Порядок формування діапазону номерів

для ПРРО і яким чином він поповнюється

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє.

Перша порція діапазону номерів (2000) видається під час реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО).

За заявою суб’єкта господарювання таку кількість може бути збільшено, виходячи із розрахунку максимальної кількості розрахункових документів (чеків), які формуються ПРРО в режимі онлайн протягом 36 годин безперервно протягом календарного року.

Щоразу після приймання фіскальним сервером Державної податкової служби від ПРРО пакета створених ним копій чеків із присвоєними ним фіскальними номерами із діапазону, для такого ПРРО формується наступна порція фіскальних номерів.

Кількість виданих (зарезервованих) номерів відповідає кількості отриманих фіскальним сервером (використаних таким ПРРО) номерів.

Перехід на спрощену систему оподаткування з ІІІ кварталу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м. Покрові) нагадує, що відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування (перша – третя група) шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Такий перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, який є платником інших податків і зборів, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

Згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.

Таким чином, перейти з ІІІ кварталу 2021 року на спрощену систему оподаткування (перша – третя група) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, може подавши до відповідного контролюючого органу заяву до 15 червня п.р. включно.

Про застосування РРО фізичними особами –

підприємцями платниками єдиного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м. Покрові) нагадує, що у 2021 році для підприємців змінено підхід для визначення лімітів доходу для перебування на спрощеній системі оподаткування та зміни.

   Так, через зміни, внесені до пункту 291.4 Податкового кодексу України (далі ПКУ), сума ліміту доходу для перебування на спрощеній системі оподаткування залежатиме від розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.  Тобто з 01.01.2021 ліміти становитимуть для платників єдиного податку:

– першої групи – не більш як 167 розмірів мінзарплати (на 2021 рік – 1002000 грн);

– другої групи – не більш як 834 розміри мінзарплати (на 2021 рік – 5004000 грн);

– третьої групи – не більш як 1167 розмірів мінзарплати (на 2021 рік – 7002000 грн).

Упродовж 2021 року фізичні особи - підприємці – платники єдиного податку ІІ – ІV груп не застосовують РРО/ПРРО, якщо обсяг їхнього доходу протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної зарплати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пункт 61 підрозд. 10 розділу XX ПКУ, зі змінами, внесеними Законом № 1017).

    Отже, граничний обсяг доходу, який не вимагає застосування РРР/ПРРО у 2021 році, – 1320000 гривень. У разі перевищення цього розміру доходу застосування РРО/ПРРО є обов'язковим із першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення. У всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації ФОП як платника єдиного податку застосування РРО/ПРРО є обов'язковим.

Проте незалежно від обсягів доходу фізичні особи — підприємці повинні використовувати РРО або ПРРО, якщо вони здійснюють реалізацію:

- технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- лікарських засобів, виробів медичного призначення й надають платні послуги у сфері охорони здоров'я;

- ювелірних і побутових виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння тощо.

Чи необхідно ФОП на загальній системі

оподаткування застосовувати РРО та/або ПРРО?

підприємцями платниками єдиного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м. Покрові)  нагадує, відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Тобто, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні розрахункових операцій в готівковій в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) повинні застосовувати РРО та або ПРРО з дотриманням норм Закону № 265.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336), затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених у пп. 2, 3, 5, 6, 13, 14, 17, 22, 23, 27 Переліку, 500 тис. грн. на один суб’єкт господарювання, а визначених у пунктах 4 і 7 Переліку, – 250 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)).

Для форм і умов проведення діяльності, визначених у пп. 1, 8 - 11, 15, 19 - 21, 24 - 26 Переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

Яке майно ФОП не може бути використане

як джерело погашення податкового боргу?

підприємцями платниками єдиного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м. Покрові) нагадує, відповідно до п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:

майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;

майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;

майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;

кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів;

майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;

майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»;

кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи – підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.

Чи потрібно самозайнятим ФО – платникам ЄВ,

діяльність, як суб’єктів підприємницької діяльності,

яких припинена до набрання чинності ЗУ від 13 травня 2020 року

№ 592-ІX, повторно подавати заяву на списання недоїмки,

штрафних санкцій та пені по ЄВ, у зв’язку із набранням чинності ЗУ від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м. Покрові) повідомляє, законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» врегульовано списання недоїмки по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування тих платників, які звернулися із заявами про списання на підставі Законів України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592) та від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 786) у строк до 31 серпня 2020 року, але їх діяльність, як суб’єктів підприємницької діяльності, на момент звернення вже була припинена в періоді з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року.

Таким платникам не потрібно звертатися із заявою повторно, контролюючі органи проведуть списання на підставі документів, які були подані раніше, у відповідності до Законів №№ 592 та 786.

Яким чином заповнюється розд. І додатка 2 до

податкової декларації з податку на нерухоме майно,

відмінне від земельної ділянки з типом «Уточнююча» з метою

уточнення податкового зобов’язання, нарахованого за будівлі

промисловості, які здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку,

у зв’язку із змінами, внесеними ЗУ від 16 січня 2020 року № 466-ІХ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м. Покрові) нагадує. З метою уточнення податкового зобов’язання, нарахованого за об’єкти нежитлової нерухомості, які належать до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 та здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку, в зв’язку із змінами, внесеними Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ, платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, подають податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з типом «Уточнююча» або «Звітна» (у разі, якщо у поточному році не виникало об’єктів оподаткування на відповідній території, далі – Декларація), розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 2 якої заповнюється наступним чином:

значення показників граф 1 – 9, 13-14 та 20 переносяться за даними раніше поданої Декларації за 2020 рік;

графи 16-18 не заповнюються;

графи 10-12, 15, 19, 21 – 23 збільшуються на суму податкового зобов’язання, нарахованого за будівлі промисловості, які здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

При цьому при уточнені податкового зобов’язання за ІІ квартал значення графи 21 визначається пропорційно кількості днів перебування в оренді, лізингу, позичці будівель промисловості, починаючи з 23.05.2020.

Дані про інші об’єкти нежитлової нерухомості, які не потребують уточнення, переносяться за даними раніше поданої Декларації за 2020 рік.

На які банківські рахунки платник сплачує

штрафні (фінансові) санкції та пеню по ЄВ?

 Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м. Покрові) нагадує, відповідно до абзацу другого частини чотирнадцятої ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) суми пені та штрафів, передбачених Законом № 2464, підлягають сплаті платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки контролюючих органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для зарахування єдиного внеску або на єдиний рахунок.

Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному вебпорталі ДПС у розділі «Реєстри» за посиланням: Головна/Довідники, Реєстри, Переліки/Реєстри/Реєстр рахунків для сплати єдиного внеску (з 01.01.2021), починаючи з 01.01.2021 вступають в дію нові небюджетні рахунки 3556 «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску», відкриті на ім’я територіальних органів Державної податкової служби України для сплати коштів єдиного внеску.

Чи повинна ФОП – платник ЄП, яка є платником ЄВ, у разі

державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП після 01.04.2021, подавати додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих

осіб та суми нарахованого єдиного внеску» у складі податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752)?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м. Покрові) нагадує, що згідно з частиною четвертою ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою – підприємцем.

Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно (частина восьма ст. 9 Закону № 2464).

Законом України від 19 вересня 2019 року № 115-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб», який набрав чинності 01.01.2021, внесені зміни до              п. 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464, відповідно до яких платники єдиного внеску зобов’язані подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, зокрема, у складі звітності з єдиного податку у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752 (далі – Наказ № 752) викладено у новій редакції форму Податкової декларації платника єдиного податку, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація), зокрема, доповнено її додатком 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – додаток 1).

Згідно з приміткою 7 додатка 1 до Декларації у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку у розд. 5 «Тип форми» додатка 1 проставляють позначку «після припинення», у розд. 6 – дату державної реєстрації припинення.

Разом тим, у разі подання Декларації за останній податковий (звітний) період (квартал, півріччя, три квартали), на який припадає дата державної реєстрації припинення платник єдиного податку звільняється від обов’язку подання Декларації у строк, визначений для річного податкового (звітного періоду) (примітка 2 до Декларації).

Фізичні особи, щодо яких до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають Декларації востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року у строки, визначені підпунктами 49.18.2 та 49.18.8       п. 49.18 ст. 49 ПКУ, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду на який припадає дата припинення підприємницької діяльності.

Пунктом 2 Наказу № 752 встановлено, що Декларація подається за формою, затвердженою Наказом № 752, за податкові звітні періоди 2021 року, тобто починаючи з 01 квітня 2021 року.

Враховуючи викладене, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, яка є платником єдиного внеску, після 01.04.2021, така особа зобов’язана подати додаток 1 з типом форми «після припинення» у складі Декларації у строк протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду, на який припадає дата припинення підприємницької діяльності, та протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, сплатити єдиний внесок.