Підставою для нарахування плати за землю є

дані державного земельного кадастру

 Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м. Покрові) нагадує, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі подання платником податку до податкового органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання податковим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, до 01 лютого повинні подавати до податкового органу (за місцезнаходженням земельних ділянок) переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, а також інформувати відповідні податкові органи щодо укладення нових або внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання,  до 01 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Форма надання інформації затверджена Міністерством фінансів України.

Чи може ФОП одночасно бути найманим працівником?

 Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м. Покрові) інформує, що відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, а ст. 43 Конституції визначено, що кожний громадянин України має право на працю, а також на створення державою умов для повного виконання цього права.

Самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою -  підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (п.п.14.1.226  п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Працівник  -  це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону (п.п. 14.1.195 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Тобто, трудовий договір укладається роботодавцем із фізичною особою, а не з фізичною особою – підприємцем.

Згідно з  п. 1 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014  №459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.2019 №838), Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері праці, трудових відносин.
 Таким чином, з питання трудових відносин платник податків - фізична особа - підприємець може звернутися до Міністерства економіки України.

Як отримати розстрочення чи відстрочення податкового боргу?

 Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м. Покрові) повідомляє. Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

Пункт 14.1. статті 14 Податкового кодексу України дає такі визначення понять:

грошове зобов’язання платника податків це – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності ;

податкове зобов’язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством;

податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені .

Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов’язання.

Розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення податковим органом та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Розстроченням (відстроченням) грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 % річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

Для отримання розстрочення платником податків подається:

• заява, згідно з якою визначено підставу для її отримання (перелік обставин, що є підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу заявника, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1235);
• економічне обґрунтування (переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу і доказів існування таких обставин);
• аналіз фінансового стану;
• графік погашення розстрочених (відстрочених) сум;
• розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Розстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу (в тому числі окремо – суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Для отримання відстрочення платником податків подається заява, згідно з якою визначено підставу для її отримання. Підставами для отримання відстрочення є лише обставини непереборної сили, що підтверджуються Сертифікатом Торгово-промислової палати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), рішенням Президента України про оголошення окремих місцевостей України зоною надзвичайної екологічної ситуації, затвердженим Верховною Радою України.

У разі підтвердження наявності обставин непереборної сили, заявник додатково подає довідку, видану відповідним місцевим органом, що має право підтверджувати наявність обставин непереборної сили. Відстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов’язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі.

Розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.

В податковій службі нагадують, що наразі Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”передбачено безвідсоткове відстрочення податкового боргу до 29 грудня 2021 року, розмір якого за усіма податками й зборами й платежами, штрафними санкціями та пенею станом на 1 грудня 2020 року не перевищує 6800 гривень. Якщо платник податків погасить відстрочений борг до вказаної дати, то штрафні санкції та пеня на суму боргу, а також відсотки за відстрочення не нараховуватимуться. Таке відстрочення боргу здійснюється без укладення окремого договору. Для отримання відстрочення платнику податків необхідно до податкової служби, де обліковується такий борг, подати заяву в довільній формі.

Застосування реєстраторів розрахункових операцій ломбардами

 Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м. Покрові) інформує, що статтею 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику ломбардами, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням РРО або ПРРО.

Порядок переходу платника єдиного податку на загальну

систему оподаткування у випадку виникнення податкового боргу

 Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м. Покрові)  інформує, що відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Підпунктом 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій п. 59.1 ст. 59 ПКУ).

Згідно з п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПКУ для відповідного року.

Отже, якщо у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку (першої – третьої груп) виник всередині кварталу податковий борг у сумі понад 3060 грн., то відлік двох послідовних кварталів (6 місяців) з метою її переходу на сплату інших податків і зборів починається з 01 числа місяця наступного за кварталом, в якому виник такий борг. У такої ФОП протягом шести місяців перевіряється наявність боргу на кожне 01 число місяця.

Якщо у ФОП обліковується податковий борг в сумі понад 3060 грн. на кожне перше число протягом 6-ти послідовних місяців, наступних за кварталом, в якому він виник, то така особа зобов’язана перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого із двох послідовних кварталів (останній день шостого місяця).

Перелік майна фізичної особи, яке не

може бути використане як джерело погашення боргу

 Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м. Покрові) звертає увагу платників податків, що згідно статі 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника не можуть бути використані:

-майно платника податків, надане у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;

-майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника, у тому числі майно, передане платнику у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;

-майнові права інших осіб, надані платнику у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;

-кошти кредитів або позик, наданих платнику кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів;

-майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;

-майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»;

-кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи – підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.

Порядок отримання неповнолітньою особою електронного підпису

 Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м. Покрові) повідомляє, що неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) визначена ст. 32 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 № 435-IV (далі – ЦКУ).

Відповідно до частини другої ст. 32 ЦКУ неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону (частина четверта ст. 32 ЦКУ).

Тобто, для надання електронних довірчих послуг фізичній особі віком від 14 до 18 років необхідна письмова згода батьків.

Платник податків може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – Надавач) для отримання електронних довірчих послуг.

Відповідно до п. 5.2 розд. 5 Регламенту Надавача ідентифікація особи, яка звертається за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, зокрема, фізичними особами наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу Надавача (https://acskidd.gov.ua) у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація» в категорії «Фізична особа».

Таким чином, неповнолітня особа віком від 14 до 18 років може отримати електронні довірчі послуги у Надавача, надавши окрім переліку документів для отримання електронних довірчих послуг фізичній особі, заяву у довільній формі про письмову згоду хоча б одного з батьків (усиновлювачів) або піклувальників, та засвідчену копію свідоцтва про народження особи. При цьому обов’язкова присутність хоча б одного з батьків (усиновлювачів) або піклувальників дитини з оригіналом паспорта.

У разі якщо фізична особа у віці від 16 років зареєстрована як фізична особа – підприємець – згода батьків непотрібна.