Як відображаються дані про акцизну марку на алкогольні напої у фіскальному касовому чекові

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» (далі – наказ №329), який набув чинності 01 липня 2021 року, внесено зміни до форми фіскального касового чеку на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів і доповнено їх новим реквізитом – «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої», який зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством.

Також наказом передбачено, що:

- до 01 жовтня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО), версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій до дня набрання чинності цим наказом;

- до 01 жовтня 2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, за наявності технічних можливостей повинні бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до статті 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до наказу №329.

Разом з тим, наразі порядком проведення розрахунків, який визначений статтею 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265), не передбачено обов’язку для суб’єктів господарювання при реєстрації  розрахункових операцій зазначати у розрахункових документах цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Отже, з 01 жовтня 2021 року підстав для застосування до таких суб’єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій за видачу розрахункового документа без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої у податкових органів не виникне.

Що робити при несправності ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що згідно п.12 розд. ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 (далі - Порядок № 317) у випадку виявлення несправностей ПРРО або його викрадення чи компрометації особистого ключа, суб'єкт господарювання зобов'язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (далі - ЦСО) (за наявності) за допомогою Електронного кабінету або засобів телекомунікації Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (далі - Повідомлення за ф. №2-ПРРО) за ідентифікатором форми J1316701 (додаток 2 до Порядку №317).

У даному Повідомленні передбачено проставлення відмітки в відповідних рядках, зокрема: «виробника програмного РРО», «центр сервісного обслуговування».

Отже, у випадку виявлення несправностей або некоректної роботи ПРРО суб'єкту господарювання потрібно подати Повідомлення за ф. №2-ПРРО, а також повідомити виробника такого ПРРО для їх усунення.

Зауважимо, якщо ПРРО обслуговується в ЦСО, з яким виробник уклав договір про технічне обслуговування ПРРО, або якого виробник рекомендував як відповідальну особу в частині технічного обслуговування ПРРО, то суб'єкту господарювання необхідно повідомляти ЦСО про виявлені несправності.

Був змінений кваліфікований електронний підпис касира для використання в ПРРО: дії суб’єкта господарювання

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє.

При зміні кваліфікованого електронного підпису касира для роботи з програмним реєстратором розрахункових операцій суб’єкту господарювання (користувачу) необхідно подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F1391802 із зазначенням даних про ідентифікатор ключа з нового сертифіката касира.

Як розраховується ЄВ за працівника, який працює неповний робочий день та отримує заробітну плату менше мінімальної

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що ст. 3 Закону України «Про оплату праці» визначено, що мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.

Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати (ст. 3 прим. 1 Закону № 108).

Отже, якщо працівник відпрацював повний місяць, працедавець зобов’язаний нарахувати заробітну плату не нижче за мінімальну.

Проте,  за угодою між працівником і власником, або уповноваженим ним органом, працівникам може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день, або неповний робочий тиждень.

У такому випадку оплата праці провадиться пропорціонально відпрацьованому часу, або залежно від виробітку, тобто, роботодавець має право нарахувати працівнику, який працює неповний робочий день, заробітну плату нижчу за мінімальну, але за умови, що сума нарахованої заробітної плати має бути не менша ніж частина від мінімальної заробітної плати, що припадає на фактично відпрацьований час.

При цьому роботодавець розраховує суму ЄВ, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄВ незалежно від того, що працівник працював не повний робочий день.

У разі нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи, ставка ЄВ застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Нагадуємо, що:

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок - п.п.4  п.1 ст.1 Закону України №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями. У 2021 році це 90000,0грн. – 15 Х 6000,0 грн.

Мінімальний страховий внесок – сума  єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру  заробітної плати на  розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) - п.п.5 п.1 ст. 1 Закону України №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями. У 2021 році це 1320,0грн. – 22% Х 6000,0 грн.

Заміна повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, щодо заміни повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску.

У разі внесення змін до даних, що вказуються в повідомленні про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 2-ЄСВ (найменування, прізвище, ім’я, по батькові, місцезнаходження, місце проживання платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), контролюючого органу, в якому платник ЄВ перебуває на обліку тощо), повідомлення за ф. № 2-ЄСВ підлягає заміні в контролюючому органі – зазначене передбачено п. 6 розд. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162, зі змінами та доповненнями.

Для отримання нового повідомлення за ф. № 2- ЄСВ платник ЄВ подає до контролюючого органу заяву із зазначенням причин заміни та старе повідомлення.

Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику ЄВ нове повідомлення.

У такому самому порядку видається нове повідомлення замість зіпсованого чи втраченого.

Хто звільняється від сплати єдиного внеску за себе?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що з 01 січня поточного року розширено перелік підприємців, які звільняються від сплати єдиного внеску за себе. Так для фізичних осіб на загальній системі оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства, у разі якщо вони не отримували дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, сплата єдиного соціального внеску є виключно правом, а не обов’язком.

Згідно із законодавством бути платниками ЄСВ тільки добровільно можуть фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком, або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Відповідно до част. V та VI ст. 4 Закону № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» звільняються від сплати єдиного внеску за себе:

-  особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як фізичних осіб – підприємців і провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичною особою – підприємцем, так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;

-  особи, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичні особи – підприємці, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Також скасовується обов’язок сплачувати мінімальний розмір єдиного внеску за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку), для фізичних осіб – підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування); осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; членів фермерського господарства.

Як відбувається розстрочення (відстрочення) податкового боргу платника податків?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що відповідно до п.п. 19 прим. 1.1.24 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 та п.п. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право приймати рішення про відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов’язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.

Підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п. 100.4 ст. 100 ПКУ).

Підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п. 100.5 ст. 100 ПКУ).

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов’язання (п. 100.2 ст. 100 ПКУ).

Згідно з п. 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 (далі – Порядок), розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення контролюючого органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Визначення сум грошових зобов’язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними інформаційної системи, що ведеться контролюючими органами.

Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу (абзац другий п. 1.9 Порядку).

Отже, контролюючі органи мають право надавати відстрочення та розстрочення податкового боргу на підставі заяви платника податків, прийнятого контролюючим органом відповідного рішення та укладеного договору про розстрочення (відстрочення) податкового боргу.

Військовий збір: оподаткування доходу у вигляді додаткового блага

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє.

Згідно з п. п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Пунктом 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ, (п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ) (п. п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX ПКУ (п. п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розд. XX ПКУ).

Таким чином, доходи у вигляді додаткового блага визначені п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, підлягають оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

Про доступ до Е-кабінету для громадян

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що доступ до Е-кабінету для громадян (одразу за умови проходження електронної ідентифікації, без необхідності укладення Договору) мають: фізичні особи (громадяни) та посадові (уповноважені) особи державних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів, підприємств та організацій.

На сьогодні для фізичних осіб в «Електронному кабінеті» об’єднано сервіси для громадян в окремий Е-кабінет, що надає такі можливості:

- доступ до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості про які надходять до ДПС з відповідних реєстрів інших державних органів);

- доступ до сформованих податкових повідомлень-рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;

- подання декларації про майновий стан і доходи (скориставшись сервісом «Автозаповнення Декларації на основі даних ДПС»);

- отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Крім того, через режим «Стан розрахунків з бюджетом» фізичні особи можуть сплатити податки, збори, платежі, обравши на вибір одну з платіжних систем.