10:49 ГУ ДПС у Дніпропетровській області | |
Протягом 30 календарних днів необхідно подати уточнену декларацію у разі переходу права власності на нерухоме майно Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до статті 266 Податкового кодексу України платники юридичні особи самостійно обчислюють суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію. У разі утворення новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності. Відповідно уточнююча Декларація має надаватися , як покупцем так і продавцем нерухомого майна, протягом 30 календарних днів з дня зміни бази оподаткування. Податкове зобов’язання за звітний рік з податку юридичними особами сплачується авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються в річній Декларації.
Відновлюємо втрачені документи Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує платникам, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі-ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому, на платників покладено обов’язок по забезпенню зберігання документів, на підставі яких сформовано податкову звітність, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства. У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, платник зобов’язаний у 5-денний строк письмово повідомити (із наданням документів, підтверджуючих настання події, що призвела до втрати, пошкодження, дострокового знищення) контролюючий орган за місцем обліку та протягом наступних 90 календарних днів відновити втрачені документи. Якщо відновити втрачені документи неможливо, то вважається, що такі документи були відсутні у платника на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства. Звертаємо увагу, що формувати показники звітності без наявності підтверджуючих документів заборонено законодавством.
Про сплату транспортного податку Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України. Норми визначені п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Транспортний податок сплачується у строки сплати податку, встановлені п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ, а саме: а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення; б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Визначення групи нематеріальних активів для придбаного права користування комп’ютерними програмами та КЕП Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 8), нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований. Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) електронний підпис – електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис. Кваліфікований електронний підпис (КЕП) – це удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Засіб електронного підпису чи печатки – апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які використовуються для створення та/або перевірки електронного підпису чи печатки. У податковому обліку групи нематеріальних активів та строки дії права користування нематеріальними активами визначені у п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Зокрема, в податковому обліку до групи 5 відносяться авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передач (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; до групи 6 відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо). Отже, згідно з нормами ст. 138 ПКУ витрати платника податку на прибуток підприємств на придбання права користування комп’ютерними програмами відносяться до групи 5 нематеріальних активів, а витрати на придбання кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів – до групи 6 нематеріальних активів.
ФОП - платник єдиного податку не має права здійснювати види діяльності, які не зазначені в його облікових даних Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Норми встановлені ст. 42 Господарського кодексу України (далі – ГКУ). Згідно з ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Пунктом 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу ХІV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 ПКУ). У разі якщо фізична особа – підприємець (ФОП) отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 ПКУ). Отже, ФОП – платник єдиного податку не має права здійснювати в межах підприємницької діяльності такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.
До якого бюджету здійснюється сплата за ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним? Головне управління ДПС у Дніпропетровській області роз’яснює, що відповідно до ст. 4 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481) плата за ліцензії на виробництво, зокрема, пального справляється до початку виробництва зазначеної продукції органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Законом № 481, і зараховується до місцевих бюджетів. Згідно з ст. 15 Закону № 481 суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва. Плата за ліцензії на право оптової торгівлі пальним справляється органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Законом № 481, і зараховується до місцевих бюджетів. Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років. Плата за ліцензії справляється органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Законом № 481, і зараховується до місцевих бюджетів. Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п’ять років. Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством. Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним. Отже, сплата за ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним здійснюється до місцевих бюджетів за місцем провадження діяльності (розташування об’єктів), за виключенням плати за ліцензію на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним, плата за яку здійснюється до місцевого бюджету за місцем реєстрації суб’єкта господарювання.
Про платників туристичного збору Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками туристичного збору (далі – збір) є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ. Підпунктом 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 ПКУ визначено, що платниками збору не можуть бути особи, які: а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір; б) особи визначені п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, які прибули у відрядження або тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму; в) особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, що супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); г) ветерани війни; ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; д) особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я; е) діти віком до 18 років; є) дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади; ж) члени сім’ї фізичної особи першого та/або другого ступеня споріднення, визначені відповідно до п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, які тимчасово розміщуються такою фізичною особою у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму; з) взяті на облік як внутрішньо переміщені особи відповідно до Закону України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» із змінами та доповненнями, які тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, а інформація про адресу таких місць зазначена в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи як адреса фактичного місця їх проживання/перебування. Згідно з п.п. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 ПКУ платники збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. За один і той самий період перебування платника збору на території однієї адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено збір, повторне справляння збору, вже сплаченого таким платником збору, не допускається. Перелік податкових агентів визначений п.п. 268.5.2 п. 268.5 ст. 268 ПКУ. Так, згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами: а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ, фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ; б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст.268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму; в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Про період, у якому корегуються податкові зобов’язання та податковий кредит на підставі розрахунку коригування до податкової накладної Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що пунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних(далі – ЄРПН). Тому у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг: постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого отримувачем в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН; покупець повинен зменшити податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені терміни. У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг: постачальник повинен збільшити податкові зобов’язання в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування; покупець має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його складено, або за будь-який наступний звітний (податковий) період, але не пізніше ніж через 1095 днів з дати його складення. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то покупець має право збільшити податковий кредит у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду, але не пізніше ніж через 1095 днів з дати його складення. Якщо розрахунок коригування не зареєстрований в ЄРПН протягом 1095 календарних днів або взагалі не складений на таку операцію, то: у разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг податковий кредит покупця не може бути збільшений, але постачальник не звільняється від обов’язку збільшення суми податкових зобов’язань за відповідний звітний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг; у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг податкові зобов’язання постачальника не можуть бути зменшені, але покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит за відповідний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг. Відповідне роз`яснення розміщено у категорії 101 Загальнодоступного Інформаційно-довідкового ресурсу ДПС.
Підтверджуючим документом застосування спрощеної системи оподаткування є витяг з Реєстру платників єдиного податку Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку І-ІУ групи (ФОП) та оподатковані єдиним податком згідно з нормами ПКУ. Реєстрація суб’єктів господарювання платниками єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до Реєстру платників єдиного податку, який веде ДПС України. У Реєстрі міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку, зокрема відомості про ФОП - платника єдиного податку: - прізвище, ім’я, по батькові; - реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для ФО, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті); -податкова адреса СГ; - місце провадження господарської діяльності; - ставка єдиного податку та група платника податку; - дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; - дата реєстрації; види господарської діяльності. Зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з Реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу для зареєстрованих платників єдиного податку не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту, а для СГ, які подали заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування, – двох робочих днів з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до Реєстру. Форма запиту про отримання витягу та форма витягу затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308. Витяг вручається особисто платнику податків (його представнику) в контролюючому органі за його податковою адресою. Отже, документом, що підтверджує факт перебування ФОП на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та обрані ним види господарської діяльності, є витяг з реєстру платників єдиного податку, копія якого за необхідності надається юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, з якими платник єдиного податку має господарські відносини.
В Електронному кабінеті відображаються всі рахунки, відкриті самозайнятою особою у банках України та за кордоном Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що банки та інші фінансові установи зобов’язані надсилати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків, зокрема, самозайнятої фізичної особи до податкового органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка. Обов’язок ФОП та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, повідомляти про свій статус банки та інші фінансові установи, в яких відкрито рахунки, передбачений п. 69.7 ст. 69 ПКУ. Клієнти банків мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської/підприємницької /інвестиційної/незалежної професійної діяльності/діяльності, яка не пов’язана з підприємницькою, і власних потреб.. Порядок подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721. Електронний кабінет забезпечує платникам можливість реалізації прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, у тому числі, шляхом перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненням податкового контролю. У разі встановлення статусу клієнта як самозайнятої особи (ФОП або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) банки та інші фінансові установи при відкритті/закритті рахунків клієнта надсилають повідомлення до податкового органу про відкриття або закриття будь-яких рахунків платника податків - самозайнятої особи, у тому числі відкритих для власних потреб. У розділі «Облікові дані платника» приватної частини Електронного кабінету відображаються, зокрема, дані про всі рахунки самозайнятої особи відкриті у банках та інших фінансових установах (поточні, депозитні, кредитні тощо).
Для звірки щодо нарахування майнових податків скористайтеся сервісом «Листування з ДПС» Електронного кабінету або засобами поштового зв’язку Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує про наближення термінів надсилання (вручення) податковими органами податкових повідомлень -рішень платникам податків з нарахованими сумами податкових зобов’язань з майнових податків: з плати за землю та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Відповідно до норм Податкового кодексу України, платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до податкових органів для проведення звірки даних щодо: - об'єктів оподаткування майновими податками (житлової та/або нежитлової нерухомості, земельних ділянок, що перебувають у власності платника податку); - розміру площ об'єктів оподаткування; - розміру ставок податку; - права на користування пільгою зі сплати податку; - нарахованої суми податку. Важливо: Для звірки даних щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, платники мають звертатися до податкових органів за своєю податковою адресою, а для звірки щодо плати за землю необхідно звертатись з письмовою заявою до податкового органу за місцем знаходження земельної ділянки. Нагадуємо, що електронні сервіси податкової служби надають можливість платникам податків виконувати всі необхідні функції без безпосереднього звернення до податкового органу, що особливо актуально в період карантинних обмежень, оскільки це не лише економить час платників податків а й убезпечує їх від загрози отримати небезпечну інфекцію. Рекомендуємо платникам використовувати сервіс «Електронний кабінет платника», вхід до якого здійснюється за адресою: http:// cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. У приватній частині Електронного кабінету розміщено сервіс «Листування з ДПС», який надає можливість електронного листування користувача з органами ДПС (створення та направлення платником листів до органу ДПС у довільній формі). Меню «Листування з ДПС» дає можливість подати до відповідного органу ДПС лист, заяву, звернення, скаргу, пропозицію, тощо, та пакет документів, необхідний для проведення звірки з податковим органом щодо нарахування майнових податків: плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Форма підготовки такої кореспонденції передбачає заповнення або вибір із запропонованих наступних реквізитів: -регіон в якому знаходиться орган ДПС; -орган ДПС, до якого відправляється лист; -тип документа; -тематика звернення; -короткий зміст листа; -сканований документ, який необхідно завантажити (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 2 МБ). Важливо: Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Платники податків, які з певних причин не мають змоги отримати КЕП та скористатися послугами приватної частини Електронного кабінету, заяву та пакет документів, необхідних для проведення звірки даних, можуть надіслати засобами поштового зв’язку.
| |
| Категория: Область | Просмотров: 111 | | |
| Всего комментариев: 0 | |
