Декларація з рентної плати у новій редакції

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що Міністерством фінансів України наказом від 08.11.2021 № 583 (далі – Наказ № 583) викладено у новій редакції Декларацію з рентної плати (далі – Декларація).

Декларацію доповнено новим додатком (розрахунком) 2-2 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини під час виконання угоди про розподіл продукції». Вартісні показники розрахунку зазначаються у гривнях з копійками.

Крім введення нового додатку, відповідні зміни внесено і до деяких рядків (4.1, 4.1.1-4.1.3, 5) самої Декларації.

Доповнення Декларації новим додатком забезпечить умови виконання норм ст. 338 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо декларування податкових зобов’язань з рентної плати інвестором (оператором) за угодою про розподіл продукції, податковим (звітним) періодом для якої визначено календарний квартал, та відображення показників такого розрахунку у Декларації.

Наказ № 583 набрав чинності 14.12.2021. Офіційно опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 14.12.2021 № 95.

В яких випадках проводиться річний перерахунок ПДФО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує роботодавцям про обов'язок проводити за місцем застосування податкової соціальної пільги (далі - ПСП) перерахунок суми доходів, нарахованих у вигляді зарплати, а також суми наданої ПСП, в таких випадках (169.4.2 ПКУ):

- за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування зарплати за останній місяць звітного року;

- при розрахунку за останній місяць застосування ПСП у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених пп. 169.2.3 Кодексу (обмеження щодо застосування ПСП);

- під час остаточного розрахунку з платником ПДФО, який звільняється.

Результати такого річного перерахунку не забувайте відобразити у додатку 4ДФ до податкового розрахунку.

Коли за результатами перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то суму такої недоплати стягує роботодавець за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати (пп. 169.4.4 Кодексу).

Якщо внаслідок перерахунку виникає переплата ПДФО, тоді на її суму зменшують суму нарахованого податкового зобов'язання платника податку у відповідному місяці.

Умови, у разі дотримання яких у громадян виникає право на податкову знижку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що податкова знижка - це сума витрат платника податку на оплату товарів, послуг резидента протягом звітного року, на яку зменшується загальний річний оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати. Податковим кодексом визначено перелік умов, у разі дотримання яких у громадян виникає право на податкову знижку. Зокрема:

– отримання доходу у вигляді заробітної плати. При цьому загальна сума податкової знижки не може перевищувати суми річної заробітної плати у поточному році;

– витрати мають бути фактично здійснені та підтверджені документально (платіжними та розрахунковими документами, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами тощо). Такі документи обов’язково мають містити інформацію про вартість товарів (робіт, послуг) та строк їх продажу (виконання, надання);

– податкова знижка може бути надана виключно резиденту України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має про це відмітку у паспорті;

– скористатися правом на нарахування податкової знижки можна лише за наслідками звітного податкового року. Таке право не продовжується та не переноситься на наступний рік, якщо громадянин не скористався своїм правом у встановлений строк.

УВАГА! Для отримання податкової знижки за 2020 рік необхідно подати до податкового органу за місцем реєстрації податкову декларацію про майновий стан і доходи не пізніше  31 грудня 2021 року. 

Про ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що роздрібна торгівля, зокрема, пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. При цьому податковий орган, не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання ліцензії, вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів. До Єдиного реєстру ліцензіатів вносяться, зокрема, найменування та код згідно з ЄДРПОУ (для фізичних осіб - підприємців – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків); адреса місця виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним; дата видачі/зупинення/анулювання та строк дії ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним. Інформація, що міститься в Єдиному реєстрі ліцензіатів, є відкритою (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних). Звертаємо увагу, що в законодавстві відсутня вимога щодо обов’язковості розміщення суб’єктом господарювання оригіналу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним в місці торгівлі.

Додатково інформуємо, що  Порядок ведення Єдиного реєстру ліцензіатів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 545.

В яких випадках Z-звіт не друкується?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій. Звертаємо увагу, що розрахункова операція це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. При цьому операції «службове внесення» та «службова видача» не є розрахунковими операціями в розумінні Закону №265. Враховуючи вищевикладене, якщо протягом дня розрахункові операції не проводились взагалі ( при цьому допускається здійснення через РРО та/або ПРРО операції «службове внесення» та «службова видача»), то друкування (створення) Z-звіту в кінці робочого дня не є обов’язковим.

Чи потребує підтвердження розміщення готівкових коштів на поточному рахунку?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування. Звертаємо увагу, що декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. Для забезпечення вказаної вимоги, декларант звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Дана операція здійснюється на підставі договору, який укладається в письмовій формі між банком і декларантом, та має передбачати особливості відкриття, функціонування та закриття спеціального рахунку ( з дотриманням вимог Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету». При цьому порядок надання виписки зі спеціального рахунку/довідки про відкриття спеціального рахунку та залишку коштів на ньому (у паперовій/електронній формі) обумовлюється договором, що укладається між банком і декларантом під час відкриття такого спеціального рахунку. Тож фізична особа,  при поданні Декларації надає документ, який підтверджує таке розміщення у вигляді виписки зі спеціального рахунку або довідку про відкриття спеціального рахунку та залишку коштів на ньому (у паперовій/електронній формі).

Погашення податкового боргу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що Податковим кодексом України визначено джерела погашення податкового боргу. При цьому ст. 87 ПКУ  встановлено, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:

-     майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;

 -    майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг, оренду, схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію);

-   давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;

  -   майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;

-     кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів;

-     майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;
-     майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»;

-     кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи – підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.

Інформація користувачам ПРРО Каса

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що у разі використання програмного забезпечення ПРРО Каса з версією, нижчою, ніж 1.0.2.2619, необхідно оновити програмне забезпечення додатків ПРРО Каса для операційних систем Windows та Android.

Перед оновленням програмного забезпечення необхідно створити резервну копію. Механізм резервного копіювання описано в розділі «Резервне копіювання» документу «ПРРО Каса – Керівництво користувача».

Після встановлення оновленої версії програмного забезпечення слід перевірити збереження даних та за необхідності відновити резервну копію.

Про необхідність оновлення наступних версій програмного забезпечення ПРРО Каса користувача буде проінформовано під час авторизації. Посилання на сторінку завантаження буде розміщено у діалоговому вікні.

Випадки, коли додаються документи до одноразової декларації

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує про випадки, коли декларант зобов’язаний додавати до декларації документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об'єктів декларування.

До одноразової (спеціальної) добровільної декларації громадянин зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі:

місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та у разі декларування прав грошової вимоги, визначених підпунктом «а» пункту 4 підрозділу 9⁴ розділу ХХ Податкового кодексу України.

У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Суттєві зміни в системі державного регулювання земельних відносин

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України листом від 13.12.2021 №27482/7/99-00-04-01-02-07 з метою забезпечення ефективного податкового адміністрування плати за землю надала інформацію щодо суттєвих змін в системі державного регулювання земельних відносин.

Так, Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, доповнено Додатком 59 «Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок», який застосовує кодифікацію цільового використання земель відмінну від тих, що застосовувалися відповідно до наказу Держкомзему від 23 липня 2010 р. №548 (далі – Наказ №548). Тобто класифікатор видів цільового призначення земель, затверджений Наказом №548, припинив свою дію з 11.08.2021.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 року №483 затверджено форми типових рішень про встановлення строків та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Зокрема передбачено, що код виду діяльності цільового призначення земель зазначається згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою Наказом №548.

У формі податкової декларації з плати за землю, затвердженої наказом Мінфіну від 16.06.2015 №560 (у редакції наказу Мінфіну від 23.01.2017 №9), також передбачено застосування кодів виду цільового призначення земель відповідно до Наказу №548.

З метою реалізації рішень рад щодо встановлених ставок та пільг з плати за землю, а також уніфікованої системи декларування податкових зобов’язань, слід користуватися інформацією з Додатку 59, в якому наведено порівняльну таблицю з відповідністю кодів виду цільового призначення земельних ділянок до УКЦВЗ (Наказ №548).

«Мінімальний страховий внесок»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, відповідно до п. 5 частини 1 ст. 1 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями «мінімальний страховий внесок» - сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Згідно з ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 р. № 1082-IX з 1 грудня 2021 року відбулося підвищення розміру мінімальної заробітної плати. ЇЇ розмір становить  6500 гривень. 

Отже, мінімальний страховий внесок з 1 грудня становить 1430 грн  (6500 х 22%).

Реєстрація суб’єктів господарювання як платників акцизного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що реєстрація у контролюючих органах як платників акцизного податку суб’єктів господарювання, постійних представництв, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей, наданих органами ліцензування, щодо видачі таким суб’єктам відповідних ліцензій.

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку на підставі поданої не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Реєстрація інших суб’єктів господарювання як платників акцизного податку здійснюється на підставі поданих за встановленою формою декларацій, які подаються:

- суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів – за місцезнаходженням пункту продажу товарів;

- всіма іншими суб’єктами господарювання – за місцезнаходженням юридичних осіб або місцем проживання фізичних осіб - підприємців.

Активи, які не можуть бути об’єктами декларування зі збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє.

Відповідно до п. 5 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами декларування не можуть бути:

а) активи фізичної особи, одержані (набуті) декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:

ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);

ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

порушеннями у сфері валютного законодавства;

порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого п. 12 ст. 50 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» із змінами та доповненнями;

б) активи фізичної особи, які належать фізичній особі – резиденту, у тому числі самозайнятій особі, а також фізичним особам, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – Декларант), стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III із змінами та доповненнями (далі – ККУ);

в) активи фізичної особи або юридичної особи, які належать Декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 209, 258 прим. 5 і 306, частинами першою і другою ст. 368 прим. 3, частинами першою і другою ст. 368 прим. 4, ст.ст. 368, 368 прим. 5, 369 і 369 прим. 2 ККУ, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розд. III Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV із змінами та доповненнями;

г) кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації перебувають у готівковій формі;

ґ) активи декларанта, які обліковуються (знаходяться) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом, чи мають джерела походження з такої країни.

Робота РРО в режимі офлайн

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону)  звертає увагу, що відповідно до п. 3 розділу V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 23.06.2020 р. №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547» (далі – Порядок №317) програмне рішення програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль, зокрема, щодо:

• відновлення зв’язку ПРРО із фіскальним сервером та перевіряти наявність такого зв’язку перед формуванням кожного розрахункового документа в режимі офлайн;
• дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).

ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (п. 2 розділу V Порядку №317).

Отже, в ПРРО час перебування в режимі офлайн рахується відповідно від моменту переходу в режим офлайн (перехід в режим офлайн відбувається при формуванні Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером за формою №4-ПРРО (додаток 4 до Порядку №317 (ідентифікатор J/F1316901)), далі – Повідомлення за ф. №4-ПРРО)) до виходу з режиму офлайн (передача чеків/звітів сформованих в режимі офлайн на фіскальний сервер ДПС).

Роботу в режимі офлайн суб’єкт господарювання може контролювати шляхом сумування періодів часу, протягом якого ПРРО перебував у режимі офлайн: від дати та часу, що зазначаються у Повідомленні за ф. №4-ПРРО з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у Повідомленні за ф. №4-ПРРО «завершення режиму офлайн».

В програмному рішенні «ПРРО Каса» налаштовано відображення часу проведеного в режимі офлайн.