Щодо заповнення реквізитів платіжної інструкції «Призначення платежу», «Код платника» та «Код фактичного платника»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що перелік обов’язкових реквізитів платіжної інструкції, які заповнюються платниками, визначено Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163, та Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (далі – Порядок № 148).

Зокрема, акцентуємо увагу на особливостях заповнення 3-х реквізитів: «Призначення платежу»; «Код платника»; «Код фактичного платника».

Так, реквізит «Призначення платежу» заповнюється згідно з прикладами, наведеними у Порядку № 148.

Обов’язковий реквізит «Код платника» заповнюють всі платники, які сплачують податки, збори, інші платежі та єдиний внесок. Юридичні особи у реквізиті «Код платника» зазначають код ЄДРПОУ,  фізичні особи – підприємці та громадяни – податковий номер.

Реквізит «Код фактичного платника» заповнюється в наступних випадках:

1) юридичними особами:

у разі, якщо юридичні особи у своєму складі мають відокремлені підрозділи, представництва та сплачують платежі до бюджету і фондів соціального страхування за відокремлені підрозділи, представництва.

При цьому юридичні особи у реквізиті «Код платника» платіжної інструкції зазначають власний код ЄДРПОУ, а у реквізиті «Код фактичного платника» – код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу, представництва;

2) громадянами:

у разі, якщо громадяни сплачують податкові платежі та єдиний внесок за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій) або через каси надавачів платіжних послуг.

При цьому громадяни у реквізиті «Код фактичного платника» платіжної інструкції зазначають власний податковий номер. Разом з цим, надавач платіжних послуг у реквізиті «Код платника» зазначає свій податковий номер.

До уваги неприбуткових організацій, які надають благодійну допомогу!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) щодо, чи може громадська організація у статусі неприбуткової надавати благодійну допомогу учасникам бойових дій (військовослужбовцям) або постраждалим на території бойових дій, якщо статутом зазначеної організації таку діяльність не передбачено? чи можливо, щоб така благодійна допомога була нецільова, постійна (кожного місяця), без обмежень у сумі, інформує.

Обов’язковими умовами перебування громадської організації у статусі неприбуткової є, зокрема, заборона розподілу доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої неприбуткової організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб, як це передбачено абзацом третім п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Водночас, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі, що визначені п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.

При цьому серед переліку можливих отримувачів благодійної допомоги згідно з п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ таких фізичних осіб як військовослужбовці окремо не визначено.

Натомість, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не є підставою для виключення громадської організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій надання такою організацією благодійної допомоги фізичним особам, які не є засновниками, учасниками такої організації або пов’язаними з ними особами та які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або вимушено залишили місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах та, в тому числі, взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.

Щодо періодичності та обмежень у сумі благодійної допомоги, що надається на підставі п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, то ПКУ таких спеціальних обмежень не встановлено, а цільове спрямування такої допомоги обумовлено категорією осіб, яким зазначена благодійна допомога надається.

Про офіційне оформлення трудових відносин

Начальник відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Володимир Малиновський нагадує, що офіційне працевлаштування – це трудові відносини між найманим працівником і роботодавцем, які регулюються Кодексом законів про працю України (КЗпП).

При офіційній зайнятості працівник подає роботодавцю заяву про прийняття на роботу, а роботодавець вносить запис у трудову книжку нового співробітника. Зазвичай такі договори укладаються безстроково.

Головною перевагою офіційного працевлаштування для працівника – це економічні та соціальні гарантії, визначені трудовим законодавством, а саме:

- заробітна плата офіційно працевлаштованого працівника не може бути меншою за мінімальну; 

- право на оплачувану щорічну відпустку;

- право на оплату лікарняного;

- право на достроковий вихід на пенсію через шкідливі умови праці; 

- право на скорочений робочий день або тиждень через шкідливі умови праці; 

 - право не працювати у вихідні та святкові дні; 

 - право не залучатися до понаднормових робіт без бажання працівника; 

- право на допомогу у зв’язку з безробіттям (зокрема, у зв’язку з народженням дитини); 

- право на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; 

- право на захист від незаконного звільнення.

Лише офіційне працевлаштування та отримання легальної заробітної плати гарантує працівникам державний соціальний захист.