Фізсоба – «незалежник» для уникнення подвійного оподаткування подає суб’єктам господарювання копію довідки про взяття на облік

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оподатковуваним доходом фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Норми встановлені п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Відповідно до п. 3.10 розділу ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями, у разі взяття на облік як платників податків і зборів осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючий орган за основним місцем обліку формує та видає довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, за формою № 34-ОПП (далі – Довідка про взяття на облік за ф. № 34-ОПП).

Згідно з 178.5 ст. 178.5 ПКУ під час виплати суб’єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195, 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Отже, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність для уникнення подвійного оподаткування повинна надати юридичним та самозайнятим особам, з якими має господарські відносини, копію довідки про взяття на облік за формою № 34-ОПП.

Про розміри щорічної плати за ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями щорічна плата за ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі становить 2 000 грн, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст 250 грн – на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.

За якими кодами бюджетної класифікації сплачується екологічний податок?

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по екологічному податку:

- 19010100 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю)»;

- 19010200 «Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти»;

- 19010300 «Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини»;

- 19010400 «Екологічний податок, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензій строк»;

- 19011000 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення».

До уваги фізичних осіб – платників плати за землю!

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що облік фізичних осіб – платників земельного податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 01 травня.

Норми встановлені п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 285.1 ст. 285 ПКУ базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Підпунктом 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ.

Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ.

Звільнення від сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у п. 281.2 ст. 281 ПКУ.

Також, п 281.3 ст. 281 ПКУ визначено, що від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Згідно з п. 281.4 ст. 281 ПКУ, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 282 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Відповідно до п. 281.5 ст. 281 ПКУ, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа – власник земельної ділянки або декількох земельних ділянок одного виду використання, яка належить до пільгових категорій, звільняється від сплати земельного податку за умови подання нею заяви про застосування пільги разом з документи, що посвідчують її право на пільгу. При цьому нормами ПКУ не визначено для фізичної особи обов’язку щорічного подання контролюючому органу заяви про застосування пільги зі сплати земельного податку та документів, які підтверджують її право на таку пільгу. Тобто, платник податків подає до контролюючого органу документи про застосування пільги тільки у разі наявності змін у володінні земельними ділянками.

Обмеження щодо кількості Таблиць даних платника ПДВ, які можна подати до ДПС в одному періоді, відсутні

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що подання Таблиці даних платника ПДВ (далі – Таблиця) передбачено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення).

Відповідно до п. 23 Порядку зупинення Таблиця подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги», від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

В електронній формі J/F13123 Таблиця передбачено обмеження у 99 рядків, але обмежень щодо кількості Таблиць, які платник може подати до ДПС в одному періоді не має.

Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума орендної плати, що виплачується за договором оренди?

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 759 та ст. 762 Цивільного кодексу України із змінами та доповненнями за договором найму (оренди), наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, за користування якого з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ). об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Так, п. 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) доходу платника податку на доходи фізичних осіб, включаються, зокрема, суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ) та дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Отже, сума орендної плати, що виплачується за договором оренди рухомого (нерухомого) майна підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.

За результатами роз’яснювальної роботи фізичними особами – підприємцями додатково зареєстровано 13 тис. РРО/ПРРО

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/458534.html повідомила, що ДПС та Головні управління ДПС в областях провели роз’яснювальну роботу зі всіма платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), які зобов’язані з 1 січня поточного року застосовувати РРО/ПРРО, щодо обов’язку та зручності їх застосування.

За результатами роз’яснень зареєстровано додатково 13 тисяч РРО/ПРРО, що утричі більше від кількості РРО, яка була у платників податків вказаних груп.

Нагадаємо, що з 01 січня 2021 року застосовувати РРО/ПРРО зобов’язані суб’єкти господарювання, які здійснюють:

► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Звертаємо увагу інших суб’єктів господарювання зазначених сфер діяльності на необхідність дотримання вимоги законодавства щодо застосування РРО/ПРРО.

Платники можуть скористатися дистанційними сервісами кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

З метою забезпечення надання кваліфікованих електронних довірчих послуг на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусу COVID-19 на території України та у зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) нагадуємо, що усім користувачам кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач) доступний електронний сервіс Повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом.

Основною перевагою електронного сервісу є можливість дистанційного цілодобового формування сертифікатів, без обов’язкового відвідування представництв Надавача.

Варто зазначити, що сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають:

► чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);

► незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

► особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Зазначений сервіс розміщено у розділі «Повторне дистанційне формування сертифікатів за електронним запитом» за посиланням https://acskidd.gov.ua/manage-certificates.

Разом з цим повідомляємо, що у Надавача також функціонує онлайн сервіс «Дистанційне формування сертифікатів для програмних РРО (юр. особи)», який полягає у формуванні нового кваліфікованого сертифіката для заявника, який є власником чинного кваліфікованого сертифіката сформованого Надавачем.

Скористатися даною послугою зможуть лише ті користувачі (представники юридичної особи), які мають:

► чинні сертифікати;

► особистий ключ доступний лише користувачу та не скомпрометований.

Формування кваліфікованого сертифіката електронної печатки для ПРРО передбачає формування нового сертифіката на строк до 2 років. Таке формування виконується виключно на підставі відповідної електронної заявки, яка містить запит на формування кваліфікованого сертифіката електронної печатки для ПРРО і підписана кваліфікованим електронним підписом, що відповідає чинному кваліфікованому сертифікату користувача (представника юридичної особи).

Також рекомендуємо для перегляду Інструкцію щодо дистанційного формування сертифікатів для програмних РРО.

Про термін сплати туристичного збору

Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що податкові агенти сплачують туристичний збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у податковій декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду.

Норми встановлені п.п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України.

Підтримка платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 10 грудня 2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 04.12.2020 №1072-ІХ (далі – Закон №1072).

В цілому положення Закону №1072 стосуються підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, окремі з них спрямовані на врегулювання податкового боргу платників податків.

Зокрема, даним Законом внесено зміни до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу, яким збільшено мінімальний поріг суми податкового боргу, до якої не застосовуються заходи стягнення, пов’язані з направленням податкової вимоги, застосуванням до майна платника податків податкової застави, а відлік строку давності для стягнення за таких умов не розпочався. Відтепер податкові органи будуть направляти боржнику податкові вимоги, якщо сума боргу перевищуватиме 3060 грн (було 1020 грн). Також майно боржників не буде передаватися в податкову заставу у разі, якщо загальна сума податкового боргу не перевищуватиме 3060 гривень.

Крім цього, запроваджуються декілька механізмів врегулювання податкового боргу, залежно від його суми та категорії платників податків – боржників.

Відстрочення податкового боргу, загальна сума якого не перевищує 6800 гривень для платників податків – фізичних осіб.

Відстрочення податкового боргу надається платникам податків – фізичним особам, у тому числі самозайнятим особам, які станом на 1 грудня 2020 року мали податковий борг, загальний розмір якого разом з штрафними санкціями, пенею та процентами за користування розстроченням/відстроченням не перевищує 6800 гривень. Відстрочення надається без нарахування процентів за користування відстроченням. При цьому сплатити відстрочені суми податкового боргу необхідно до 29 грудня 2021 року.

Для того, щоб скористатись цією нормою, платнику податків необхідно звернутись з заявою довільної форми до контролюючого органу, де обліковується такий податковий борг. Заяву можна подати як в паперовому вигляді так і в електронному вигляді.

У разі погашенням платником податків повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше визначеного строку (29 грудня 2021 року) штрафні санкції і пеня на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються і не нараховуються.

У разі, якщо загальна сума податкового боргу станом на 1 грудня 2020 року перевищує 6800 гривень або з заявою звернувся платник, який не підпадає під дію Закону №1072, контролюючий орган надсилає такому платнику податків у місячний строк відмову у наданні відстрочення.

У разі сплати відстроченої суми податкового боргу достроково платник податків повідомляє контролюючий орган про таку дострокову сплату шляхом надсилання листа у довільній формі.

Якщо платник податків сплатив повну суму відстроченого податкового боргу не пізніше визначеного строку (29 грудня 2021 року) штрафні санкції і пеня на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються та не нараховуються.

Разом з тим, у випадку непогашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу до настання визначеного строку, або її погашення після 29 грудня 2021 року штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, будуть нараховуватися у загальному порядку згідно з вимогами Податкового кодексу.

Прощення фінансових санкцій за умови прискореної сплати основної суми податкового боргу платникам податків фізичним і юридичним особам окремих категорій.

Платник податків, який станом на 1 листопада 2020 року має податковий борг може скористатись нормою Податкового кодексу, яка передбачає прощення фінансових санкцій. Для цього платнику необхідно:

– звернутись до податкової інспекції за місцем обліку його податкового боргу із заявою довільної форми;

– сплатити протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом № 1072 (тобто з грудня 2020 року до червня 2021 року) готівковими коштами основну суму податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник на 1 листопада 2020 року.

– забезпечити своєчасну і у повному обсязі сплату поточних податкових зобов’язань із загальнодержавних та місцевих бюджетів.

При цьому необхідно пам’ятати, що погашення податкового боргу відбувається згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків (п. 87.9 статті 87 Податкового кодексу).

Зазначена норма не розповсюджується на:

– великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу;

– осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

– осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, яким розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

– банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

– осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

– осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства.

РРО/програмний РРО: коли проводиться операції «Службова видача» або «Службове внесення»

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що фіскальний звітний чек – це документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО (далі – ПРРО), що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам’яті РРО або фіскального сервера контролюючого органу.

Денний звіт – це документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі РРО або ПРРО, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Норми встановлені ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

Згідно з нормами п. 6 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) або програмний РРО з використанням операцій «Службове внесення» та«Службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція«Службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

При цьому розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону № 265).

Отже, операції «Службове внесення» та «Службова видача» не є розрахунковими операціями у розумінні Закону № 265.

Враховуючи вищевикладене, видача чи внесення готівки на місці проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО або програмний РРО з використанням операцій «Службова видача» та «Службове внесення», якщо така видача чи внесення не пов’язані з проведенням розрахункових операцій.

Якщо до початку наступного робочого дня на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту, з метою уникнення невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, проведено через РРО або програмний РРО суму готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків з використання операції «Службове внесення», то операція«Службова видача» в кінці робочого дня не здійснюється.

Закон України № 1072: списання штрафних санкцій і пені

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-Co V-2» (далі – Закон № 1072) підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено, зокрема, пунктом 2³.

Відповідно до вищезазначеного пункту у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом № 1072 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Платники, які виявлять бажання скористатися можливістю списання податкового боргу з штрафних санкцій та пені за умови сплати податкового боргу за основним платежем, мають подати до органу ДПС за місцем обліку такого податкового боргу заяву у довільній формі та назвала, що потрібно зазначити у заяві.

Положення п. 2³ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не застосовується щодо:

► великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

► осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

► осіб, щодо яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

► банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

► осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

► осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області