Проведено семінар для працівників ДПС про одноразове добровільне декларування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням  https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/516487.html повідомила.

Питанням, які виникають у платників податків під час заповнення декларацій під час одноразового добровільного декларування, порядку проведення камеральної перевірки декларацій та посиленню роз’яснювальної роботи був присвячений семінар для працівників територіальних органів ДПС, який відбувся 27 жовтня.

Під час заходу аналізувалися технічні питання, які виникають у платників під час заповнення декларацій, дії працівників ДПС щодо допомоги платникам, алгоритм проведення камеральних перевірок тощо.

«Камеральна перевірка, яку проводять податківці, виявляє логічні та арифметичні помилки, яких припускаються платники податків при заповненні декларації. Наголошую, що ДПС приймає інформацію, зазначену у декларації та не перевіряє джерела походження задекларованих активів», - підкреслила заступник директора Департаменту податкового адміністрування Тетяна Мігас.

Під час семінару також наголошувалось на необхідності подовження роз’яснювальних заходів для платників та наданні максимальної інформації щодо процесу одноразового (спеціального) добровільного декларування у прийнятних для платників форматах.

При Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбулося засідання Громадської ради

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що 27 жовтня 2021 року, у режимах онлайн та офлайн відбулося засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Громадська рада) під головуванням Дмитра Іванова – Голови Громадської ради, в якому взяли участь представники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС): заступник начальника ГУ ДПС Валерій Леонов та начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Манушак Осипова.

Під час засідання розглядалися організаційні заходи по створенню Ініціативної групи з підготовки установчих зборів для формування Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Ініціативна група).

За результатами обговорення ухвалені пропозиції щодо кількісного та персонального складу представників інститутів громадянського суспільства  (далі - ІГС) для формування ГУ ДПС складу Ініціативної групи на паритетних засадах з представників ГУ ДПС та ІГС.

Крім того, ухвалено проєкт листа до Державної міграційної служби України, яким пропонується запровадити обмін інформацією між Державною міграційною службою України та Державною податковою службою України для актуалізації даних місця проживання/місця реєстрації фізичних осіб, що призведе до покращення якості адміністрування податку на нерухомість, відмінного від земельної ділянки стосовно фізичних осіб та забезпечить додаткові надходження до місцевих бюджетів з такого податку.

На засіданні також обговорювались та вирішені інші питання щодо діяльності Громадської ради.

В. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Мазур Ольга про одноразове (спеціальне) добровільне декларування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує.

Нещодавно на хвилях Дніпровської філії АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» «Дніпровська регіональна дирекція UA: ДНІПРО в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Мазур Ольга повідомила про основні положення Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».

Вона зупинилась, зокрема, на наступних питаннях:

- що таке одноразове (спеціальне) добровільне декларування (далі – декларування);

- хто може декларувати та хто не має права подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – одноразова декларація);

- період та порядок подання одноразової декларації; відомості, що відображаються в одноразовій декларації;

- об’єкти декларування;

- які активи не можуть бути об’єктами декларування;

- ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – збір);

- терміни сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі подання одноразової декларації;

- юридичні наслідки неподання одноразової (спеціальної) декларації тими особами, хто має на це право;

- проведення контролюючим органом перевірки одноразових (спеціальних) добровільних декларацій та інші.

Одноразове добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року та передбачає сплату збору – це не тільки унікальна можливість та право фізичної особи задекларувати належні їй активи, а також соціальна відповідальність.

Інтернет – конференція в. о. начальника Головного управління ДПС в Дніпропетровскій області Ольги Мазур з питань застосування РРО/ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що в ІА «Мост-Днепр» пройшла Інтернет – конференція в. о. начальника Головного управління ДПС в Дніпропетровській області Ольги Мазур на тему «Питання застосування реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій»

Питання 1. Які дії платника у разі зупинки роботи програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО), коли гаджет продовжує функціонувати? Чи потрібно в такому випадку до чи після перезавантаження ПРРО надавати повідомлення про виявлення несправностей ПРРО?

Відповідь. Статтею 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) встановлено, що на період виходу з ладу ПРРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.

Користувач ПРРО самостійно оцінює працездатність ПРРО. Якщо роботу ПРРО відновлено одразу після його перезавантаження (сталася короткотермінова зупинка), то ПРРО не вважається несправним. Повідомлення про виявлення несправностей за формою № 2-ПРРО до Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) у такому випадку до ДПС не надсилається.

Строки, умови та порядок подання форми № 2-ПРРО встановлені розділом ІІ Порядку № 317.

Питання 2. Де можливо отримати інформацію про алгоритм реєстрації електронної каси і касирів через Електронний кабінет?

Відповідь. З алгоритмом реєстрації каси і касирів, уповноважених здійснювати операції з касами на відповідному об’єкті, можна ознайомитись в меню «Програмний РРО» у вкладці «Документи Електронний кабінет» розділу «Допомога» інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua/help/cashregs.html

Питання 3. Протягом якого терміну платник податків повідомляє контролюючий орган про несправність РРО та/або ПРРО, пошкодження засобів контролю та яка передбачена відповідальність у разі не повідомлення?

Відповідь. Нормами п. 16 ст. 3 Закону № встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані у разі виявлення несправностей:

► РРО, а також пошкодження засобів контролю – протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків (абзац перший п. 16 ст. 3 Закону № 265);

► ПРРО – протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій повідомити про це контролюючий орган, виробника ПРРО та/або центр сервісного обслуговування (за наявності) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац другий п. 16 ст. 3 Закону № 265).

Згідно з п. 12 розділу ІІ Порядку № 317, у разі виявлення несправностей ПРРО або його викрадення чи компрометації особистого ключа суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО за ідентифікатором форми J1316701 (додаток 2 до Порядку № 317).

Нормами Закону № 265 не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання у разі не повідомлення контролюючого органу про виявлення несправностей РРО та/або ПРРО, а також пошкодження засобів контролю.

При цьому, за непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО застосовуються фінансові санкції передбачені до п. 1 ст. 17 Закону № 265.

Питання 4. Яким чином суб’єктам господарювання, які здійснюють реалізацію товару за допомогою платiжних карт Visa i MasterCard iз використанням мережi Інтернет, проводити через РРО та/або ПРРО оплату за товар, у разі надходження коштів від покупців після робочого дня або у вихідні чи святкові дні?

Відповідь. Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Місце проведення розрахунків – це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

Разом з тим, п. 12 ст. 9 Закону № 265 визначено, РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).

Також застосування РРО є не обов’язковим у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом безпосереднього внесення коштів через касу банку).

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Так, Положенням № 13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) – це розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО та/або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити обов’язкові реквізити згідно з визначеним переліком, у тому числі позначення форми виплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою виплати та валюту операції (рядок 19).

Розрахункові документи, що створюються РРО або ПРРО в паперовій та/або електронній формі, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих РРО (п. 5 розділу І Положення № 13).

Тобто, законодавством України у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі чітко і однозначно встановлені вимоги до змісту та форми розрахункових документів, іншого чинним законодавством не передбачено.

Отже, у випадку проведення розрахункових операцій з відстроченням платежу або в кредит необхідно відповідно до вимог чинного законодавства при відпуску товару (послуги) видати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми із зазначенням у ньому форми оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу».

Таким чином, у разі продажу товарів із використанням мережі Інтернет за допомогою платіжних карт продавець зобов’язаний забезпечити надання споживачу (покупцю) розрахункового документа (фіскальний чек) встановленої форми.

При цьому оформлення операцій з отримання коштів за товари, які були продані із відстроченням платежу, здійснюється з урахуванням режиму роботи суб’єкта господарювання.

Питання 5. Які дії суб’єкта господарювання у разі відключення світла в господарській одиниці, коли неможлива робота на комп’ютері з ПРРО?

Відповідь. Законом № 265 передбачено можливість роботи ПРРО в режимі офлайн у випадку відсутності зв’язку ПРРО з фіскальним сервером ДПС.

Порядок застосування ПРРО в режимі офлайн встановлено розділом V Порядку № 317.

Слід звернути увагу, що відповідно до статті 5 Закону № 265 у разі відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому Національним банком України. Отже, згідно з пунктом 6 Порядку № 317 порядок застосування ПРРО в режимі офлайн, визначений розділом V Порядку № 317, не розповсюджується на розрахункові операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі. 

Питання 6. Які особливості використання кваліфікованих електронних підписів (КЕП) фізичних осіб – підприємців та їх найманих працівників при застосуванні ПРРО?

Відповідь. КЕП в ПРРО має використовуватись з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги».

В ПРРО може використовуватись КЕП лише тих осіб, дані про сертифікати електронних підписів яких внесені до Реєстру ПРРО, та які є дійсними на момент проведення розрахункової операції.

Подання даних про сертифікати електронних підписів, що використовуються в ПРРО, здійснюється з дотриманням пункту 7 розділу ІІ Порядку № 317.

Он-лайн практикум (тренінг) для платників податків

Дистанційний формат спілкування дозволяє залишатися на зв'язку з платниками та проводити податкові семінари на он-лайн - платформах.

Так, нещодавно за організацією відділу комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) було проведено семінар для платників податків та громадян із наступних питань: «Про одноразове (спеціальне) добровільне декларування. Застосування РРО та ПРРО. Порядок заповнення поля «Призначення платежу». Питання адміністрування єдиного внеску. Щодо офіційного працевлаштування. Cервіс «Пульс» ДПС».

Заступник начальник Нікопольської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Гроздовська-Боличева в ході семінару ознайомила з нормами та положеннями закону про проведення одноразового  (спеціального) добровільного декларування. Роз’яснила, що відноситься до об’єктів декларування, які ставки оподаткування.

Також, під час заходу були детально розглянуті питання щодо застосування РРО та ПРРО.

Присутнім платникам податків податківці висвітлили  питання стосовно правильного заповнення платниками податків реквізиту «Призначення платежу». Акцентували увагу на обов'язковість оформлення трудових відносин із найманими працівниками та повідомили про правові наслідки виплати заробітної плати «у конверті». Нагадали, що за недотримання норм Податкового кодексу та законодавства про працю порушники притягуватимуться до відповідальності.

Під час он-лайн - практикуму платники податків мали можливість задати свої питання та отримати відповіді на них.