 190/35812 та набуде чинності з 26.02.2021, затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок № 847).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку № 847 заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Скасовано граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту для туристичної галузі

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Національний банк України (НБУ) постановою від 11.02.2021 № 17 доповнив перелік операцій з експорту та імпорту товарів, на які не поширюються встановлені НБУ граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі – Постанова № 17).

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (постанова НБУ від 02.01.2019 № 5) (365 календарних днів), не поширюються також на туристичні продукти (послуги), що імпортуються відповідно до зовнішньоекономічних договорів (контрактів) у туристичній галузі, – операції з постачання, реалізації (продажу) туристичними операторами туристичних продуктів (послуг) нерезидентів.

Також визначено, що з дати набрання чинності Постановою № 17 встановлені НБУ граничні строки розрахунків за операціями з імпорту товарів і послуг не поширюються на операції, що зазначені вище, незалежно від дня здійснення таких операцій.

Банки завершують здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за відповідними операціями у день набрання чинності Постановою № 17.

Постанова № 17 опублікована на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України 12.02.2021 і вона набрала чинності з 22.02.2021.

До уваги постійних представництв!

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за звітний період – 2020 рік у постійних представництв нерезидентів може визначатись одним з трьох способів:

▼ у загальному порядку встановленому для платників – резидентів відповідно до розділу ІІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ);

▼ на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, з урахуванням вимог, визначених ст. 39 ПКУ;

▼ як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 з урахуванням вимог, визначених ст. 39 ПКУ.

Платники податку на прибуток підприємств – постійні представництва нерезидентів, у яких об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за звітний період – 2020 рік визначається на підставі складення окремого балансу фінансово – господарської діяльності або шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7, можуть використовувати форми відповідних розрахунків, які були затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2016 № 544.

Водночас, постійні представництва нерезидентів не зобов’язані у зв’язку із набуттям чинності Законом України від 17 грудня 2020 року № 1117 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» (далі – Закон № 1117) подавати уточнюючі декларації (розрахунки) за звітні періоди – півріччя та або три квартали 2020 року, у разі якщо податкова звітність за такі періоди складена відповідно до редакції ПКУ, що діяла на момент такого складання.

Також Законом № 1117 передбачається відтермінування (на один рік) змін до п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 ПКУ, які починають діяти з 01.01.2022, щодо визначення платниками податку на прибуток підприємств юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України.

Довідково: аналогічні роз’яснення надані листом ДПС України від 27.01.2021 № 2367/7/99-00-21-02-01-07.

Відповідальність до фізичної особи, яка уклала договір про добровільну сплату ЄСВ, але не подала звіт щодо сум нарахованого ЄСВ

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України від 08.08.2010р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) ЄСВ – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Коло платників, які мають право на добровільну сплату ЄСВ, визначено ч. 1 ст. 10 Закону № 2464.

Платник ЄСВ, зокрема, зобов’язаний подавати звітність та сплачувати ЄСВ до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування (п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464).

Згідно з п. 6 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435 (далі – Порядок № 435), фізичні особи, які уклали договір на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, формують та подають самі за себе Звіт про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати (далі – Звіт) протягом 30 календарних днів після закінчення строків дії договору.

Звітним періодом є термін дії договору, а якщо договором про добровільну участь передбачено одноразову сплату особою ЄСВ за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), – період, за який одноразово сплачено єдиний внесок за попередні періоди.

Звіт подається за формою № Д6 згідно з додатком 6 до Порядку № 435.

Згідно з ч. 4 ст. 10 Закону № 2464 у договорі про добровільну участь зазначаються, зокрема, права та обов’язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Чинним законодавством не передбачено відповідальності до фізичної особи, яка уклала договір про добровільну сплату ЄСВ, але не подала (несвоєчасно подала, подала за невстановленою формою) Звіт.

При цьому слід врахувати, що фізична особа, яка уклала договір про добровільну сплату ЄСВ, але не подала Звіт, втрачає право на отримання допомоги при настанні страхового випадку, який визначений в укладеному договорі.

Порядок оподаткування ПДВ операцій із заставним майном, яке переходить у власність банку (фінансової установи) від платника ПДВ згідно з умовами договору застави

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV (далі – ЦКУ) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 593 ЦКУ визначено, що право застави припиняється, зокрема, у разі набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Підпунктом 14.1.191 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що постачання товарів – є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 ПКУ є операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору).

Отже, для заставодавця операції з передачі банку у власність заставленого майна в рахунок погашення заборгованості перед таким банком розцінюються як операції з постачання такого майна. При цьому, якщо заставодавець є зареєстрованим платником ПДВ, такий заставодавець зобов’язаний визначити податкові зобов’язання за такою операцією та скласти податкову накладну, яка підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Для банківської установи (заставоутримувача) операція з оприбуткування об’єкта застави на баланс (у разі звернення стягнення на предмет застави шляхом набуття на нього права власності) розглядається податковим законодавством як операція з придбання такого майна.

Відповідно до п. 189.15 ст. 189 ПКУ у разі постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна. Ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність. У разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області