Що означають терміни РРО та електронний контрольно-касовий апарат?

    Відповідно до абзацу п’ятого ст. 2 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) – пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До РРО відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
     Електронний контрольно-касовий апарат – РРО, який додатково забезпечує попереднє програмування найменування і ціни товарів (послуг) та облік їх кількості, друкування розрахункових та інших звітних документів. У Законі № 265 до електронних контрольно-касових апаратів відносяться також торговельні автомати або інше подібне устаткування, що призначене для операцій з продажу товарів (послуг) без видачі покупцю чека, іншого звітного документа за готівкові кошти чи їх замінники – жетони, картки платіжних систем або інші замінники грошей, без участі фізичної особи, яка контролює здійснення оплати таких товарів (послуг) (абзац сьомий ст. 2 Закону № 265).

Чи зобов’язані музеї при продажу квитків застосовувати РРО та/або ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує.

У разі віднесення музеїв до категорії культурно-спортивних і видовищних закладів, то суб’єкти господарювання, які здійснюють продаж квитків на відвідування таких музеїв, мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки.

При цьому такі суб`єкти господарювання не звільняються від видачі інших розрахункових документів та ведення їх обліку у порядку, встановленому відповідними відомчими нормативними документами.

Чи потрібно подавати заяви за формою № 5ДР або за формою № 5ДРП з оновленою інформацією щодо місця проживання фізичної особи, якщо відбулось перейменування назви міста, вулиці тощо?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє.

У разі внесення до документа, що посвідчує особу, відомостей про зміну нумерації будинків, перейменування вулиць (проспектів, бульварів, площ, провулків, кварталів тощо), а також у разі отримання витягу із реєстру територіальної громади, платник податків повинен подати до контролюючого органу за місцем проживання (громадяни України, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання – до будь-якого контролюючого органу) Заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР або Заяву про внесення змін за формою № 5ДРП.

Чи має право декларант після закінчення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування подати уточнюючу декларацію?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує.

Уточнююча одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) після закінчення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування подається за умови подання декларантом звітної (нової звітної) Декларації до строку закінчення зазначеного декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення. Інших підстав для подання уточнюючої Декларації після закінчення періоду декларування Податковим кодексом України не передбачено.

Чи є базою нарахування ЄСВ сума заробітної плати за першу половину місяця (аванс)?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує.

ЄСВ нараховується громадянам, що працюють на умовах трудового договору (контракту), на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» (п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», далі – Закон № 2464).

Роботодавці під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується ЄСВ, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати ЄСВ у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі) (абзац другий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Враховуючи вищевикладене, сума заробітної плати за першу половину місяця (аванс) є базою нарахування ЄСВ.

Щодо проведення перевірок на ринку електронної техніки

Державна податкова служба України вважає за необхідне прокоментувати інформацію, яка з’явилася в мережі Інтернет, щодо продажу на території України технічно складних побутових товарів без застосування реєстраторів розрахункових операцій та без видачі відповідних розрахункових документів встановленої форми, а також відсутності дієвих заходів з боку ДПС щодо припинення таких порушень.

Відповідно до п. 52² підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок, у тому числі на проведення фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю технічно складними побутовими товарами, до яких відносяться, зокрема, мобільні телефони, планшети та інші електронні гаджети.

Водночас деякі несумлінні платники податків, користуючись введеним мораторієм на перевірки органів ДПС, умисно та систематично ухиляються від виконання обов’язку щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажу таких товарів.

Наразі ДПС акумулює інформацію щодо порушень порядку проведення розрахунків, зокрема, на ринку електронної техніки. Після закінчення встановлених обмежень будуть організовані відповідні контрольно-перевірочні заходи, а порушники притягнуті до відповідальності.

Інформація для платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує.

У додатку 1 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин» до податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Міністерство фінансів України від 17.08.2015 № 719, зареєстрованому Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1051/27496 (далі - Додаток), фіксується значна кількість допущених платниками помилок декларування елементів оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин (далі - Рентна плата).

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IV «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (Далі - Закон) до пункту 252.22 статті 252 Кодексу внесені зміни, де при обчисленні податкового зобов’язання з Рентної плати застосовується коефіцієнт 0,95 замість 0,7 у разі дотримання надрокористувачем умов провадження діяльності з видобування, які встановлені затвердженими у визначеному законодавством порядку кондиціями на мінеральну сировину ділянки надр, в межах якої здійснюється видобування на підставі виконання надрокористувачем, не раніше ніж за 5 років до дати обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати, державної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин.

Незважаючи на чітке визначення в Додатку назви дозволу в рядку 6.1 «спеціальний дозвіл на користування надрами» та рядку 6.2 «дозвіл на спеціальне водокористування» значною кількістю суб’єктів господарювання допущено помилку при відображенні номеру та дати отриманих дозволів, у зв’язку з чим відбувається невірна ідентифікація нарахованих сум за кожним спеціальним дозволом на користування надрами, виданих Державною службою геології та надр України та кожним спеціальним дозволом на водокористування, виданих Державним агентством водних ресурсів України в презентаційному порталі «Надрокористуванні» в рамках роботи Головного ситуаційного центру України, який впроваджено Радою національної безпеки і оборони України.

До ставок Рентної плати застосовуються  коефіцієнти за видами видобутих корисних копалин, зазначені у п. 252.20 ст. 252 Кодексу.

Визначення об’єкту оподаткування, розрахункової та/або фактичної вартості товарної продукції є необхідними елементами при обчисленні податкового зобов’язання з Рентної плати, однак деякими платниками не зазначено даного показника, що унеможливлює перевірку достовірності задекларованих грошових зобов’язань і потребує подання уточнюючих декларацій.

Чи необхідно СГ, що здійснює розрахунки через РРО та/або ПРРО, відображати в касовому чеку суму сплаченого туристичного збору?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує.

При здійсненні розрахунку за надання туристичної послуги суб’єкту господарювання слід проводити розрахунок на повну суму вартості послуги, до якої входить і туристичний збір.

У Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій наявні моделі реєстраторів розрахункових операцій, що дають змогу за необхідності враховувати товар (послуги) за декількома податковими ставками, в тому числі з туристичного збору.

Які платники єдиного податку можуть бути платниками ПДВ?

Платниками податку на додану вартість можуть бути фізичні та юридичні особи платники єдиного податку третьої групи, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 3 відсотки доходу, а також сільськогосподарські товаровиробники – платники єдиного податку четвертої групи.

Які терміни подання заяви за формою № 1-ПДВ при добровільній реєстрації платником ПДВ?

У разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 ПКУ не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних.

У разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, визначених главою 1 розд. XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 ПКУ.

У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (п. 183.4 ст. 183 ПКУ).

Згідно з п. 183.5 ст. 183 ПКУ особи, зазначені у п. 183.3 ст. 183 ПКУ, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних.

Реєстрація осіб, зазначених в абзаці другому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, діє з першого числа календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ.

У разі якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день.

Які терміни реєстрації та правила визначення дати реєстрації платником ПДВ?

     У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку з дати, визначеної п. 183.9 ст. 183 Податкового кодексу України.

Чи може особа добровільно зареєструватися як платник ПДВ?

Згідно з п. 182.1 ст. 182 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої ст. 181 ПКУ суми (1000000 гривень), вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Чи виникає об’єкт оподаткування ПДФО у ФО у разі придбання рухомого та/або нерухомого майна у ЮО?

Враховуючи те, що продаж рухомого та/або нерухомого майна здійснюється юридичною особою фізичній особі, тобто фізична особа фактично несе витрати на придбання майна, то об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у фізичної особи не виникає.

Однак, якщо при продажу рухомого та/або нерухомого майна юридичною особою надається індивідуальна знижка фізичній особі, то у фізичної особи виникає дохід у розмірі наданої знижки, який оподатковується на загальних підставах.

При цьому сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь фізичної особи житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті не оподатковується.

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО поворотна фінансова допомога, яка отримана ФО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє. Якщо боржником не виконується зобов’язання у строк, визначений договором, тобто не повертається поворотна фінансова допомога, то сума заборгованості включається до оподатковуваного доходу платника податку у разі її анулювання (прощення) кредитором до закінчення строку позовної давності на підставі п.п. «д» п.п. 164.2.17 або п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України у випадку спливу строку позовної давності.

Водночас, кожен конкретний випадок виникнення податкових відносин потребує детального аналізу документів та матеріалів, які стосуються даної справи.

Яким чином оподатковуються ПДФО доходи, отримані ФО від іншої ФО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що фізична особа, яка протягом звітного календарного року отримує доходи за надані послуги від іншої фізичної особи, зобов’язана включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також нарахувати і сплатити до бюджету податок з таких доходів за ставкою 18 відсотків.