Який граничний термін сплати єдиного внеску за себе

платниками єдиного податку?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м. Покрові) повідомляє. Відповідно до абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄВ), зазначені у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, зокрема, ФОП - платники ЄП зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Згідно з п. 6 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, у разі якщо останній день строків сплати ЄВ припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати ЄВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, граничний термін сплати ЄВ за себе ФОП - платниками ЄП – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.

У разі якщо останній день строків сплати ЄВ припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати ЄВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.

Прийняття працівника на роботу: дії роботодавця

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м. Покрові) інформує, що відповідно до ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України (КЗпП) роботодавець зобов’язаний повідомляти орган податкової служби про прийняття працівника на роботу. Повідомлення про прийняття працівника на роботу (Повідомлення) необхідно подати до початку роботи, але після видання наказу про прийняття на роботу.

Повідомлення подається одним із таких способів:

- засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше, аніж із п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Повідомлення можливо подати за допомогою сервісу ДПС «Електронний кабінет».

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платником податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в тому числі Повідомлення, підписання і подання такої звітності до контролюючих органів.

Для формування Повідомлення в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Із запропонованого переліку форм обирає форму «J(F)3001001» Повідомлення про прийняття працівника на роботу», зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі«Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».

Після виконання зазначених дій відкривається бланк Повідомлення, який роботодавець заповнює на основі власних даних, зберігає та відправляє до ДПС. Підтвердженням прийняття Повідомлення буде надходження квитанції № 2, в якій зазначається результат обробки.

Про порядок накладання кваліфікованого електронного підпису

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м. Покрові) нагадує, що після створення податкової звітності в електронному вигляді, на неї накладаються кваліфіковані електронні підписи (далі – КЕП) посадових осіб.

Для юридичної особи: першим – КЕП головного бухгалтера, другим – КЕП керівника, третім – кваліфікована електронна печатка (далі – печатка) (за наявності).

Платником податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність, першим накладається КЕП платника податків – фізичної особи, другим – печатка (за наявності). При цьому отримана печатка використовується таким платником лише до закінчення терміну її дії.

Фізична особа, яка не є самозайнятою особою (громадянин), завершує створення електронної податкової звітності накладанням на неї КЕП – фізичної особи.

За відсутності посади бухгалтера КЕП посадових осіб юридичної особи накладаються у такому порядку: першим – КЕП керівника, другим – печатка (за наявності).

При відсутності на підприємстві посади головного бухгалтера до контролюючого органу подається заява за формою №1-ОПП або за формою №1-РПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» з відомостями про керівника підприємства.

Хто звільняється від сплати земельного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м. Покрові) інформує, що відповідно до положень Податкового кодексу України  від сплати земельного податку звільняються (ст. 281):

- особи з інвалідністю першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
     Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, зазначених вище, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Крім того, від сплати податку також  звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Послідовність дій СГ для реєстрації ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м. Покрові) повідомляє, що суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. На обліку має перебувати також його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Строки сплати єдиного податку ФОП - платниками ЄП

першої - третьої груп

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м. Покрові) нагадує, що платники єдиного податку першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Платники єдиного податку першої та другої груп можуть також сплатити єдиний податок авансовим внеском за весь податковий (звітний) період  - квартал чи рік, але не більш як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється податковими органами на підставі заяви платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

 Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

Звертаємо увагу, що платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів – п.295.5 ст.295 ПКУ.

Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються йому до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням податкового органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу податкові зобов'язання з  єдиного податку нараховуються йому до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації.

Чи застосовуються штрафні санкції та пеня у разі порушення

податкового законодавства (крім ЄВ) протягом періоду здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби?

Відповідно до п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Як здійснюється електронний документообіг між

платником податків та контролюючим органом,

та в яких випадках він припиняється?

Відповідно до змін, внесених п.п. 2 п. 6 розд. І Закону України від 14 липня 2020 року № 786-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців", які набрали чинності 07.11.2020, ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) доповнено новим п. 42.6, згідно з яким електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV "Про електронні документи та електронний документообіг" зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 851), від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII "Про електронні довірчі послуги" зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2155) без укладення відповідного договору.

Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.

Платник податків стає суб'єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:

отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;

отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;

отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

наявності в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;

наявності в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв'язку зі смертю.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Як отримати ЕДП у

Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС (алгоритм дій)?

На період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусу COVID-19 на території України для отримання у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі - Надавач) електронних довірчих послуг (далі - ЕДП) необхідно:

1. Здійснити попередній запис до відповідного відокремленого пункту реєстрації (далі - ВПР) (режим роботи ВПР та засоби зв'язку опубліковані на офіційному інформаційному ресурсі Надавача у розділі "Контакти" (https://acskidd.gov.ua/contacts)).

Звертаємо увагу, що попередній запис здійснюється протягом дня на наступний робочий день (рекомендований час попереднього запису з 8 год. 15 хв. до 9 год. 00 хв.);
2. Підготувати необхідний перелік реєстраційних документів для отримання ЕДП, з яким

можливо ознайомитись у розділі "Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО" офіційного інформаційного ресурсу Надавача (https://acskidd.gov.ua/etrusted-services), обравши відповідну категорію;

3. Прийти у відповідний ВПР на зазначений час (повідомлений працівником ВПР під час запису) з оригіналами документів для ідентифікації користувача та передачі необхідних для реєстрації документів (ВПР не надає послуги з копіювання, друку та заповнення реєстраційних карток, бланків та інших документів, а також не здійснює продаж або безоплатне надання захищених носіїв особистих ключів). При цьому надання ЕДП здійснюватиметься лише за наявності у клієнтів засобів захисту від респіраторних захворювань.

До якого контролюючого органу подається

заява про добровільну сплату ЄВ, якщо ФО отримує доходи не

за місцем реєстрації?

Відповідно до частини третьої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями та п. 2 розд. V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями, особи, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), подають до контролюючого органу за місцем проживання заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) (далі – Заява) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’зкового державного соціального страхування.

 Іншого нормами чинного законодавства не передбачено, крім випадків, коли особа перебуває у місцях позбавлення волі та з метою отримання необхідного страхового стажу для призначення пенсії подає Заяву до контролюючих органів за місцем знаходження виправної колонії.

Яким чином обчислюється сума податку на нерухоме майно,

відмінне від земельної ділянки, для ФО?

Відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до п.п. "в" п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а" - "г" п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).

Згідно з п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою - платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.