Участь Євгена Олейнікова у V Податковому форумі «TAX&BUSINESS TALKS»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/527527.html повідомила.

Про податкові реалії, податкову реформу та нововведення 2022 року йшла мова під час V Податкового форуму «TAX&BUSINESS TALKS», організованому ID Legal Group спільно з Асоціацією Адвокатів України. Участь у І сесії заходу взяли в. о. Голови ДПС Євген Олейніков, Голова Комітету  ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, народний депутат України Ольга Василевська – Смаглюк, заступник бізнес-омбудсмена Ярослав Грегірчак та інші.

Учасники обговорили податкову реформу та зміни, які передбачені законопроєктом 5600. Зокрема, мова йшла про передбачену проєктом можливість проведення податківцями відеофіксації під час перевірок. Так, за словами в. о. Голови ДПС Євгена Олейнікова, така процедура жодним чином не порушує права платників податків та дозволяє законодавчо закріпити  право податкових органів щодо застосування відеофіксації як доказової бази під час судових справ. Варто зазначити, що платники податків таке право вже мають. Тобто такий механізм лише дозволить зберігати паритетність у відносинах платників та податківців.

Дискусію викликало також питання щодо неможливості керівника підприємства виїхати за кордон, якщо в очолюваного ним підприємства є податковий борг.

«Така законодавча норма дозволить, перш за все, захистити бізнес. Нормальною умовою розвитку бізнесу є чесна конкуренція. Про яку конкуренцію може йти мова, якщо окремі підприємства мають багатомільйонну заборгованість? Впровадження цього механізму сприятиме зменшенню ухилення від оподаткування та наведення ладу на ринку», – таку впевненість висловив Євген Олейніков.

Він також відзначив, що за останній рік у податковій службі суттєво переглянули підходи до юридичні роботи, зокрема, в судах, в частині того, щоб юридично коректно і грамотно обґрунтовувати фактичний зміст правовідносин.

«Це те, чого завжди, як на мене, не вистачало податковій службі. Ми спиралися на те, що ситуація настільки очевидна, що тут вже нема чого доводити і відповідно програвали. Сьогодні ситуація змінилася. Це стосується, зокрема, питання реєстрації податкових накладних, коли ми почали вигравати кейси на десятки мільйонів гривень саме через те, що взялися юридично коректно обґрунтовувати реальний зміст операції», – зазначив Євген Олейніков.

Він також прокоментував питання запровадження податку на Гугл. За його словами, мова йде, перш за все, про великі технологічні компанії, для яких репутаційні ризики значно вище за схеми ухилення від оподаткування. До податкової служби вже звернулися компанії з проханням розʼяснення нової процедури. З тими платниками, які з 1 січня відмовляться працювати за новими правилами, податкова служба проводитиме, перш за все, розʼяснювальну роботу.

За результатами перевірок одноразових декларацій не передбачено донарахування податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/527530.html повідомила.

Процедура одноразового (спеціального) добровільного декларування не передбачає донарахування платникам сум податків за результатами перевірок поданих декларацій. На цьому наголосив в. о. Голови ДПС Євген Олейніков під час V Податкового форуму «TAX&BUSINESS TALKS».

За його словами, податкова служба перевіряє подані декларації на наявність технічних помилок. У разі їх виявлення платнику пропонується виправити такі помилки та подати відповідно звітну нову або уточнюючу декларації.

«У податковій амністії відсутня фіскальна складова, бо саме вона зруйнувала б довіру до цього механізму. Ми не маємо на меті перевіряти задекларовані доходи та донараховувати податки. Якщо платник не виправить виявлену помилку в декларації, то така декларація просто вважається неприйнятою», – наголосив Євген Олейніков.

За його словами, головне завдання кампанії одноразового декларування – допомогти платникам амністувати активи, які були отримані законним шляхом, але з яких не були сплачені податки. Але це – не легалізація злочинних активів.

 В. о. Голови ДПС також підкреслив, що вся інформація, яку податкова отримає  про платника у рамках одноразового декларування не розголошуватиметься. Виключенням може бути лише письмова згода самого платника чи рішення суду, в якому зазначено, що така інформація може бути відкритою.

Євген Олейніков підкреслив, що на сьогодні податкова служба надає максимальну інформаційну підтримку усім громадянам, які мають бажання скористатися процедурою одноразового декларування, або вже нею скористалися.

Загалом громадянами України з початку кампанії одноразового декларування вже задекларовано активів на 208 млн гривень. Загальна сума задекларованого збору склала 8,6 млн грн, з яких станом на 19.11.2021 до бюджету вже надійшло  6,7 млн гривень.

Інтерв’ю начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганни Чуб про одноразове добровільне декларування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє.

Вперше громадянам України надано можливість легалізувати свої доходи, з яких раніше не були сплачені податки. З початку вересня стартувала кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування доходів.

З цього приводу начальниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб надала інтерв’ю для представників регіональних засобів масової інформації.

Питання 1. Що таке одноразове (спеціальне) добровільне декларування?

Відповідь. Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які є чи були платниками податків.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування – це одноразовий обов’язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

 Питання 2. Які активи підлягають одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню?

Відповідь. Активи, що підлягають одноразовому (спеціальному) декларуванню:

а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

До нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які: не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності; не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

в) рухоме майно, у тому числі:

транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми; інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Питання 3. Що є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі, якщо фізична особа є власником коштовного годинника та дороговартісної зброї?

Відповідь. У разі якщо фізична особа є власником коштовного годинника та дороговартістної зброї, які придбані за рахунок коштів з яких податки не були сплачені, то базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є витрати на придбання зазначених активів або їх оціночна вартість, тобто база визначається платником самостійно.

Питання 4. Які ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Відповідь. Ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) до бази для нарахування Збору встановлюються у таких розмірах:

ставка 5 відс.:

щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні;

щодо права грошової вимоги до резидентів України;

щодо інших об’єктів декларування, що знаходяться (зареєстровані) в Україні, крім тих, які оподатковуються за ставкою 9 відсотків.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;

ставка 9 відс.:

щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах;

щодо прав грошової вимоги до нерезидентів України;

щодо інших об’єктів декларування, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном, крім тих, які оподатковуються за ставкою 2.5 відсотків.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11.5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Тимчасово з 01.09.2021 по 01.03.2022 ставка Збору застосовується у розмірі 7 відсотків.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;

ставка 2.5 відс.:

щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01.09.2021 до 31.08.2022 до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Питання 5. Який строк сплати збору з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації?

Відповідь. Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки Збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата Збору здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання Декларації; другого платежу – до 01 листопада 2023 року; третього платежу – до 01 листопада 2024 року.

 Питання 6. Які юридичні наслідки неподання одноразової (спеціальної) декларації тими особами, хто має на це право?

Відповідь. Одноразове (спеціальне) декларування є добровільним.

Разом з тим, якщо особа, яка має право на одноразове (спеціальне) декларування не скористується ним (тобто не подасть декларацію), така особа буде вважатися такою, що повідомила контролюючий орган про те, що станом на 31 серпня 2022 року (дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування):

- у її власності відсутні активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів, та/або

- склад та обсяг таких активів, перебуває у межах, які визначені положеннями Податкового кодексу України та вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори.

 Питання 7. Наслідки для фізичної особи, яка має у власності активи, що були одержані (набуті) такою особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, не подання одноразової (спеціально) добровільної декларації?

Відповідь. Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

При цьому до декларанта, який сплатив у повному обсязі суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ порядку, строки та розмірі, а також виконав інші вимоги, передбачені підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не можуть:

1) застосовуватися заходи забезпечення кримінального провадження, застосовуватися запобіжні заходи та вчинятися слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні у зв’язку з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації активів за будь-який період до 01 січня 2021 року (у межах складу та вартості активів фізичної особи, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування), за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1 Кримінального кодексу України.

Суми, щодо яких сплачено збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування, вираховуються з установлених критеріїв для цілей кваліфікації правопорушення як кримінально караного діяння щодо активів фізичної особи, які були відображені (у межах складу та вартості) в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації;

2) розпочинатися провадження у справах про адміністративні правопорушення за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також за ст.ст. 155 прим. 1, 162, 162 прим. 1, 163 прим. 1 (щодо самозайнятої особи), 163 прим. 2 (щодо самозайнятої особи в частині сплати єдиного податку та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), 163 прим. 4 (щодо самозайнятої особи), 163 прим. 15 (щодо самозайнятої особи), 164 (щодо самозайнятої особи), 164 прим. 1, 164 прим. 2 (щодо фізичної особи – підприємця), 165 прим. 1 (щодо самозайнятої особи), 166 прим. 6 (щодо самозайнятої особи) Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо такі правопорушення пов’язані з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації об’єктів декларування до 01 січня 2021 року (у межах складу та вартості активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування).

 Питання 8. На які активи, валютні цінності, права вимоги та грошові кошти не поширюються державні гарантії та звільнення від відповідальність під час одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Відповідь. Державні гарантії та звільнення від відповідальності не поширюються:

на активи, здобуті внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, крім кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1 (щодо сплати податків як фізичною особою чи фізичною особою – підприємцем), ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів, обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо злочин повязаний з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України (далі – ККУ);

на активи фізичної або юридичної особи, набуття яких містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 прим. 5 ККУ, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розд. III Цивільного процесуального кодексу України;

валютні цінності, права вимоги та грошові кошти, позичені третім особам, що відображені в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у разі встановлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, порушення декларантом встановлених пп. 8 і 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодекса України умов розміщення валютних цінностей у банківських або інших фінансових установах, відсутності договору позики між декларантом та юридичною особою та/або нотаріального посвідчення договору позики між декларантом та іншою фізичною особою, відсутності відповідного документа, що підтверджує право вимоги.

Зустріч податківців Дніпропетровщини з малим бізнесом

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє.

Нещодавно, за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) у форматі онлайн проведено зустріч з малим бізнесом Дніпропетровщини. Тема заходу «Застосування РРО/програмних РРО, облік товарних запасів: продовжуємо співпрацювати з бізнесом у форматі діалогу».

Зустріч відбулася за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Мазур Ольги; Голови Спілки Підприємців Дніпропетровщини, заступника голови робочої групи щодо вирішення проблемних питань діяльності фізичних осіб – підприємців у Дніпропетровській області Григоренка Олега; начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Мяч Оксани; начальника управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Осипової Манушак; начальника управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС Самсоненко Євгенії; начальника управління електронних сервісів ГУ ДПС Свірської Алли; заступника начальника управління – начальника відділу обліку платників та об’єктів оподаткування, ведення реєстрів управління електронних сервісів ГУ ДПС Пономарьової Світлани; начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС Аратюнової Світлани та фізичних осіб – підприємців.

Мазур Ольга привітала колег і представників малого бізнесу, побажала всім ефективної комунікації.

«Почути кожного платника, побудувати ефективну співпрацю з бізнесом, знайти точки порозуміння – це не просто гасла, це наша щоденна робота. І сьогодні зустріч буде проводитись саме у форматі діалогу. Будемо обговорювати доволі цікаві та важливі питання у сфері застосування РРО та програмних РРО. Фахівці податкової проаналізували усі надіслані вами запитання та готові до спілкування. Ми завжди відкриті до співпраці з платниками, які ведуть бізнес прозоро та сумлінно сплачують податки», – зазначила заступник начальника ГУ ДПС.

Підприємцям нагадали про основні зміни у застосуванні РРО/програмних РРО, які запроваджені законодавством з вересня 2020 року. ФОП, спілкуючись з фахівцями ГУ ДПС, активно обговорювали питання, які виникають під час здійснення ними розрахункових операцій.

Конструктивний діалог і живий інтерес до тематики застосування РРО/програмних РРО підтверджує, що взаємодія податкових органів з бізнес-спільнотою є важливою і необхідною. Практичні знання, які платники отримують під час обміну досвідом дають позитивний результат – кількість порушень законодавства зменшується.

Підсумовуючи, Мазур Ольга зауважила, що співпраця податкової служби області з бізнесом надає можливість вирішувати важливі питання.

Учасники зустрічі подякували за ту інформацію, яку вони отримали та висловили сподівання на діалог із зазначеної тематики і в подальшому.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»

До уваги платників податків! 10 грудня 2021 року з 09-00 год. до

10-00 год. відбудеться сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» за тел. (056) 374-86-37 на тему: «Застосування РРО та ПРРО». На запитання відповідатиме начальник Нікопольської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталія Міщенко.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»

До уваги платників податків! 15 грудня 2021 року з 10-00 год. до

11-00 год. відбудеться сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» за тел. (056) 374-86-37 на тему: «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування». На запитання відповідатиме заступник начальника ДПІ у м. Покрові Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валентина Піхтіна.