Скористались іпотечним житловим кредитом? Дізнайтесь як отримати податкову знижку

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує. Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, частину суми процентів, сплачених ним за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 Податкового кодексу (п.п. 166.3.1 ст. 166 ПКУ).

Таке право виникає якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Кредитні договори платника податку, який бажає нарахувати податкову знижку на частину суми процентів, сплачених ним за користування іпотечним житловим кредитом, повинні відповідати, зокрема, таким умовам:

- у кредитному договорі зазначено, що ціллю його надання є придбання (будівництво) житла, яке приймається кредитором у заставу;

- до кредитного договору в обов’язковому порядку має бути укладений договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується, який є невід’ємним доповненням до такого кредитного договору;

- договір іпотеки (застави) обов’язково має бути нотаріально посвідченим.

Платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом за умови наявності документального підтвердження витрат:

- кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;

- відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);

- паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит. Для прискорення проведення податковим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до податкового органу копії зазначених документів.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177).

Для платників податків, які декларують право на податкову знижку, передбачена окрема позначка у розділі категорія платника, у зв’язку з тим, що такі платники мають окремий граничний строк подання податкової декларації — по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку із використанням права на податкову знижку здійснюється в окремому додатку ФЗ.

Для громадян, які подають декларацію з метою отримання податкової знижки за 2020 рік, строки для подання декларації - по 31.12.2021 (включно).

Подання податкових декларацій в електронній формі у режимі онлайн здійснються через Електронний кабінет платника, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua/, а також через офіційний вебпортал ДПС https://tax.gov.ua/).

Заповнення реквізиту «Призначення платежу»

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платники податків, які використовують єдиний рахунок, що під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, платники мають керуватися вимогами розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту, затвердженого наказом МФУ від 31.12.2020 №847 «Про внесення змін до наказу МФУ від 24.07.2015 № 666».

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної пунктом 35¹.6 статті 35¹, пунктом 89.7 статті 89 та пунктом 131.2 статті 131 ПКУ (із змінами).

Про декларування доходів від продажу автомобіля

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує громадянам, що у разі продажу ними іншим фізичним особам протягом звітного (податкового) року двох чи більше об’єктів рухомого майна: легкового автомобіля, мотоцикла чи мопеда, дохід, отриманий платником, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка. Зазначена норма визначена пунктом 167.2 статті 167 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

У разі продажу протягом року одного з об’єктів рухомого майна дохід, отриманий продавцем від такої операції не оподатковується.

Якщо упродовж року фізична особа продавала інші транспортні засоби, зокрема вантажний автомобіль або транспортний засіб спеціалізованого призначення, то дохід від такого продажу підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою
5 відс. та військовим збором за ставкою 1,5 відс. незалежно від кількості таких операцій з продажу впродовж року.

Відповідно до пункту 179.2 статті 179 Кодексу обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема від операцій продажу майна чи даруванні, при нотаріальному посвідченні договорів із одночасною сплатою податку, відповідно до розділу IV Кодексу. У інших випадках, платник податку, який при продажу транспортного засобу отримав дохід, що підлягає оподаткуванню, від іншої фізичної особи, має подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за місцем реєстрації у обов’язковому порядку до 01 травня 2021 року.

Прийняття працівника на роботу

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує роботодавцям про необхідність подання повідомлення про прийняття працівника на роботу. Таке повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою підприємцем до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх, як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Звертаємо увагу, що повідомлення має бути поданим до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.  Форма повідомлення затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413.

Надати повідомлення можна одним із трьох способів:

засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;

на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

До уваги платників, які використовують єдиний рахунок!

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 26.02.2021 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.02.2021 за № 190/35812), яким внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів».

Зміни зумовлено запровадженням з 01 січня 2021 року нової системи сплати податків, зборів, платежів, ЄСВ з використанням єдиного рахунку паралельно з діючою системою оперативного обліку та сплати платежів.

Платники, які включені до реєстру платників, що використовують єдиний рахунок, при заповненні реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документу на переказ коштів на єдиний рахунок мають керуватися вимогами нового доповненого розділу II. «Заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку.

При оформленні розрахункових документів на переказ коштів на єдиний рахунок мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;», як ознаку наявності відповідного поля у разі коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті “Призначення платежу” розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної пунктом 35¹.6 статті 35¹, пунктом 89.7 статті 89 та пунктом 131.2 статті 131 Податкового кодексу України (із змінами).

Довідково: лист ДПС України від 23.02.2021 № 4854/7/99-00-12-09-04-04.

Про податкову знижку за навчання

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст.166 п.166.3 Податкового кодексу подати декларацію з метою отримання податкової знижки мають право громадяни, які понесли витрати на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення.

Право на отримання податкової знижки мають платник податку та/або члени сім’ї першого ступеня спорідненості (батьки, чоловік, дружина, діти, у тому числі усиновлені).

Особа, яка хоче отримати виплату, повинна відповідати наступним критеріям:

- мати громадянство України та реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), крім випадків, коли особа через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття РНОКПП та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;

- не бути приватним підприємцем;

- загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не перевищує суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена на фактично нараховані (утримані) протягом звітного року податковими агентами суми страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом,– обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, та на суму наданої платнику податку податкової соціальної пільги (за її наявності).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Як отримати довідку про відсутність заборгованості?

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що довідка про відсутність заборгованості (Довідка) формується за відсутності у платника податкового боргу та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Наказом Міністерств фінансів України від 03.09.2018 № 733 затверджено «Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи».

Для отримання Довідки необхідно подати заяву про надання Довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку №733.

Заява подається платником (на його вибір):

● у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу,

● в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login.

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету шляхом вибору відповідної електронної форми документа.

У Заяві обов’язково вказується, серед іншого:

● посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів,

● найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано.

Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви.

Довідку у паперовій формі платник отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.

Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині Електронного кабінету.

Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.

Деклараційна кампанія 2021: за несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи передбачена відповідальність

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Пунктом 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Згідно з п. 15.1 ст. 15 ПКУ платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом ІV ПКУ, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Обов’язки платника податків визначені ст. 16 ПКУ, у якій зазначено, що платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Одночасно п. 179.1 ст. 179 ПКУ передбачено, що платник ПДФО зобов’язаний подавати річну податкову декларацію відповідно до ПКУ.

Відповідно до п. 110.1 ст. 110 ПКУ платники податків, податкові агенти, а також інші суб’єкти у випадках, прямо передбачених ПКУ, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.

Фізична особа – платник ПДФО несе фінансову відповідальність за умови наявності на момент вчинення податкового правопорушення повної цивільної дієздатності (п. 110.2 ст. 110 ПКУ).

Законні представники платників податків – фізичних осіб згідно зі ст. 242 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями у разі невиконання обов’язків, визначених ПКУ, несуть фінансову відповідальність, встановлену для платників податків (п. 110.4 ст. 110 ПКУ).

Статтею 111 ПКУ визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна та кримінальна. Зокрема, фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Неподання крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1  ст. 120 ПКУ).

Отже, громадянин України (платник ПДФО – фізична особа), у якого виникає об’єкт оподаткування ПДФО та військовим збором, зобов’язаний подати податкову декларацію (крім випадків, передбачених п. 179.2 ст. 179 ПКУ) та сплатити відповідні податкові зобов’язання відповідно до ПКУ.

Водночас, несвоєчасне подання платником податків – фізичною особою податкової декларації, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень.

Крім того, відповідно до ст. 164¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073–X із змінами та доповненнями, за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ФОП сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.

Норми встановлені п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІУ зі змінами і доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, у тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 ЦКУ).

Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника як фізична особа – підприємець, то такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.

Застосування РРО та/або ПРРО при здійсненні перевезенні пасажирів та багажу, а також при продажу квитків у кіосках та салонах транспортних засобів

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує щодо застосування РРО та/або ПРРО при здійснення перевезенні пасажирів, а також при продажу квитків.

Відповідно до п. 4 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) та розрахункові книжки (далі – РК) не застосовуються, зокрема, при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю.

Згідно з ст. 10 Закону № 265 Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, встановлений Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики та затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336 із змінами та доповненнями (далі – Перелік № 1336).

Відповідно до п. 10 Переліку №1336 дозволено, зокрема, проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) при продажу талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю в кіосках та салонах транспортних засобів для проїзду в електротранспорті, на морських і річкових суднах.

Враховуючи викладене, при продажу квитків у кіосках та салонах транспортних засобів суб’єкти господарювання, які здійснюють перевезення пасажирів та багажу, мають право використовувати РК та КОРО, без використання РРО та/або ПРРО.

Зміна найменування або адреси господарської одиниці необхідна перереєстрація ПРРО

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надає роз’яснення платникам податків щодо перереєстрації ПРРО у разі зміни найменування або адреси господарської одиниці.

Відповідно до п. 8 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 23.06.2020 р. № 317 (далі – Порядок № 317) перереєстрація програмного РРО (далі – ПРРО) здійснюється у разі зміни найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО.

Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F1316602) (додаток 1 до Порядку №317) (далі – Заява) з позначкою «Перереєстрація».

При цьому, заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у Заяві, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо).

Пунктом 10 розд. II Порядку №317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.

Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО.

Згідно з п. 11 розд. II Порядку №317 у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Надання ломбардами фінансових послуг здійснюється із застосуванням РРО (ПРРО)

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику.

Норми встановлені ст. 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику ломбардами, зобов’язаний проводити розрахункові операції із застосовуванням РРО або ПРРО.

Порядок внесення змін у дані про ПРРО (крім перереєстрації)

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 9 розд. ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок) заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у заяві про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – Заява за ф. № 1-ПРРО) (ідентифікатор форми J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку), що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо).

Для внесення змін у дані про ПРРО (крім перереєстрації) подається Заява за ф. № 1-ПРРО з позначкою у рядку 1 розд. 1 «Дія» «Зміни (крім перереєстрації)».

Пунктом 10 розд. II Порядку № 317 передбачено, що внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.

Заява за ф. № 1-ПРРО з позначкою «Зміни (крім перереєстрації)» подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розд. V Порядку.

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області