Алгоритм дій для отримання Е-підпису в Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС

На період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусу COVID-19 на території України для отримання у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач) електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) необхідно:

1. Здійснити попередній запис до відповідного відокремленого пункту реєстрації (далі – ВПР) (режим роботи ВПР та засоби зв’язку опубліковані на офіційному інформаційному ресурсі Надавача у розділі «Контакти» (https://acskidd.gov.ua/contacts)).

Звертаємо увагу, що попередній запис здійснюється протягом дня на наступний робочий день (рекомендований час попереднього запису з 8 год. 15 хв. до 9 год. 00 хв.);

2. Підготувати необхідний перелік реєстраційних документів для отримання ЕДП, з яким можливо ознайомитись у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу Надавача (https://acskidd.gov.ua/etrusted-services), обравши відповідну категорію;

3. Прийти у відповідний ВПР на зазначений час (повідомлений працівником ВПР під час запису) з оригіналами документів для ідентифікації користувача та передачі необхідних для реєстрації документів (ВПР не надає послуги з копіювання, друку та заповнення реєстраційних карток, бланків та інших документів, а також не здійснює продаж або безоплатне надання захищених носіїв особистих ключів). При цьому надання ЕДП здійснюватиметься лише за наявності у клієнтів засобів захисту від респіраторних захворювань.

Інформаційно-довідковий департамент ДПС - 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги фізичних осіб – власників земельних ділянок!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Норми встановлені п. 281.3 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Водночас п. 292¹.1 ст. 292¹ ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

У п. 292¹.3 ст. 292¹ ПКУ передбачено, що підставою для нарахування єдиного податку платникам четвертої групи є дані державного земельного кадастру та/або дані з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п. п. 288.2, 288.3 ст. 288 ПКУ).

Отже, фізичні особи – власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) звільняються від сплати земельного податку за земельні частки (паї), що передані в оренду платнику єдиного податкам четвертої групи на підставі договору оренди.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Алгоритм розрахунку податкової знижки на сплату страхових внесків, сплачених за договорами довгострокового страхування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що порядок застосування платником податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – фізичною особою права на податкову знижку передбачений ст. 166 розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, перелік яких визначений у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Підпунктом 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що платник ПДФО має право включити до податкової знижки, зокрема, суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника ПДФО, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника ПДФО або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника ПДФО, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п. п. 169.4.1  п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2020 році: 2102 грн х 1.4 = 2 940 гривень);

б) при страхуванні члена сім’ї платника ПДФО першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї (у 2020 році: 2102 грн х 1.4 х 50 відсотків = 1 470 гривень).

Наприклад, якщо договір страхування життя, що передбачає сплату платником податків страхового платежу (страхового внеску, страхової премії) за рік у сумі 1 6000 грн, розпочинався 14 серпня 2020 року і платником податків у серпні 2020 року сплачено страховий платіж за рік у сумі 16 000 грн (з 14.08.2020 по 13.08.2021), то з урахуванням норм п. п. «а» п. п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник ПДФО має право віднести на витрати суму фактичних витрат за 5 місяців дії договору у звітному податковому 2020 році, що не перевищує 14 700 грн (2 940 грн х 5 місяців).

При страхуванні члена сім’ї платника ПДФО першого ступеня споріднення за вищезазначеними умовами понесених витрат платник ПДФО має право віднести на витрати суму, що не перевищує 7 350 грн (2 940 грн х 5 місяців х 50 відсотків).

Отже, нормами ПКУ передбачено, що платник податків має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), які не мають перевищувати обмеження, встановлені п. п. «а» та «б» п. п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Заходи, які вживає податкова служба щодо стягнення податкового боргу

Податковим законодавством встановлена відповідальність за несвоєчасність сплати податків, зборів.

У разі невиконання вимог законодавства у недобросовісних платників податків виникає податковий борг.

Податковий борг має три складові: основний платіж, штрафна санкція та пеня.

Органи державної податкової служби вживають заходи щодо стягнення податкового боргу починаючи з направлення податкової вимоги, яка є попереджуючим документом про наслідки невиконання обов’язку платника податків, майно платника описується та вноситься в реєстр обтяжень.

У платника податків є 30 днів для сплати заборгованості в добровільному порядку з дати направлення податкової вимоги.

На 31 день органи державної податкової служби мають право звертатися до суду із позовними заявами: стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки; стягнення безготівкових коштів які перебувають на рахунковому рахунку в установах банку.

Якщо немає результативності у перших 2 випадках, звертаємось до суду із заявою, щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі.

Механізм передбачає на кожному етапі отримання рішення суду. Суд досліджує всі докази по справі і приймає виважене і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог контролюючого органу.

Завершальною стадією стягнення податкового боргу є виконання судового рішення у примусовому порядку. Тут потрібно зауважити, що контролюючий орган самостійно у відповідності податкового кодексу проводить процедуру реалізації майна боржника.

Практично сто відсотків справ щодо стягнення узгодженої суми податкового боргу вирішено на користь ДПС, виключення становлять лише ті справи, де платники податків, до початку, чи під час судового процесу добровільно погасили податкову заборгованість.

У разі якщо ви здійснюєте свою господарську діяльність як фізична особа підприємець, рішення суду про стягнення податкового боргу контролюючим органом разом з виконавчим листом спрямовується до органів ДВС до виконання. Якщо борг контролюючим органом стягувався з юридичної особи, податкова служба вживає заходи погашення заборгованості шляхом виставлення інкасових доручення направляючи їх обслуговуючому банку.

Господарська діяльність в “тіні” суб`єктів Господарської діяльності  з метою уникнення виконання податкових обов'язків  закінчується  судовою тяганиною, втратою часу, та все ж таки сплатою  податкового боргу, хоч і недобровільно, разом зі сплатою штрафних санкцій та пені, нарахованої на суму податкового зобов'язання. Крім того, платниками податків витрачаються кошти на сплату державного мита, судових витрат, витрат на послуги адвокатів, проведення експертиз тощо. 

Таким чином, кращим для суб'єктів господарювання буде не допускати виникнення податкового боргу, вчасно та в повному обсязі виконувати обов'язки по сплаті податків та зборів в порядку і розмірах встановлених законом, чим уникнуть виникнення багатьох небажаних клопотів та витрат.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Затверджено нову форму обліку доходів і витрат для підприємців, які перебувають загальній системі оподаткування і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує платникам податків, що з 1 січня 2021 року ФОП на загальній системі оподаткування та які проводять незалежну професійну діяльність, як і раніше, зобов’язані вести облік доходів і витрат. Але цей облік можна здійснювати як в паперовому, так і в електронному вигляді, у тому числі за допомогою Електронного кабінету. При цьому облік відбуватиметься в типовій формі (яка вводиться замість Книг обліку). Ці норми були прописані в Податковому кодексі України (ПКУ).

Мінфін наказом від 13.05.2021 року №261«Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» (далі – наказ - № 261) затвердив:

типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність;

Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

У типовій формі враховано наявність обов’язкових відомостей, визначених у статтях 177 та 178 ПКУ.

Наказ № 261 опубліковано в "Офіційному віснику України" № 54 від 16.07.2021 року.

Тобто з 16 липня діє Наказ №261 щодо нової форми обліку та Порядку її ведення. Відповідно з 16 липня "стара" форма та порядок її ведення, вже скасовані.

Наказом № 261 також забезпечено реалізацію окремих положень Кодексу для фізичних осіб – підприємців у частині включення до витрат амортизаційних відрахувань з веденням їх обліку та відображенням у типовій формі. Зокрема, введено додаток до типової форми.

Водночас норми наказу не передбачають будь-яких додаткових дій фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, під час використання типової форми, крім виконання вимог Кодексу.

Облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством.

Також у разі прийняття рішення ФОП вести облік за типовою формою на паперових носіях у ПКУ відсутні вимоги щодо шнурування та здійснення реєстрації такої типової форми в контролюючому органі.

У разі ведення обліку доходів і витрат в електронному вигляді самозайнята особа зобов'язана вести таку форму у форматі EXCEL, крім випадку ведення обліку доходів і витрат в електронній формі засобами Електронного кабінету.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути меншою за розмір земельного податку:

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 % їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 % їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 % та не більше 1 % їх нормативної грошової оцінки;

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 % нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 % та не більше 5%. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки;

може перевищувати граничний розмір орендної плати - 12 % нормативної грошової оцінки, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах;

для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку;

для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 % нормативної грошової оцінки.

Якщо розмір орендної плати, зазначений у договорі оренди, є нижчим від встановленого нормами ПКУ, орендарю слід звернутись до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, з яким укладено договір оренди землі, з приводу приведення його у відповідність.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про ставки податку на прибуток, що встановлені ПКУ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) роз’яснює, що базова (основна) ставка податку на прибуток становить 18 відсотків.

Норми встановлені п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 136.2 ст. 136 ПКУ визначено, що під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:

- 3 відс. за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ;

- 0 відс. за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52¹, 14.1.52² і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Ставки 0, 4, 5, 6, 12, 15, 18 і 20 відс. застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених п. 141.4 ст. 141 ПКУ (п. 136.3 ст. 136 ПКУ).

Згідно з п. 136.4 ст. 136 ПКУ під час провадження букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино) одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:

- 10 відс. від доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів;

- 18 відс. від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю.

Податок на дохід, визначений як об’єкт оподаткування у підпунктах 134.1.2, 134.1.4, 134.1.5 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, є частиною податку на прибуток (п. 136.5 ст. 136 ПКУ).

Під час провадження діяльності з випуску та проведення лотерей встановлюється ставка податку на дохід від суми доходів, визначених п. п. 134.1.4 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, у розмірі 30 відс. з урахуванням положень п. 48 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п. 136.6 ст. 136 ПКУ).

Пунктом 48 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що розмір ставки податку на дохід від операцій з випуску та проведення лотерей, визначений п. п. 14.1.271 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, становить:

- з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року включно – 18 відс.;

- з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року включно – 24 відс.;

- з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року включно – 26 відс.;

- з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно – 28 відс.;

- з 01 січня 2021 року застосовується ставка податку, визначена п. 136.6 ст. 136 ПКУ, у розмірі 30 відсотків.

На період до 31 грудня 2021 року передбачено застосування ставки 0 відс. для платників податку на прибуток, які відповідають критеріям, визначеним у п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA